App Store Google Play

Чи близькі українцям європейські цінності: соціальне дослідження

01.12.2017 14:00
Чи близькі українцям європейські цінності: соціальне дослідження

Ціннісний вибір українського суспільства завжди супроводжувався гострою дискусією всередині країни. Разом з тим, за останні чотири роки українці продемонстрували, що готові боротись та йти до кінця у боротьбі за власні переконання. Водночас, дуже часто уявлення українців про європейські цінності містить стереотипи, хибні переконання, що були сформовані пропагандою і маніпуляцією з боку тих чи інших політичних сил або ж під впливом зовнішніх чинників.

Тож яким є уявлення українців про європейські цінності? Чи розділяють вони основні принципи європейської спільноти?

Для того, щоб відповісти на ці та інші запитання, в квітні-червні 2017 року було проведено всеукраїнське соціологічне опитування. Інститут Горшеніна у співпраці з Представництвом Фонду ім. Фрідріха Еберта в Україні та Білорусі провів дослідження «Українське суспільство та європейські цінності». Результати цього дослідження було представлено під час прес конференції 29 листопада у Дніпрі.

Важливо зазначити, що під час проведення вимірювання громадської думки відбулася довгоочікувана і надзвичайно вагома подія для українців: 11 червня 2017 року Україна отримала безвізовий режим з ЄС. Отже сьогодні все більше українців зможуть особисто, або завдяки розповідям родичів та друзів, дізнатися про менталітет європейців і побачити, які цінності розділяє європейське суспільство та як вони впливають на їхнє повсякденне життя. 

«Під час дослідження ми намагалися визначити, що українці розуміють під «європейськими цінностями» і яким чином вони формуються. Дізнатися, чи поділяють українці європейські цінності та що про них знають. Також нашою метою було з'ясувати, чи відрізняється думка українців про європейські цінності від оцінки самих європейців», - розповіла експерт Інституту Горшеніна Світлана Балюк.

Зазначимо, у соціологічному опитуванні взяли участь 2000 респондентів віком від 18 років у всіх регіонах країни, за винятком тимчасово окупованих територій: АР Крим, частини Донецької та Луганської областей. Крім того, було проведено 6 фокус-груп з прибічниками та противниками євроінтеграції у трьох містах – Києві, Львові та Дніпрі.

«Під час обробки результатів опитування було проведено кластерний аналіз. В результаті ми отримали 2 групи респондентів з умовними назвами «єврооптимісти» і «євроскептики». Перша категорія - це представники середнього класу, молоді освічені люди з вищою або спеціальною освітою, соціально і політично активні. Здебільшого вони вже побували з країнах ЄС і вірять, що політичним вибором можна вплинути на своє життя, і є замовниками демократії. Друга категорія - в основному люди пенсійного віку, деякі з них до цих пір вважають себе громадянами Радянського Союзу. Більше половини євроскептиків не приймають участь в суспільно-політичному житті свого населеного пункту», - розповів віце-президент Інституту Горшеніна Олексій Лещенко.

Євроінтеграція

Більшість українців (51,6%) вважає, що Україні варто інтегруватися до Європейського Союзу, при цьому 10,2% виступає з протилежною точкою зору - за тісне співробітництво з Митним Союзом Євразійського економічного союзу на чолі з Росією. У той же час, 23,3% респондентів висловилися проти інтеграції як з ЄС, так і МС, ще 8,8% не змогли відповісти на поставлене запитання. 

Зазначимо, що у Західному регіоні України курс на зближення з ЄС підтримує переважна більшість респондентів (77,9%), у Північному – кожен другий (50,5%), в інших регіонах – кожен третій (Східний – 38,2%, Центральний – 37,8%, Південний – 32,7%).

Якщо порівнювати дані досліджень впродовж майже 10 років, ми побачимо, що все менше українців виступає за інтеграцію з Митним Союзом. Після 2014 року через агресію Росії цей показник зменшився майже вдвічі (з 32,4% до 18,8%), і на сьогоднішній час він вже становить 10,2%. Разом з тим, за звітній період значно збільшилася не лише кількість прибічників ЄС (з 28,4% до 51,6%), але й тих, хто виступає проти будь-яких зовнішньополітичних інтеграційних процесів (з 7,2% до 25,4%).

