App Store Google Play

Олександр Вілкул як запасний варіант Ахметова

3 Листопада 10:30
Олександр Вілкул як запасний варіант Ахметова

Олександр Вілкул - потомствений регіонал. Незважаючи на свою приналежність і багаторічну лояльність крила Ріната Ахметова, так і не виріс до масштабів повноцінного партійного лідера. У нинішніх передвиборних розкладах йому дістається тільки лава запасних, з якої він буде спостерігати, як політику роблять старші і більш досвідчені товариші.

Молодий і татів

В Опозиційному блоці зараз непростий час. Три групи ведуть активні переговори про те, хто від імені екс-регіоналів піде на президентські вибори. І найголовніше питання, хто зможе створити найбільш вдалий заділ для конвертації президентської компанії в результат на парламентських виборах.

В даний момент, Олександр Вілкул виглядає з усіх претендентів найбільш блякло. Хоча він і є співголовою фракції Опоблоку в парламенті, зараз він скоріше є формальним "утримувачем пакета" інтересів Ріната Ахметова. Як повідомляли ЗМІ, нерідко його не сприймають всерйоз навіть самі екс-регіонали, дозволяючи висловлюватися про нього зверхньо і навіть зневажливо.

Не сприймають Олександра Вілкула всерйоз і соціологи, які практично не включають його у свої заміри громадської думки. По всій видимості, його нинішній рейтинг настільки незначний, що не перевищує статистичної похибки. Спроби стартувати з рідної Дніпропетровської області поки не увінчалися успіхом і не дали різкого приросту голів. Судячи з облитих фарбою білбордів, вони, скоріше, дали Вілкулу-молодшому хороший антирейтинг, ніж заділ для внутрішньопартійної боротьби.

Начальник ГЗК і його невдачі

Кар'єра Олександра Вілкула нерозривно пов'язана з Рінатом Ахметовим. Відразу ж після закінчення навчання у вузі він відправився працювати на підприємство Південний гірничо-збагачувальний комбінат. Відразу стартувавши з позиції начальника комерційно-фінансового управління в 1997 році, вже через п'ять років він став заступником голови підприємства. У жовтні 2003 року Вілкул вже в. о. голови правління, генеральний директор ВАТ "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат". А ще через рік він стає гендиректором ПівнГЗК і ЦГЗК одночасно. Зараз обидва підприємства входять до групи Метінвест.

Два рази Олександр Вілкул ставав нардепом і обидва рази за списком Партії Регіонів. У 2010 році він був призначений Віктором Януковичем головою Дніпропетровської ОДА. Його батько - Юрій Вілкул був головою тамтешньої облради з 2006 року, і залишив посаду після призначення його сина головою облдержадміністрації.

Олександр Вілкул був повністю керованим і контрольованим кадром Ріната Ахметова. Його призначення розцінювалося як передача Ахметову на відкуп і Дніпропетровської області, так як тільки Донбасу йому вже було мало. Сам же Ахметов за цей період дуже сильно зміцнився в області, яка вважалася вотчиною Коломойського і Пінчука.

У грудні 2012 року Віктор Янукович пересуває Олександра Вілкула на посаду віце-прем'єра. На цій посаді Вілкул-молодший пробув аж до 27 лютого 2014 року, коли на вулицях Києва вже два тижні лилася кров. Тільки втеча екс-президента Віктора Януковича змусило його, як і інших членів уряду, піти у відставку.

На той час Олександр Вілкул зникає. У червні 2014 року, він за зразком іншого одіозного втікача Олександра Клименка на час змінює вивіску і очолює фонд Українська перспектива. Але у Верховну раду проходить під прапорами екс-Партії Регіонів, Опозиційного блоку. Тоді ж він стає віце-прем'єром. Але вже в "тіньовому" і нічого не значущому "Кабміні", який навіть не веде ніякої діяльності.

Після Революції гідності кар'єра Олександра Вілкула складалася зовсім невдало. Він так само зробив ряд невдалих ставок на одіозних людей, хоча і на регіональному рівні.

Восени 2015 року Олександр Вілкул був висунутий екс-регіоналами кандидатом на виборах міського голови Дніпра. І хоча він добре знайомий зі специфікою міста та місцевими функціонерами, він не зміг виграти вибори у тоді ще креатури Коломойського – Бориса Філатова. У свою чергу, його батько, Юрій Вілкул виграв і чергові і повторні вибори мера Кривого Рогу.

Трохи пізніше літа Олександр Вілкул на довиборах у Верховну раду підтримав дуже сумнівного кандидата – Загіда Краснова. Він навіть знявся з ним кампанію зовнішньої реклами.

Краснов – бізнесмен з минулим з 90-х років вже неодноразово програвав вибори в різних мажоритарних округах Дніпра. Крім того, за ним числиться скандал навколо Дніпропетровського стрілочного заводу з подальшим загадковим самогубством його директора.

І хоча Краснов не має ніякого відношення до партії екс-регіоналів, Олександр Вілкул, фактично дав тому напрокат авторитет Опоблоку, який був заплямований поразкою на довиборах у Верховну раду.

Розпасовка для людини Ахметова

За останні роки Олександр Вілкул зробив ряд не особливо вдалих кроків в політиці. На регіональному рівні він примудрився програти місцеві вибори у своєму "базовому" регіоні. Адже "регіонали" досі сприймаються в Дніпрі як пособники сепаратистів, а побоїще під обладміністрацією в січні 2014 року їм, мабуть, не пробачать ніколи.

