App Store Google Play

Валютний кошмар – як залякування обвалом гривні робить українців біднішими

24 Лютого 14:15
Валютний кошмар – як залякування обвалом гривні робить українців біднішими

26 лютого 2015 року гривня побила історичний анти рекорд – за 30 гривень можна було придбати один американський долар. На чорному ринку цей показник сягав навіть 40 гривень. Для українців це були справді чорні дні, позначені невизначеністю та страхом за майбутнє. Це й не дивно на фоні понад трикратного здешевшання національної валюти відносно долара за два роки та катастрофічної інфляції.

Страхом легко маніпулювати, за допомогою страху легше керувати людьми та спонукати їх до певних дій. Саме тому в інформаційному просторі періодично з’являються «експертні прогнози» про черговий обвал національної валюти, апокаліптичні прогнози про «долар за 40» і тому подібне.

Звісно, варто зазначити, що оптимізму щодо подальшої долі української економіки не спостерігається. Олігархічна модель політичного керівництва країною породжує таку ж олігархічну модель керування економікою. Це паразитарні моделі й вони надалі будуть лише послаблювати національну економіку, а отже, і національну валюту.

Тим не менш, в складній грі коливань валютного курсу свою роль грають як такі цілком тверді та реальні чинники, як сальдо зовнішньої торгівлі, вкидання об’єму коштів у грошову систему, запуск друкарського станка, кредитування, так і більш відносні, як, наприклад, штучне формування показників очікуваної інфляції та інформаційні вкиди в стилі «долар за 40 гривень».

Так, нещодавно Ярослав Жаліло, директор з аналітичної роботи Інституту суспільно-економічних досліджень (ІСЕД) в коментарі «Укрінформу» назвав «негативні інформаційні сигнали» серед чинників, які справді мають реальний вплив на рівень девальвації гривні. За такою логікою, звісно, до цих сигналів можна віднести як публікацію реальних фахово проаналізованих даних про скорочення золотовалютних запасів чи стан боргових зобов’язань та пікові навантаження по виплаті боргу, так і відверті маніпуляції суспільною свідомістю та залякування без видимих на те підстав.

В першому випадку все зрозуміло – знати реальний стан в економіці потрібно і якщо робити вигляд, що все добре, це не змінить ситуації на краще. А от в другому випадку, коли відбувається банальне залякування, це очевидно для когось вигідно. Зокрема, для тих, хто має доступ до роботи з певним обсягом грошового ресурсу.

Найгірше те, що такі сигнали подають в першу чергу українські високопосадовці, які відповідають за курс національної валюти практично безпосередньо. Так, міністр фінансів Олександр Данилюк в грудні 2017 року говорив про курс на рівні 30,1 гривню за долар США, як про «абсолютно реалістичний прогноз»: https://www.ukrinform.ua/rubric-economy/2367658-bilse-30-daniluk-sprognozuvav-dolar2018.html

Фактично основний посил пішов саме від державних органів. Тобто, влада вже наперед говорить про те, що гривня так, чи інакше буде дешевшати, роблячи біднішим кожного українця.

В цьому контексті варто звернути увагу не деякі факти, які можуть свідчити про цілеспрямоване залякування громади з метою спричинити панічні настрої.

Останнім часом українців полюбляють жахати проблемами з курсом через відсутність кредитування від МВФ. На причинах можливого припинення видачі кредитів зупинятись не будемо, це тема для окремої дискусії. Тим не менш, це певною мірою також породжує невизначеність. Хоча, правлячий клас не зрозуміло кого лякає – пересічних українців чи себе.

Так чи інакше, українцям в січні довелося пережити черговий виток, сезонного, як стверджують деякі експерти стрибка вартості долара відносно гривні. І ще більшого Євро. Останнє пояснюють тим, що ЄС поки перемагає в антикризових перегонах у порівнянні зі США. Наприкінці грудня гривня почала дешевшати і цей процес досяг піку в 20-их числах січня. На міжбанку долар можна було купити за 28,8 гривень.

На фоні цього вигоду мають експортери, які отримують виручку в іноземній валюті. Натомість пересічні українці бідніють, адже втрачається купівельна спроможність гривні.

Як пояснюють, фінансові аналітики та фахівці банківської сфери, коливання, які відбуваються на початку 2018 року не дозволяють своїм масштабом здійснювати махінації з валютою, які дозволяли декому в критичний час заробляти величезні кошти суто на коливанні валютного курсу. Не той масштаб.

Проте, великі фінансово-промислові групи, які мають мільярдні обороти, здатні отримувати таку вигоду і отримують, користуючись прямим впливом на економічну політику влади.

Тому деякі суб’єкти все ж намагаються застосовувати певні форми залякування та нагнітати ситуацію. При цьому, основні потуги припали на час пікових коливань. Давайте опишемо ці випадки та спробуємо розібратися в причинах.

