App Store Google Play

Відділити 9 травня від пропаганди Росії – це як відділити танець від танцівника

25 Вересня 18:00
Відділити 9 травня від пропаганди Росії – це як відділити танець від танцівника

День перемоги чи День пам’яті та примирення? 8 чи 9 травня? Як відзначати – святкуванням чи вшануванням пам’яті? На всі ці питання шукали відповіді фахові історики та популяризатори історії – відомі письменники, журналісти та блогери. Дискусія «8 та 9 травня: як відзначати?» стала родзинкою першого в Україні історичного форуму, присвяченому осмисленню подій Другої світової війни, який відбувся в Дніпрі. Учасники обстоювали різні точки зору, однак сходились на тому, що українське суспільство має визначитись щодо ставлення до дати закінчення війни в Європі й протистояти спекуляціям пропаганди Росії на цій темі.

Дата завершення Другої світової війни в Європі й підписання капітуляції Німеччиною – питання не стільки «календарне», скільки ідеологічне, кажуть учасники дискусії. Україна має визначитись зі ставленням до нього, а також провести ревізію символів та міфів радянської доби.

«Магія цифр»: коли відзначати?

Різні дати святкування кінця Другої світової війни на теренах Європи в СРСР і самій Європі пов’язані винятково з різницею в часі, говорить історик Василь Павлов: на момент надходження до Москви звістки про підписання капітуляції гітлерівською Німеччиною через різницю в часі наступило 9 травня. Нагадує: це було друге підписання капітуляції і на відміну від першого – 7 травня – воно відбулось вже за присутності вищого командування СРСР. Ніякої суперечності між датами 8 і 9 травня, на думку історика, немає, хоча в Радянському Союзі з 60-х років, коли почав формуватись «культ Перемоги», робили ставку винятково на 9-е. Історик зауважує: свого часу в СРСР відзначали навіть два «Дні перемоги».

Письменник і блогер Ян Валетов, письменник і блогер Максим Бужанський та історик Василь Павлов (зліва направо)

Письменник і блогер Ян Валетов, письменник і блогер Максим Бужанський та історик Василь Павлов (зліва направо)

«Я пригадую свої шкільні підручники і «славнозвісний» 12-томник «Історія Другої світової війни», там чітко вказувалось, що капітуляція була підписана 8 травня. У Радянському Союзі до 1947 року святкувалось два «Дні перемоги»: 9 травня – капітуляція Німеччини і 3 вересня – капітуляція Японії. Якщо говоримо про «магію цифр», – зазначає Павлов.

«Минуло кілька років і червоно-чорні прапори несе 5-тисячний натовп футбольних фанатів​»​

Його опонент – письменник і блогер Максим Бужанський вважає, що перемога настала не тоді, коли було підписано капітуляцію Німеччини, а в «момент, коли капітуляція набула чинності», тобто вночі 9 травня. Також він категорично проти відзначення 8 травня як Дня пам’яті та примирення.

«Проблема тих, хто намагається змістити акцент з 9-го на 8-е, тільки в одному – вони не розуміють, що це, як у фізиці: сила дії викликає силу протидії. Я багато разів ставив питання, на яке ніколи не чув відповіді: «А з ким ви збираєтесь примирюватись? Ви з кимось сварились?». Я ніколи в житті не примирюсь з нацистськими злочинцями, страченими після Нюрнберзького процесу. А з сучасними німцями я не сварився. День скорботи у нас 22 червня, коли розпочалась війна для більшої частини сучасної України. Яка жалоба в день, коли війна скінчилась?» – зауважує Бужанський.

На це риторичне запитання спробував відповісти блогер, громадський активіст Юрій Гудименко. Торік він був одним із учасників іронічної акції «Безсмертний вовк» – на противагу «Безсмертному полку» в Запоріжжі.

Блогер, громадський активіст Юрій Гудименко та телеведучий Віталій Гайдукевич (зліва направо)

Блогер, громадський активіст Юрій Гудименко та телеведучий Віталій Гайдукевич (зліва направо)

«Моя відповідь проста: 8 травня, День пам’яті і примирення. Не бачу тут загадки. Пам’яті – бо пам'ять про велику війну, яка завершилась в Європі. Примирення – бо в цій війні українці вбивали українців. Я пам’ятаю, як 2010 року ми влаштовували марш УПА і марш Шухевича в Запоріжжі і які були скандали, штовханина, «тітушки». Минуло кілька років – і червоно-чорні прапори вже несе п’ятитисячний натовп футбольних фанатів. Все змінилось. Все відбулось само собою, без дискусій, без референдумів, без голосувань. Ми не можемо відділити 9 травня від російської пропаганди, це все одно що відділити танець від танцівника», – відповідає Гудименко.

Компроміс: відзначати і 8-го, і 9-го?

Розкол суспільства на ґрунті питання «8 чи 9 травня?» вигідний політикам, особливо перед виборами, вважає письменник і блогер Ян Валетов, бо допомагає сегментувати виборця. Валетов пропонує компроміс.