Канути в політичне небуття йому не дають тільки зусилля Генпрокуратури та інших наближених нинішньому президентові людей. У липні 2017 року проти Олександра Вілкула було порушено кримінальну справу. Призабутого лідера другого ешелону запідозрили в ухиленні від сплати податків.

Дніпропетровська ДФС провела позапланову перевірку на предмет достовірності, повноти нарахування і сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору. Як стверджували дніпропетровські податківці в електронній декларації за 2015-й рік, встановлено перевищення активів над загальною сумою одержаних особою доходів на суму 72,9 млн грн, що призвело до несплати до бюджету податків і зборів на суму 19,6 млн грн.

В результаті, орган ДФС звернувся в Генеральну прокуратуру для вирішення питання про порушення кримінального провадження за фактами можливого незаконного збагачення особи та ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах.

Тоді ГПУ внесла до парламенту подання про зняття недоторканності з Олександра Вілкула в перший раз. До голосування у стінах парламенту справа так і не дійшла. Але потрібно сказати, що ця розпасовка перевірок і кримінальних проваджень була ініційована людьми президента.

Позапланову перевірку провела Дніпропетровська ДФС. Її очолює Оксана Томчук. Вона ж була кандидатом у депутати на довиборах до Верховної Ради в одному з мажоритарних округів Дніпра в 2016 році. Проте в ході гонки вона зняла свою кандидатуру, щоб дати БПП можливість добрати в місті ще один депутатський багнет для фракції.

Влітку 2016 року переговори про зняття її кандидатури від імені президента вів Сергій Березенко, а фінальна угода приймалося на Банковій. В обмін на дострокову капітуляцію Оксана Томчук отримала місце голови обласної ДФС, яке вона займає з тих пір в статусі в. о. Близькість же Юрія Луценка до чинного президента не потребує зайвих доказів.

Наступний пас від команди президента відбувся в червні цього року, коли НАБУ спільно з САП ГПУ підозрювали Вілкула в тому, що він у 2015-2016 роках фактично користувався будинками і земельними ділянками в Козині Київської області, але не вніс їх в декларацію.

Зокрема, депутат користувався будинком площею 378,7 кв. м. і двома земельними ділянками площею 0,34 га і 0,15 га. Нерухомість зареєстрована на колишню тещу Вілкула - Марію Кондратюк. 25 травня в Раду направлено подання на зняття недоторканності з Вілкула. Але тодішній "підкоп" під нього був відбитий досить легко – ще в регламентному комітеті.

Останнє ж подання Генпрокуратури стосується нової справи. Прокурори вважають, що Олександр Вілкул, будучи главою Дніпропетровської ОДА, протягом 2011-2012 років видав розпорядження про зміну цільового призначення земельних ділянок площею 21 га нібито із земель запасу сільськогосподарського призначення, а насправді із земель колективної власності пайовиків двох сільськогосподарських підприємств Нікопольського району. Але у Верховній раді не вистачило голосів за зняття недоторканності.

Кожне нове порушене кримінальне провадження стає для Олександра Вілкула прекрасним приводом струсити пил з затяганого образу опозиціонера і полум'яного борця з режимом з подачі самої Банкової. Програвший все в рідній області екс-регіонал, раптово стає "переслідуваним лідером" чи не всеукраїнського масштабу. А кожне нове внесення подання про зняття депутатської недоторканності стає для Олександра Вілкула черговим приводом для нової хвилі його медійної активності у всіх масових ЗМІ та таблоїдах.

Не меншим щасливим збігом є те, що «загострення» по лінії Генпрокуратури відбувається в момент, коли в колі екс-регіоналів йде активна партійна дискусія на тему, хто ж буде представляти партію на виборах. Тобто прокуратура, фактично, допомагає Олександру Вілкулу в процесі внутрішньовидової боротьби за звання кращого кандидата.

Ще цікавіше підтримка Олександра Вілкула виглядає на тлі явного консенсусу з президентом його патрона і куратора – Ріната Ахметова. Йому вдалося успішно згорнути гучну "деолігархізацію" в 2015 році і, ймовірно, досягти взаємовигідного компромісу з президентом. Тоді, голова комісії НКРЭКУ Дмитро Вовк затвердив вигідну для теплової генерації Ріната Ахметова формулу "Роттердам+".

Тому будь-яке "переслідування" Олександра Вілкула по лінії Генпрокуратури не може викликати нічого, крім розчулення. Судячи з усього, команда чинного президента активно підіграє протеже Ріната Ахметова, прагнучи внести в ряди екс-регіоналів як можна більше суперечок і безплідних дискусиий.

РБК-Україна

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Загрузка...


Hoвини ПАРТНЕРІВ

У нас чергова серія саги про #мовнийпатруль у Дніпрі. Цього разу у центрі нашого епізоду феєрична відмазка Стоп Нелегал - Закон один для всіх, два активісти якої ̶Б̶о̶ш̶и̶р̶о̶в̶ ̶т̶а̶ ̶П̶е̶т̶р̶о̶в̶ і...
Останнім часом, коли дивлюся на те, що відбувається навколо, вже вкотре мені спадає на думку аналогія між Україною та Іудеєю часів Другої Іудейської війни. Події тої війни досить живописно описав у св...
Ярослав СИНИЦЯ

Станиця Луганська

Станиця Луганська зараз,це  не те, що було три роки тому.  Людська натура така, що має здатність пристосовуватись до будь-яких умов, і за дуже короткий час. Про війну тут нагадують цілі квар...
Наслідки Першої Світової для України оформилися у конкретний факт та конкретну дату 14-го листопада 1918-го року.У цей день гетьман Павло Скоропадський видав грамоту про воз'єднання на федеративних на...