App Store Google Play

Школа не магазин: як побороти побори

1 Листопада 18:00
Школа не магазин: як побороти побори

Проведення ремонтів, привітання педагогів із усіма можливими святами, солодкий стіл. А ще 100 гривень треба здати на вікна, 20 - на підвезення водички, 10 - на прибиральницю. І доздати на шкільні меблі, підручники, комп'ютери, штори і навіть мийні засоби.

В школах батьки вже настільки звикли щось комусь доплачувати, що часто й не ставлять питання про доречність додаткових доплат. А коли хтось намагається піднімати неприємні теми щодо чергового збирання грошей, таку людину часто цькують. У результаті ще й їхня дитина має проблеми під час навчання та у колективі.

Після історії з тортом у Харкові і знущання над ученицею через те, що її батьки не здають гроші на потреби класу, тема батьківських комітетів і те, як конфлікти довкола них відбиваються на дітях, набула великого розголосу. Батьки у соціальних мережах масово скаржаться на те, що здавати гроші доводиться буквально на все, але говорити публічно про це мало хто готовий.

У 2017 році Міністр освіти Лілія Гриневич підписала наказ №1649, який скасовує положення про обов`язкові батьківські комітети у школах. Тому наразі діяльність батьківських комітетів не врегульована. Проте як і раніше, так і зараз - будь-які внески не можуть бути примусовими і не можуть вимірюватися фіксованими сумами. Позиція Міністерства освіти і науки України в цьому питанні категорична: за нормами Конституції та згідно Законів України, загальна середня освіта є безкоштовною.

"До Міністерства освіти і науки України все частіше надходить інформація про порушення прав дітей на безкоштовне отримання повної середньої освіти, порушення рівних прав дітей, в тому числі за майновою ознакою, примус батьків до вибору конкретної освітньої програми, покупки для її реалізації за рахунок батьків "навчальних матеріалів", покупки "для навчання" телевізорів, які є "інструментами навчання", в тому числі для "забезпечення реалізації "Нової української школи", - пише міністр освіти Лілія Гриневич в офіційному зверненні, адресованому директорам всіх комунальних шкіл України. 

Міністр наголошує, що згідно положень Конституції та законів України, діти мають право здобувати освіту безкоштовно. І кошти виділяються з бюджету в повному обсязі. Також держава забезпечує школярів підручниками і посібниками, в тому числі і електронними. Будь-який тиск на батьків є порушенням Конституції і законів України. Вимагання коштів адміністрацією навчального закладу, педагогічними працівниками, батьківськими комітетами є незаконним і підпадає під кримінальну відповідальність. 

Зазначимо, що джерелом фінансування можуть бути батьківські внески, але виключно добровільні і за власною ініціативою. При цьому платежі "з рук у руки" не можуть вважатися законними і апріорі є побором. Будь-які кошти мають вноситись лише у безготівковій формі за цільовим призначенням на рахунок школи або управління освіти.

Здавалося б у час соцмереж та вільного доступу до інформації, можна видихнути і не пояснювати щоразу - здавати у фонди класів необов`язково, а готівка у школі взагалі незаконна. Проте нічого не змінилося. Майже. І виною не керівництво шкіл та місцева влада, а батьки, які не хочуть і не можуть контролювати дотримання законів України.

Адміністраторка спільнот "Освіта Дніпра" та "Батьки Дніпра" у соцмережі Facebook Юлія Лівобережна розповідає, що на сьогодні у кожній школі Дніпра проблема поборів залишається актуальною. Через те, що багато років освіту недофінансовували, батьки часто допомагали школам, тому це ніби стало нормою.

"Досі у школах є фонди класів, куди батьки постійно здають кошти. Мотивуючи це тим, мовляв, "так завжди було". На жаль, такі батьки просто не хочуть знати закони і свої права, цікавитися процесом фінансування шкіл. У публічних спільнотах ми щодня пояснюємо, що ситуація змінилася. В Україні діє реформа децентралізації і школи почали отримувати набагато більше коштів, яких має вистачати на усі потреби навчальних закладів. І порівнюючи із ситуацією хоча б три роки тому, то все більше батьків цікавляться бюджетами їх шкіл - на що виділено, на що не виділено, чому не виділено", - зазначає Юлія. 

Активістка наголошує: гроші виділяють, але зараз на рахунки держави повертаються мільйони гривень, бо школи про них просто не просять, не пишуть запити, всі звикли, що можна звертатися до батьків.

"Аби Департамент виділив кошти, директори повинні написати запити. А більшість керівників навчальних закладів просто їх не пишуть і за звичкою збирають гроші з батьків. А деякі навіть отримували премії за невикористання бюджету і "хорошу роботу з батьками". Як приклад, минулого року стартував проект під назвою Нова українська школа,  на яку уряд виділив 1,15 мільярда гривень. Гроші зайшли в області та у міста. І ось тут виявилося, що місцева влада просто не змогла ними швидко розпорядитися і закупити все необхідне. Тому зараз і першачкам не вистачає оснащення, парт, стільців. І гроші просять у батьків", - розповіла адміністраторка батьківських спільнот.

Також Юлія Лівобережна пояснює, що батьки продовжують носити гроші в школи через страх за свою дитину: а раптом на ній це позначиться? Раптом вчителі почнуть цькувати? Занижувати оцінки? І багатьом батькам набагато простіше мовчки віддати 500-1000 гривень на місяць, ніж починати відкритий конфлікт.

