App Store Google Play
Зоя Красовська

Нудьга і трепіт

15.03.2016 23:30

"Сьогодні такий день, такий день" – лунало урочисто з фейсбуків та посмішок команди мера.

Сьогодні Борис Філатов відзвітував за перші сто днів роботи. Відзвітував – це гучно сказано. Більшість із озвученого складали все ще плани, а не уже результати. І хоч міський голова і обіцяв не списувати на попередників, проте довелося списувати на політичну кризу.

Я журналістка. В міськраді буваю не щодня, але часто. Можливо, тому нічого нового з презентації я не почула, хоча вона і систематизувала раніше озвучені наміри.  При чому деякі з них звучали фразами із уже давно розісланих прес-релізів. Ніяких нових точок зору, свіжої аналітики. Якщо скучала я, можу лише уявити, як "цікаво" було усім чиновникам, які днюють і ночують на роботі, чути щось давно відоме по невідомо якому колу. Можливо, активісти, які не так часто як чиновники, але частіше за журналістів, спілкуються із міськими посадовцями, отримали для себе якусь порцію інформації. Або ще більш віддалене коло зацікавлених – які стежили за трансляцією онлайн (хоча вона і обривалася). Може тому відчути урочистість моменту, захоплені оплески і святковий настрій, що панував у залі, мені було важко. Може тому, босоніжки Світлани Єпіфанцевої викликали більший інтерес, ніж плани мера і всієї міської ради.

Щиро сподівалася, що предметніше поговорити вдасться на прес-конференції, яка була запланована після презентації. Але знову - вода і плани.

Скільки КП будуть ліквідовані? Залежить від структури, а структура ще не затверджена. Що буде зі структурою? Це ще в процесі. Найбільше конкретики було у цифрах про бюджет. Але і той ще не затверджений. Вперше за такий тривалий час мер вийшов на розмову із журналістами, готовий відповісти на всі питання, але питань якось небагато було. Чи то колеги не підготувалися, чи то задавати питання не мало сенсу…

З оптимістичного – мер налаштований тепер частіше і предметніше спілкуватися із журналістами, а не відмахуватися від питань, як це було кілька разів, з посиланням на брак часу, протокольність події, тощо.

Далі - засідання виконкому. І знову фрази про "який сьогодні день", урочистості якого я досі не відчувала. Проте на цьому непопулярному для журналістів, "скучному" заході в мені нарешті прокинувся оптимізм. Тут не голосувалися пункти з першого по сто перший пакетом і одноголосно. Тут була присутня дискусія. Хай вона подекуди і впиралася в незнання регламенту і норм закону. Але вона була жива і непафосна. Тут проявлялися лідери думок, і намагання "новачків" розібратися – а як же це працює. І це крутіше за пафосне тремтіння повного залу фанатів чи фанатиків. Мені це показує, що Дніпропетровськ як місто, суспільний організм, пізнає себе та процеси в собі. І це перший  крок до оздоровлення, в якому гіркі пілюлі критики більш помічні за солодкі лестощі. До того ж солодке шкодить зубам :)



Hoвини Join

Погода, Новости, загрузка...
Максим Мірошниченко

Нащадки слави Січових Стрільців

Дзвонить пан Юрій Фоменко, каже шо поки одні петлюрівці-дезертири сплять або чубляться в інтернеті, інші петлюрівці саджають на Соборній площі ялівець (можжевєльнік) біля пам'ятного хреста воякам...
Максим Мірошниченко

Моя країна

Взагалі знаєте, президент моєї країни - це президент закинутої на заднє подвір'я історії країни, яку хочуть розколоти та розвалити. Значній масі населення якої на це начхати. Суди якої виправдовують р...
Анастасія ГОРЯЧА

До людей, як до худоби

Якось Яніка Мерило стрімила з СВ потяга, здається, Київ-Львів... Вона казала про реформи, які таки відбуваються в нашій країні, демонструючи новеньку плазму у люксовому вагоні. Довелось якось і мені п...
Юрій Фоменко

Земля країни Герр

1970 рік. Наше місто розросталось на лівому березі. Вже вийшло за межі Мануйлівки і розбудовувалось у плавнях і на пісках.  З появою нових будівель виникало питання закладки зелених зон. А для зе...