Українців люблять залякувати дефолтом та повним і остаточним обвалом гривні. Поки олігархи отримують експортні долари, їхній дохід в національній валюті збільшується через те, що влада постійно штучно знижує курс кривні. Це підтримується постійними інформаційними вкидами, які зазвичай, «малюють» ще більш катастрофічну картинку для залякування українців. В деяких випадках активна медіа-кампанія із прогнозування «обвалу гривні», яку проводять відомі політики чи експерти, справді призводить до паніки серед простих людей, які починають активно купляти валюту за завищеним курсом, втрачаючи значну частину своїх заощаджень. Дивним чином, але «прогнози із краху гривні», протягом останніх місяців об’єднали як українофобів, людей наближених до Медведчука і Клименка із доволі патріотичним політиком.

«Українська антикорупційна асоціація» провела дослідження відкритих даних і виділила серед коментаторів ситуації тих, хто найбільш активно та водночас найменш фахово обіцяв українцям економічні катаклізми у вигляді обвалу української валюти.

Давайте розглянемо цей «топ» панікерів.

1. Про девальвацію гривні любить розповідати «експерт» Олександр Семченко. Той самий, якого в серпні 2017 року під час ефіру облив водою Микола Вересень. Він відомий своєю відверто антиукраїнською позицією, яку неодноразово публічно висловлював. Цікаво те, що він працював у фіскальних органах і потрапив під люстрацію. Після того, він влаштувався викладачем в КНТЕУ, але й там протримався недовго.

Детальніше про нього можна прочитати тут: https://site.ua/alexey.minakov/6132/

Його пов’язують із колишнім міністром доходів і зборів часів президента-втікача Віктора Януковича Олександром Клименком.

Семченко активно педалював тему девальвації гривні в першій половині січня 2018 року: https://nahnews.org/999956-ukraina-na-grani-nezalezhnu-zhdet-devalvaciya-grivny-i-disbalans-eksporta

2. Один з найбільш песимістичних озвучив Богдан Терзі, фінансовий аналітик ГК TeleTrade. «Згідно з моїми розрахунками, в кінці поточного року гривня знизиться до рівня 35 грн/дол.» - наводить його цитату видання «Мінфін».

Ще перед початком сезонного падіння він роздавав коментарі, в тому числі, проросійським та афілійованим російським ЗМІ щодо майбутнього падіння спроможності національної валюти: https://kp.ua/economics/593353-eksperty-prochat-na-novyi-hod-285-hryven-za-dollar

Наприкінці 2017 року він озвучував черговий негативний прогноз і при цьому, одним із аргументів була необхідність, на його думку, відновити економічні відносини з окупованими Росією, тобто, фактично з терористами і окупантами: https://kp.ua/economics/595250-prohnoz-2018-kakym-budet-kurs-dollara-k-sleduuischemu-novomu-hodu

3. Чи не найбільш наполегливо розвивав тему валютного курсу народний депутат із фракції БПП Сергій Лещенко. Взагалі, колишній журналіст розгорнув цілу медійну кампанію із «прогнозів» по девальвації гривні, використавши ефіри на загальнонаціональних телеканалах «ZIK», «News One» та 24 каналі, а також публікації на своїй сторінці у «фейсбук». Кампанія Сергія Лещенка тривала приблизно тиждень. Зауважимо, що панічні «прогнози» депутата на трьох телеканалах могли побачити кілька мільйонів українців, окрім того фейсбук сторінка Сергія Лещенка нараховує понад 120 тисяч підписників – очевидно, вплив цієї кампанії на громадську думку колосальний.

Через ці заяви протягом короткого періоду часу ниткою тягнеться тема обвалу гривні. Ціла сюжетна арка в цьому міні серіалі. Вона наче живе своїм життям і звертає на себе увагу своєю яскравістю та кричущістю. Що тут підозрілого?

Падіння гривні відносно долара та євро почалося на зламі 2017-2018 років. Пік, як уже зазначалося вище, припав приблизно на 20-25 січня.

Тепер давайте накладемо зміни показника курсу валют на заяви Лещенка, в яких звучали песимістичні пронози з приводу долі національної валюти. Людини, до речі, яка не є відомою як фінансист чи економіст.

1 грудня долар на міжбанку коштує 27,1 грн. 15 грудня – 27,7. 31-го – 28,12 грн.

В січні падіння продовжується.

10 січня – 28,36 грн. І от в 20-их числах настає той самий пік.

