App Store Google Play
Ірина Желдак

Зима*-(

16.12.2007 23:00

Я не люблю зиму. В цей період мені, як ведмедю, хочеться впасти в сплячку і прокинутися від промінчиків теплого і лагідного весняного сонечка, щоби потягнутися, позіхнути і вилізти на світ божий, підставляючи обличчя (чи то медведячий писок) сонцю і весняному вітерцю, який вимітає рештки заспаної, старої зими і віщує про початок нового життя. Ну не люблю я зиму. Хоча так сталося, що усі важливі для себе рішення я приймаю саме о цій депресивній порі року, коли часто не розумієш чи ранок за вікном, чи ніч, коли в пік моєї працездатності на дворі чомусь стрімко стає темно і здивований організм вкупі з мозком, котрий (я знаю точно!) працює на сонячних батарейках, реагує відповідно усім законам біохронології і підтримує працездатність лише протягом двох-трьох годин, а потім доводиться вмикати усі ламп та світильники в кварирі, аби ще на якусь годину обдурити його.

Тож не дивно, що саме взимку я приймаю рішення, які з боку можуть видаватися надто різкими і кардинальними. Починаючи від рішення змінити імідж, переставити меблі і закінчуючи такими важливими для кожної людини рішеннями про зміну сімейного статусу*-) На цьому тлі зміна виду професійної діяльності просто губиться. І не дивно: що вона (професійна діяльність) для жінки у порівнянні зі зміною кольору волосся!*-) Я зрозуміла: усі ці рішення приймаються....щоб не заснути, як той ведмідь, щоб довести самій собі, що життя взимку теж можливе*-)  Дякувати Богу, досі про жодне з таких "зимових" рішень я не пошкодувала.

А що, скажіть мені, приємного можна знайти у тій зимі? Якщо і є щось - то воно виглядає приємним виключно з вікна теплої барлоги, розташованої на 9 поверсі. Ось наприклад в суботу я з захватом спостерігала з лапатими сніжинками, які півдня поспіль сипалися з неба, встилаючи місто пухкою білою ковдрою. Я навіть змусила себе вийти  разом з дитиною на вулицю і виконати свій материнський обов'язок - показати дитині сніг, адже в 21 столітті в Січеславі це є справжнім дивом. Але за годину ноги самі повернули до барлоги: почали відмовляти закрижанілі в перчатках пальці і дратував сніг, який постійно набивався в рота, в носа і в очі. Це все при тому, що вдягнута я була так, що теоретично могла б спати на снігу.  Дитина із неприхованою заздрістю дивилася, як  деякі матусі-героїні разом з дітьми злітали шкереберть з імпровізованих горок, знімаючи верхній бутафорський шар снігу  залишаючи по собі, наче равлики, чорні колії мерзлої землі. А я не могла змусити сбе навіть сніжку зліпити, адже сніг -  мокрий і пекучо холодний. За цю годину я присялася собі, що не даватиму хабарів, буду сумліно платити податки, сортувати сміття, економити воду і ніколи не кину жуйку повз урну, аби лише швидше потрапити до Європи. А раптом серед інших зисків ми отримаємо і європейські зими з їхніми "морозами" +10??*-)

Ми повернулися додому, я випила горнятко гарячущої кави, зігрілася і навіть знову ризикнула виглянути у вікно і помилуватися цим незвичним для мегаполіса явищем.

Ранком в неділю я  вирішила, що зі своїми фобіями треба боротися і знову вийшла на вулицю. Людоньки добрі,  ну скажіть мені, ЧИМ вам подобається зима????!!!

  • Зима в мегаполісі - то сірий сніг перемішаний з чорною чавкотнею.
  • Зима - це неможливість нормально пересуватися особливо в звичному взутті, адже щомиті ти ризикуєш гепнутися і добре, якщо на дупу, а не на руку, або фейсом.
  • Відповідно зима - це мокрі від хляпавки і змерзші ноги, грязний від неї ж одяг і безліч поламаних рук та ніг.
  • Зиму без снігу Бог посилає, аби я не так мучилася, але все одно зима це холодно.
  • В перчатках незручно перемикати плеєр і діставати з кишені копійки за проїзд.
  • Взимку в маршрутку вміщається вдвічі менше стояків, адже решту дорогоцінного простору займають пуховики та шуби.
  • Взимку місто потерпає від снігової кризи, коли не вистачає снігоприбиральнимх машин та постійно проривають труби з дорогоцінною гарячою водю.
  • Взимку катастрофічно збільшується кількість розбитих машин.
  • І нарешті зима - це дорого! Теплий одяг з натурального хутра коштує фантастично дорого! А витрати на обігрів приміщення - це місяць на морі влітку!

Я не люблю зиму.



Hoвини Join

Погода, Новости, загрузка...
Усього півроку існує Царичанська об’єднана територіальна громада, до якої увійшли чотири сільські ради або 23 села району, проте за цей короткий проміжок часу на території, яку вона займає,...
В городе появился новый департамент с очень интересным названием - по вопросам энергоэффективных технологий и инициатив Днепровского городского совета.Ознакомиться с его положением можно здесь - http:...
Юрій Фоменко

Знакова зустріч

 Інколи трапляються зустрічі, котрі важко усвідомити і оцінити.  Вони раптові і неочікувані. В житті я мав декілька випадкових зустрічей, котрим не можу дати пояснення. Хто це був, як це ста...
Юрій Фоменко

Щастя

Шлях з Кодака понад Дніпром, повз острова Кодачок до Лоц-Кам’янки.  Назустріч мені рухаються два велосипедиста. Ще  далеко щоб їх детально розгледіти, але в їх рухові є відчуття чогось...
Васіліса ТРОФИМОВИЧ

Странная страна

Странная страна... Поколение выросшее в 90-х, по сути своей - ещё дети. Часть этих детей сложила головы на войне, часть - похоронила друзей которые были ещё с песочницы, часть отвоевала и навсегд...
Дніпро. Кам’яний хрест на Соборній площі. Біля нього поховано чотирнадцять січових стрільців.1918-1919 рік. Коли вони гинули за Україну, то хтось ділив владу.  А хтось, щоб урвати влади, до...