App Store Google Play

Не можна залишати білий папір там, де є сотні томів героїчної історії, - Юрій Гудименко підтримав Січеславську

23 Червня 14:15
Не можна залишати білий папір там, де є сотні томів героїчної історії, - Юрій Гудименко підтримав Січеславську

Питання перейменування Дніпропетровської області на Січеславську знаходить свою підтримку не тільки серед місцевих мешканців, істориків та краєзнавців, а й серед відомих лідерів суспільної думки. Ініціативу підтримують все більше українських музикантів, співаків, письменників, акторів та  політиків. 

Відтак, у інтерв'ю для Дніпрограду свою позицію щодо перейменування нашого краю висловив відомий український блогер, журналіст та історик Юрій Гудіменко.

На Дніпропетровщині нагально постало питання перейменування області, адже досі край носить ім’я організатора голодомору - Петровського. Громадськість ініціювала змінити назву регіону на Січеславську. На вашу думку, чому саме Січеславщина має стати новою назвою області?

Як мінімум тому, що серед усіх варіантів історичних назв саме ця підкреслює відношення саме нинішньої Дніпропетровської області до козацтва. Можливо, і дійсно навіть серед козацьких назв у назви «Січеславська» може бути багато конкурентів – «Січова», наприклад, або «Степова», або ще якісь варіанти, вигадати їх можна безліч. Але це не відмінить того факту, що саме варіант «Січеславська» публічно проговорюється вже декілька років, і саме він фігурує у більшості документів про перейменування. А отже, подавати інші варіанти і проговорювати їх треба було раніше, а зараз, коли дискусія вже сягнула фінальної стадії, це не матиме жодного сенсу.

Деякі мешканці області переконані, що варто обирати більш нейтральні назви. Чи потрібні нам такі українські назви як “Січеславська”?

Не дуже розумію, які назви можуть бути в Україні, якщо не українські. Залишати білий папір там, де вже є сотні томів героїчної історії – це якось дивно.

Що можна відповісти людям, які кажуть, що прославляння козаків це архаїка та шароварщина, треба йти в майбутнє та думати як розвивати ракети і космос?

Запропонуйте цим людям зробити з архаїки майбутнє. Зробити сучасний музей козацтва. Музей майбутнього, музей європейського зразка. А краще декілька музеїв. Запропонуйте їм створити додатки до смартфонів іноземними мовами, екскурсію музеями у віртуальній реальності, подкасти та англомовного бота. І тоді до Січеславської області линутимуть іноземні туристи і залишатимуть там гроші, які підійматимуть економіку, створюватимуть робочі місця, гроші, на які можна створювати майбутнє. Архаїка може це зробити. Комунізм не може.

Чи потрібна Україні українізація та дерусифікація?

Звичайно, і вона вже йде – точніше, вони йдуть, бо це окремі процеси, які врешті-решт зіллються в єдине ціле. Фактично, декомунізація була першим кроком до дерусифікації символічного простору. Після Лєніних та Бонч-Бруєвічей настане черга росіян, які не мали жодного серйозного відношення до України. Суворови, Кутузови, Лєрмонтови – окей, може їм і знайдеться місце на наших вулицях, але тільки і виключно відповідно до того місця, яке вони займають у світовій історії. Якщо ми кажемо, що Пушкін – великий діяч культури і йому має стояти пам‘ятник в українському місті, має бути вулиця або площа його імені – ну хай так і буде. Але тоді – за тією ж логікою – на мапі того ж міста повинні бути вулиці і пам‘ятники Шекспіру, Гомеру, Байрону, Бьорнсу, Шиллеру, Бодлеру, Гьоте, Вітмену та іншим поетам, письменникам, драматургам світового рівня. Якщо серед сотні вулиць названих іменами Верлена та Хемінгвея знайдеться місце Льву Толстому, відповідно до його місця у світовій культурі – це не проблема. Але коли Толстих, Пушкіних і Лєрмонтових у кожному українському місті з десяток, а Шекспіра – жодного, це виглядає алогічно і так бути не може.

Чи доречно зараз займатися цим питанням, коли в країні проблеми з економічним та соціальним сектором?

Проблеми будуть завжди. Поїдьте до Швеції, Данії, Швейцарії, США, поспілкуйтесь з громадянами, і ви почуєте такий ворох проблем, що ніби в черзі в українській поліклініці побували. Немає такої крапки, такого моменту, де можна сказати: «Окей, ми подолали всі економічні та соціальні проблеми». Немає. Проблеми є завжди. І культурою треба займатись завжди. Це не є взаємовиключні процеси.

Нагадаємо, відомий український етно-хаос-колектив "ДахаБраха" підтримали перейменування Дніпропетровської області на Січеславську.

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Загрузка...


Hoвини ПАРТНЕРІВ

Марія СОЛОМОНОВА

Рейдер из кремля

Чтобы картина о рейдерстве не только в Днепре, но и во всей Украине, была завершенной, её следует дополнить весьма немаловажным фактом, который дамокловым мечом завис над каждым украинцем, небезразлич...
92-роки тому Катеринослав перейменували у Дніпропетровськ. Звісно, не було ніяких референдумів/громадських слухань/можливості подати альтернативну петицію.Теоретично і зараз у місті живуть люди, які н...
Юрій Фоменко

Божі пензлики

У Бога є велика стара торба. Наскільки стара, що геть зношена і в латках. А у тій торбі: гачки, пензлі, гребінці, веретена, сита, сопілочки, граматки, вуздечки, тронки…   І ходить він з то...
Багато чую останнім часом про геройство, мотивованість та крутість, як необхідні якості для солдата. Скажу чесно: фігня це все, як на мене.Герої затикають подвигами чужі або ж свої помилки.Найкраще пр...