App Store Google Play

Моріарті з Амстердама - 2

29 Травня 18:00
Моріарті з Амстердама - 2

«Він - організатор половини всіх злочинів і майже всіх нерозкритих злочинів в нашому місті. Це геній, філософ, це людина, яка вміє мислити абстрактно. У нього першокласний розум. Він сидить нерухомо, немов павук у центрі своєї павутини, але у цієї павутини тисячі ниток, і він вловлює вібрацію кожної з них. Сам він діє зрідка. Він лише складає план. Але його агенти численні і чудово організовані. Якщо кому-небудь знадобиться викрасти документ, пограбувати будинок, прибрати з дороги людину - варто тільки довести це до відома професора, і злочин буде підготовлено, а потім і виконано. Агент може бути спійманий. У таких випадках завжди знаходяться гроші, щоб взяти його на поруки або запросити захисника. Але головний керівник, той, хто послав цього агента, ніколи не попадеться: він поза підозрою»

Артур Конан-Дойл, «Остання справа Холмса»

«Сірий кардинал» мерії Геннадій Корбан, повернувшись у Дніпро півроку тому, на пару з городничим Борисом Філатовим одразу ж «обкатали» схеми віджиму бізнесу. Першими під гребучі руки потрапили рекламісти та перевізники сміття, про них йшлося у першій частині блогу.

Або давай «долю», або залишаєшся ні з чим. Подібним чином «в ярмо» до мерії заганяють увесь бізнес, нещадно знищуючи при цьому незгодних і встановлюючи в місті свої власні правила. Чого вартує лише «геніальна» ідея заборонити пункти прийому металу на території міста навіть тим підприємцям, які мають всі дозвільні документи на цю діяльність, і які, згідно законодавству, діють на території всієї країни. Мета акції під гучною назвою «Дамоклів меч», безумовно, є шляхетною: боротьба з крадіжками люків, огорож та ліфтового обладнання. Відтак, вона знайшла відгук в серцях городян, які підтримали ініціативу мера. От тільки мало хто з пересічних городян знає, що ті підприємці, які працюють «по-білому», кришки від люків, наприклад, та інші підозрілі предмети просто не приймають, та й взагалі приймання металобрухту здійснюють за паспортом, при цьому завжди готові співпрацювати з поліцією з приводу вкраденого майна. Для наведення ладу варто було просто зібрати всіх підприємців, які купують брухт,  і встановити за правило не приймати крадене комунальне майно та співпрацювати з поліцією - саме так робиться в усіх українських містах. Однак, метою міської влади було не боротись з крадіжками, точніше - не лише це.

Разом із нелегальними, зносити почали і повністю законні пункти, підключивши до «війни» зібрану з колишніх «беркутів» та тих, хто не пройшов люстрацію правоохоронців «Муніципальну варту». З гордістю Борис Філатов розповідає у Фейсбуці про ефективність боротьби з «металоприйомками», виправдовуючи і перешкоджання підприємницькій діяльності, і псування майна, і регулярні звірячі побиття «вартовими» підприємців та погрози їхнім родинам.

Однак, шляхетна мета для двійці рейдерів-керманичів міста, як завжди, є банальним прикриттям для перерозподілу ринку металобрухту і взяття його під контроль. У такий нешляхетний спосіб – прикрившись благими намірами і кулаками та кийками невдах-правоохоронців - мерія лобіює своє кишенькове підприємство за принципом «усі рівні, але деякі – рівніші». Наразі у Дніпрі, навіть за наявності усіх належних документів,  дозволено працювати лише одному підприємству – ТОВ «Втормет», керівником якого є депутат Соборної районної ради від «УКРОПу» Андрій Кондаков.

Кондаков вже давно намагався створити монополію, прибравши до рук увесь ринок металобрухту Дніпра. Він надає свій транспорт для вивезення конфіскованого правоохоронцями у інших підприємців брухту, а також свої майданчики для його зберігання.

Таким чином, міська влада оголосила «поза законом» абсолютно всі металеві відходи: і крадену кришку від люку, і швелер з гаражу – спадщину батьків. Дивно, що команда городничого досі не ініціює закриття металургійних комбінатів,  які приймають «незаконний» металобрухт не у підлеглих «укропівця» Кондакова.

Своїм – все,  ворогам - …ні, не закон! У ситуації з брухтом влада Дніпра ледь не щодня перевершує сама себе у вигадливості і жадібності.  Якщо ваше прізвище не Кондаков, будьте готові, що за вами стежитимуть люди в формі, схожій на форму європейських таксистів – з шашечками, будуть перекривати дорогу, затримувати, ставити на коліна і жорстоко бити. 

