App Store Google Play
Ірина Полин

СИМЕТРІЯ ВІЙНИ (початок)

08.01.2012 12:02

     «Друга польсько-українська війна. 1942–1947 рр.» — книга з такою дивною назвою була нещодавно презентована в Дніпропетровській обласній бібліотеці ім. М. Свєтлова. Її автор — кандидат історичних наук Володимир В’ятрович кілька років обіймав посаду директора архіву СБУ. Ну навряд чи голова такого солідного закладу міг не знати, що в українських підручниках історії про таку війну не згадується.
      Та, власне кажучи, і про (за визначенням автора) «Першу українсько-польську війну» підручники говорять інакше: «державотворчий процес». Після Першої світової війни розпалась Австро-Угорська імперія, на руїнах якої 1 листопада 1918 року постала Західноукраїнська Народна Республіка. Поляки також відновлювали свою державу на руїнах Австро-Угорщини. Їм здалося, що без Західної України у тій державі чогось бракуватиме. Ці суперечки вилилися у війну, яку наприкінці 1919 року ми програли. Що стосується другої в ХХ столітті українсько-польської війни, то вона, на думку В. В’ятровича, була логічним продовженням першої. Ознайомившись з новими документи, дослідник сформулював власний погляд на питання.
Чиї це спогади: мої чи режисера?
Розповідає Володимир В’ятрович:
«Українські історики, на жаль, мало пишуть про українсько-польські стосунки середини ХХ століття. Тому абсолютну більшість літератури, присвяченої конфлікту, складає польська. Як джерельна база у ній домінують спогади, часто записані через 40–50 років після подій. Спогади — джерело важливе, але суб’єктивне. Часто — а ми живемо в нову інформаційну епоху — спогади є відображенням не стільки того, що було в минулому, як того, що за останні роки побачено, почуто, прочитано. Людина щиро може вважати за власні спогади частину інформації, навіяної ззовні.
Це й спонукало мене взятися за пошуки документів, як то кажуть, "з пилу, з жару", тобто створених безпосередньо в часи польсько-українського конфлікту в роки Другої світової війни. Спочатку здавалося, що їх не існує, та коли я почав працювати з архівною збіркою одного з лідерів ОУН Миколи Лебедя, частина якої зберігається в США, ці уявлення розвіялися. Коли ж занурився у роботу в архіві СБУ, був вражений величезними масивами документів, які стосуються подій ХХ століття, діяльності УПА та зокрема — українсько-польського конфлікту. Останні опубліковані в двохтомнику "Польсько-українські стосунки в 1942–1947 роках у документах ОУН та УПА". Але я вважаю неправильним друкувати просто документи — почав писати вступну частину, що несподівано вилилася в окрему монографію, про яку ми сьогодні говоримо».
«Навіщо вигадувати ще одну війну?»
Таке запитання часто ставлять В. В’ятровичу. «До двохтомника увійшли документи, які переважно не використовувалися ні українськими, ні польськими істориками та які висвітлюють події в зовсім іншому ракурсі, — розповідає дослідник. — Чому війна? Можна було б іти за традицією і говорити просто "конфлікт". Але конфлікт не обов’язково має набувати збройної форми та призводити до взаємного знищення. Інший термін, який пропонують деякі польські політики та навіть деякі історики — "геноцид", який "здійснювали українські націоналісти щодо польського населення". Як приклад наводяться події на Волині 1943 року. Цей погляд тим більше не витримує критики, бо, як показують і українські, і польські документи, великі жертви були з обох боків. Саме оця певна симетрія дає підстави говорити про війну.
Одне з найпростіших і найпопулярніших визначень війни, яке вміщено в американських військових словниках, таке: збройне протистояння з використанням війська, у якому беруть участь дві або більше сторін і яке закінчується втратами більше тисячі осіб.
Очевидно, що в цьому конфлікті постраждало значно більше тисячі людей і з одного, і з іншого боку. Головними акторами протистояння були українське підпілля та польське підпілля, які використовували для боротьби власні збройні формування — Українську повстанську армію та Армію крайову. З таких міркувань і було введено формулювання "Друга польсько-українська війна"».
Мікровійна в тенетах макроконфлікту
«Особливість Другої польсько-української війни в тому, що це була мікровійна в рамках Другої світової. Взагалі українська Друга світова війна — складне явище, що не піддається відтворенню в чорно-білих тонах радянської пропаганди, яка говорила про "Велику вітчизняну війну", де все ясно: з одного боку "наші", а з іншого — німці. Насправді часом буває дуже важко розрізнити, де ж таки наші.
По суті, українська Друга світова війна була сукупністю різних воєн, які відбувалися на території України. Велика війна між радянськими силами та німцями. Війна між українським повстанським націоналістичним рухом і тими ж німцями. Війна між українськими націоналістами та радянськими партизанами. Друга польсько-українська війна між обома націоналістичними рухами. Війна польського націоналістичного руху проти німців. Ці війни накладалися одна на одну, створюючи кривавий резонанс, який призводив до жахливих втрат.
Крім того, треба розуміти, що головні дійові особи макроконфлікту — СРСР і Німеччина — брали активну участь у розпалюванні польсько-українського протистояння. Так, війна почалася в 1942 році на території Холмщини, її початком стали німецькі акції. У районі міста Замостя німці вирішили побудувати зразкову арійську колонію Гімлерштадт, де мали розбудовувати свої господарства німецькі фермери. Для цього мешканців кількох десятків українських сіл виселили в розташовані поруч польські села, а поляків звідти вивезли в концтабори.
Поляки, яким пощастило втекти, заховалися в лісі й з ненавистю спостерігали, як їхні хати обживають родини українських переселенців, яких вони вважали колаборантами. Самих же німців, які були добре озброєні та перебували в укріплених містах, польським підпільникам важко було дістати. Відповідно, влітку 1942 року почалися так звані акції «антиокупаційної боротьби», спрямовані проти української інтелігенції: вбивали священиків, учителів, сільських голів, громадських активістів… Інформація про події на Холмщині потрапила на територію сусідньої Волині й мала ефект іскри у пороховій діжці.

