App Store Google Play
Ірина Желдак

Кохання в кам’яних джунглях

27.05.2010 09:04
Вже більше тижня щовечора, після опівночі, я виходжу на балкон своєї квартири в девятиповерхівці...послухати солов'я.

Коли я вперше за вісім років почула одиноке тьохкання в гілках тих нещасних десятка дерев, що дивом збереглися в оточенні парадоксально наставлених на Калиновій багатоповерхівок, я спочатку не повірила власним вухам....

Але щодня ввечері, коли втомлені від політики, від кризи, від тополиного пуху, від всюдипроникного пилу та, зрештою, один від одного, мешканці нашого мікрорайону нарешті з'їжджаються додому, вимикають світло і засинають; коли нарешті замовкають галасливі гоп-компанії, котрі окупували дитячі майданчики для регулярних посиденьок з дешевим пивом, музикою з динамиків у мобільному, лайкою та реготанням, залишивши по собі кільканадцять порожніх пляшок та з півсотні недопалків навколо пісочниці; коли вимикають ліхтарі - Він починає співати для Неї.

Я не уявляю собі, як живеться цій маленькій непривабливій птасі в наших кам'яних стінах. Яким дивом і за які пташині гріхи занесло це солов'їне подружжя в суто індустріальну частину нашого міста? Мабуть, звиклі до міського клімату урбанізовані горобці та голуби щоразу зверхньо крутять крилом біля скроні, зустрічаючи співочу пару під час полювання на комах.

І все-таки кожного вечора, задихаючись від ядучого диму з багаття, в якому горять пластикові пляшки, самотужки перекрикуючи гудіння заводу, гуркіт залізниці, гурчання моторів автівок, лайку двірнички баби Вєри та "позвоні своєй зає" з мобілок, Він самовіддано і щиро розповідає Їй, яка зважилась висидіти в цьому пеклі пташенят, про своє пташине кохання.

Така от гідна поваги і справжнього захоплення спрага до життя. Немає мабуть такої людини, якою б я пишалася так, як пишаюся цим маленьким співаком, якого, швидше за все, ніколи й не побачу. Незабаром він змовкне, щоб не привертати зайвої уваги численних ворогів до новонароджених солов'ят.

Я просто щовечора дякую йому і мрію, що наступного літа, вийшовши ввечері на балкон, почую справжній сімейний солов'їний хор.


Hoвини ПАРТНЕРІВ

Юрій Фоменко

Ера милосердя

Наступає якась ера милосердя. Усі ті, хто в 2014 році активно гукав російські війська, обіцяв страшну кару проукраїнським громадянам, проклинав Київський Патріархат і НАТО, хаяв Європу, або ж просто с...
Продовжуючи тему освіти, яка у Дніпрі набула шалених корупційних розмахів, хочу розповісти про дуже цікавий її сектор, який передбачає набір під «своє» крило потрібних співробітників. А са...
"Замиловує, дратує, бісить ця загальна розслабленість і умиротвореність суспільства. Більшість людей свято переконані, що війна, стихійні лиха, революції, заколоти, повстання та геноцидсаме їх об...
12 вересня Тимура Тумгоєва відправили до Росії. Генеральна прокуратура блискавично зреагувала на запит агресора, навіть незважаючи на рішення Комітету ООН з прав людини про призупинення екстрадиції Ту...