Комунальники, замість приводити до ладу комунікації, викопуватимуть рівчаки або насипатимуть купи смердючих відходів вперемішку з землею, як на ж/м Тополя або вулиці Савченко. А супроводжуватиме їх така ж комунальна «Муніципальна варта», яка натомість мала б стежити за порядком у місті та за збереженням новеньких сміттєвих контейнерів, в яких буквально з першого ж дня почали красти колеса, урн та іншого майна громади. 

 

Втім, розповідають підприємці, вихід все ж існує. Якщо ваше прізвище не Кондаков, але ви хочете збирати і утилізовувати непотрібний метал, - «прихильність» команди Філатова коштуватиме вам 200 тисяч вічно зелених банкнот щомісяця. Таку таксу називають загнаним у глухий кут підприємцям «посередники». Послуга не з дешевих, проте й накладні витрати, пояснюють їм,  чималі. Бо ж міські можновладці, жаліються «посередники», лишають собі лише половину, решта ж, мовляв йде самому Генпрокурору, у якого з мером Дніпра дуже дружні стосунки. Отже це - плата за невтручання правоохоронців у «конфлікт» Філатова з підприємцями і їхні заплющені очі на відверту сваволю з боку навісних кишенькових «беркутів», руками яких мер «бореться» з приймачами металобрухту і, принагідно, прагне взяти цей ринок під контроль. Зачувши про такий серйозний «дах», не кожен бізнесмен здатний боротись за свої права. І двійко рейдерів це добре розуміють.

Ймовірно, що витиснуті з ринку підприємці звертатимуться до суду, втім міську владу це не турбує, адже всі пов’язані з судовою тяганиною витрати лягають на плечі платників податків, а не на кишені керманичів. 

Саме у такий хаотичний (а може й спланований?) спосіб відбувається боротьба з МАФами на території міста – один з перших масштабних проектів Бориса Філатова на посаді міського голови. Профільне управління надає підприємцям дозвіл на розташування МАФів, а за кілька днів видає припис про демонтаж, або просто за допомогою «муніципалів» зрівнює торгові точки з землею разом з обладнанням і товаром. При цьому, замість демонтованих кіосків вже незабаром виникають нові – легальні. За два роки війни з МАФами їхня кількість на вулицях Дніпра, навіть центральних, досі вражає. Тож, питання тут не в політичній волі, а радше у бажанні певних осіб взяти цей вид бізнесу під контроль.

Загалом, «сірий кардинал» Дніпра дуже швидко второпав, що найбільш безпрограшний варіант – братись за те, що городянам болить і що вони вважають нагальною проблемою. Продумуєш схему, випускаєш в Фейсбук «брехунця», який оголошує черговий джихад – і під захопливі оплески публіки роби, що хочеш, аби лише створювалась видимість бурхливої діяльності.

Так сталось і з ринком шкільного харчування у Дніпрі. Споконвіку цей бізнес був надзичайно прибутковим і увійти в нього було вельми складно. Якість харчування, своєю чергою, падала пропорційно апетитам постачальників послуг та розмірам відкатів. Батьки дітей, які щодня лишаються голодними через небажання їсти  холодні слизькі брили каші і мікроскопічні котлети без м’яса з обов’язковим атрибутом «совка» - зеленим помідором, давно били на сполох, вимагаючи поліпшити якість дитячого харчування.

Вже кілька років у Дніпрі школярів годують фірми, які вибороли це право на тендері. Тут Геннадію Олеговичу навіть довго вигадувати не довелось:  він просто завів на ринок свою давнішню знайому, власницю відомих у Дніпрі закладів «Гоголь-Моголь» та «Бар Білий» Євгенію Храпливу. Обидва її заклади розташовані в будівлях, які так чи інакше належать самому Корбану. Саме ця успішна рестораторка, а точніше - пов’язана з нею фірма «Контракт Продрезерв 5», отримала право годувати не лише школярів, але й дітей у дошкільних навчальних закладах.

Рішення про передачу харчування в дитсадках на аутсорсинг було прийняте цього року спеціально, «аби поліпшити якість харчування дітей і унеможливити зловживання» - так звучить офіційна версія. Насправді ж, Корбан таким чином підім’яв під себе увесь ринок дитячого харчування, а керована Філатовим міська рада збільшила обсяги бюджетного фінансування сніданків та обідів для маленьких дніпрян. Тендер було проведено максимально брутально: конкурентів просто не допустили до конкурсу, відтак монопольне право годувати абсолютно всі комунальні заклади освіти Дніпра отримали, за даними реєстру, двійко молодих, хоча й непростих дівчат, які живуть у Польщі і, вочевидь, навіть не знають про почесну місію, яку для них виборов Геннадій Олегович. Усім займається директор – Ганна Авілко, вона не перший рік надає послуги зі шкільного харчування, встигла навіть потрапити у низку пов’язаних із харчуванням дітей скандалів. З жовтня 2016 року ТОВ «Контракт Продрезерв 5» уклало з департаментом гуманітарної політики Дніпровського міської ради 307 контрактів на загальну суму 326 млн 234 тис 250 грн, А особливу активність вона почала в березні 2018 року, підписавши з різними обласними комунальними установами 164 контракти на суму понад 180 млн грн.

