App Store Google Play

А як там у сусідів: об'єднані громади перейняли польський досвід економічного розвитку

7 Лютого 14:00
А як там у сусідів: об'єднані громади перейняли польський досвід економічного розвитку

Представники восьми громад із п'яти областей побували в європейській країні, щоб на власні очі побачити успішні приклади співпраці місцевої влади з бізнесом, громадськими організаціями й освітніми закладами, сприяння розвитку підприємництва та залучення інвесторів у громади. Під час LED Action Tour, який відбувся в рамках програми Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) «Децентралізація приносить кращі результати та ефективність» (DOBRE), учасники мали можливість ознайомитися з інструментами місцевого економічного розвитку, надихнутися побаченим і почутим, а, повернувшись додому, змінювати життя своїх ОТГ на краще. 

«Однак спочатку вони разом із консультантами мають розробити детальний план реалізації проектів, із конкретними термінами, оцінити наявні ресурси – фінансові та людські. Також для цього має бути створена рада чи група з економічного розвитку ОТГ», − пояснює спеціаліст з МЕР Програми DOBRE Віталій Юрків. Звісно, що на впровадження проектів необхідні кошти. Певну суму громади отримають від Програми DOBRE, проте частину їм доведеться виділити з власних бюджетів та залучити ззовні.

Швейний бізнес Кочубеївської ОТГ 

Кожна громада, керуючись розробленими Стратегіями розвитку, окреслила для себе цілі, яких вона прагне досягти в результаті LED Action Tour. «Наша місія як консультантів полягає в тому, щоб допомогти учасникам обрати пріоритетні напрямки роботи з МЕР, створити сприятливе економічне середовище в громаді та розробити з ними детальний план реалізації майбутнього проекту», − пояснює Наталія Сментіна, представник Одеського національного економічного університету. 

Приміром, у Кочубеївській об'єднаній громаді Херсонської області будуть сприяти розвитку швейної справи. У подальшому тут планують відкрити власний цех (або навіть фабрику) з виробництва одягу, постільної білизни, брендованої продукції. «Багато жінок у нашій громаді не мають роботи, тому вони б із задоволенням здобули професію швачки. Разом із тим є місцева підприємниця, котра вже давно мріє відкрити такий бізнес», − говорить Сергій Дмитриченков, завідувач сектору економічного розвитку та залучення інвестицій Кочубеївської сільської ОТГ. Та оскільки зараз у громади немає коштів на створення швейного цеху, було вирішено розпочати з професійного навчання. Відбуватиметься воно на базі опорної школи, щоб і учні могли відвідувати заняття. 

Вражений візитом до польської пасіки та музею бджолярства, пан Сергій всерйоз задумався: а чому б не відкрити на території ОТГ ще й медовий кооператив? «Наші пасічники змушені здавати мед оптовикам, а якщо вони об'єднаються, то зможуть більше заробляти на своїй продукції. Також можна розвивати туристичний потенціал громади, влаштовуючи тут тематичні екскурсії та ознайомчі візити. Головна ціль – щоб наша громада розквітала й до цього процесу долучалося якомога більше людей», − ділиться своїми задумами учасник LED Action Tour. 

Ще один проект, який народився під час навчального туру, пов'язаний з розвитком зеленого туризму. Кочубеївська ОТГ розташована в мальовничому краї, омивається річкою Інгулець, має багату історію (колись на її території знаходилось німецьке поселення) – ці три складові допоможуть зробити громаду привабливою для туристів та іноземців, переконаний Сергій Дмитриченков. 

«Молочні ріки та медові береги» Царичанської громади

Відкрити ресурсний центр з підтримки бізнесу, орієнтованого на туризм, вирішили у Царичанській об'єднаній територіальній громаді, що на Дніпропетровщині. «Наш проект, можна сказати, народився під час поїздки до Польщі, де ми побували разом із експертом ГО «Інститут Сталого розвитку» Станіславом Ігнатьєвим», − говорить представник громади − директор Бабайківської загальноосвітньої школи Валентина Ковтун. 

Ресурсний центр працюватиме на базі трьох навчальних закладів. «Сьогодні дуже важливо, − вважає ініціатор проекту, − створити умови для розробки та реалізації підприємницьких ідей саме сільської молоді. Таким чином ми зможемо подолати проблему безробіття, допоможемо реалізуватися юнакам і дівчатам». 

Основна мета центру − інформувати потенційних туристів про природні та історичні цікавинки Царичанської громади. Окрім того, тут буде формуватися база даних місцевих підприємців, які мають, наприклад, готелі чи «зелені» садиби. І, по-третє, центр виконуватиме освітню функцію: на його базі навчатимуть, як вести бізнес, пов'язаний з туризмом або супутніми напрямками (виготовлення сувенірів, надання транспортних послуг тощо). 

