App Store Google Play

Поки слухаються справи Майдану, деякі потерпілі вже встигли померти, - Закревська

17 Лютого 18:00
Поки слухаються справи Майдану, деякі потерпілі вже встигли померти, - Закревська

За майже чотири роки більшість епізодів побиття та вбивств людей на Майдані розслідувані та передані до суду. Проте далеко не всі - деякі справи зависли і не рухаються з місця. Залишається чимало білих плям. Можливо, згодом вони зникнуть - адвокат сімей "Небесної сотні" Євгенія Закревська говорить, що до неї досі звертаються учасники подій на Майдані і доєднуються до процесу у статусі свідків або потерпілих. Про хід майданівських справ вона розказала в інтерв'ю LB.ua.

Два роки тому ми говорили про те, що є кілька кримінальних проваджень по подіях на Майдані, які просуваються з різнім успіхом. Скільки їх зараз?

Дуже багато. До сотні. Точну кількість назвати не можу. Велика частина справ передана до суду, але більшість з них ніхто в судах не бачить, і це головна проблема - справи зависають на етапі підготовчого засідання. Це одне засідання, під час якого має бути визначено, чи відповідає обвинувальний акт законодавству. Але на цьому етапі зависає більшість справ. За КПК цей розгляд має бути призначений протягом 15 днів, а в реальності можуть пройти роки. Оце ніщо перед початком слухань триває довше, ніж розслідування. Інколи навіть в кілька разів. Це ненормальна ситуація.

З одного боку, судді не хочуть братися за ці справи, бо вони важкі, в них багато епізодів, багато учасників. З іншого боку, цим користуються адвокати обвинувачених і завжди подають все, що можна подати - просять повернути обвинувальний акт, закрити справу, змінити підсудність, тобто, застосовуються всі можливі процесуальні ходи і диверсії. Часто суддям простіше взагалі не перейматися, а просто повернути обвинувальний акт в прокуратуру. І далі все по колу.

Дехто з суддів не може розглядати справу по суті, бо вже брав участь як слідчий суддя на досудовому розслідуванні.

У Києві взагалі ще вистачає суддів, які можуть розглядати майданівські справи?

Не вистачає по деяких справах, які пов’язані із попереднім притягненням до відповідальності активістів Майдану під час протестів.

Чи багато з тих суддів, які арештовували активістів Майдану, досі працюють?

Майже всі.

Можна говорити, що з того часу суддівський корпус майже не змінився?

Він скоротився. І це окрема проблема. В деяких судах вдвічі, інколи - втричі. Справа в тому, що у багатьох суддів завершилися повноваження, і їх не подовжують - мабуть, в очікуванні судової реформи.

Крім того, вийшов указ про ліквідацію районних судів, в тому числі тих, які розглядають справи Майдану. Якщо ніяким чином не змінити законодавство, в нових судах, які буде створено замість районних, доведеться слухати всі незакінчені справи новим суддівським складом з самого початку. Якщо доведеться заново слухати справу по розстрілах 20 лютого на Інститутський, в якій ми вже перевалили за половину, це викличе бунт. А в когось - інфаркт.

Фото: Макс Требухов

Деякі потерпілі вже встигли померти, поки слухається їх справа - наприклад, потерпілий по справах 30 листопада і 18 лютого, відомий художник Тарас Більчук помер у серпні 2017 року.

В справі 20 лютого сьогодні найбільший прогрес?

Так. Також відносно активно слухаються дві справи по вбивствах 18 лютого - по керівнику львівського "Беркуту” Ростиславу Пацеляку і по екс-командиру 2-ї роти харківського “Беркуту” Віктору Шаповалову. Два провадження по розгону 30 листопада - одне проти екс-голови Києва Олександра Попова, друге - проти командирів “беркутівців”, які розганяли людей. Також почали слухатися справи проти колишніх “беркутівців” Сергія Лободи (обвинувачується у нападі на Автомайдан у січні 2014 року), екс-працівника «Беркуту», діючого старшого лейтенанта поліції Руслана Марчука (обвинувачується у побитті майданівців в ніч на 30 листопада) і “беркутівця” Бойка. Розглядається активно справа по тортурах на колонаді стадіона “Динамо”, там є кілька підозрюваних, це харківський “Беркут” - Владислав Мастега, Артем Войлоков і Андрій Хандрикін. Мастега і Войлоков в 2017 році втікли до Росії.

