App Store Google Play

100 років тому в окупованій Січеславщині вітали проголошення Незалежності УНР

14 Лютого 13:00
100 років тому в окупованій Січеславщині вітали проголошення Незалежності УНР

14 лютого 1918-го року преса Катеринослава повідомляла про масові сходки по селах губернії, які вітали проголошення Незалежності Української Народної Республіки та закликали не визнавати владу більшовицьких окупантів.

В цей день газета “Народне життя” повідомило містян про те, що у багатьох селах по губернії населення не підтримує владу більшовиків. Нюанс полягав у тому, що у цей період місто Катеринослав уже більше місяця перебувало під окупацією “червоних”. У січні більшовицькі частити, що прибули з центральних районів Росії, увірвалися у місто на допомогу місцевим більшовикам, дводенне повстання яких захлиналося під ударами місцевої залоги військ Української Народної Республіки.

 Так у селі Нікольському (нині це територія навколо містечка Гірничого Нікопольського району) староста села Федір Гайда, що представляв своє село та волость на Українському Національному З’їзді у Катеринославі ще місяць тому, підготував доповідь для односельчан. Він розповів про прийняття Українською Центральною Радою IV Універсалу про проголошення Незалежності Української Народної Республіки. Також староста повідомив землякам що після невдалих спроб взяти владу у Києві, більшовики, не маючи більшості Радах по всій Україні, зібрали усіх своїх представників у Харкові, де проголосили якби зараз сказали “фейкову” Українську Народну Республіку та, заручившись військовою підтримкою переворотчиків у Петрограді, вторглися в Україну. Односельці Федора Гайди, незважаючи на те, що в той момент “червоні” вже увійшли у Київ, зголосилися визнавати лише владу УНР та її комісарів у волості до скликання парламенту Республіки, — Українських Установчих Зборів.

Веселіше ситуація склалася у Гуляйполі Верхнодніпровського повіту. Там місцевий повітовий комісар Центральної Ради, незважаючи на якусь там радянську владу, провів урочисте свято проголошення Самостійної Української Держави! До того ж свято скрасили 200 озброєних представників місцевого Вільного козацтва, яким вручили національний синьо-жовтий прапор. Після молебня у місцевій церкві, де прочитали Універсал, натовп гайнув на центральну площу села, де відбувся стихійний мітинг. «Большевики, які були поміж селянами, притихли, бо побачили, що селяни найшли свій певний путь до здобуття землі і волі» — цитує ті події “Народне життя”.

Під народний гнів потрапив представник Катеринославської Ради робітничих та Селянських депутатів від більшовиків товариш Блінов, що завітав у село Григорівка Олександрійського повіту (Олександрійськом тоді називалося сучасне Запоріжжя) аби довести до селян “політику партії”. На мітинг зібралося 600 чоловік, після короткої більшовика місцеві селяни Гаркуша, Манько та Вітер відразу припинили виступ Блінова. Під впливом народних мас зібрання постановило:

1. Як і раніше визнавати владу Української Центральної Ради до зібрання Українських Установчих Зборів

2. Раді Народних Комісарів, яка нав’язує свою політику розрухи штиками виразити велику догану

3. Просити усіх солдатів та робочих якомога раніше роззброїти самозванців, які іменують себе Червоною Гвардією. Усіх бажаючих разом із трудовим селянством просити приєднатися, а не розганяти селянських та робітничих закладів, які були вибрані самим народом на демократичних началах

Нагадаємо, що до більшовицького перевороту у Петрограді та їх повстанб на Південному-Сході України, скрізь влада належала демократично обраним орагнам влади.

Інша історія склалася у тому ж повіті — у селі Гусарка. “В селе преобладает русское население, поэтому господствует большевизм, и большинство селян примыкает к большевикам” — писало “Народне життя”.

Більш заможні селяни пішли небільшовицьким шляхом. Через це на кожній селянській Раді ледь не доходило до бійок. Шальки терезів на свою користь перехилили солдати, що повернулися у село з окопів Першої Світової війни. Вони захопили селищну раду, звільнили писаря, члена правління кредитної спілки, склали комісію, яка їздила по селу та описувала майно “у кого что есть с целью разделить затем без обмана”, — пише газета. «Але навряд чи пройде этот номер», — дійшли до надто передбачуваного висновку журналісти.

Але перша україно-радянська війна триватиме не довго. Взимку 1918-го року червоні в рамках спеціальних військових операцій розпочнуть реквізувати хліб у селян та вивозити його у Росію. Цим процесом на Катеринославщині керуватиме особисто Серго Орджонікідзе, якого пришлють з Петрограду. У ці дні керівництво УНР підпише союзний договір з Австро-Угорщиною та Німеччниною та перейде у наступ на усіх фронтах. 6 березня Українська Центральна Рада проведе адміністативно-територіальну реформу Республіки, — імперські губернії скасуються, а замість них Україна розподілиться на 30 земель. Місто Катеринослав стаце адміністративним центром землі Січ. Саме місто буде звільнене від червоних 4 квітня, а у січні 1919-го року влада УНР розпочне перейменування міста у Січеслав

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Загрузка...


Hoвини ПАРТНЕРІВ

Всі 100% совкових свят жодним чином не прив‘язані до народних традицій чи релігійної обрядовості, не мають жодного коріння в Україні.ВСІ 100% совкових свят - є чиста політика, абсолютний прояв б...
Все одно всі залишаються при своїй думці чи інтересі, але ж...Ірак, Югославія і її правонаступники, Сьерра-Леона і Ліван, Афганістан і Ліберія, і т.д.Українські військові увесь час незалежності прийма...
Анастасія ГОРЯЧА

І знову про мову

Неможливо не помітити значні зміни у поширенні української мови хоча б у Дніпрі. У місті, де більшість людей звикла говорити російською. Хоча й назвати російською мову дніпрян досить важко, це скоріш...
Колись я вимкну телефон, відкладу всі справи і напишу велику розлогу статтю про два Дніпра...Коментарі під деякими новинами Дніпрограду наполегливо повертають до дійсності: саме це місто менше 10 рокі...