Серед напрямів інтеграції українці надають перевагу спільним ринкам праці (26,5%), єдиному ринку (26,4%) та спільній системі безпеки (24,2%). Найменші показники мають спільна з ЄС валюта (11,8%) та спільна культурна політика (11,3%).

Віце-президент, начальник управління зовнішньоекономічних зв'язків Дніпропетровської торгово-промислової палати, керівник проекту «Зелена палата» Сергій Кучерявенко вважає, що для українських бізнесменів європейські цінності - це досягнення конкурентоспроможності.

«Наша робота пов'язана з виходом на зовнішні ринки. Тому у нас є певне розуміння, як наші громадяни сприймають європейські цінності. Я вважаю, що для українських підприємців європейські цінності - це досягнення конкурентоспроможності та європейських стандартів. Якщо ти сильний на ринку Європейського Союзу, значить, ти сильний в продажах і в США, і в Канаді і в країнах Азії», - зазначив Кучерявенко.

Місце європейських цінностей у ціннісній системі українців

Здебільшого українці та європейці мають схоже уявлення про найбільш значущі для себе цінності. Так, позиція наших співгромадян та мешканців ЄС збігається в питаннях релігії, рівності, самореалізації. Водночас можна говорити про те, що низка базових європейських цінностей українці сприймають як благо, до якого потрібно прагнути та яке в перспективі може вплинути на позитивні суспільні тенденції. Разом з тим для українців характерним є те, що вони схильні гіпотетично підтримувати ці цінності, але в повсякденній практиці їх втілюють вибірково.

Також українці схильні вважати, що європейці більш законослухняні, культурні, вихованіші, ніж українці. До того ж наші громадяни переконані, що європейці дбайливіше ставляться до навколишнього середовища, культури, історії. Більше піклуються про старше покоління та про тварин.

Звертаючись до фокус-групових дискусій, можна відзначити, що учасники дослідження розглядають європейські цінності як квінтесенцію способу життя європейців. Часто у центрі цієї категорії стоїть повага до закону і прав людини. Утім, практично на кожному груповому обговоренні звучала думка про те, що головними цінностями Європи є достаток і благополуччя місцевого населення, стабільність і відсутність економічних потрясінь.

І все ж, європейські цінності доволі привабливі для українців і необхідність їхнього впровадження знаходить одностайну підтримку як серед прихильників, так і серед противників вступу до ЄС.

Якісне дослідження продемонструвало, що найбільш затребуваною цінністю є верховенство права. Його спонтанно згадали в усіх групах. Трактування даного терміну дуже широке. Найчастіше у даному контексті говорять про тотальну законослухняність європейців, їхню повагу до закону. Ще одним важливим аспектом даної цінності є рівність перед законом. Тут йдеться переважно про невідворотність покарання за правопорушення, без огляду на посади, регалії чи достаток.

Разом з тим, усі учасники груп погоджуються, що шлях до реалізації зазначених цінностей буде тривалим, адже, на їхню думку, в нашій державі відсутні справедливі суди; корупція сягнула шалених масштабів і охопила практично усі сфери життя; законодавча система вкрай недосконала; у свідомості громадян немає ані поваги, ані страху перед законом.

Наступними, у асоціативному ряду європейських цінностей, постають права людини. Причому найчастіше учасники дискусій згадують про права дітей. Йдеться про заборону фізичного і психічного насильства щодо них. Цікаво, що ступінь захисту прав дітей у Європі має неоднозначне сприйняття. З одного боку, усі підтримують важливість дотримання цих прав, з іншого немає згоди у питанні того, в яких межах воно повинно відбуватись.

Європейська ювенальна юстиція та її правила дуже критично сприймаються українцями, її повноваження вважають надмірними. У Дніпрі, наприклад, вибухнула дискусія щодо правомірності застосування тілесних покарань до дитини.

