App Store Google Play
Ірина Желдак

Що дозволено Юпітеру - не дозволено бику...

28.01.2008 01:46

Або "всі депутати рівні, але деякі - рівніші".

Мене завджи дивувала і навіть захоплюваал прискіпливість журналістів, які вміють помічати усілякі оговорки, ляпи, невідповідності у виступах політиків, або звертати увагу і обговорювати їх одяг, не оібйшовши увагою жоден малесенький гудзик десь на внутрішній частині піджака. Представники четвертої влади в Україні стали настільки впливовими і впевненими, що абсолютн безкарно і подекуди справделиво звертають увагу громадськості на такі атрибути сучасних політиків, як годинники, краватки, машини, сумочки і намиста, ретельно співставляючи їх вартість з сумою задекларованих доходів "найкращих представників України", відслідковують де вчаться і з ким дружать їх діти, пиьнують за  доходами дружин і родичів.

І це правильно, це потрібно! Це змушує політиків "підтягуватися" і, можливо, хоча б вчитися поважати Закон. Досвід тієї ж Європи доводить, що через десяток років маємо шанс виховати відповідальних політиків, які якщо і не матимуть вроджених моральних цінностей, то хоча б цінуватимуть свою посаду настіьки, щоб не бути поміченими у якихось бодай на йоту протизаконних діях.

Але поки що, на жаль, помітна вибірковість в надмірній увазі журналістів. Так сьогодні, безумовно, буквально під мікроскопом Юлія Тимошенко. Втім, цікавість до її персони триває вже давно незалежно від її посади. Деякі політики стали завдяки журналістам об'єктами анекдотів, з виступів деяких вже назбирався цитатничок,який скоро можна буде видати чималим накладом. ЗМІ залучають громадськість до обговорення поведінки Луценко, інтер'єру Семенюк, нової зачіски Богатирьової, будиночка, в якому зупинився цього року під час форуму в Давосі Президент Ющенко та інших деталей і подій з життя еліти. Подекуди, це "наглядання" стає надто прискіпливим, аж до неетичності і копирсання в брудній білизні. Натомість в цій нескінченній гонитві за сенсаціями дуже часто оминаються дійсно важливі речі, про які дійсно варто було б кричати.

От як приклад учора в своїх підсумкових випусках новин жоден канал не оминув увагою події, яка відбувалася в Давосі.  При цьому усі канали протягом кількох хвилин розповідали про котедж, в якому жив Ющенко, а до нього - президент Казахстану, прем"єр Росії, прем"єр  Янукович і ще низка відомих людей. Кожен без виключення канал показав пляшки шампанського "Вдова Клико" по 80 у.о. , яким пргощав гостей Пінчук під час традиційного ланчу, журналісти розгадували загадку чому ж цьогоріч змінилася форма одягу і гості поприходили в краватках, замість традиційного на форумі стиля casual. А от спілкування журналістів з паном Аметовим пройшло досить непомітно, редактори додали до сюжту буквально кілька кадрів і кілька фраз знаметитого олігарха. Ніхто їх чомусь не прокоментував, а от мені різанула вухо фраза:

"Я присутствую на этом форуме как президент СКМ" (С)

Жоден журналіст не зауважив (не помітив? "не помітив?") і не нагадав панові Ринату, що той вже друге скликання як депутат Верховної Ради і мусив би знати Закон про свій статус. А от цим законом, як відомо, народний депутат не має права:

 займатися будь-якою, крім депутатської, оплачуваною роботою, за винятком викладацької, наукової та творчої діяльності, а також медичної практики у вільний від виконання обов'язків народного депутата час; входити до складу керівництва, правління чи ради підприємства, установи, організації, що має на меті одержання прибутку.

Я зауважу, що пан Ахмєтов не напружився навіть назватися "почесним президентом", він цинічно, з посмішкою на всю Україну продовжує демонструвати можливість нехтувати вимогами Закону, свою особливість і винятковість.

І що дійсно прикро: ніхто і не намагається це спростувати. Причому, наведений приклад не є одинарним і не ише стосовно Рината Ахмєтова. Не хотілося б ставити під сумнів свободу і чесність українських журналістів, але видається, що або підстави дійсно є і нам просто замилюють очі яскравими і роздутими дрібницями, вправно маскуючи більш важливі проблеми, або ця сама "четверта слада"  сьогодні є настільки засліпленою знов таки уявною свободою від цензури, що сама наразі перебуває із замиленими очима.
Хто і коли змусить їх нарешті розплющитися?



Hoвини Join

Погода, Новости, загрузка...
Юрій Фоменко

На узбіччі

Огріньський півострів. Шлях між мостами від Дніпра до Самари. Одні автівки цим шляхом летіли в місто, інші виривались з нього.  Повітряні вихори за ними підіймали опалий лист з землі назустріч па...
Наше суспільство ще не готове для дозволу на вільне володіння автомобілем.Між тим, на руках у людей накопичилася значна кількість автомобілів - як легальних, так і ні (у тому рахунку, завезених із зон...
Історія індустріальних парків в Європі налічує більше ста років. Їх початкова концепція - створення оптимальних умов для роботи промислових підприємств - актуальна до сих пір. В Європі індустріал...
Тимур Желдак

Про лемінгів

Вони живуть з нами в одному місті, їздять з нами в трамваї і - в більшості - живуть на наші податки.Щоранку вони вишиковуються в черги - символ щасливої радянської молодості - за краплиною ворожої про...