App Store Google Play

Більшовики і Бабин Яр: як сталінський режим допомагав нацистам

03.10.2017 10:00
Більшовики і Бабин Яр: як сталінський режим допомагав нацистам

Минули 29-30 вересня – офіційно визнані 76-і роковини початку трагедії Бабиного Яру. Хоча де-факто все почалося там 19 вересня 1941 року, коли при входженні німецьких військ за наказом якогось піхотного майора у Ярі звичайні вояки Вермахту, не есесівці і не члени НСДАП, розстріляли два невеличких табори ромів; про цей факт найчастіше забувають під час меморіальних урочистостей. Як і про те, що в Київ тоді увійшли вояки 6-ї армії Вермахту під командування фельдмаршала фон Райхенау, фанатичного нациста та зоологічного антисеміта. У такому дусі він виховував і своїх підлеглих; отож масові розстріли євреїв у Бабиному Ярі – перша тотальна «зачистка» великого міста від «неповноцінної раси» під час Другої світової війни – не випадковість, а закономірне явище.

Утім, не згадують (чи майже не згадують) у ці дні й інше, незрівнянно більш важливе: більшовицький режим створив значну, якщо не більшу, частину передумов для того, що Бабин Яр і Голокост узагалі стали можливими.

Квіти біля пам'ятника дітям, розстріляних у Бабиному Яру (ілюстраційне фото)
Квіти біля пам'ятника дітям, розстріляних у Бабиному Яру (ілюстраційне фото)

Сталін і Гітлер: пошук союзу

З кінця 1920-х Комінтерн, яким фактично керували політбюро ЦК ВКП(б) й особисто Сталін, головні зусилля спрямував на боротьбу з так званим «соціал-фашизмом», тобто соціал-демократією. Ця настанова діяла і в Німеччині, що унеможливило створення антигітлерівської коаліції. Навіть на початку 1933-го «соціал-фашизм» вважався «головним ворогом німецьких робітників», ба більше – в перші місяці після призначення Гітлера канцлером речники Комінтерну пророкували, що це ненадовго, скоро почнеться революція, в перебігу якої треба буде розгромити і «націонал-фашизм», і «соціал-фашизм». Чи свідомо Сталін «здав» Німеччину нацистам, щоб використати це в своїх інтересах, чи неосвічені лідери більшовиків (освічені тоді вже були усунуті з керівних посад) не розуміли, що роблять, але нацизм тоді переміг. З відповідними (різними, проте так чи інакше репресивними) наслідками для німецьких громадян, які мали єврейських предків хоч у третьому поколінні.

У 1939-му Сталін у промові на XVIII з’їзді ВКП(б) ясно дав знати Гітлеру, що він готовий укласти з ним угоду. Після майже піврічних переговорів Пакт Молотова-Ріббентропа, а невдовзі – Договір про дружбу і кордон (обидва – з таємними протоколами про поділ Східної Європи) стали фактом. Без цих угод Гітлер навряд чи наважився би напасти на Польщу, а якби і напав, то моторесурс німецьких танків не дозволив би пройти через усю другу Річ Посполиту, тоді як польська кавалерія отримала б непогані можливості для спротиву за умов осінньої сльоти та поліських боліт. Тим більше, що Франція і Велика Британія були зобов’язані 17-18 вересня почати активні дії на Західному фронті; та, як відомо, на світанку 17 вересня такі дії розпочала Червона армія, і становище польських військ умить стало безнадійним…

Нарешті, політичний союз з СССР дав змогу Німеччині домогтися у квітні-червні 1940 року перемог на заході Європи (Норвегія, Данія, Нідерланди, Бельгія, Франція), – і саме тоді, коли німецькі танки на совєтському пальному рухалися до Парижа, почав діяти табір смерті Аушвіц (Освєнцим), який став одним із ключових пунктів «остаточного розв’язання єврейського питання».

І при цьому майже до кінця 1940-го Москва та Берлін вели таємні переговори про приєднання Совєтського Союзу до блоку Німеччини, Італії та Японії. Але Сталін виявив надмірні апетити, і Гітлер наказав готувати війну з СССР.

Призвичаєні до терору

Образно кажучи, якби не було Биківні – не було б і Бабиного Яру. Масовий совєтський терор вибив ледь не всіх найкращих жителів УРСР, решту він призвичаїв до «чисток» за соціальними й етнічними ознаками, до життя в умовах постійного страху, тому на нищення євреїв нацистами багато хто дивився байдуже, а допомагати боявся: терор став нормою. Євреї у своїй масі не тікали й не ховалися з тієї ж причини: від влади не втечеш. Тим більше, що найкращі й найактивніші серед них або вже загинули від куль чекістів, або «доходили» в таборах ГУЛАГу, або воювали та гинули у Червоній армії.