Наступною групою, яка асоціюється із поняттям прав людини є жінки. Вважається, що в Європі жіноцтво більшою мірою захищене від домашнього насилля, майнової дискримінації та сексуальних домагань. Окремо було згадано про дотримання прав людей з інвалідністю: Поодиноко, але значуще, що на групах звернули увагу на дотримання прав ув’язнених осіб: гідне утримання у місцях позбавлення волі та доступ до системи правосуддя.

Ілюструючи цінність прав людини, респонденти згадували також: право на демонстрації, право на гідну оплату праці, право на здоров’я і пенсійне забезпечення. Третім стовпом європейського суспільства респонденти вважають демократію. Доволі часто респонденти асоціюють демократію із свободою слова та правом на протест. У Львові згадали про активність громадських об’єднань/організацій у відстоюванні прав та інтересів окремих груп населення.

Цікаво, що сприйняття демократії в Україні є дуже неоднозначним. З одного боку, респонденти (навіть, ті хто не є прихильником євроінтеграції) розуміють усю важливість демократичного суспільного устрою. Демократичні вибори з підзвітністю влади та інструментами впливу на посадовців, на думку учасників різних груп, сприяють зменшенню корупції, зростанню ефективності влади, а отже й зростанню добробуту населення.

Мир як прийнятна та важлива цінність була також згадана на усіх групах. Зважаючи на військову ситуацію в країні, цінність миру є особливо актуальною і важливою.

Рівність у якості європейської цінності згадали на понад половині груп. Її сприйняття також є надзвичайно багатоплановим. Воно включає у себе: відсутність дискримінації за гендерною чи расовою ознакою, рівність можливостей, відносну майнову рівність, рівність усіх перед законом, рівні можливості для людей з інвалідністю.

Разом з тим, інша половина респондентів згадала терпимість/толерантність як цінність, що є для них неприйнятною та такою, що не повинна бути дотримана в українському соціумі, адже є чужою та суперечить традиційним цінностям українців. Надзвичайно близько до терпимості розташовується цінність поваги до інших культур (яку спонтанно згадали у Львові та Дніпрі). Переважно у цьому контексті говорять про «мультикультурність» ЄС, мирне співжиття представників різних національностей, культур, релігій, взаємопроникнення культур та взаємну підтримку виходячи із загальнолюдських цінностей, а не протиставлення за певною ознакою.

Українці найбільш не толерантні до злочинців та представників ЛГБТ-спільноти

Відповідаючи на запитання «У якій якості ви готові прийняти представника сексуальних меншин?», 39,3% респондентів зазначили, що не згодні прийняти їх ніяк. Людину, яка відбувала кримінальне покарання, українці сприймають лише як «громадянина моєї країни» – 36,9%.

Більшість респондентів визнала, що українці не толерантно ставляться до представників ЛГБТ та виступають категорично проти популяризації ЛГБТ, проведення гей-парадів та публічних проявів нетрадиційної сексуальної орієнтації.

«Деякі цифри дослідження дійсно порадували. Але є цифри в дослідженні, які відверто здивували. Наприклад, це не тільки нетерпиме ставлення до представників ЛГБТ меншин, а й до ВІЛ-інфікованих. На жаль, за результатами дослідження ВІЛ-інфіковані практично такі ж вигнанець в суспільстві, як і люди, які звільнилися з місць позбавлення волі. Ми допускаємо, що вони є громадянами України, але не більше того, і це сумні речі. Це говорить про те, що наше суспільство ще не доросло, воно знаходиться в зародковому стані щодо базових, елементарних речей в плані прав людини», - прокоментував таку статистику голова правління Всеукраїнської громадської організації «Комітет виборців України» Станіслав Жолудєв.

Толерантно українці ставляться до представників інших рас і вір. Крім того, доволі добре толерують людей, що розмовляють іншими мовами.

Сприйняття українцями європейських цінностей: кількісний вимір

У рамках всеукраїнського кількісного дослідження респондентам було запропоновано відзначити, які три європейські цінності є найважливішими для них особисто. Разом з тим, їм необхідно було відповісти, які з переліку цінностей, на їхню особисту думку, є найголовнішими для мешканців України та європейців.

Варто відзначити, що у дослідженні був використаний перелік цінностей, розроблений у рамках міжнародного проекту “Євробарометр”, який здійснюється під егідою Європейської Комісії.