Спочатку депутат написав допис у «фейсбуці», де передбачив подальший обвал гривні через небажання влади співпрацювати з МВФ. « Вам подобається курс в обмінниках? А він і далі буде зростати, тому що немає готовності МВФ давати гроші українській владі, що просякнута корупцією.» https://www.facebook.com/leshchenko.ukraine/posts/1794568197280507

В той же день 15 січня в ефірі телеканалу ZIK Сергій Лещенко говорить про зволікання із антикорупційним судом, при цьому, він висловлює впевненість, що це призведе не інакше як до «обвалу гривні». Джерело: https://zik.ua/news/2018/01/15/zvolikannya_iz_stvorennyam_antykoruptsiynogo_sudu_povyazane_z_prezydentskymy_1245333

17 січня в ефірі того ж ZIKу він знову залякує обвалом гривні: https://www.facebook.com/DemAlliance/videos/1836512846421390/

19 січня він повторює свої тези вже в ефірі NewsOne: https://www.youtube.com/watch?v=fViboInqZCc

Відео залито 21 січня, проте ефір був раніше.

20 січня на міжбанку долар торгується за 28,83 грн.

23 січня на офіційні сторінці партії «Демальянс», членом якої є представник фракції імені президента у Верховній Раді, з’являється фрагмент ефіру вже каналу «24», в якому він теж говорить про обвал гривні: https://www.facebook.com/DemAlliance/videos/1844817242257617/

Того ж таки 23 січня курс на міжбанку сягає 28,85 грн. за 1 долар США.

Надалі активність депутата падає. Так само падає і курс. 30 січня – 28 грн. 10 лютого – 27,04 грн. за долар. Ніякого вибачення за хибні «передбачення» депутат Сергій Лещенко не висловив.

4. 31 січня в ефірі одного з телеканалів тему розвивав уже колишній міністр економіки (1997-1998) Віктор Суслов. При цьому, причиною падіння курсу гривні він вбачає вплив західного капіталу та обслуговування його інтересів нинішньою владою: https://zik.ua/ru/news/2018/01/31/eksmynystr_ekonomyky_gryvna_budet_obestsenyvatsya_1255303

Така риторика не виглядає дивно, з огляду на те, що Суслов є соратником Віктора Медведчука– кума президента РФ Володимира Путіна, якого той давно мріє повернути в публічну українську політику. Медведчук відомий своїми деструктивними діями щодо демонтажу української державності, але це не заважає йому мати в Україні бізнес та співпрацювати з вищими посадовими особами.

Колишній міністр є активним учасником антиукраїнського за своєю суттю руху «Український вибір» Медведчука:

http://vybor.ua/video/grazhdanskoe_obschestvo/viktor-suslov-nacionalnaya-ideya-ukrainy.html

http://news.liga.net/news/politics/882077-putin_pr..

5. В лютому тему підхоплює Віктор Скаршевський. Інтернет-ресурс «Страна.ua» тиражує заяви експерта про те, що гривня опуститься до 31-32 гривень за долар.

Він стверджує: «Рекордного врожаю ми вже точно не побачимо. Тож надходження валюти в країну будуть знижуватися. Попит же на неї, навпаки, виросте через очікуване збільшення імпорту товарів. Отож девальваційний тиск в цьому році буде вищим, ніж в минулому. Я не виключаю, що долар може подорожчати й до 31-32 гривень».

https://strana.ua/articles/analysis/116780-ekonomsty-prohnozirujut-dlja-ukrainy-rekordnuju-infljatsiju-v-2018-hodu.html

Публікація датована 7 лютого.

Такі ж песимістичні прогнози він давав і 12 січня тій же «Странє»:

https://strana.ua/articles/analysis/122411-smetet-mirovym-krizisom-chto-znachit-rekordnyj-obval-mirovykh-rynkov-dlja-ukrainy.html

Ми зараз говоримо про людей, які самі по собі не відповідають за курс національної валюти в якості посадових осіб. Проте, що говорити про нагнітання, якщо навіть офіційні органи та посадовці ставлять українців перед фактом, що гривня буде знецінюватися. Яскравий приклад – заяви міністра фінансів Олександра Данилюка.

Цікаво те, що останнім часом спостерігається співпраця між депутатом Сергієм Лещенком та Данилюком.

Отже, тепер зрозуміло, що депутат, який нещодавно доволі активно говорив про обвал гривні, може отримувати фахову та достатньо достовірну інформацію про стан фінансової системи та національної валюти від очільника Міністерства фінансів. В тому числі, про можливі майбутні зміни в цьому стані. І не завжди природні.

Так, економіст Андрій Новак впевнений, що девальвація гривні штучна. За його словами, таким чином уряд, по-перше, наповнює Держбюджет через інфляційний ефект, по-друге, задовольняє апетити експортерів, де-факто, головних політичних груп в Україні. Для експортерів чим дорожча іноземна валюта, тим краще. Тому що в них валютна виручка.

Кому може бути вигідний такий стан справ і які цілі переслідує керівництво держави?