Ця ж Ганна Авілко є представником ще двох компаній: ТОВ «ГРАТЕН ПЛЮС» та ТОВ «ТЕАТР ТРАПЕЗИ» (він же – «Гоголь-Моголь»). Засновницею обох цих компаній є та сама близька знайома Геннадія Корбана Євгенія Храплива. Зрештою, вона не ховається, а радо постить на своїй сторінці в мережі Фейсбук повідомлення як про «Гоголь-Моголь», так і про «Продрезерв». Отже, без зайвого розголосу і під схвальні відгуки дописувачів у Фейсбуці, дніпровський Моріарті підім’яв під себе черговий ринок у Дніпрі.

Наразі «Продрезерв» розгорнув активну кампанію з поліпшення якості харчування у садках та школах, проводить показові приготування їжі і демонструє затверджені меню та технологічні карти, а також веде діалог з батьками. Втім, основний дохід такі компанії мають навіть не з багатомільйонних угод з міськрадою, а з щоденного багатотисячного неконтрольованого потоку коштів за так звану буфетну продукцію, яку підприємство реалізовує за грубі гроші. Які, знову-таки, зливаються в цілий океан разом з іншими струмочками з різних сфер життєдіяльності міста і стікаються до двох кишень: мера та його натхненника-радника.

Апетит, як відомо, з їжею приходить.

Невдача спіткала окрилену успіхом парочку лише на спробі «оптимізувати» під себе позашкільну освіту. Наразі, під тиском громадськості та велелюдного мітингу під вікнами міськради, городничий відмовився від ідеї поставити культурний розвиток дітей на комерційні рейки. Втім, говорять наближені до центру прийняття рішень, це ненадовго. Профільний Департамент вже оголосив деяким працвникам про скорочення їх посад, а вже  незабаром професійний схематик Геннадій Корбан, який поступово обплутує Дніпро павутинням свого впливу, надасть Борису Альбертовичу черговий геніальний план. Бо скорочення так званих захищених статей бюджету, на яких неможливо відмити гроші, дасть можливість виділити їх туди, де відкат становитиме щонайменше 30%.

За півтора роки каденції, які лишились Геннадію Олеговичу та Борису Альбертовичу, місто має всі шанси зарости павутинням, кінцево втративши шанси на будь-який розвиток.

За красивими словами і емоційними дописами у соцмережі не приховати «потьомкінські села», на які перетворюють мегаполіс люди, які вважають, що за гроші вони можуть купити всіх і все.

За показовим розчищенням перед приїздом «царя Бориса» вулиць від торгівлі на асфальті і МАФів, які повертаються вже за кілька годин після закінчення візиту, не приховати нездатності і повної імпотентності влади в наведенні порядку і системній роботі. 

За пафосними постами про успішне виконання і перевиконання бюджету не приховати скорочень в освітній сфері «через брак коштів».

За  «іноземними підрядниками», які ремонтуватимуть дороги, - слід банальних крадіїв, які вже обікрали місто на сотні мільйонів гривень.

За патріотичними лозунгами про любов до українського Дніпра – псковське коріння любителя пельменів.

За гучними заявами про «міцні яйця на лацкані піджаку» - рейдерське нутро і готовність вкотре втекти, залишивши по собі «Лебедине озеро».

site

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Загрузка...


Hoвини ПАРТНЕРІВ

Ярослав СИНИЦЯ

Станиця Луганська

Станиця Луганська зараз,це  не те, що було три роки тому.  Людська натура така, що має здатність пристосовуватись до будь-яких умов, і за дуже короткий час. Про війну тут нагадують цілі квар...
Наслідки Першої Світової для України оформилися у конкретний факт та конкретну дату 14-го листопада 1918-го року.У цей день гетьман Павло Скоропадський видав грамоту про воз'єднання на федеративних на...
Юрій Фоменко

Птаха війни

Птаха війни. Вона над моєю хатою в Діброві літає на схід і повертається на Кодак.    В уяві, замість звуку її двигуна я чую стогін поранених, голоси лікарів і тиху молитву піл...
 Не дивлячись на певний застій українського кінематографу в “нульових” роках, сьогодні чи не щотижня на екрани кінотеатрів виходять нові вітчизняні стрічки, які без сумніву виводять н...