App Store Google Play

Принципово не дивився матчі збірної Росії. Та і немає там на що дивитися, - Маркевич

17 Липня 14:00
Принципово не дивився матчі збірної Росії. Та і немає там на що дивитися, - Маркевич

Колишній тренер "Дніпра", "Металіста", а нині голова комітету національних збірних ФФУ Мирон Маркевич розповів про Кубок світу в Росії, конфлікт на Сході та УПА.

Ви дивитеся Кубок світу?

Так, слідкую за всім. Мені важливо дивитися матчі, як спеціалісту. Це футбол. Але матчі збірної Росії не дивлюся, жодного не бачив. Принципово. Та й немає там на що дивитися.

Деякі українці також поїхали в Росію дивитися матчі вживу. Це правильний вчинок?

Я ставлюся до цього негативно. Дивитися футбол — одне, їхати туди — зовсім інше. Треба розрізняти ці речі.

Якби збірна України вийшла на турнір, ви за те, щоб вона поїхала в Росію?

Так, я вважаю, що треба було би їхати. Але не просто так. Добре зібратися, налаштуватися, показати хороший футбол і результат. І вийти в чвертьфінал, а може й далі. Це було б правильно. Але вболівальникам з України в такому випадку я б казав не їхати. В Росії і так вистачило б людей, українців, які би підтримали нашу команду.

Якщо говорити про Росію, то ви ж розумієте, що її великодержавний шовінізм не тільки в Україні, і не тільки в спорті.

Ви підтримуєте фразу – "спорт поза політикою"?

Хотілося, щоб так було, але так не є. Все перемішано й залежить одне від одного. Так собі думати можна, але це означає, що така реальність. Якщо говорити про Росію, то ви ж розумієте, що її великодержавний шовінізм не тільки в Україні, і не тільки в спорті.

Часто можна почути, що, мовляв, українські люди їдуть на заробітки в Росію, а чому футболістам не можна. Є в цьому правда?

Не можна порівнювати бідного робочого, який їде щось заробити, з футболістом чи тренером. І футболіста, і тренера всі знають. Про нього говорять, тема така піднімається. А що звичайна людина? Поїхала – та й поїхала. Всім байдуже. Футбольні люди на видноті, вони показують якийсь приклад. В цьому і вся різниця.

Я впевнений, що з часом ми були б топовою командою в Європі.

За яких умов ви б залишилися в "Металісті"?

Якби залишився Ярославський. У нас був серйозний проект, хороша академія, сильний клуб. Я впевнений, що з часом ми були б топовою командою в Європі. А враховуючи роботу академії, ми через кілька років могли б зменшити кількість легіонерів до 3-5. Але все пропало, про це можна хіба згадувати.

У "Металісті" Курченка у вас були інші проблеми, крім фінансових?

Коли прийшов Курченко, то зразу ж продав Тайсона. Для мене це багато що означало. Я розумів, що цій людині не потрібен футбольний клуб — хіба як іграшка. Я мусив допрацювати чемпіонат — ми якраз боролися за чемпіонство. А потім вже й пішов. Працювати там не було ніякого сенсу.

Ви часто допомагаєте українським військовим, їздите в зону АТО. Для чого це вам?

Я не можу по-іншому. Для мене очевидно, що треба хоч щось робити. Хлопці сидять там за нас. Сидять не в теплі і комфорті..

Були моменти, коли ви ризикували життям?

Було, але я не хочу про це отак розповідати. Мене там обмотували всяким, поначіпляли захистом і охороняли купа людей, як важливу персону. Бувало, що потрапляли під обстріли — але то таке. Хлопці там кожного дня під обстрілами, кожен день в небезпеці. Вони справжні герої.

В Україні роками формувався стереотип, що Схід і Захід — практично дві різні країни, де живуть різні люди. У вас яка думка?

Я з Західної України, але працював в Кривому Розі, Запоріжжі, Харкові, Дніпрі. Мені там навіть легше було працювати, ніж тут. Не те, щоб на Заході люди погані, але там якось так все простіше. Може, то в мене так було, але загалом — ніякої різниці. Всі ми однакові. Так, є нюанси — в мові, наприклад. Але то ж не проблема. Ви подивіться, скільки мов в Бельгії. І нічого — живуть люди. Ми не повинні роздувати оце. Говорять люди російською — хай говорять. Та й зараз є тенденція переходу на українську. Молоді люди вже починають говорити українською. Може бути таке, що на людях говорить українською, вдома російською. І що? На фронті за Україну воюють різні — і україномовні, і російськомовні, і ті, що на суржику балакають. Цей момент для нас зараз дуже важливий і позитивний. Для країни є шанс об'єднати це все, всіх до купи. Головне, його не профукати.

