App Store Google Play

Січеслав за часів УНР: вбивства, лінчування та стихійні мітинги

15 Лютого 13:00
Січеслав за часів УНР: вбивства, лінчування та стихійні мітинги

Восени 1917-го року у Катеринослав докотилися великі політичні процеси, що зруйнували Російську імперію. Після більшовицького перевороту у Петрограді, Українська Центральна Рада брала на себе усю повноту влади в Україні аби не допустити хаосу. Катеринослав на той час був переповнений солдатами, що відмовлялися йти на фронт і захищати помираючу Росію від німців, солдатами-дезертирами, що втекли з фронту та намагалися потрапити у свої села аби прийняти там участь у "чорному переділі" землі. Місто хитали більшовики, які опиралися на місцевий робітничий клас.

За цих умов лише влада Української Центральної Ради могла консолідувати у місті різноманітні соціалістичні рухи та навести лад. Саме з цією метою до Катеринослава прибув майбутній генерал-хорунжий армії УНР Михайло Омелянович-Павленко. Офіцер приїхав командувати місцевою залогою та створювати українізовані військові частини, аби ті у майбутньому стали кістяком для армії УНР. Свої враження від міста він лишив у своїх "Спогадах командарма"

Першу частину спогадів про порятунок та охорону горілчаних складів у місті від дебоширів можна прочитати тут.

 “З часом наша катериносласька голота все таки пронюхала про ту нашу працю, яка тишком проводилася у нашому горілчаному складі й шукала тільки якоїсь причіпки, аби підняти дебош, щоби потім ширші маси кинути й на склад. Війська вони не боялись а й навіть були з ними у контакті”, — пише командир залоги.

"Така нагода скоро трапилась. Влада схопила відомого на Катеринославщині розбійника, що вирізав цілу сім’ю з 7 душ, і ув’язнила його у головному корпусі Катеринославської в’язниці (нині на цьому місті знахидиться сквер Героїв з меморіалом воїнів АТО та обласна державна адміністрація — Ред.). Натовп кинувся до в’язниці бажаючи злінчувати розбійника на прізвище Білошапка. Найбільш надійну частину нашу, ескадрон кінноти, відрядив я о 10 год. ранку для захисту в’язниці. Об 11 год. діло загострилося, і я змушений був виїхати на місце подій особисто. Картина була грізна: 5–6 тисячний, розлючений спротивом військ натовп буквально обложив весь довгий фасад в’язниці. Збентежена адміністрація очікувала, що ось-ось натовп опанує положення, а тоді разом із Білошапкою дістанеться і їй. Я наказую кінноті демонструвати кінну атаку з тим, щоб очистини навколо в’язниці певний необхідний простір. Сурмач трубить атаку, шаблюки блищать у повітрі, коні рухаються натовп свистить, лається, погрожує, але відступає. Ми трохи очистили терен, трохи легше. Питаю начальника в’язниці чи не має другого виходу, щоб вивезти цього самого Білошапку у інше місто губернії, показується — ні. Розпочинається цілоденна гра на нервах. Кілька разів кіннота переходила до наступу…" - пише Михайло Омелянович-Павленко.

Що цікаво, встигав офіцер і поспостерігати за самим натовпом, - " і досі (!) ще ввижається мені фігура одного підстаршини, що був зо всіма регаліями, — чого він тільки не начіпляв на себе: Юрія (орден — Ред.) усіх чотирьох ступенів, медалі, — й за вірність, і за службу і за хоробрість…Я переконався, що тут мав місце найпідліший маскарад з метою виглядом “старого одборного служаки” краще впливати на маси. Був це якийсь звір у образі людини — його уста, як якийсь кулемет, викидали із себе найдобірнішу московську лайку. Саме біля нього і громадилася головна маса голоти. “Огнищ” було ще декілька, лише у центрі їх були різні фігури: довговолосий, немитий студент, істеричка-студентка…Назагал утворився якийсь кошмар. Очевидячки довго стримувана злочинна активність просто вибухала. Вояки трималися добре: на вулканічні виступи маси відповідали більше сміхом, іноді робили своє діло й влучна репліка. Одначе втома почала давати себе знати, о 5 год. вечора командир ескадрону доніс мені, що кіннотники втомилися, що коні цілий день не їли, що поміж вояками йде розмова що може й не варто б себе із-за Білошапки мучити, бо Білошапка є справді душогуб і покарати його слід, та, знов же таки, коні…Я вже з досвіду знав, що означають такі розмови, — початок деморалізації, тим часом, як на мою думку, треба було лише витримати, бо видко було що натовп теж перевтомився", - далі, вочевидь, маючи досвід спостереження багатьох маніфестацій у ті роки, офіцер вдався до тонких хитрощів аби стабілізувати таке непевне та загрозливе положення.

"Колективний, навіть і випадковий організм, має своє самолюбство — я рішив допомогти вийти йому з такого становища й з цією метою вирішив надіслати до нього двох своїх молодих старшин з метою улаштувати мітинг, на котрому ухвалити резолюцію про контрреволюційну діяльність начальника залоги (тобто самого Омеляновича-Павленка — Ред.), прокричати слава совітам, а потім спрямувати натовп до штабу Совіту (нині це “Будинок Губернатора” — Ред.) для персонального доручення постанови членам Совіту. манер вдався як не може краще…За півгодини я вже чув прокляття на мою адресу, трохи пізніше славу і ура на честь совітів, а далі, під спів “Інтернаціоналу”, натовп рушив у напрямку міста. Це був найвищий час і для моїх нервів…В канцелярії в’язниці я просидів доброї півгодини, поки опвнував себе. За годину Білошапки ужене було у Катеринославі” — згадує офіцер армії УНР. 

Восени 1917-го року Катеринослав буде проголошено частиною Українскої Народної Республіки. Під час першої україно-більшовицької війни він буде ненадовго захоплений червоними. Навесні влада УНР ліквідує царські губернії, Катеринослав стане адміністративним центром землі Січ (Січова земля). 4 квітня 1918-го війська УНР разом із союзними австро-угорцями та німцями звільнять місто від червоних, а у січні 1919-го року влада УНР розпочне перейменування міста у Січеслав.

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Загрузка...


Hoвини ПАРТНЕРІВ

12 вересня Тимура Тумгоєва відправили до Росії. Генеральна прокуратура блискавично зреагувала на запит агресора, навіть незважаючи на рішення Комітету ООН з прав людини про призупинення екстрадиції Ту...
Пару слів про багатостраждалий Дніпровський аеропорт, про скоре мурування-будування якого неодноразово повідомляли по всіх фейсбуках Філатов із Корбаном.Як народний депутат, який просуває питання приє...
Анастасія ГОРЯЧА

Хто такий журналіст?

Із розвитком технологій у сучасному світі стає все важче визначити термін "журналіст". Звичка ділитися у соцмережах своїми спостереженнями стала нормою у побуті багатьох родин. У більш завзятих є наві...
Вчера шестилетний мальчик выпал из окна третьего этажа 147 школы, и лишь спустя сутки эта информация стала публичной.Администрация учебного заведения не сочла нужным заявить в полицию, ограничившись в...