App Store Google Play

Долаючи гнів

19 Березня 10:00
Долаючи гнів

Завдання українців на найближчі два роки — чинити опір будь-яким зовнішнім спробам змусити нас у стані гніву зробити помилковий вибір. Занадтою високою буде його ціна

Це дуже пізнавально, але послухайте, ви очевидно перебільшуєте можливості впливу Russia Today, Sputnik та інших російських медіа", — відповів представник однієї європейської країни. У статусі Посла з особливих доручень із питань стратегічних комунікацій я щойно разом із колегою з Ради національної безпеки і оборони поділився з партнерами досвідом боротьби з комунікативною агресією Росії в Україні та світі. Це була осінь 2014 року. Добре, що ми його тоді не послухали.

На початку березня 2018 року впливова іспанська газета опублікувала цікаву аналітику щодо недавнього референдуму в Каталонії й виборів у Італії. У першому разі Russia Today і Sputnik були основними розповсюджувачами контенту на користь незалежності Каталонії в соцмережах. За кілька днів до і після референдуму обидва ресурси майже вдвічі збільшили обсяг повідомлень на цю тему.

В Італії дольче віту теж атакували через соцмережі. Росія чітко визначила найболючішу рану італійського суспільства і почала методично сипати на неї сіль. Наприклад, у Твіттері 53% користувачів підтримували міграцію, а 32% виступали проти неї. Але в той час, як перші згенерували тільки 27% твітів, другі натвітили на 68%. Меншість банально перекричала більшість.

Роблячи акцент на емоції й страшилці, Sputnik Italia посів друге місце в списку найбільш впливових міжнародних медіа, на які посилалися противники міграції на підтвердження своїх тез. Зі свого боку Russia Today і Sputnik 90,4% контенту для Італії брали з повідомлень противників міграції. Такий от кругообіг гніву в природі.

Кожного виборця не запитаєш, наскільки на нього вплинули ці органи впливу. Але є факти: на референдумі перемогли прихильники незалежності, а на виборах — затяті противники міграції. В обох випадках Росія допомогла майбутнім переможцям, приклавши руку за відпрацьованою схемою. Її вдало описала компанія Facebook, яка вивчила суть рекламних повідомлень, які Росія розганяла серед американської аудиторії під час виборів президента цієї країни.

Російські рекламодавці, в яких очевидно душа боліла за результат виборів у США, які не агітували безпосередньо за одного з кандидатів, а намагалися "підсилити соціальні і політичні сигнали, які роз'єднують суспільство". Divide et impera ніколи не виходило з моди. Просто тепер займатися цим стало легше і дешевше. Благо соціальні мережі дають можливість достукатися до кожного і зіграти на його гніві та страху за відносно скромні гроші.

На Україну невблаганно насувається рік виборів, а значить, ми стоїмо на порозі нового масштабного наступу Росії на всіх лініях комунікативного фронту. Посилатися на Russia Today і Sputnik у нас не комільфо, але Росія і без цього контролює достатньо каналів впливу. Спільноти в соцмережах, блогери, експерти, гучні розслідування, звинувачення і сенсаційні факти будуть основною зброєю цього наступу. Вони не агітуватимуть за російський порядок денний, а різатимуть суспільство на все більш тонкі клапті, щоб у нього не залишилося взагалі ніякого цілісного об'єднуючого порядку денного.

Росія сіятиме передвиборну лють, щоб у підсумку потиснути ослаблену державу і суспільство. На руку їй гратиме злість, що накопичилася у нас від потоків негативу в новинах, невиправданих очікувань, воєн усіх проти всіх і навіть пошуку в усьому "руки Кремля". Через таку негативізацію свідомості все хороше залишається непоміченим або бачиться у чорних тонах. Зерна розколу падають прямо в чорнозем суспільства і швидко дають щедрий урожай.

Північний сусід не пошкодує сил і ресурсів, щоб далі було як в анекдоті: "Пам'ятаєш, я тобі розповідав про чорну смугу в своєму житті? Так це була біла смуга". Ми можемо протиставити цьому тільки подоланий гнів, збалансовану оцінку своєї країни, контроль над емоціями і критичне мислення. Сказати легше, ніж зробити, але що поробиш, якщо та сама горезвісна рука таки існує і намагається міцніше схопити тебе за горло.

На межі ХІХ і ХХ століть був у російській армії один генерал — Михайло Драгомиров. Відомий воєначальник і теоретик, та до того ж наш із вами співвітчизник із Конотопа. Він якось сказав: "Для перемоги над супротивником не потрібно перепсувати у нього побільше людей, а досить лише вселити в нього переконання, що він нам не може чинити опір".

Завдання українців на найближчі два роки зрозуміле — пручатися внутрішнім і зовнішнім спробам змусити нас у стані гніву зробити помилковий вибір. Занадто високою буде його ціна.

Новое Время

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Загрузка...


Hoвини ПАРТНЕРІВ

92-роки тому Катеринослав перейменували у Дніпропетровськ. Звісно, не було ніяких референдумів/громадських слухань/можливості подати альтернативну петицію.Теоретично і зараз у місті живуть люди, які н...
Юрій Фоменко

Божі пензлики

У Бога є велика стара торба. Наскільки стара, що геть зношена і в латках. А у тій торбі: гачки, пензлі, гребінці, веретена, сита, сопілочки, граматки, вуздечки, тронки…   І ходить він з то...
Багато чую останнім часом про геройство, мотивованість та крутість, як необхідні якості для солдата. Скажу чесно: фігня це все, як на мене.Герої затикають подвигами чужі або ж свої помилки.Найкраще пр...
Всі журналісти у Дніпрі знають, що я завжди відкритий для співпраці. Незважаючи у владі я, або ні. І жодного разу я не пошкодував про співпрацю. Бо завжди витримувались ази журналістської етики. Тобто...