App Store Google Play
Ірина Желдак

Що дозволено Юпітеру - не дозволено бику...

28.01.2008 01:46

Або "всі депутати рівні, але деякі - рівніші".

Мене завджи дивувала і навіть захоплюваал прискіпливість журналістів, які вміють помічати усілякі оговорки, ляпи, невідповідності у виступах політиків, або звертати увагу і обговорювати їх одяг, не оібйшовши увагою жоден малесенький гудзик десь на внутрішній частині піджака. Представники четвертої влади в Україні стали настільки впливовими і впевненими, що абсолютн безкарно і подекуди справделиво звертають увагу громадськості на такі атрибути сучасних політиків, як годинники, краватки, машини, сумочки і намиста, ретельно співставляючи їх вартість з сумою задекларованих доходів "найкращих представників України", відслідковують де вчаться і з ким дружать їх діти, пиьнують за  доходами дружин і родичів.

І це правильно, це потрібно! Це змушує політиків "підтягуватися" і, можливо, хоча б вчитися поважати Закон. Досвід тієї ж Європи доводить, що через десяток років маємо шанс виховати відповідальних політиків, які якщо і не матимуть вроджених моральних цінностей, то хоча б цінуватимуть свою посаду настіьки, щоб не бути поміченими у якихось бодай на йоту протизаконних діях.

Але поки що, на жаль, помітна вибірковість в надмірній увазі журналістів. Так сьогодні, безумовно, буквально під мікроскопом Юлія Тимошенко. Втім, цікавість до її персони триває вже давно незалежно від її посади. Деякі політики стали завдяки журналістам об'єктами анекдотів, з виступів деяких вже назбирався цитатничок,який скоро можна буде видати чималим накладом. ЗМІ залучають громадськість до обговорення поведінки Луценко, інтер'єру Семенюк, нової зачіски Богатирьової, будиночка, в якому зупинився цього року під час форуму в Давосі Президент Ющенко та інших деталей і подій з життя еліти. Подекуди, це "наглядання" стає надто прискіпливим, аж до неетичності і копирсання в брудній білизні. Натомість в цій нескінченній гонитві за сенсаціями дуже часто оминаються дійсно важливі речі, про які дійсно варто було б кричати.

От як приклад учора в своїх підсумкових випусках новин жоден канал не оминув увагою події, яка відбувалася в Давосі.  При цьому усі канали протягом кількох хвилин розповідали про котедж, в якому жив Ющенко, а до нього - президент Казахстану, прем"єр Росії, прем"єр  Янукович і ще низка відомих людей. Кожен без виключення канал показав пляшки шампанського "Вдова Клико" по 80 у.о. , яким пргощав гостей Пінчук під час традиційного ланчу, журналісти розгадували загадку чому ж цьогоріч змінилася форма одягу і гості поприходили в краватках, замість традиційного на форумі стиля casual. А от спілкування журналістів з паном Аметовим пройшло досить непомітно, редактори додали до сюжту буквально кілька кадрів і кілька фраз знаметитого олігарха. Ніхто їх чомусь не прокоментував, а от мені різанула вухо фраза:

"Я присутствую на этом форуме как президент СКМ" (С)

Жоден журналіст не зауважив (не помітив? "не помітив?") і не нагадав панові Ринату, що той вже друге скликання як депутат Верховної Ради і мусив би знати Закон про свій статус. А от цим законом, як відомо, народний депутат не має права:

 займатися будь-якою, крім депутатської, оплачуваною роботою, за винятком викладацької, наукової та творчої діяльності, а також медичної практики у вільний від виконання обов'язків народного депутата час; входити до складу керівництва, правління чи ради підприємства, установи, організації, що має на меті одержання прибутку.

Я зауважу, що пан Ахмєтов не напружився навіть назватися "почесним президентом", він цинічно, з посмішкою на всю Україну продовжує демонструвати можливість нехтувати вимогами Закону, свою особливість і винятковість.

І що дійсно прикро: ніхто і не намагається це спростувати. Причому, наведений приклад не є одинарним і не ише стосовно Рината Ахмєтова. Не хотілося б ставити під сумнів свободу і чесність українських журналістів, але видається, що або підстави дійсно є і нам просто замилюють очі яскравими і роздутими дрібницями, вправно маскуючи більш важливі проблеми, або ця сама "четверта слада"  сьогодні є настільки засліпленою знов таки уявною свободою від цензури, що сама наразі перебуває із замиленими очима.
Хто і коли змусить їх нарешті розплющитися?



Hoвини ПАРТНЕРІВ

Блог у депутата та лайки на проекти рішення – фантастика чи реальність? У містах Львів та Київ наприклад для міського депутата – це буденність, а для Кривого Рогу – фантастика. Які і...
7 грудня відбулася прем’єра фільму українського виробництва “Кіборги”. Допрем’єрний показ пройшов 28 листопада, на нього завітали військовослужбовці, реальні кіборги та їх сімї...
Вчора мій друг Андрій Денисенко ризикнув використати щодо наших політиків таке давно поховане у пісках забуття поняття, як моральність. Точніше: аморальність. Чим викликав у мене глибокий подив.У нашо...
Юрій Фоменко

Лютий 2015 року

Лютий 2015 року. Заграви і канонади на Дебальцевській стороні.З сторони Глодосово, степом на блокпост, вийшла літня жіночка з хлопчиком років чотирьох-п'яти. Ледь одягнені,тремтячи від холода, стояли...