Активно розглядається справа про проведення АТО на Майдані, обвинувачений - екс-начальник Управління СБУ в Києві та області Олександр Щеголєв. Ще одна справа розглядається в Подільскому суді - напад на Автомайдан на вулиці Щорса у січні 2014. Обвинувачений - командир роти №1 “Беркуту” Михайло Добровольский. А по підлеглим Добровольского справа воландається вже півтора роки. Вона була передана в Дарницький суд, більше року не могли провести підготовче засідання, і потім суддя пішла у відставку. Тепер все спочатку, хоча насправді початку ще не було. Ще слухається в Подільскому суді справа по одному з фігурантів по побиттю на Банковій 1 грудня - Дениса Пустового, командира роти “Беркуту” Київської області.

Є також і завершені справи: по харківському “беркутівцю” Андрію Єфіміну - справа про напад на активіста Сергія Дідича 18 лютого. (Суд призначив Єфіміну, який вдарив Дідича кийком по голові так, що той опинився під колесами вантажівки, 5 років позбавлення волі умовно). По “тітушках”, які викрадали людей на Петрівці 21 січня. Але не по всіх “тітушках” з цього епізоду завершено, по кільком ще тривають суди. Більшість обвинувачених втекли. Двоє засуджено. Також завершено суд першої інстанції по Юрію Крисіну, яки координував “тітушок”, що вбили 18 лютого Вячеслава Веремія. Але вирок ще не вступив в силу, потерпілі і прокуратура подали апеляцію.

Суддя зачитує вирок Юрію Крісину (справа)

Фото: Сергей Нужненко

Суддя зачитує вирок Юрію Крісину (справа)

Натомість які з майданівських справ просуваються надто повільно або не просуваються взагалі?

Є абсолютно не розслідуваний епізод 18 лютого - остання, найсильніша атака правоохоронців вниз по Інститутській, коли фактично знесли протестувальників до Майдану і утворилася давка в проході барикади біля метро Хрещатик. В ці 10 хвилин загинуло 5 осіб - дехто на місці в тісняві, дехто потім від отриманих травм. Зараз з‘явилося відео Таліоніс з синхронізацією цих подій. Це жахливе відео. Але розслідування не проводиться - ми навіть не знаємо, які підрозділи міліції там діяли.

По цих подіях є кістяк небайдужих людей - свідків, потерпілих, які самостійно координувалися, збиралися, дивилися відео. А от у слідства до цього епізоду руки чомусь не доходять.

Також нема підозрюваних у перших вбивствах - Сергія Нігояна, Михайла Жизневського, Романа Сеника.

По деяким епізодам може закінчитися термін давності?

Вже закінчився - по епізодах з фальшивими рапортами.

Нещодано Саакашвілі викликали на допит по темі так званих “грузинських снайперів” (в листопаді 2017 італійський "Canale 5" показав фільм, в якому нібито троє громадян Грузії розповідають про те, що саме вони розстрілювали активістів Майдану і співробітників “Беркуту” на Інститутській. Адвокати обвинувачених “беркутівців” домоглися того, що суд вирішив допитати цих “снайперів” - LB.ua). Вже більше двох років тому слідство встановило, що майже всіх загиблих 20 лютого на Інститутській майданівців було вбито пострілами з того місця, де стояла “рота Садовника”. Чи залишають матеріали справи місце для “грузинських снайперів”?

Об‘єктивна реальність не залишає місця грузинським снайперам. Але було очевидно, що вони з’являться - це передбачуваний хід захисту обвинувачених “беркутівців”. З’являється хтось, хто говорить про те, що вбив він, але він ніколи не буде в Україні і взагалі невідомо, чи він існує. Але слідство, звісно, має перевіряти таку інформацію, якщо вона з’явилася. Тому що або це правда - тоді треба притягувати винних до відповідальності, або це неправда - тоді має місце завідомо неправдиве повідомлення про злочин, і. можливо, навіть штучно створені докази - це теж злочин і теж потрібно притягувати винних до відповідальності. Але я впевнена, що ніхто ніякої відповідальності не понесе, нормального допиту не вийде, навіть якщо якісь актори погодяться виступити у суді по відеоконференції. Це просто вигадка, і вигадали її люди, які навіть не дуже орієнтуються в обставинах справи.

Фото: EPA/UPG

Скільки обвинувачених по справах Майдану сьогодні перебувають під вартою? І скільки - переховуються?

