App Store Google Play

Місія Дніпра

2 Липня 18:00
Місія Дніпра

Програмний маніфест дніпроцентризму як складової державотворчого націоналізму


Дніпро й край довкола нього - це український Хартленд, серцевина земель нашого народу від Лемковини до Кубані.

Логістичне, економічне, фінансове, військове, геополітичне перехрестя й двигун держави та нації.

Як тутешня Січ була середчассям наших державницьких утворень від антського союзу до сучасної республіки, так Дніпро є середзем‘ям України.

Хто контролює Дніпро, той контролює південь, центр і схід, а значить - контролює Україну.

Тут був колонізаційний плацдарм доби козаччини, перехрестя війни під час визвольних змагань сторічної давнини, родіна застою та інкубатор для кланів, генсеків, олігархів і президентів.

А в 2014-му Дніпро перетворився на форпост України - батько добробатів та волонтерів, місто патріотів, яке зупинило Путіна.

Наш внутрішній Збруч розподілу на Україну та Малоросію, який між двома майданами топтався по Орілі, героїчними зусиллями мільйонів українців був відкинутий далеко на схід - ген за Межову.

Сотні тисяч земляків тоді повірили в місію Дніпра, цієї новітньої Січі, у свою власну місію й відчули як в їхніх жилах та попід цим степовим блакитним небом б‘ється серце України.

І вони билися в його ритмі - в тилу і на фронті.

Завдяки цьому щиросердному пориванню та патріотичному підйому багатьох людей 14-15-го років у нашому краї був зупинений масштабний політичний реванш окупаційного блоку, обрані переважно проукраїнські народні депутати, до влади в обласному центрі прийшли демократичні сили.

Дніпро заграв синьо-жовтими та навіть червоно-чорними барвами, став законодавцем мод, надією країни та, на короткий час, навіть центром патріотичної фронди проти малоросійських ухилів центральної влади.

Саме Дніпро став центром історичного примирення українських сил із єврейством та їхнього об‘єднання проти спільного цивілізаційного ворога - Росії.

В ході 30-літньої української реконкісти, відродження ментального, культурного та політичного простору нашого народу після геноциду ХХ століття, естафета центру захисту України, функція передового форпосту українства перейшла від Львова та Києва саме до Дніпра.

Саме тому я завжди буду дніпроцентристом так само, як і українським націоналістом. І мій державотворчий націоналізм матиме передусім місцеву, ключову та геостратегічну точку докладання зусиль.

Саме усвідомлення цієї унікальної місії, ролі та особливої відповідальності вело нас під стіни адміністрації 26 січня, визначало створення штабу Національного захисту, передислокацію всіх збройних сил Правого сектору саме до Дніпра, спонукало до альянсу з групою Коломойського.

Та останні пару років кризи, викликаної відходом багатьох київських та місцевих діячів від проголошених Майданом та в ході Визвольної війни високих цінностей та принципів, спричинили деморалізацію та відкат назад.

На рівні Дніпра, який щойно повірив у себе та в Україну, особливо болісні та небезпечні.

Тимчасові попутники національно-патріотичних сил, рейдери й мародери, які рвалися до ресурсів і бюджетів, загрузли у крадіжках та договорняках із регіоналами та рашистами, розкладаючи, розмиваючи місію Дніпра та український характер краю.

Але ніщо не може зупинити вітру історії, руху українців до джерел, витоків, до самих себе й до України, а самої України - додому, на Захід.

Ніщо й ніхто не відмінить місію Дніпра стати Новою Січчю на фронтирі й довести до кінця реінтеграцію Півдня та Сходу до українського простору, забезпечити надійний тил для армії на зовнішньому фронті та міцну опору для патріотичних сил на фронті внутрішньому.

Це не містечковість, не дніпропупізм і не войовничий провінціалізм. Це масштабне завдання загальнонаціонального рівня для ближчих поколінь свідомих українців Дніпра й усього Січеславського краю.

Від нашого успіху тут і зараз напряму залежить - бути чи не бути Україні сьогодні, а в осяжній історичній песпективі - бути чи не бути Українській соборній самостійній державі на теренах від Сяну по Кавказ.

На сучасному етапі боротьби це означає нагальну необхідність очищення від клептократів, переформатування патріотичних структур, гуртування здорових національних середовищ і лідерів та використання виборчих циклів 2019-2020 років для посилення ваги українських сил регіону.

Політичні ресурси націонал-патріотів у найближчі роки мають бути сконцентровані на таких стратегічних напрямах.

1. Доведення до логічного завершення декомунізації, перейменування області, початок деколонізації та справжньої глибокої українізації.

2. Остаточна легалізація, інституалізація добровольчого руху в систему національної безпеки, оборони й мобілізаційної роботи на законодавчому рівні.

3. Відродження військово-промислового комплексу області, зокрема ракетно-космічної галузі та розвиток військової й транспортної інфраструктури.

4. Послаблення впливу проросійських сил у регіоні, ліквідація їх силових структур та феодальних вотчин.

5. Максимальна декриміналізація органів влади, встановлення дієвого громадського контролю за їхньою діяльністю.

Гадаю, нам це по силах, а Дніпро ще не раз здивує і звеличить Україну.

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Загрузка...


Hoвини ПАРТНЕРІВ

Будь-яке суспільство в тій чи іншій формі прагне до найвищої мети - всеосяжного блага. Аби досягти цього блага всередині народів відбувається природна кристалізація окремих каст чи систем, я...
Кожен раз користуючись послугами перевізників у Дніпрі я надихаюся. Щоденні умови дістатися із пункту А в пункт Б просто таки надихають кричати і матюкатися, й так щоб всі почули. Але цього разу я не...
Томос це, звісно, дуже добре і потрібно, але...Держава у нас яка? Світська. Церква відокремлена від Держави.До чого це я?А що заважало, і заважає, цій самій Державі визнати те, що лежить на поверхні:...
Дарина ТВЕРДОХЛІБ

23 фєвраля не здається

Чим будете дивувати ваших чоловіків, дівчатка? Уже знаєте, що подарувати батькові, брату чи коханому на 14 жовтня? А ще всім класом здамо грошики на презенти нашим хлопчикам. І знову чашки,...