ЧИТАЙТЕ ДАЛІ НА НАСТУПНІЙ СТОРІНЦІ :-)



Hoвини Join

Погода, Новости, загрузка...
Васіліса ТРОФИМОВИЧ

Про блокаду і деградацію

В перший рік війни ми прагнули визволити свою землю і своїх людей. У другий рік війни - свою землю. На третій рік влаштували блокаду.  Влаштували блокаду переважно ті, хто сидить вдома, а їх роди...
Дніпро. Сьогодні намагався придбати газету "День".1. Центральна крамниця поштампа- Сьогоднішній номер буде в понеділок- Я залишу кошти, а в понеділок заберу 3 примірника...- Всього п'ять примірників і...
Прочитавши новину про отримання громадянства України колишнім депутатом Держдуми Росії від Компартії Денисом Вороненковим, починаєш краще розуміти логіку влади у питаннях надання та позбавлення громад...
Держава не у повній мірі виконує свої обов'язки перед бійцями на передовій.Влада користується тим, що українських захисників майже три роки поспіль на призволяще і в спеку, і в морози не покидають вол...
Васіліса ТРОФИМОВИЧ

Про Дніпро

Дніпро зараз захлинається у звуках сирен екіпажів швидкої допомоги. Україна думає про "загострення" вздовж усієї лінії фронту. Але щоб відчути його шкірою - треба бути у Дніпрі.Про ресурси. Кількість...
Дмитро Томчук

Начать с Украины

В ответ на мои статьи мне пишут: что вы нам рассказываете то про Китай, то про Европу, пора начинать с Украины, делать здесь жизнь лучше и создавать рабочие места. Переведу этот месседж на доступный я...