App Store Google Play

Економіка без громадян

20.03.2018 18:00
Економіка без громадян

Стаття написана у 2012 році. Зважайте, побачивши певні історичні невідповідності. Але загалом - що змінилося?

Основним джерелом багатства країни є працездатне населення. Так було в усі часи, а не тільки в нинішній «постіндустріальній» економіці [примітка 2018 року: сьогодні я не взяв би це слово у лапки]. Чим більше працездатного населення — тим більше робочих рук і в сільському господарстві, і в промисловості. Більше податків. Більше армія для захисту своїх земель і для нападу на сусідів. Більше народиться нових дітей, які забезпечать те ж саме в наступному поколінні.

Тому в усі часи правителі прагнули зберегти і примножити працездатне населення. Підтримували порядок в країні, щоб її не поглинув хаос. Захоплювали рабів і нові землі, де жили люди. Запрошували працьовитих іммігрантів. Намагалися обмежити еміграцію своїх. Часом навіть замислювалися про освіту та охорону здоров'я. Люди розглядалися завжди як головний ресурс.

Сьогодні в деяких країнах (Росія, Україна, Нігерія, Таджикистан і ряд інших) правителі взагалі не прагнуть зберегти працездатне населення. Це означає, що модель економіки, яку вони бачать у майбутньому, не спирається на людей і не використовує їх. Це сировинна економіка — там, де є сировина. Її видобуток і транспортування за кордон вимагають істотно менше людей, ніж найменш технологічна переробна промисловість. Крім незначної кількості «видобувачів» та обслуги правлячої «еліти», інші зовсім не потрібні. Нехай їдуть за кордон або вмирають, на їх вибір.

Там, де сировини немає, іншим базовим варіантом побудови економіки без людей є «заробiтчанство». Частина сім’ї (жінки, діти, люди похилого віку) залишається вдома, отримуючи перекази з-за кордону. У багатьох країнах переклади становлять істотну частину ВВП. Тільки ж люди можуть залишитися назавжди і забрати до себе сім’ї. Тому така стратегія довгостроково прийнятна для країн, куди доведеться повертатися, тому що назавжди не приймуть, та й жінкам робити за кордоном нічого. Україна в цьому плані не Таджикистан.

Третій і останній базовий варіант економіки без людей — для тих країн, де немає сировини, що експортується без переробки, і немає якорів, що утримують від еміграції не тимчасово, а назавжди, — торгівля землею. Щоб торгувати землею і концесіями, люди не потрібні. Покупці завезуть свою робочу силу, яка не буде ні мати цивільних прав, ні прагнути їх, не потребує виборів і профспілок. Простіше кажучи, рабів. І світ претензій мати не буде — це ж приватна система рабства, а не державна. Для такої економіки потрібно ще менше корінного населення — тільки обслуга.

Економіка без громадян вигідна правлячим режимам: не потрібні вибори і громадянські свободи, не потрібні соціальне забезпечення та освіта (перукарі і кухарі з обслуги обійдуться початковим спеціальним на рівні дворових людей з маєтків XIX століття). Не страшно, що така економіка призводить до катастрофічного стиснення людського капіталу — і за кількістю, і за якістю.

Є лише одна проблема. Така країна може бути тільки на Місяці. Тому що захистити її неможливо. Слабкий і багатий — приманка для хижака. І з появою хижака на горизонті найманці і менти розбіжаться, а кухарів і перукарів не вистачить. Захистити країну може тільки адекватна за потужністю регулярна армія, бійці якої знають, за що вони йдуть вмирати.

Тому побудова економіки без громадян можлива, але тільки вся вона цілком незабаром переходить в зовсім інші руки. Творці такої економіки не встигнуть скористатися її перевагами.

Site

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Загрузка...


Hoвини ПАРТНЕРІВ

Антон МОРОЗ

До Дня Соборності

Початок ХХ століття приніс чимало горя українському народу. Перша світова війна, революція, більшовицький терор, внутрішня боротьба, перевороти, окупація - здавалося б все це мало зламати українців ра...
Нещодавно український провідник Дмитро Ярош поділився відео з російського каналу, де зазомбовані путінські шістки, так звані експерти, проводять «аналіз» інтерв’ю з командиром УДА.Хо...
Зараз хочу повернутися до теми назви нашої області, яку ганебно провалив «кум» всіх дніпровських «патріотів» з «великої дороги», а саме – мер Дніпра. Це той м...
Дніпро. Кам’яний хрест на Соборній площі. Біля нього поховано чотирнадцять січових стрільців.Межа 1918-1919-го ріку. Коли вони гинули за Україну, то хтось домовлявся з ворогами. Тільки січові ст...