Як не дивно, постійна девальвація вигідна для діючої влади в країні. Наприклад, це пов’язано із виконанням та перевиконанням дохідної частини Державного та місцевих бюджетів й імітація підвищення соціального забезпечення населення через підвищення зарплат і пенсій. Знецінення гривні призводить до номінального збільшення надходжень в казну, про що влада переможно звітує через лояльні ЗМІ. А потім ще й робить собі піар на підвищенні соціальних виплат, хоча реального зростання доходів населення насправді нема.

Одним з головних вигодонабувачів знецінення гривні є великі експортери, які отримують надходження в іноземній валюті. Ми про це вже говорили вище. Такі привілеї в Україні має обмежене коло людей, в руках яких сконцентровані значні виробничі ресурси та доступ до найвищих кабінетів країни. Це великі фінансово-промислові групи, які контролюються українськими олігархами.

Це звісно тема для окремого дослідження.

Крім цього, «обрані» компанії на цьому заробляють і без виходу на зовнішні ринки. Коливання курсу валют є однією з підстав (вичерпний перелік яких зафіксований законодавством) для змін до діючих договорів щодо державних закупівель. Цим користуються корупціонери, які формально цілком законно використовують цю лазівку для власної вигоди.

Наприклад, компанія, що бере участь в державному тендері, вносить завідомо демпінгову пропозицію та виграє конкурс. Після цього, коли змінюється курс гривні відносно долара, укладається додаткова угода, згідно з якою, змінюється обсяг продукції, яка має бути поставленою. Натомість ціна договору або не змінюється, або несуттєво зменшується, проте компанія отримує за меншу кількість поставленого товару більшу кількість грошей. Дуже зручна схема.

Наведемо приклад. «Антикорупційна асоціація» відслідкувала низку додаткових угод, укладених щодо одного із закупівельних контрактів.

Державне підприємство "Морський торговельний порт "Чорноморськ" у травні 2017 року на відкритих торгах закупило 2500 тонн cвітлих нафтопродуктів. Очікувана вартість закупівлі становила 71,4 млн грн. Компанія «Ігнус Ойл» перемогла із пропозицією 58 млн 44 тис 900 грн, зекономивши кошти бюджету на майже 18%.

При цьому, система ProZorro відзвітувала про 18% економії бюджетних коштів. Натомість, після того було укладено 4 додаткові угоди, які вже зараз «збили» це й показник до 4%.

Перша зміна зафіксована на початку серпня 2017 року. Курс долара на дату 4.08.2017 НБУ встановив 25,835 грн, або на 56 коп. менше, ніж на дату укладення основного договору. А проте ціни на постачання деяких світлих нафтопродуктів виросли.

Якщо коротко, через це кожного разу змінювалася специфікація поставок (зміна об’єму поставок та цін). Вказані обсяги палива зменшувалися, натомість ціна за одиницю товару збільшувалася. Виходить, вигравши на завідомо не ринкових умовах тендер, компанія завдяки таким додатковим угодам (на підставі коливання курсу валют) отримала можливість по даному контракту поставити менше товару за вищу ціну. При цьому, йде економія на логістиці та збереження додаткового обсягу товару, який потім можна буде так само реалізувати і отримати додатковий обсяг прибутку.

І таких контрактів в Україні укладаються сотні й тисячі. Ми підготуємо на цю тему окремий матеріал.

В решті решт, кому б усе це не було вигідно, від цього страждає пересічний українець, який бідніє від махінацій влади з національною валютою та кожного дня втрачає цілком реальні гроші. Все це поглиблюється безвідповідальними діями організаторів описаних вище інформаційних операцій, організованих за гроші таких людей як Пінчук чи Григоришин з метою, ще більше погіршити ситуацію для українців та покращити її для себе.

Все це перетворилося на конвеєр, який рано чи пізно таки може вбити національну економіку та державу загалом.

site.ua

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Загрузка...


Hoвини ПАРТНЕРІВ

Юрій Фоменко

Ера милосердя

Наступає якась ера милосердя. Усі ті, хто в 2014 році активно гукав російські війська, обіцяв страшну кару проукраїнським громадянам, проклинав Київський Патріархат і НАТО, хаяв Європу, або ж просто с...
Продовжуючи тему освіти, яка у Дніпрі набула шалених корупційних розмахів, хочу розповісти про дуже цікавий її сектор, який передбачає набір під «своє» крило потрібних співробітників. А са...
"Замиловує, дратує, бісить ця загальна розслабленість і умиротвореність суспільства. Більшість людей свято переконані, що війна, стихійні лиха, революції, заколоти, повстання та геноцидсаме їх об...
12 вересня Тимура Тумгоєва відправили до Росії. Генеральна прокуратура блискавично зреагувала на запит агресора, навіть незважаючи на рішення Комітету ООН з прав людини про призупинення екстрадиції Ту...