Під вартою перебувають п’ять “беркутівців” по справі розстрілів на Інститутській 20 лютого, Також екс-командир 2-ї роти харківського “Беркуту” Віктор Шаповалов - по справі 18 лютого. Також Олександр Щеголєв - по проведенню АТО на Майдані. Ще - “тітушка” Олег Шадров, якого звинувачують у нападах на Майданівців 18-19 лютого. Це ті, про кого я знаю.

Переховуються - 21 людина - “беркутівці” і екс-начальник “Беркута” Сергій Кусюк - з тих, що звинувачуються у розстрілах на Інститутській 20 лютого. Хоча, чому переховуються? Вони не ховаються, більшість з них отримали громадянство Російської Федерації, дехто навіть працює у правоохоронних органах. В Росії ж прекрасно себе почувають четверо тих, хто вже був під вартою, але втік - харківські “беркутівці” Мастега, Войлоков, Гончаренко і Костюк. Костюк не був затриманий, в нього не важке звинувачення. Взагалі не розумію - навіщо він втік.

Цікаво, як їм всім вдалося втекти в Росію. Існує якийсь організований канал?

Впевнена, що є організований канал. Цим опікується наш колишній міністр МВС Віталій Захарченко - підтягує під це гроші, створює фонди на користь “палітічєскіх заключонних і прєслєдуємих”.

Колишній командир київського Беркута Сергій Кусюк в формі ОМОНу на мітингу в Москві,12 червня 2017.

Фото: Мария Карпухина / Дождь

Колишній командир київського Беркута Сергій Кусюк в формі ОМОНу на мітингу в Москві,12 червня 2017.

Заступник голови Національної поліції Олександр Фацевич приходив до суду захищати підозрюваних в скоєнні злочинів на Майдані співробітників поліції - стверджував, що вони невинні. Йдеться про Ігора Бабича та Анатолія Серединського. Чи можуть бути якісь сумніви у їх причетності до подій на Майдані?

Я вважаю, що підозри цілком обґрунтовані. Яка Фацевичу різниця, що його підлеглі робили раніше? Для нього вони старанні працівники, хороші виконавці. І, ви знаєте, здатність ставити під сумнів законність наказів керівництва - не та риса, яку керівництво правоохоронних органів цінує в підлеглих.

Скоро розпочнеться заочний процес по Віктору Януковичу, він обіцяє бути цікавим?

Так, там уже відбуваються цікаві речі - на тих засіданнях, де вирішувалося, чи бути заочному процесу.

Яку стратегію захисту обрав Янукович?

Є адвокати, які реально знають Януковича, які випрацьовують разом з ним позицію. Ця позиція реалізується у вигляді зриву судових засідань, максимального ускладнення роботи суду. Судді, коли така можливість - коли це передбачено КПК, усувають цих адвокатів від участі в процесі. Призначається адвокат з центру безоплатної правової допомоги, який за законом не може відмовитися. Йому не позаздриш в такій ситуації.

Так, уявляю собі, прокинувся, випив каву, має бути чудовий день - і раптом ти дізнаєшся, що ти адвокат Януковича.

Насправді ще навіть гірше. Вони знаходяться під тиском.

Ти хочеш сказати, що у Януковича в Києві достатньо впливу, аби тиснути на адвокатів безоплатної правової допомоги?

Так, достатньо.

Крім того, коли ми допитували Януковича у справі по розстрілах 20-го лютого в Святошинському суді за клопотанням адвокатів “беркутівців”, він, будучи свідком захисту, сказав суду, що "Беркут" перевищив свої повноваження. Також в ході допиту запитаннями захисту і відповідями Януковича спростовувалась наявність пом’якшуючої обставини - злочинного наказу. Це як на мене не іде на користь “беркутівцям”.

Фото: Макс Требухов

Два роки тому ми з тобою говорили про те, що українське бюро Інтерполу не подає у розшук «беркутівців» через політичні погляди його керівництва - Василя Неволі. Чи щось змінилося?

Ні, все так само, досі не в розшуці ані «беркутівці», ані інші колишні міліціонери, ані підозрювані, яких українські слідчі розшукують за злочини на Сході України. Українське бюро Інтерполу є фільтром тієї інформації, яка потрапляє до головного офісу Інтерполу.

Для України розслідування злочинів проти Майдану безпрецедентне - та й взагалі не у багатьох країн є такий досвід. Він якось вплинув на прокурорсько-судову систему?