«Втілюватимемо проект разом із колегами-педагогами за підтримки органів місцевого самоврядування та консультацій від експертів Програми DOBRE. Зараз пишемо заявку на участь у конкурсі від Корпусу миру (знайшли сім'ю, яка готова прийняти волонтера). Плануємо звернутися за експертною допомогою і до Німецької служби старших експертів SES (Senior Experten Service) та подати проект на отримання гранту з організаційного розвитку», − розповідає про наступні кроки Валентина Ковтун. 

Тема розвитку туризму в Царичанській громаді обрана не випадково. «Напередодні візиту ми ознайомилися зі Стратегічним планом, зокрема, його економічним блоком, і подивилися, які пріоритети визначила громада. У Царичанській ОТГ важливою складовою Стратегії є формування та розвиток туристичного потенціалу», − пригадує експерт Інституту Сталого розвитку Станіслав Ігнатьєв. 

Тому в Польщі придивлялися до туристичних центрів та родзинок, які б можна було б запозичити для своєї громади. «Метою поїздки було продемонструвати новоствореним українським об'єднаним територіальним громадам, як в сусідній країні використовуються місцеві ресурси та залучаються інвестиції в маленькі сільські громади. Зокрема ми відвідали Малопольське воєводство (поблизу міста Краків). Переважно − це були гірські або передгірські громади, які зазвичай у Польщі були дуже бідними, не мали великих надходжень до бюджету. І лідери громад розказували, як їм вдалося залучити місцеві ресурси, або, як вони знайшли гарного проектного менеджера. Тут створили міжмуніципальне об'єднання громад Малопольського воєводства, яке готує проекти і потім їх реалізує. 

Один із таких проектів – облаштування публічного простору в центрі гірської громади. На даху приміщення встановлені сонячні батареї, і за рахунок виробленої енергії «живляться» муніципальні будівлі. А всередині – проводяться різноманітні ярмарки, виставки, продаються сільськогосподарські продукти та товари», − розповідає Станіслав Ігнатьєв. 

Гарним прикладом для запозичення може стати досвід використання мінеральних вод у польських громадах. Адже у Царичанській ОТГ видобувають життєдайну рідину на глибині 116 метрів, завдяки цьому вона надійно захищена від різного роду забруднень, є екологічно чистою.

«Для мене дуже корисними і пізнавальними були зустрічі у селі Щава, де за кошти місцевої громади Каменіца із залученням приватних інвестицій побудований бювет (водне кафе). Сюди на вихідні приїздять відпочити, попити воду, оздоровитися поляки та гості країни. Туристи живуть у «зелених» садибах. Це дозволяє заробляти місцевим бізнесменам та наповнювати бюджет громади», − ділиться враженнями директор Бабайківської загальноосвітньої школи Валентина Ковтун. Також, за її словами, була важливою зустріч із представниками Асоціації громад русла річки Вісолка в м. Ясло, яка об'єднує 22 громади та проводить величезну роботу щодо охорони навколишнього середовища.

Зокрема, вони встановили сучасні очисні споруди, залучивши кошти міжнародних фондів. Підходи до раціонального використання водних ресурсів на сьогодні є актуальними й для басейну річки Оріль, котра віднесена до природного капіталу Царичанської громади. До слова, історик Дмитро Яворницький за багатство флори та фауни образно називав Оріль «молочною річкою з медовими берегами».

Серед їхніх пріоритетів − фермерський ринок та мобілізація ресурсів 

У Стратегії розвитку Музиківської об'єднаної громади (Херсонщина) окремим пунктом прописана ціль − відкриття ринку сільгосппродукції, тож громада активно працює над її реалізацією. «У Польщі ми на власні очі побачили, як функціонують такі публічні простори. У В'ячеслава Неннова, вчителя Східненської ЗОШ, навіть виникла ідея оснастити їх сонячними панелями, щоб забезпечити ринок альтернативною енергією», − розповідає Наталія Сментіна, консультант громади від Одеського національного економічного університету. 

А місцевий підприємець із Асканія-Нова ОТГ Галина Кравченко в Польщі була вражена масштабами залучення молоді до малого, середнього бізнесу та профорієнтаційною роботою, яка активно ведеться у цій країні. Після курсів 70% слухачів стають підприємцями, що сприяє економічному розвитку гмін (гміна є самоврядною громадою мешканців певної території Польщі).

