App Store Google Play
Ірина Желдак

Дніпропетровськ - інтелектуальна столиця?

18.01.2008 01:09

Я пам’ятаю часи, коли придбати книжки окрім “обов’язкових” пропагандистських про Зою Космодем’янську та Володю Дубініна було майже нереально: і навіть не тому, що не було за що купити, а насамперед тому, що купити не було де.

Пам’ятаю, що треба було ставати в чергу на рідкісні видання (а тоді вони були рідкісними майже усі), здавати макулатуру, викупати у перекупщиків...Я не знаю чи пам’ятає це мій тато, але я досі пам’ятаю те захоплення і ті особливі відчуття, які виникали, коли він приносив мені чергову дефіцитну книгу. Не маю уяви де він їх діставав, адже то були чудові видання, яких не побачиш на полицях магазинів.

В будь-якому випадку, я дуже вдячна своїм батькам за те, що вони дали мені можливість читати. Я читала все, що потрапляло до рук, я віддавала перевагу книжці замість побігати з рештою дітей на вулиці, мої батьки могли спокійно брати мене з собою в гостину до друзів – варто було мені показати, де знаходиться книжкова шафа – і про мене можна було забути і веселитись скільки завгодно: я вмощувалася у кріслі і читала.

 Сьогодні я маю власну квартиру і власні книжкові шафи. Я маю семирічну доньку, яка вже “скуштувала” це відчуття, коли до кінця роману залишається кілька сторінок і ти не можеш відірватися, ти мусиш дочитати, не дивлячись на те, що на годиннику – чверть на одинадцяту, і час спати.

Сьогодні в нашому місті не один десяток книжкових магазинах, в яких можна придбати будь яку книгу: на будь-який смак, на будь-яку тему, на будь-який гаманець.

Але парадокс: у ті часи читали багато, хоча з асортиментом і доступністю книжок були проблеми, а сьогодні, в наш час інформаційних технологій, ситуація стає просто критичною: українці не читають книжок! Звісно, можна заперечити авторові, що в часи її дитинства "дерева були вищими і трава зеленішою", але звернімося до офіційної статистики: виявляється, що понад 40% українців взагалі(!) не купує книжок. Третина витрачає на книжки до 50 грн на місяць, близько 16% виділяють зі свого бюджету до 100 грн і лише 7,5% щомісяця витрачають на книжки більше, ніж 100 гривень. Цей "середній читацький клас"  мешкає переважно в Харкові, слідом йдуть Львів та Київ.

Дніпропетровську в цьому рейтингу гідного місця не знайшлося. Точніше місце знайшлося, але не гідне, а ганебне:  за цим опитуванням, яке проводив журнал "Профиль", ми визнані "самыми нечитающими"! 57 відсотків Дніпропетровців зізналися, що взагалі не купують книг!  

А знаєте хто виявився "самым читающим"? Ні за що не здогадаєтеся! Усього 39,9% громадян не читають на Донеччині, на батьківщині героя анекдотів, там, де більшість населення стереотипні "неграмотні шахтарі" і власні посади пишуть з помилками*-(

 Ми можемо скільки завгодно себе заспокоювати, пишаючись колишньою славою "інтелектуальної столиці країни", але ця слава ризикує назавжди залишитися лише в пам’яті тих, кому зараз за 50. Ми звикли пояснювати своє Нечитання тим, що мовляв, “зараз не до книжок, треба працювати, щоб не вмерти з голоду”. Нестачею часу пояснюється і інтерес виключно до професійної літератури, або до отримання інформації в Інтернеті.  

Але знов таки, звернемося до статистики: Дніпропетровці, за їх власним зізнанням, живуть в півтори рази краще, ніж решта українців і так званим “середнім класом” сьогодні себе вважає чверть мешканців міста! Чверть міста не має проблем з придбанням їжі, одягу, необхідних побутових речей, витрат на відпочинок і навіть придбанням автомобіля!

Але проблеми є! Проблема в тому, що цей “середній клас по-дніпропетровськи” свого роду унікальний, адже зазвичай  до цієї категорії прийнято відносити в першу чергу успішну інтелігенцію, яка крім матеріального володіє і духовним багатством, ми ж, насамперед, зосередилися на зовнішніх атрибутах успішності. І це може вилитися в неабияку проблему, адже прийде час і за черговим опитуванням ми зі своєю чвертю населення середнього класу можемо залишитися далеко позаду інших регіонів, де ця частка складатиме 50 і вище відсотків!



Hoвини ПАРТНЕРІВ

Ярема ГАЛАЙДА

Нецікава правда війни

Знову завівся з хлопцями про «правду війни». Ну, в сенсі чи треба показувати в кіно цю саму правду.Треба!Але, якщо всю її показувати в кіно, то це буде фігня, повна заунивності і нудьги.Ну...
Для соціальних виплат від держави необхідно відкрити рахунок в національному Ощадбанку. Цікаво, як обличчя держави проявляється у фінансових установах.Заходжу у відділення банку в центрі Дніпра. Довго...
Максим Мірошниченко

Зрозумілість

Можливо, єдиний мотив, який може мобілізувати широкі кола виборців, який буде сприйматися як прогресивний та новий. Не легалайз, не легалізація проституції, гендерна політика і т.д.Поясню. У 2015-16 р...
У нас небезпідставно прийнято вважати, що українська влада використовує ситуацію з війною у внутрішніх політичних іграх, в тому числі і в узурпацію.Гомо політикус в усі часи було важко втриматися від...