На систему, думаю, ні. Але сподіваюся, що вплинуло на прокурорів і слідчих, які у цьому варяться. Зазвичай як вони працюють? Методом сили. Їм зобов’язані підкорятися, надавати інформацію. А тут метод сили дуже обмежений. Потрібно налагоджувати місточки з потерпілими, шукати свідків (які самі захотять прийти), працювати з відкритими джерелами. Без валу інформації від людей нічого б не було. Сподіваюся, це вправляє мозок. І дійсно, є група професійних слідчих, які отримали підтримку своїй роботі. Якщо адвокат підозрюваного каже слідчому: “Та не беріть все так близько до серця…”, то, мабуть, все ж щось змінилося.

Під час Майдану співробітники МВС вели постійну відеофіксацію усього, що відбувалось. Чи ці відео є у матеріалах справи?

Частково. Ці відео писалися з метою зафіксувати порушення з боку майданівців. Тобто, цікаву інформацію щодо злочинів правоохоронців ми з них отримували лише випадково. Наприклад, нам надали шматок оперативного відео, на якому видно момент наїзду на Сергія Дідича (він загинув під колесами вантажівки, якою керував інший майданівець - але під колесами він опинився через дії співробітників “Беркуту” - LB.ua). Оперативник, який це знімав, знімав і напад “беркутівців”, і жахливе побиття, яке відбулося до того, він весь час знімав - його видно на інших фото, відео. Але нам МВС дало лише фрагмент 21 секунду - от дивіться, це один майданівець наїхав на іншого.

Наїзд вантажівки на Беркут

Тобто, в системі МВС є дані, які чомусь не увійшли в розслідування?

Я впевнена, що є, але більшість - вже знищено. От наприклад, нещодавно за рішенням суду був обшук на Богомольця, 10. Слідчу групу пустили туди лише на наступний день. Ви уявляєте собі, що до вас прийшли слідчі з обшуком, а ви їм кажете: “Ні, приходьте завтра, я поки знищу все зайве, змию в унітаз всі докази”? За цей час, звісно, було знищено усе, що можна було знищити. В МВС знищувалося дуже багато документів по Майдану. Нищилися документи при перейменуванні міліції в поліцію. Нищили навіть акти про знищення.

Чи є співробітники МВС, які прийшли свідчити проти своїх колег?

Так, але дуже мало. І я б назвала це - допомогою у встановленні істини - це не проти колег. Є “беркутівець” у Львові, який давав правдиву інформацію щодо подій на Майдані і після того. Він фактично був свідком того, як давали наказ палити базу Львівського “Беркуту”. Від цієї пожежі загинуло двоє “беркутівців” - то це проти кого свідчити? Проти своїх? Чи все ж таки за? Але зрештою він був вимушений звільнитися. І через дії львівської прокуратури і через керівництво.

Є декілька відомих інтерв’ю львівських “беркутівців”, які дали цікаву інформацію ЗМІ навесні 2014 року, але вони так і не стали свідками. Я думаю, що у Львові суттєво більше “беркутівців”, яким були не до вподоби дії керівництва. І свідчень могло бути більше. Львівяни перші намагалися зробити переатестацію, звільнити причетних до подій на Майдані, тисли на керівництво міліції. Але в них не вийшло. Тих, хто був готовий говорити, виперли з поліції, і вони зазнають тиску від тих колег, які лишилися в МВС. А в “новому беркуті” - батальонах спеціального призначення і в КОРДі - працюють ті, які точно не каяться у тому, що було на Майдані.

Переатестація міліціонерів взагалі дала якісь позитивні плоди?

Думаю, що ні, нема позитивних плодів. Хіба що побічний ефект - налагоджений зв’язок між журналістами і активістами і “просунутими” поліцейськими.

Фото: Макс Требухов

На тебе подав до суду Ігор Цюприк, який під час Майдану був заступником начальника управління з організації контролю за розслідуванням злочинів ГСУ МВС. Чим закінчилися ця історія?

Історія триває, вже більше року ходжу на судові засідання. А Цюприк між тим жодного разу не був. Натомість його адвокат намагається довести, що атестаційна комісія не могла його звільнити, бо він не працював в поліції.

Але ж є рішення комісії, про що тут сперечатися у суді?

Він доводить, що ми не могли його звільнити. Саме це слово спростовує.

Хоча в рішенні комісії написано: “займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню”. Дослівно. Також він спростовує нібито обвинувачення у тому, що він причетний до викрадення Юрія Вербицького та Ігора Луценка. Насправді, я його не обвинувачувала. Просто Цюприка призначили заступником Сергія Горбатюка - у департамент спецрозслідувань, який замається справами Майдану, в тому числі, і викраденням Юрія Вербицького та Ігора Луценка. Слідством встановлено, що викрадачі підтримували зв’язок із керівництвом МВС України, що свідчить про причетність до злочину правоохоронців.