«Сьогодні до нас приїздять діти, молодь з сусідніх районів – щоб відвідати зоопарк та заповідник. Але на території громади є Інститут тваринництва степових районів ім. М.Ф.Іванова, школа підвищення кваліфікації. Спеціалістів вистачає, тому молодь з інших населених пунктів могла б залишитись на кілька днів та навчитися чомусь новому, провести час із користю», − переконана Галина Кравченко. У результаті навчального туру з МЕР вона дізналася, як мобілізовувати ресурси та залучати людей, тож хоче поділитися набутим досвідом. На січень була запланована зустріч із представниками громадськості, керівництвом громади і депутатами. А вже в березні, запозичена ідея щодо профорієнтації старшокласників, курсів для молоді, втілиться в їх власному проекті. 

У Печеніжинській ОТГ зароблятимуть на малині 

Учасники туру з Івано-Франківщини зазначають, що між українськими громадами та громадами в Польщі багато спільного, тож чимало їхніх успішних проектів можна відтворити вдома. 

Проте особливістю польських колег є великий відсоток успішних середніх та малих фермерських господарств. «Таким розвитком кооперативів та одноосібних фермерів Польща завдячує програмам підтримки Європейського Союзу», – розповідає староста села Княждвір Печеніжинської ОТГ Василь Лесюк. 

Для відтворення садівництва в співмірних масштабах потрібні великі грошові вливання. Однак фермери та адміністрація громади не відкидають таку можливість. Зараз у Печеніжині саме створюють кооператив із вирощування й зберігання малини. Гроші на це залучили і від великого інвестора, і від місцевих підприємців, також вагому частку додала громада. Тому наступними, за словами пана Василя, можуть стати локальне виноробство та яблучні господарства. 

Але навіть найкраща продукція конче потребує налагодження збуту. Польський досвід підказує, що крім експорту продукції закордон чи продажу в сусідні регіони, слід наситити власний ринок. 

Із часом на ринок зможуть приїхати покупці та продавці не лише з кількох сусідніх громад, а й ближніх районів. Староста Василь Лесюк також підтримує цю ідею: «Якісні екологічні продукти, різьба по дереву, ткацтво, ковані вироби. Нам буде, чим їх здивувати».

Упродовж двох місяців в ОТГ проведуть громадські слухання, аби разом вирішити, який саме проект втілити у своїх громадах.

Мешканці Слобожанської громади мріють про яблучний кооператив

У Слобожанській об'єднаній громаді напередодні поїздки до Польщі обговорювали втілення двох проектів. «По-перше, оскільки у нашій ОТГ наразі немає зони відпочинку, розглядається можливість створення парку в смт Слобожанське, на території житлового району «Золоті ключі», біля комплексу озер. Ми хочемо облаштувати цю місцину, можливо, зробити аква-парк, встановити атракціони. Плануємо залучити малий бізнес – для надання послуг із харчування та торгівлі», − розповідає Ольга Гамасенко, яка представляла виконавчий комітет Слобожанської громади. 

А другий проект, котрий активно обговорювався, – створення оптового ринку сільськогосподарської продукції у селі Степове. «Він там є, але маленький, необлаштований. Наша ідея створити ринок, як логістичний та маркетинговий центр, який надаватиме послуги і одноосібникам, і фермерам, що працюють на ринку сільгосппродукції», − розповідає представниця Слобожанської громади. 

Подібні оптові ринки передбачають спорудження сучасних овочесховищ, холодильників, торговельних павільйонів, створення інформаційно- розподільчого центру. Насамперед такий публічний простір має позбавити одноосібника чи фермера від турбот про торгівлю. Пошук потенційних покупців беруть на себе оптові оператори. Тобто ферми й одноосібники отримають стабільний дохід, вони будуть знати, що в них приймуть товар за оптимальними цінами. 

Ці два проекти, безперечно, залишаються актуальними для Слобожанської об'єднаної територіальної громади. 

Окрім того, корисним стало вивчення досвіду створення садових кооперативів, які займаються переробкою фруктів. «Там доволі успішно реалізують сік, уклавши договір з брендованими підприємствами Польщі. Так, вони ризикнули, вклали кошти, пройшли навчання, але сьогодні знають, за що працюють. У них відбірні яблука йдуть на продаж, а інші, які не відповідають стандартам, – на переробку. Місцева громада підтримує кооператив, створивши їм пільгові умови для роботи», − уточнює пані Ольга. 

Цей кооператив розташований у гміні Рачєховіце Малопольського воєводства. Тут працює виключно малий бізнес. Основним видом економічної діяльності є садівництво – у ньому задіяно понад 50% працездатного населення гміни. Віддаленість від великих міст і центральних транспортних артерій її мешканці перетворили на перевагу: вони вирощують екологічно чисту сільськогосподарську та садівничу продукцію на промисловій основі. Не дивлячись на гірський ландшафт, до гміни веде хоч і не широка, але дуже якісна дорога.

