App Store Google Play

100 років революції. Що для росіянина є історичним досягненням, для українця - символ деградації

08.11.2017 10:00
100 років революції. Що для росіянина є історичним досягненням, для українця - символ деградації
Росіянин думає не про себе, а про силу держави, яка здатна підкорювати і принижувати інші народи. Для українця держава - лише можливість забезпечити його власну свободу і добробут.

У радянські часи чергову річницю Жовтневого перевороту в Петрограді в усіх союзних республіках відзначали абсолютно однаково, шаблонно - як велике свято, яке продовжилося "тріумфальною ходою Радянської влади".

За рамками цих святкувань залишалось те, що історія народів, які складали Російську імперію, пішла різними дорогами навіть не з жовтня, а з лютого 1917 року. Те, що більшовики єдність цієї імперії забезпечували навіть не ідеологією, а кров'ю.

І те, що сама ця нелюдська ідеологія в результаті розвитку нової держави перетворилася в обкладинку для традиційного великоросійського шовінізму. І ми продовжували жити у фальсифікованій, вигаданій історії - і у фальсифікованій, вигаданій реальності.

До жовтня в українських політиків, які думали про перспективи свого народу, ще залишалася надія на знаходження компромісу і взаєморозуміння з російською демократією, на якийсь особливий статус України в новій демократичній державі.

Після перевороту всі ці надії зникли - стало ясно, що відбувається зіткнення зі злом, яке не хоче ніяких компромісів, яке прикривається красивими гаслами про хліб і мир - але несе з собою голод і війну.

Не випадково проголошення державної незалежності Української Народної Республіки було реакцією саме на жовтень, а не на лютий 1917 року. Реакцією не на революцію, а на бандитський переворот - тому що те, що сталося у жовтні в Петрограді, ніякої революцією і навіть повстанням не було і більшовики самі довгий час визнавали цей незаперечний факт.

Про те, чому сталася ця розбіжність доль, можна сперечатися довго, але найголовніше, як на мене - це зневага до імперії і пов'язаного з нею рабства. Те, що для росіянина досі - головне історичне досягнення, для українця - символ гноблення і деградації.

Росіянин думає не про себе, а про силу держави, яка здатна підкорювати і принижувати інші народи - і ця сила компенсує його власні приниження і безпорадність.

Для українця держава - лише можливість забезпечити його власну свободу і добробут. Це - два світи. Світ тих, хто пішов з Єгипту за Мойсеєм і світ тих, хто залишився доживати своє в ланцюгах і кайданах - але в гордості за фараонів, піраміди і гарантовану юшку.

Між цими світами немає і не може бути нічого спільного і близького. Близькість виникала тільки тоді, коли армія рабів перемагала вільних людей. І близькість може з'явитися тільки тоді, коли сусіди відмовляться від обожнювання рабства, коли вони зрозуміють, що людина - особистість, а не гвинтик в державній машині, коли вони навчаться поважати не Леніна, Сталіна чи Путіна, а себе самих.

Тільки тоді у росіян з'явиться можливість усвідомити, чим насправді було потворне чудовисько, яке виникло на руїнах Російської Імперії в жовтні 1917 року.

Тільки тоді наші сусіди зрозуміють, що українські лютий 1918 року, серпень 1991 року і лютий 2014 року були не випадковістю, не змовою проти імперії, не "русофобією», а тим природним людським прагненням до свободи, якому росіянам тільки належить навчитися.

Еспресо

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Загрузка...


Hoвини ПАРТНЕРІВ

Сьогодні за сприяння обласної ради мала можливість на власні очити побачити життя в місцях, куди навряд чи б попала не по роботі. Разом з кількома колегами навідували Зеленодольську ОТГ. Місто Зе...
Всі 100% совкових свят жодним чином не прив‘язані до народних традицій чи релігійної обрядовості, не мають жодного коріння в Україні.ВСІ 100% совкових свят - є чиста політика, абсолютний прояв б...
Все одно всі залишаються при своїй думці чи інтересі, але ж...Ірак, Югославія і її правонаступники, Сьерра-Леона і Ліван, Афганістан і Ліберія, і т.д.Українські військові увесь час незалежності прийма...
Анастасія ГОРЯЧА

І знову про мову

Неможливо не помітити значні зміни у поширенні української мови хоча б у Дніпрі. У місті, де більшість людей звикла говорити російською. Хоча й назвати російською мову дніпрян досить важко, це скоріш...