App Store Google Play
Ірина Желдак

Кохання в кам’яних джунглях

27.05.2010 09:04
Вже більше тижня щовечора, після опівночі, я виходжу на балкон своєї квартири в девятиповерхівці...послухати солов'я.

Коли я вперше за вісім років почула одиноке тьохкання в гілках тих нещасних десятка дерев, що дивом збереглися в оточенні парадоксально наставлених на Калиновій багатоповерхівок, я спочатку не повірила власним вухам....

Але щодня ввечері, коли втомлені від політики, від кризи, від тополиного пуху, від всюдипроникного пилу та, зрештою, один від одного, мешканці нашого мікрорайону нарешті з'їжджаються додому, вимикають світло і засинають; коли нарешті замовкають галасливі гоп-компанії, котрі окупували дитячі майданчики для регулярних посиденьок з дешевим пивом, музикою з динамиків у мобільному, лайкою та реготанням, залишивши по собі кільканадцять порожніх пляшок та з півсотні недопалків навколо пісочниці; коли вимикають ліхтарі - Він починає співати для Неї.

Я не уявляю собі, як живеться цій маленькій непривабливій птасі в наших кам'яних стінах. Яким дивом і за які пташині гріхи занесло це солов'їне подружжя в суто індустріальну частину нашого міста? Мабуть, звиклі до міського клімату урбанізовані горобці та голуби щоразу зверхньо крутять крилом біля скроні, зустрічаючи співочу пару під час полювання на комах.

І все-таки кожного вечора, задихаючись від ядучого диму з багаття, в якому горять пластикові пляшки, самотужки перекрикуючи гудіння заводу, гуркіт залізниці, гурчання моторів автівок, лайку двірнички баби Вєри та "позвоні своєй зає" з мобілок, Він самовіддано і щиро розповідає Їй, яка зважилась висидіти в цьому пеклі пташенят, про своє пташине кохання.

Така от гідна поваги і справжнього захоплення спрага до життя. Немає мабуть такої людини, якою б я пишалася так, як пишаюся цим маленьким співаком, якого, швидше за все, ніколи й не побачу. Незабаром він змовкне, щоб не привертати зайвої уваги численних ворогів до новонароджених солов'ят.

Я просто щовечора дякую йому і мрію, що наступного літа, вийшовши ввечері на балкон, почую справжній сімейний солов'їний хор.


останні новини

Hoвини ПАРТНЕРІВ

Останнім часом все більше знецінюється результат вищої освіти в Україні. Після школи абітурієнти складають ЗНО і вступають до вишів, не тому, що бачать себе в тій чи іншій професії, а тому що “т...
Антон МОРОЗ

Fiat justitia et pereat mundus

Ніщо так не загартовує людину, як українські суди. Ви бували колись в українському суді? Чи відчували ви праведні страждання від очікування чергового засідання? Якщо ні, то ви - щаслива людина. Або ж...
Чому ми програємо інформаційну війну країні-агресора? Тому що професійно працюють одиниці, а до рівня пропаганди Росії нам як до Сонця на гвинтокрилі…Без лірикиМене вивів із душевної та професі...
Вихідними пройшов гучний фестиваль блогерів. Подія незвична, проводиться тільки у Дніпрі. Розпіарена, розрекламована - здається не було такої людини в місті, яка не знала, що до нас приїхали блогери....