За Ігорем Луценко на той момент велося негласне спостереження, і очевидно, що інформація про його пересування була передана викрадачам від правоохоронців. І в ході слідства необхідно встановити - які саме особи з МВС були до цього причетні.

А Цюприк під час Майдану обіймав посаду заступника начальника відділу в МВС. Тобто, його в числі інших теж потрібно перевіряти на причетність або обізнаність щодо злочину. Цюприк це розцінює як звинувачення. Я ж стверджую, що не може займатися розслідуванням подій людина, яка брала участь у подіях. Це на голову не налазить.

Але його все одно призначили заступником Горбатюка.

Так, власне, його призначили ще до моєї публікації, але він не став працювати, звільнився. Працює тепер заступником прокурора у Луганській області.

До речі, Цюприк був у комісії, яка проводила першу службове розслідування подій по 30 листопада.

Ігор Цюприк на "прямій лінії" Кабміну

Фото: Укрінформ

Ігор Цюприк на "прямій лінії" Кабміну

І що воно показало?

Що “декілька сотень протестувальників кидали каміння і банки в “беркутівців”, що основними причинами затримання учасників акції були вчинені ними хуліганські дії”.

І Цюприк цей висновок підписав! Ще в січні 2014-го. Приховування керівництвом МВС злочинів “беркутівців” - це теж предмет розслідування у справах Майдану.

Як ти сьогодні згадуєш Майдан?

Згадую самий початок - 30-те листопада. Страх, що зараз все завершиться. Що ніхто завтра не прийде. Що всі будуть боятися. Що мені ніхто не повірить. Відчуття, що Білорусь дуже близько. І що буде дуже тупо, якщо все отак закінчиться.

Якби ти могла передати якісь слова собі в той час, що б ти сказала?

Фіксувати все (!) що відбувається навколо і з тобою, записувати, більше фотографувати, більше інформації зберігати на додаткових носіях! Зберігати всі контакти! Я і тоді знала, що це робити потрібно, але не знала, що настільки.

Насправді корисно було б зробити не лише бекапи інформації, але і умовний “бекап” тодішніх відчуттів. Коли ти розумів, що все залежить лише від тебе, і хто, якщо не ти? Згодом ти забуваєш, що з тобою відбулося. Нашаровуються інші події, емоції, зазвичай, негативні. Ти бетонуєш в пам’яті ті події, заднім числом вмикається фаталізм. Здається, що все могло відбутися тільки так. Що це було кимось запрограмовано, кимось сплановано. Що “нами скористалися”, “від нас нічого не залежало”. Дуже прикро, що люди зараз намагаються нівелювати свою роль у тих подіях. Коли насправді від них так багато залежало. І якби не… все могло бути геть по-іншому. Ми могли вже жити в Білорусі. Якби 30-го купка безстрашних не лишилася б, якби 22-го січня в контратаку побігло не 20, а 15 чоловік, якби в ніч з 18-го на 19-те лютого пішли б з Майдану ще з сотню людей. Ніщо не було передбачено. Все було і є в наших руках. Люди втрачають відчуття впливу на події, на своє життя і виховують в собі відчуття безпомічності. Всі ці теорії змови виливаються в те, що людина нівелює свою роль в історії і в житті своєї країни. А так не можна.

LB.ua

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Загрузка...


Hoвини ПАРТНЕРІВ

Чому ми програємо інформаційну війну країні-агресора? Тому що професійно працюють одиниці, а до рівня пропаганди Росії нам як до Сонця на гвинтокрилі…Без лірикиМене вивів із душевної та професі...
Вихідними пройшов гучний фестиваль блогерів. Подія незвична, проводиться тільки у Дніпрі. Розпіарена, розрекламована - здається не було такої людини в місті, яка не знала, що до нас приїхали блогери....
ФейсБог - це не тільки світила політології, а ще й медицини!- Рік від року адепти і противники (навіть, поважні лікарі) не можуть дійти згоди щодо щеплення - у ХХІ столітті!- Смертність від комаря (ма...
Зайшов нині у воєнторг, - не скажу який, - прикупить підсумок під магазини. Обрав такий, щоб не дуже дорогий і підходящий, підходжу до каси. Хлопці-продавці впізнали мене:- Доброго дня, Наче ж, в...