Треба час. Я сидів і думав, що можна було б зробити, але розумію, що нема жодного 100-відсоткового методу, щоб врятувати український футбол.

Взагалі реально повернути Крим і Донбас?

Слабо вірю, що це можна зробити в найближчі роки. Хоча хочеться. Треба розуміти, що люди, які там, не сильно в захваті від України. Треба відкрито про це говорити і не видумувати. З десяти двоє за Україну — решта інших поглядів.

Український футбол може зрушитися з мертвої точки в нинішніх умовах?

Треба час. Я сидів і думав, що можна було б зробити, але розумію, що нема жодного 100-відсоткового методу. Треба, щоб створювалися умови, аби люди вкладали гроші футбол, щоб в кожному містечку була така академія, як у Винниках. Якщо так буде, то будуть народжуватися таланти. Важливо, щоб коли вони стануть професійними футболістами, їхали закордон в сильні команди. Важливо, щоб наші команди добре грали в Європі — а зараз, крім "Шахтаря" та "Динамо", важко на когось розраховувати.

Бандера та УПА — патріоти чи колаборанти?

То наші патріоти. Вони віддавали своє життя за Україну. Комусь це подобається, не подобається — так було. Вони хотіли бачити нашу Україну, а хто там, де там, як там — нікого не турбує. Для них головним було, щоб Україна була вільна.

Особливо старші люди кажуть, що в СРСР було добре — стабільна робота, дешеві продукти, а зараз жити гірше. Так і є?

Так кажуть хіба ліниві, які не хочуть працювати. Їм добре було сидіти вдома і отримувати по 120 рублів. Ковбаса була по 20 копійок, але треба було вистояти черги, щоб її купити. Квартиру ти купити не міг — тільки в черзі стояв, через 20 років могли тобі її дати. А кому вона тоді вже потрібна? Ти не міг нічого, не було змоги доробитися навіть до машини. Ну як, змога була — можливості не було. Зараз все по-іншому, є купа можливостей, головне — бажання. Хочеш заробити? Нема питань. Можна поїхати в Польщу на ягоди на літо і заробити там 3-5 тисяч. Це не гроші? Кілька разів поїхав — купив квартиру. Не хочеш? Вчи мови, здобувай нові професії. Море всього навколо.

У вас є звички, які залишилися ще з Союзу?

От я дивлюся на вас, сучасну молодь — ви зовсім інші люди, як ми колись були. Ви не боїтеся. Ми постійно жили в страху, були зжаті страшно, оглядалися постійно. Та що казати — вже після розвалу Союзу, навіть зараз таке буває, я думаю, що за мною слідкують. Мене воно не покидає. Я – совок. В мене інші цінності. Купа речей таких є. А ви – вільні. Можете робите, що хочете. Ви – молодці. Я не такий і вже таким не буду. 40 років життя в СРСР не проходять просто так.

Тribuna.com

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Загрузка...


Hoвини ПАРТНЕРІВ

У цьому місяці виповнюється п’ять років з моменту, коли ЮНЕСКО включила петриківський розпис до переліку нематеріальної культурної спадщини людства.Приурочено до цієї події у сквері Героїв, що б...
Між іншим, окрім російських війські, біля наших кордонів теж вимальовується велика проблема. Білорусь. Останні 2 роки Москва здійснює на Мінськ політичний та економічний тиск. У цьому році туди у ролі...
Ярема ГАЛАЙДА

Нецікава правда війни

Знову завівся з хлопцями про «правду війни». Ну, в сенсі чи треба показувати в кіно цю саму правду.Треба!Але, якщо всю її показувати в кіно, то це буде фігня, повна заунивності і нудьги.Ну...
Для соціальних виплат від держави необхідно відкрити рахунок в національному Ощадбанку. Цікаво, як обличчя держави проявляється у фінансових установах.Заходжу у відділення банку в центрі Дніпра. Довго...