App Store Google Play

Прощання з постколоніальним

30.10.2017 14:00
Прощання з постколоніальним

Сто років тому в результаті розпаду Російської імперії Україна отримала шанс на незалежність, але не зуміла ним скористатися, а імперія відродилася багато в чому за рахунок експлуатації українських людських і природних ресурсів. Ми не отримали досвіду державного будівництва, який встигли придбати в міжвоєнний період країни Центральної Європи і Балтії. Це призвело до слабкості інституцій, і державу по частинах приватизували великі і дрібні олігархічні клани.

Основним принципом імперсько-комуністичного правління було не допустити незалежності колоній. Для цього розривали технологічні ланцюжки в економіці, перевозячи деталі і вузли на тисячі кілометрів, щоб республіки не мали завершених ланцюжків доданої вартості. Для цього ж виймали окремі ланки з системи управління і передавали їх в Москву, щоб жоден "республіканський уряд" (який, до речі, майже нічим не керував) не мав повного циклу розробки, прийняття і реалізації рішень.

Постколоніальна традиція породила броунівський рух. За даними Офісу кращого регулювання (BRDO), 95% нормативних актів незрозуміло навіщо потрібні і що регулюють. Купа народу активно працює, але відповідей на ключові питання розвитку країни немає. Реформаторські зусилля окремих міністрів і заступників тонуть в неефективних процесах і низькій виконавчій здатності, а законопроекти пишуть депутати та активісти. Більшість співробітників низькооплачувані, націлені на процес, а не на результат, і не мають критеріїв оцінки ефективності. Структури надзвичайно мозаїчні, і часом тільки "тьотя Валя знає, до кого з цим звертатися". Управління часто ведеться за допомогою доручень, демонструючи найгірші приклади мікроменеджменту.

Постколоніальний і неефективний, хаотичний і нескоординований, закритий і надмірно політизований, повний спокус і можливостей корупції, насичений заплутаними візантійськими процедурами уряд не є ні привабливим місцем роботи для порядних і професійних людей, ні зрозумілим і відповідальним партнером для іноземних урядів. Без реформи уряду всі інші реформи просто нікому робити. І ось ця реформа почалася без особливого шуму, але з великими надіями.

Практика організаційних трансформацій показує, що для успіху потрібно одночасно поміняти три складові: людей, структури і процеси. Набір в нові структури старих людей призведе приблизно до таких же результатів, як і набір нових людей в старі структури.

Почнемо зі структур. Міністерства поступово позбавляються від функцій управління державною власністю, адмінпослуг і контролю і повинні сконцентруватися на головному — на аналізі, виробленні та реалізації публічної політики. Це означає: визначити проблему, розробити альтернативні рішення і запропонувати їх політичним лідерам, а потім послідовно впровадити обраний варіант, оцінити результати і показати їх суспільству. Для цього в міністерствах створюються нові підрозділи — директорат, що відповідають за цілісні напрямки публічної політики.

Тепер люди. Прямо зараз йде набір в директорат з допомогою відкритих конкурсів. Є надія, що високі зарплати притягнуть професіоналів — і дійсно, ми бачимо, що конкуренція велика. Зрозуміло, що буде саботаж: створення перешкод для людей не з системи, протягування кланами своїх, виведення з гри сильних претендентів. Але прозорість процедур та контроль з боку громадських активістів та експертів Євросоюзу дають надію на перемогу гідних людей з новими цінностями.

Нарешті, процеси. Розроблено новий регламент уряду, що дозволяє з хаотичного процесу нормотворчості і мікроменеджменту створити чіткий порядок, заснований на пріоритетах, розмежуванні відповідальності і залученні зацікавлених сторін. Новий регламент перетворить уряд, умовно кажучи, з села ремісників, де кожен робить свою саморобку, на сучасну фабрику з виробництва ефективних рішень.

Люди, структури і процеси одночасно. Тільки так. Метою є перетворення всіх міністерств на компактні команди високооплачуваних професіоналів, зайнятих тільки головною справою — рішенням проблем, що стоять на шляху розвитку країни. Якщо ми не побудуємо ефективну сучасну державу, то неефективна постколоніальна просто зламається під вантажем економічних, соціальних і військових проблем. І тоді виявиться, що кілька поколінь українців, які боролися за незалежність, віддали свої життя даремно.

Новое время

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Загрузка...


Hoвини ПАРТНЕРІВ

Антон МОРОЗ

До Дня Соборності

Початок ХХ століття приніс чимало горя українському народу. Перша світова війна, революція, більшовицький терор, внутрішня боротьба, перевороти, окупація - здавалося б все це мало зламати українців ра...
Нещодавно український провідник Дмитро Ярош поділився відео з російського каналу, де зазомбовані путінські шістки, так звані експерти, проводять «аналіз» інтерв’ю з командиром УДА.Хо...
Зараз хочу повернутися до теми назви нашої області, яку ганебно провалив «кум» всіх дніпровських «патріотів» з «великої дороги», а саме – мер Дніпра. Це той м...
Дніпро. Кам’яний хрест на Соборній площі. Біля нього поховано чотирнадцять січових стрільців.Межа 1918-1919-го ріку. Коли вони гинули за Україну, то хтось домовлявся з ворогами. Тільки січові ст...