Один із німецьких військових згадував: радянські євреї були «разюче погано поінформовані про наше ставлення до них»
Один із німецьких військових згадував: радянські євреї були «разюче погано поінформовані про наше ставлення до них»

Жителі радянської України до 1941-го не раз ставали свідками (а частково і жертвами чи співучасниками) більшовицького терору за національною ознакою. Кінець 1920-х і початок 1930-х – масштабне нищення українців-«націоналістів» (яке, до речі, зачепило і євреїв: у документах «чекістів» тоді зустрічається такий термін, як «єврейська петлюрівщина»). Було розгромлене і розгалужене сіоністське підпілля. У 1936-му з регіонів радянської України, які прилягали до польського кордону, були виселені до Казахстану понад 65 тисяч етнічних поляків і німців. А з осені 1937-го на повну потужність розгорнулися «національні операції» НКВД, жертвами яких стали вже сотні тисяч українських поляків і німців. Пізніше, після зміни керівництва «органів», слідчі НКВД УРСР заявили на допитах таке: «Була установка Успенського [у 1938-му – нарком внутрішніх справ УРСР, у 1940-му розстріляний – ред.] на те, щоб вибити базу у польській та німецькій розвідок… Слід було арештовувати поляків і німців незалежно від того, чи достатньо на них матеріалів для арешту. На цій підставі при складанні документів на арешти поляків і німців домінуючу роль відігравала їхня національність». Нацистам було у кого вчитися…

Того ж 1938-го одна за однією ухвалюються постанови політбюро ЦК ВКП(б) – про «очищення оборонної промисловості» від осіб, які належать до національностей, щодо яких проводяться репресії; про звільнення з Червоної армії військовослужбовців національностей, не представлених на території СРСР; про створення «особливих трійок» для термінового розгляду справ осіб, заарештованих за «національними лініями» тощо. Лише наприкінці року «національні операції» закінчуються – щоб фактично відновитися у жовтні 1939-го, після приєднання до СССР західних України та Білорусі. Об’єктами репресій стають спершу поляки, потім українські, білоруські та єврейські «націоналісти», тобто національно свідомі особи.

А після 22 червня 1941 року репресована була решта українських німців.

І не забуваймо, що Червона армія також пережила кілька масових чисток, передусім командного складу: у 1930-31 роках (справа «Весна»), у 1936-38 роках (Великий терор і його підготовка), у першій половині 1941-го («справа авіаторів» тощо). Утвореним 21 червня (так!) 1941 року Південно-Західним фронтом командував безвольний і постійно переляканий генерал-полковник Кирпонос; утвореним тоді ж Південним фронтом – колишній кінноармієць, украй бездарний генерал армії Тюлєнєв. Не дивно, що маючи вдесятеро (!) більше танків, серед яких було понад тисячу Т-34 і КВ, ніж противник, та вдвічі більше літаків, Червона армія відступала. За Київ вона було на пару місяців зачепилася, але німецькі танки оточили Південно-Західний фронт, який навіть тоді мав танків більше, ніж Гудеріан і фон Клейст укупі.

При цьому пропаганда навіть на початку вересня шалено трубила: «Київ є, був і буде совєтським!» Тож євреї не поспішали евакуюватися, а дехто навіть повернувся до рідного міста – щоб устигнути потрапити в Бабин Яр…

Усе це не можна забувати.

Радіо свобода

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Загрузка...


Hoвини ПАРТНЕРІВ

…ще не вмерла козацька сила, ще не згинуло козацтво! Воно розвинеться пишним квітом по землі, воно розіллється широкою повінню по всьому світу й буде жити, буде гріти серце наших дітей, покисто...
Масштаби еміграції з України вражають не тільки нас, а і європейську спільноту. Протягом останніх років для українців бажання виїхати на заробітки стало домінуючою ідеєю. Особливо це помітно серед мол...
Ярема ГАЛАЙДА

Хто кому переможець

Во, тввваю ж маму нехай. Навіть не знаю, що і сказати. Точніше знаю, але воно якось усе з області зоофілії та ненормативної лексики.Сиджу оце, гортаю стрічку новин аж тут, опа-на! Бачу ще раз розпрекр...
"Вийду с самогоном вєсной на цвєтущій пагост...І в честь сваіх радних праізнєсу я тост!"©Проголосую за того міського голову (чи кандидата), який побудує і запустить в експлуатацію в Дніпрі кремат...