App Store Google Play

Країна невивчених уроків

10 Жовтня 14:00
Країна невивчених уроків

Проблема України в тому, що влада намагається приручити хижаків, замість того, щоб їх знищити.

Приблизно за рік до Майдану країна до хрипоти сперечалася про «кнопкодавство» в парламенті. Партія регіонів регулярно ним користувалася, щоб просувати потрібні законопроекти. А всі ініціативи, що могли кнопкодавство поховати (наприклад, прив'язка кнопок до відбитків пальця), відкладалися «під сукно».

Через кілька років ‒ уже після того, як спікером став Андрій Парубій, ця тема знову спливла в одному з інтерв'ю. У відповідь прозвучало, що «кнопкодавство» вдалося побороти через домовленості з фракціями, а тому в дорогих нововведенннях немає сенсу.

Хороший приклад того, чому на п'ятий рік війни у нас трапляються скандали на кшталт «кейса Семочко».

Тому що зміни не можуть будуватися на «договорняках». Якщо щось не відлите в законодавчому бетоні, то завтра всі угоди вирушають до сміттєвого відра. Можливо, тему «кнопкодавства» сьогодні витіснили на периферію нашої уваги інші медіаприводи, але хто знає, що буде в парламенті після наступних виборів?

Проблема чинної української влади саме в тому, що вона часто намагається не змінювати правила гри, а пристосовуватися до наявних. Не руйнувати сформовані касти, а приручати їх. Спирається на тих, кому, за великим рахунком, все одно, кому служити.

Причому йдеться зараз навіть не про олігархів. З ними якраз все зрозуміло ‒ фінансово-промислові групи 2014-го за ступенем стійкості могли дати фору самій державі. Йдеться про тих, хто вмонтований у державну вертикаль і чиє кар'єрне майбутнє визначається тими, хто цю саму вертикаль очолює. Чиновники. Силовики. Люди з посвідченнями.

Кадрова політика ‒ це не політичне питання. Це питання елементарного виживання. Причому як держави в цілому, так і чинної політичної еліти зокрема.

Тому що війна не залишає ілюзій. Ми бачили, що відбувалося з чиновниками та силовиками в Криму й на Донбасі. Бачили їхню масову присягу новим прапорам. І кожен день ці люди з ентузіазмом неофітів тепер доводять лояльність новим господарям.

Можливо, нинішня еліта залишилася в заручниках у старої парадигми мислення. Коли «поганий мир» сприймався як щось куди привабливіше, ніж «добра сварка». Коли вміння домовлятися було мало не головним пропуском у світ політичного довгожительства. Тільки тепер так вже не буде.

У нинішніх мешканців кабінету не буде свого Ростова. Їм нікуди буде тікати в разі поразки. Московські руки куди довші за київські. А російські методи куди менш вегетаріанські, ніж українські. І в цих умовах спиратися на нереформовані силові структури ‒ все одно, що кататися верхи на тигрі. Як тільки ви перестанете за нього триматися ‒ він вас зжере.

Можна, звісно, й далі розповідати, що Денис Бігус ‒ «людина з сумнівною репутацією». Можна й далі відмовчуватися з приводу його розслідування про одного з керівників Служби зовнішньої розвідки. Можна навіть натякати, що проводиться внутрішнє розслідування, за підсумками якого буде ухвалене рішення. Але тільки питань від цього менше не стає.

І це питання не про рейтинги. Не про передвиборну кампанію. Це питання про інстинкт самовиживання. Зрештою, з трьох поросят найбільш далекоглядним виявився Наф-Наф.

А двоє його братів можуть звинувачувати лише самих себе.

Крим Реалії

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Загрузка...


Hoвини ПАРТНЕРІВ

Ольга ВОЛИНСЬКА

Околиця українського духу

Спершу не одразу розумієш, що на цих фото не так. Свято як свято – і вишиванки, і коровай, і куліш, і вареники, і кульки жовто-блакитні. Але щось муляє око. І справа не у військових одностроях,...
Що звертає увагу в розмові про Тотальний опір, партизанський рух, малу війну тощо?Це те, що співрозмовники одразу починають говорити про тактику, способи мінування, вогневу підготовку і обходять сторо...
Остап Ібрагімович зі своїм ремонтом провалу нервово курить в сторонці порівняно з розмахом Бориса Альберкутовича.«Стратегічні об‘єкти» в центрі Дніпра - купа шлаку та шматок здертого...
#безвіз...пройшов повз мене. Ну от правда. У мене як не було можливості їздити у Відень на вранішню каву, так безвіз її і не приніс )))#Томос...мені от все рівно, наскільки канонічна УПЦ КП, бо я туди...