Результати опитування продемонстрували, що найбільшою цінністю із запропонованого переліку для респондентів є “мир” (56,6%), “цінність людського життя” (42,7%) та “права людини” (33,3%).

Дещо по-іншому виглядає сприйняття респондентами системи цінностей європейців. Вони вважають, що першочерговими цінностями жителів європейських країн є “демократія” (34,7%), “верховенство права” (28,9%) та “права людини” (28,1%). Найменш важливою, на їхню думку, для європейців є “солідарність, підтримка ближнього” (8,1%).

Водночас, щорічні дослідження в рамках проекту “Євробарометру” свідчать про те, що самі європейці відносять до головних цінностей саме “мир” (2014 р. – 44%, 2015 р. – 45%), “права людини” (2014-2015 рр.. – 40%) та “повагу до людського життя” (2014 р. – 34%, 2015 р. – 35%). Рідше за інші цін- ності європейці обирали “релігію” (2014 р. – 6%, 2015 р. – 5%) та самореалізацію (2014- 2015 рр. – 9%).

Досвід відвідування українцями країн Європи

Близько половини учасників кожної групи бували у країнах ЄС: у справах, в гостях, у мандрівках, по роботі. Тож мали нагоду переконатись у всьому на власні очі. Цікаво, що частота відвідування Європи практично не залежить від регіону. На групах в Дніпрі число тих, хто їздив до ЄС була такою ж, як і у Львові. Величезний обсяг інформації про стиль життя та цінності Європи надходить до респондентів через соціальні мережі: друзів, рідних, знайомих. Популярним джерелом інформації залишається телебачення. Велика частина респондентів черпають інформацію з новин. При цьому люди молодше 45 років активно читають новинні сайти в Інтернеті, молодше 40 – стрічку соцмереж. Покоління 45+ час від часу апелює до таких джерел інформації як фільми, преса, історична та художня література.

Результати всеукраїнського дослідження показали, що більше половини українців (57,1%) ніколи не були за кордоном, у той час як відвідували хоча б одну іноземну країну 42,9%. Абсолютна більшість (70,3%) тих, хто коли-небудь був за кордоном, їздили до країн Європи, а відтак мали досвід особистого спостерігання за тим, які цінності розділяє місцеве населення та яким чином вони впливають на їхнє буденне життя.

За результатами кількісного дослідження було встановлено, що у більше ніж третини респондентів (39,5%) є родичі або друзі, які живуть в країнах Європи.

Соціологи, підбиваючи підсумки, зазначили, що українці, які прихильні до євроінтеграції, частіше мають більш цільне та несуперечливе уявлення про європейські цінності, ніж ті, хто ставиться до європейської інтеграції України скептично. Традиційно, до євроскептиків зараховують жителів південних та східних регіонів, людей старшого віку та тих, хто ніколи не був у країнах Європи.

Водночас найприхильнішими до Європи є молодь та люди з активною громадянською позицією. Є всі підстави вважати, що саме вони стануть рушійною силою реформ та втілення європейських цінностей на наших теренах.

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Загрузка...


Hoвини ПАРТНЕРІВ

Пару слів про багатостраждалий Дніпровський аеропорт, про скоре мурування-будування якого неодноразово повідомляли по всіх фейсбуках Філатов із Корбаном.Як народний депутат, який просуває питання приє...
Анастасія ГОРЯЧА

Хто такий журналіст?

Із розвитком технологій у сучасному світі стає все важче визначити термін "журналіст". Звичка ділитися у соцмережах своїми спостереженнями стала нормою у побуті багатьох родин. У більш завзятих є наві...
Вчера шестилетний мальчик выпал из окна третьего этажа 147 школы, и лишь спустя сутки эта информация стала публичной.Администрация учебного заведения не сочла нужным заявить в полицию, ограничившись в...
Максим Мірошниченко

Шпіль Солсберійського собору

Приходить до нас, у Mediaprostir поважного віку чоловік. Каже, що хоче провести захід на багато людей на два дні. Показуємо йому приміщення, чекаємо від нього більш детальної інформації. Під...