Ян Валетов, письменник і блогер

Ян Валетов, письменник і блогер

«Будь-яка спроба витіснити дату 9 травня 8-м травня або 8 травня 9-м безглузда. Я досі пам’ятаю, що до 2014 року, коли ще не було «війни символів», коли «георгіївська стрічка» не стала символом війни на Донбасі, я бачив біля пам’ятника людей, які пришпилювали до грудей цю стрічку червоним маком і це сприймалось спокійно. Щодо святкування маю таке компромісне рішення: давайте відзначати 8-го і 9-го, хто хоче – 8-го, хто хоче – 9-го. Доти, доки не відбудеться зміна поколінь, доки старшим поколінням не стануть теперішні люди середнього віку, доти будуть існувати певні міфи, з якими неможливо боротись», – каже Ян Валетов.

Як відзначати – «гучно» чи «тихо»?

Сперечаючись про підходи до відзначення дати кінця війни в Європі, учасники дискусії зійшлись в одному: можуть бути два різні варіанти – на офіційному рівні й на особистісному, куди держава не повинна втручатись.

Журналіст Павло Казарін зауважує, що навіть у Радянському Союзі, було дві традиції відзначення: «гучна» – з оркестрами й маршами й «тиха» – в колі ветеранів.

«Так само в літературі був «енциклопедичний Брежнєв» з одного боку і «лейтенантська проза» з іншого, у кіно – великі полотна типу «Освобождения» і фільм «Белорусский вокзал», тихий, інтимний спогад про війну. Офіційний Кремль завжди намагався корумпувати це тихе, інтимно-особистісне переживання. Хочу нагадати, що «Безсмертний полк» в Росії розпочинався як акція опозиції, яка відбувалась в піку «георгіївській стрічці». Її заснувала Томська телекомпанія «ТВ2», а потім влада зробила акцію кремлівською», – зауважує Казарін.

Учасники дискусії згадували часи, коли реальні, а не фейкові ветерани збирались у когось вдома 9 травня, аби тихо, «за гранчаком» згадати побратимів. Про «свято» тоді не йшлось. Водночас телеведучий Віталій Гайдукевич розповів про свого 93-річного діда-фронтовика, який 9 травня із задоволенням приймає вітання зі святом.

«Те покоління помре з тим, як воно звикло святкувати. Головне, щоб радянське кліше святкування 9 травня не перейняло молоде покоління. Історія – це, зараза, така наука: якщо на документі написана дата, то до ламбади, в якому часовому поясі ти знаходишся. Не можна сперечатись з датами, які прописані в документах… Війна – це спільна трагедія усього континенту, і з цього треба виходити. Просто дата – і шана всім тим, хто загинув», – вважає Гайдукевич.

Переглянути дати?

На противагу своїм колегам історик Олександр Марінченко взагалі пропонує відмовитись від «європоцентричного» підхіду до дат початку й закінчення війни і взяти за основу «південно-східно-азійський».

Олександр Марінченко, історик

Олександр Марінченко, історик

«Якась дивна ситуація: ми відзначаємо початок Другої світової війни з нападу Німеччини на Польщу, а закінчується війна чомусь капітуляцією імперської Японії, що є повним абсурдом. Тоді давайте переглянемо це. Так, ми перестанемо бути «центром світу», але давайте погодимося з китайськими істориками, чому ні: Друга світова розпочалась 7 липня 1937 року з нападу Японської імперії на Китай», – заявив Марінченко.

Учасники дискусії не дійшли згоди щодо «календарно-ідеологічної» дилеми «8 чи 9 травня?». Зійшлись в одному: питання для українського суспільства – на часі.

Із 2015 року Україна офіційно відзначає 8 травня День пам'яті та примирення, а 9 травня – День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років. Останній прийшов на зміну Дню перемоги над фашизмом у Великій вітчизняній війні 1941–1945 років, який святкують у Росії і деяких інших пострадянських державах.

Радіо свобода

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Загрузка...


Hoвини ПАРТНЕРІВ

Анастасія ГОРЯЧА

До Дня Збройних сил України

Сьогодні країна відзначає День Збройних сил України. На п’ятому році війни гостро відчувається необхідність віддати шану Героям, які врятували незалежність нашої країни у 2014 році і продовжують...
Про такі випадки складають легенди. Сам я подібного ніколи не бачив, але Древні з нашого депо розповідали, що трапляється це приблизно один раз на 30 років.Я їхав за маршрутом № 19, нічого не передвіщ...
На жаль, ми ще не здатні усвідомити усього масштабу агресивних дій Росії проти України. І навіть на Азовському та Чорному морі. Це через своє "сухопутне" мислення. Ось перед вами усі об'єкти, захоплен...
 Блокада Азовського моря та великих портів Бердянська та Маріуполя — це цілком логічний і очікуваний крок від Росії, яка таким чином поступово формує навколо України класичний “мішок&...