Яблука є основним джерелом доходу мешканців громади. Ще у 18 ст. звідси ці фрукти возили до королівського столу. У період трансформацій у Польщі, усвідомлюючи потребу економічного розвитку громади, гміна ініціювала проведення навчання для 50 садівників. 11 із них ризикнули та у 1995 році зорганізувались в кооператив Grodzisko. Члени кооперативу на старті внесли по 20 тис. злотих, за які було придбано приміщення та земля (Зараз еквівалент такого внеску становить біля 150 тис. злотих внаслідок капіталізації підприємства). Весь цей час тривало навчання майбутніх членів кооперативу. Активна діяльність розпочалась через три роки: було укладено договір з мережею Carrefour на постачання яблук.

У власності членів кооперативу знаходиться 60 га садів. 80% врожаю вони здають у кооператив згідно угоди. На перших порах члени кооперативу працювали самостійно: самі займались промоцією, фасуванням та відправкою яблук. Із часом з'явився обслуговуючий персонал. Наразі підприємство має нові приміщення, 4 холодильні камери по 200 тонн для зберігання яблук, лінію віджиму та розливу яблучного соку потужністю 1200 л/годину. Виробництво сертифіковане. Продаж яблук та соку здійснюється під власною торговою маркою «З Рачєховіце», яка є уже впізнаваною на регіональному ринку. Це дало поштовх швидкому просуванню на ринок інших продуктів із громади: яєць, м'яса, молока.

Сприяє розвитку кооперативу й місцева влада. На стартовому етапі гміною було ініційовано та проведено навчання власників садів. Зараз кооператив має пільгу на місцевий податок з нерухомості, на рік сумарно податок складав би для підприємства приблизно 120 тис. євро.

Цікавим та корисним досвідом є співпраця в промоції продукту і на регіональному рівні з воєводством: тут створено малопольський фруктовий шлях – споживач має змогу приїхати та купувати продукти безпосередньо з поля. Щотижня виробники продають продукцію в адміністрації воєводства, що також сприяє як збуту, так і посиленню позицій товару на регіональному ринку.

«Даний кооператив, який з 1995 року пройшов через різні складні етапи, але стабільно розвивається, є наочним прикладом успішного функціонування підприємства у статусі кооперативної власності», – зазначила консультант Слобожанської громади, професор кафедри економіки та регіональної економічної політики Дніпропетровського регіонального інституту державного управління Таїсія Крушельницька. За її словами, з врахуванням почутого та побаченого на підприємстві можна зробити наступні висновки. По-перше, в Україні цей процес має розпочатися з навчання потенційних членів кооперативу та демонстрації практик ефективного функціонування кооперативів на конкретних прикладах. По-друге, важливим аспектом є зацікавленість та підтримка зі сторони місцевого самоврядування при створенні кооперативу (це може бути організація навчання, надання в користування приміщення комунальної власності, пільги зі сплати місцевих податків, участь у промоції продукції тощо). По-третє, необхідно знайти ефективного менеджера серед потенційних учасників кооперативу, адже на етапі його становлення платити найманим працівникам коштів не буде. По-четверте, формування капіталу кооперативу має здійснюватись обов'язково із залученням коштів самих учасників.

У Слобожанській об'єднаній громаді розуміють, що попереду їх чекає немало викликів, недовіра до змін, але для того і об'єднувались, щоб спільно втілювати в життя ідеї та реалізовувати проекти розвитку. Недарма ж девіз громади звучить так: «З новими можливостями до нового життя!». 

decentralization

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Загрузка...


Hoвини ПАРТНЕРІВ

Юрій Фоменко

Йому було 33...

1983 рік. Хто знав тоді на Курганськім автозаводі, яка буде біографія їх чергового автобуса, виїхавшого з конвеєра на подвір’я підприємства? Хто знав? В степах понад Дніпром возив дітей у школу,...
Сьогодні за сприяння обласної ради мала можливість на власні очити побачити життя в місцях, куди навряд чи б попала не по роботі. Разом з кількома колегами навідували Зеленодольську ОТГ. Місто Зе...
Всі 100% совкових свят жодним чином не прив‘язані до народних традицій чи релігійної обрядовості, не мають жодного коріння в Україні.ВСІ 100% совкових свят - є чиста політика, абсолютний прояв б...
Все одно всі залишаються при своїй думці чи інтересі, але ж...Ірак, Югославія і її правонаступники, Сьерра-Леона і Ліван, Афганістан і Ліберія, і т.д.Українські військові увесь час незалежності прийма...