App Store Google Play
Юрій Фоменко

Пам’яті Юрія Іллєнка.

30.07.2010 12:55
По ту сторону Канева за Дніпром, йшов хлопчик босоніж. Перtліском, степом, через луки, а на зустріч сивий дід в полотняній одежі.

-                     Доброго дня діду!

-                     Доброго. А ти хлопче звідки?

-                     З Прохорівки.

-                     А звати як?

-                     Юрко.

-                     Куди шлях тримаєш ?

-                     В Прохорівку. А як Вас величати, і куди ви ідете, діду?

-                     Дід Юрко. Іду в рідне село Прохорівку.

-                     І давно йдете?

-                     Все життя йшов. І тепер іду.

-                     А тепер як довго?

-                     Вічно хлопчику.

-                     Так вона ж за лісом, поряд.

-                     Вона то поряд, а шлях вічній.

-                     А що ж то за шлях такий довгий, коли вона поруч.

-                     Чумацький.

-                     Так він на небі, а ви тут.

-                     А я по ньому іду тут.

І дивився хлопчик в слід старому діду, котрий йшов по стежині. А та стежина починалась світитися іскорками. Ті іскорки перетворювалися в чумацький шлях. І по них старий дід Юрко піднімався в небо. І піднімаючись ставав меншим і меншим. А далі взагалі став хлопчиком зовсім схожим на малого Юрка , що дивився йому вслід. А поперед того Юрка на чумацькому шляху виднілася в садках сільськими хатами Прохорівка, над Дніпром перед Каневом.

І дивувався хлопчик як то Прохорівка і там на небі, і тут за лісом.

Крикнув хлопчик до дуба

-                     Дубе , хто то?

-                     Мамай Юрко...

Крикнув хлопчик до Дніпра

-                     Сивий Славутиче, хто то ?

-                     Мамай Юрко...

Мамай Юрко... - підхватили Канівські гори, Черкаський бір, за ним Ірдинь з Тясьмином, Холодний Яр, дзвони на Мотроні і в Суботові, птахи на замковій горі. Мамай Юрко - поніс відлуння Дніпро по порогам...

 Тоді хлопчисько наважився і крикнув до Прохорівки.

-                     Хто то ?

-                     Малий Юрко, онук старого Іллєнка.

-                     А як то?

-                     А отак-то воно є коли людина божа. Коли Людина з Україною в серці.

Стояв хлопчисько і дивився в небо. На Прохорівку, що на Вкраїні посеред Чумацького шляху. І бачив він там у Ірію, полк Перуна. В котрім під жовто-блакитними хоругвами їхали вершники. Придивляючись впізнавав серед них Залізняка і Гонту, Нечая і Сковроду, Тютюника і Симиренка, Кирпоноса і Довженка .... І звісно Мамая Юрка на рижій кобилі , у вічнім поході за Україну. Земля тобі пухом і вічна пам'ять козаче...



Hoвини Join

Погода, Новости, загрузка...
Дар'я Твердохліб

Як позбутися паразитів?

Кривий Ріг – місто  довжиною в життя, що розплелось на сто кілометрів, тягнучись за жилою в землі, за рудою, що ховалася під травою й камінням.Цей, нібито квітучий, пишний та потенційно гро...
Максим Мірошниченко

Переоценить Майдан

Очень многие наши "верхи", отвечая на вопрос "Считаете ли вы Кастро диктатором?", произносят твёрдое и осуждающее "да". Что интересно, так часто отвечают и те люди, которые в неофициальной обстановке...
Знайомство на фронті в півроку дає статус старих знайомих. Сільською вулицею назустріч мені котив веломашину літній чоловік. Медична сумка, картузик на вісім клинців і, як мінімум, крім кілометрів ще...
Кратко о сегодняшнем “слушании” гуманитарного блока бюджета:“В гуманитарной отрасли полная Ж. Но по утверждению чиновников, если полную Ж умножить на коэффициент инфляции и все схемы...
9 причин, по которым бюджет-2017 - это продолжение традиций воровства и проедания: НЕТ ОТЧЕТА ЗА 2016 ГОД! Даже опубликованный проект решения с отчетом за 9 месяцев года на сайте горсовета висит ПУСТО...
Васіліса ТРОФИМОВИЧ

Рапорт на звільнення

Дуже хочеться сказати. Але так багато сенсу і так мало слів. Сльози вже виплакані, а слова ще не сказані. Мабуть час. Розконсервувати хранилище. Душі. Рапорт на звільнення. А потім -місяці персонально...