"За власними спостереженнями,  є декілька категорій батьків. Перші так звані "мушлі" - вони взагалі не володіють інформацією щодо фінансування, сказали здати - здають (навіть якщо треба зайняти ці гроші). Дуже зручні для адміністрації і вчителів. Другі - батьки, які дуже хочуть в батьківський комітет. Сподіваючись на те, що через підлещування у дитини будуть кращі оцінки. Постійно пропонують іншим на що-небудь здати і щось купити. Часто використовують прийоми буллінгу по відношенню до тих, хто здавати відмовляється", - розповіла активістка.

Є й ті, хто розбирається у фінансуванні шкіл, вміє написати запити до Департаменту освіти або в Міністерство. Знають, яка сума і на що була виділена в цьому році на їх школу.

"Такі батьки можуть влаштувати переворот в класі або школі, навіть повалити батьківський комітет, який сприяє поборам. Є батьки, які вважають, що школи фінансуються поки недостатньо і все таки треба допомагати і надавати благодійність. Але виключно за бажанням, без примусу. І тільки на те, що дійсно необхідне. Вони вітають безготівкові "офіційні" збори, організовують благодійні фонди, пишуть проекти на  Бюджет участі і т.д. А є такі, хто переконаний, що поки влада не почне нормально працювати і фінансувати школи, жодної копійки не дасть", - повідомила Юлія. 

Зазначимо, у 2016 році більше 16 млн грн, виділених на освіту у Дніпрі, просто не витратили. А у 2017 році залишилися невикористаними майже 14,7 млн грн цільової державної субвенції, яка була виділена. Субвенція спрямовується на оплату праці педагогічних працівників шкіл. Залишки коштів, згідно з тією ж постановою, на наступний рік можна використати на цілу низку потреб, в тому числі на оновлення матеріально-технічної бази закладів освіти, придбання шкільних автобусів, підручників, на підключення закладів загальної середньої освіти до Інтернету. Відкритим лишається питання, яка ж не витрачена сума буде цьогоріч.

Наразі ж у міськраді відзвітували, що за поточний рік у 156 школах Дніпра офіційно благодійних внесків було здійснено на суму 12 мільйонів. З яких у грошовій формі - всього 48 тисяч. При тому що батьки кожного року віддають у школи по 3-4 тисячі гривень, у Департаменті освіти переконані, що готівкових поборів у навчальних закладах немає, а якщо і є - то мінімальні.

Під час останньої комісії  Дніпровської міської ради з питань освіти, на якій були присутні представники Департаменту гумполітики, депутати, батьки учнів та активісти, все ж підняли питання незаконного та примусового збору коштів із батьків. Аби вирішити це питання, активіст Роман Сердюк презентував онлайн-систему прозорих бюджетів Open School in UA, яка сьогодні використовується у школах Херсону.

"Open School in UA – це система, яка дозволяє вести облік благодійних внесків, вести звітність за всіма витратами та візуалізувати бюджети усіх під’єднаних шкіл. Сайт має простий вигляд і зручний функціонал. Батьки можуть переглянути і які запити про виділення фінансування з бюджету робив директор. І зрозуміти, можливо ті проблеми, які школа хоче закрити за рахунок батьків, можна зробити за рахунок місцевого бюджету", - розповів Роман Сердюк.

Проте ініціатива викликала низку критики із боку Департаменту гуманітарної політики. Наразі онлайн-систему прозорих бюджетів планують запустити лише у декількох школах.

Та поки міська рада робить вигляд, що проблеми у Дніпрі немає, у школах складається система тотального замовчування і цькування незгодних. І саме з цього починається подальше мовчання і побори в дорослому житті.

Наразі ж радимо, перед тим, як зголошуватись здавати на щось гроші, перевірити, чи не отримувала їх вже школа. Для цього батьки можуть напряму надсилати запити в міське управління освіти. Окрім того, директори мають повідомляти про потребу в ремонті місцеву владу, а не відразу йти до батьків.

У разі, якщо потреби школи покриваються не на 100%, батьки можуть здавати гроші, але це мають бути абсолютно добровільні та не фіксовані внески, спрямовані на конкретні витрати. Здаються такі кошти у безготівковій формі і на спецрахунок школи. 

 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Загрузка...


Hoвини ПАРТНЕРІВ

Юрій Фоменко

Птаха війни

Птаха війни. Вона над моєю хатою в Діброві літає на схід і повертається на Кодак.    В уяві, замість звуку її двигуна я чую стогін поранених, голоси лікарів і тиху молитву піл...
 Не дивлячись на певний застій українського кінематографу в “нульових” роках, сьогодні чи не щотижня на екрани кінотеатрів виходять нові вітчизняні стрічки, які без сумніву виводять н...
Марія СОЛОМОНОВА

Чергове шкільне отруєння

Дніпро. Чергове шкільне отруєння. І з вчорашнього дня жодного коментарію з боку відповідного департаменту міськради.Минулого разу, коли було масове отруєння дітей 62-ї школи, мер міста принаймні напри...
У місті Кривий Ріг працює 7 центрів первинної медико-санітарної допомоги яким підпорядковані 39 амбулаторій. На першу ланку медицини у місті за перше півріччя витрачено більш ніж 90млн. грн.. Вже з ли...