App Store Google Play
Зоя Красовська

Нудьга і трепіт

15.03.2016 23:30

"Сьогодні такий день, такий день" – лунало урочисто з фейсбуків та посмішок команди мера.

Сьогодні Борис Філатов відзвітував за перші сто днів роботи. Відзвітував – це гучно сказано. Більшість із озвученого складали все ще плани, а не уже результати. І хоч міський голова і обіцяв не списувати на попередників, проте довелося списувати на політичну кризу.

Я журналістка. В міськраді буваю не щодня, але часто. Можливо, тому нічого нового з презентації я не почула, хоча вона і систематизувала раніше озвучені наміри.  При чому деякі з них звучали фразами із уже давно розісланих прес-релізів. Ніяких нових точок зору, свіжої аналітики. Якщо скучала я, можу лише уявити, як "цікаво" було усім чиновникам, які днюють і ночують на роботі, чути щось давно відоме по невідомо якому колу. Можливо, активісти, які не так часто як чиновники, але частіше за журналістів, спілкуються із міськими посадовцями, отримали для себе якусь порцію інформації. Або ще більш віддалене коло зацікавлених – які стежили за трансляцією онлайн (хоча вона і обривалася). Може тому відчути урочистість моменту, захоплені оплески і святковий настрій, що панував у залі, мені було важко. Може тому, босоніжки Світлани Єпіфанцевої викликали більший інтерес, ніж плани мера і всієї міської ради.

Щиро сподівалася, що предметніше поговорити вдасться на прес-конференції, яка була запланована після презентації. Але знову - вода і плани.

Скільки КП будуть ліквідовані? Залежить від структури, а структура ще не затверджена. Що буде зі структурою? Це ще в процесі. Найбільше конкретики було у цифрах про бюджет. Але і той ще не затверджений. Вперше за такий тривалий час мер вийшов на розмову із журналістами, готовий відповісти на всі питання, але питань якось небагато було. Чи то колеги не підготувалися, чи то задавати питання не мало сенсу…

З оптимістичного – мер налаштований тепер частіше і предметніше спілкуватися із журналістами, а не відмахуватися від питань, як це було кілька разів, з посиланням на брак часу, протокольність події, тощо.

Далі - засідання виконкому. І знову фрази про "який сьогодні день", урочистості якого я досі не відчувала. Проте на цьому непопулярному для журналістів, "скучному" заході в мені нарешті прокинувся оптимізм. Тут не голосувалися пункти з першого по сто перший пакетом і одноголосно. Тут була присутня дискусія. Хай вона подекуди і впиралася в незнання регламенту і норм закону. Але вона була жива і непафосна. Тут проявлялися лідери думок, і намагання "новачків" розібратися – а як же це працює. І це крутіше за пафосне тремтіння повного залу фанатів чи фанатиків. Мені це показує, що Дніпропетровськ як місто, суспільний організм, пізнає себе та процеси в собі. І це перший  крок до оздоровлення, в якому гіркі пілюлі критики більш помічні за солодкі лестощі. До того ж солодке шкодить зубам :)



Hoвини Join

Погода, Новости, загрузка...
Усього півроку існує Царичанська об’єднана територіальна громада, до якої увійшли чотири сільські ради або 23 села району, проте за цей короткий проміжок часу на території, яку вона займає,...
В городе появился новый департамент с очень интересным названием - по вопросам энергоэффективных технологий и инициатив Днепровского городского совета.Ознакомиться с его положением можно здесь - http:...
Юрій Фоменко

Знакова зустріч

 Інколи трапляються зустрічі, котрі важко усвідомити і оцінити.  Вони раптові і неочікувані. В житті я мав декілька випадкових зустрічей, котрим не можу дати пояснення. Хто це був, як це ста...
Юрій Фоменко

Щастя

Шлях з Кодака понад Дніпром, повз острова Кодачок до Лоц-Кам’янки.  Назустріч мені рухаються два велосипедиста. Ще  далеко щоб їх детально розгледіти, але в їх рухові є відчуття чогось...
Васіліса ТРОФИМОВИЧ

Странная страна

Странная страна... Поколение выросшее в 90-х, по сути своей - ещё дети. Часть этих детей сложила головы на войне, часть - похоронила друзей которые были ещё с песочницы, часть отвоевала и навсегд...
Дніпро. Кам’яний хрест на Соборній площі. Біля нього поховано чотирнадцять січових стрільців.1918-1919 рік. Коли вони гинули за Україну, то хтось ділив владу.  А хтось, щоб урвати влади, до...