App Store Google Play

У революції немає кінця

8 Січня 14:00
У революції немає кінця

У мене немає хорошого прогнозу. Хто б не прийшов до влади — Тимошенко на білому коні, Гриценко на генеральському танку, Ляшко з вилами або Зеленський із мікрофоном — дива не станеться.

Ситуація не зміниться, бо для цього немає жодних передумов. Вона могла б покращитися, якби ще в 2014–2016-му уряд Яценюка провів радикальні реформи. Але цього не сталося. А значить, доведеться платити високу ціну за повільні або відкладені зміни.

Економіка буде неспішно зростати. Що саме собою досягнення, якщо врахувати, в яких умовах зараз Україна. Але це навряд чи зробить нас щасливими. Макропоказники на хліб не намажеш. Тому ми продовжимо скаржитися на владу.

Однак третього Майдану, найімовірніше, не буде. Просто тому, що Майдан передбачає сплетіння великого страху та великої надії. А у нас немає зараз ні того, ні іншого. І нізвідки взятися. Так, пристрастей завжди готовий додати Путін, але це не революційні побоювання.

Не буде і великої надії. Ми змучилися й вигоріли. Стаємо циніками та скептиками. У кращому разі готові терпіти і чекати нового шансу. Тому наполегливо та сміливо триматимемо дулю народної ненависті в кишені й житимемо, як раніше.

Сценарій впізнаваний. Історики й економісти називають його "сценарієм равлика". Равлик, як відомо, повзе повільно, але впевнено. І все здається стабільним, але лише на перший погляд.

Ще ніколи за роки незалежності у нас не було такої великої невизначеності щодо того, хто стане наступним президентом. Раніше ми хоча б розуміли імена головних кандидатів. Зараз ні. А деякі потенційні учасники гонки грають у мовчанку.

Значно помітнішою ця нестабільність стане на парламентських виборах. Але поки партії та їхні лідери змагатимуться, українці пересваряться між собою, доводячи, чий кандидат кращий. Реальні друзі перестануть спілкуватися, віртуальні — відфрендяться. Активізується регіональний поділ. Ще одна лінія розбрату — між телевізійними батьками й інтернетними дітьми. Загалом, стабільність нам може тільки снитися.

Те саме з економікою. Багато людей наївно вірять, що равлик колись уповзе в багатство. Але, як показує історія, в багатство можна тільки вскочити. І шанси на такий стрибок з'являються лише за часів воєн або революцій, коли відкривається вікно можливостей. Україна мала їх три: період розпаду СРСР і два Майдани. Жодним ми не скористалися.

А це натомість змушує нас говорити про революції в принципі. Існує переконання, що революції, як голод або бідність, завжди супроводжували людську історію. Але це не так. Революції — породження сучасного часу і проходять за формулою "все більше й більше, швидше і швидше".

У ХХ столітті пройшло майже 200 революцій — в середньому по дві на рік. Починаючи з 2001-го, вже відбулося 100 революцій. Якщо врахувати цю статистику, стає зрозуміло: кількість успішних вкрай мало. І в цьому сенсі український досвід 1991–2018 рр. — скоріше, правило, ніж виняток.

Але і це не дуже коректний висновок. Революції — не одноразовий акт. Англійська революція почалася у 1640-му, а завершилася у 1688-му. Франція вступила в революційний період у 1789-му і до 1871-го пережила ще три бунти.

Для нас ближчі приклади Росії та Польщі. Росія після перемоги над Наполеоном і поразки в Кримській війні пережила кілька революційних ситуацій, поки не вступила в період справжніх революцій 1905 року. У 1917-му, здавалося, що перемогли більшовики. Але знадобилися майже 70 років, щоб зрозуміти — їхня перемога була ілюзією.

Поляки в ХІХ столітті прославилися як найбільш бунтівна нація. Від повстання Костюшка до повстання 1863-го польська шляхта здіймала хвилі обурення п'ять разів аж до отримання незалежності в 1918-му. Всі ми пам'ятаємо успішну польську революцію — прихід до влади Солідарності в 1989-му. Але забуваємо, що до неї була революція 1968-го.

Так перемогла чи програла українська революція? Суперечливе питання. 2014 рік став лише одним з етапів. І не факт, що останнім.

Такий попередній висновок змушує інакше поглянути на прогноз на 2019 рік. І тут варто простежити, що відбувалося з іншими державами на шостому році після революцій: з Францією у 1795-му чи 1836-му, Австрією та Німеччиною у 1853-му, з Росією у 1923-му або ж у 1996-му, з Польщею в 1994-му.

Так, Україні не вдалося повторити успіх Польщі 1989 року. Зате вдалося уникнути авторитарної влади і громадянської війни. Вона не потрапила в постреволюційний рай, але їй далеко до пекла. Вона міцно застрягла в постреволюційному чистилищі. І надовго — поки не проведе реформи.

Новое время

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Загрузка...


Hoвини ПАРТНЕРІВ

Марія СОЛОМОНОВА

Боже, нам ЄДНІСТЬ подай!

«Боже, нам ЄДНІСТЬ подай!», - так закінчуються богослужіння у Православній Церкві України.І ці слова не просто протокольне звернення до вірян згідно церковних канонів. Це те, до чого закли...
Без усякої скромності скажу, але правду.Дуже часто, особливо після чергового мого спітчу про наших політиків, мене питають:"Ну от, кого! Кого! Ти! Ти, особисто, ти! Бачиш гідним посади Президента?"Від...
Соборність - один з наріжних каменів фундаменту Держави, головна державотворча цінність і якість.І в смислі об‘єднання у національній державі всіх земель, населених народом.І в смислі панування...
Днями завдяки щасливому збігу обставин (спочатку в інтелектуальних іграх, а потім в робочому колективі) став глядачем вистави "Дульсинея Тобосская" в Дніпровському театрі Театр "Верим" /// Theatr...