App Store Google Play

Час жити і час помирати

20 Вересня 10:00
Час жити і час помирати

Я не думаю, що російсько-білоруські навчання Захід-2017 можуть призвести до спроб вторгнення російської армії в Україну з боку Білорусі. Хоча б тому, що таке вторгнення автоматично потягло б за собою повномасштабну війну. А навіщо це сьогодні Росії і Володимиру Путіну? Все тільки заспокоїлося і передбачувано. Мотиву немає.

Я думаю, що Росія все ж вторгнеться в Україну, але не зараз. Ось коли дійде до реального зубожіння російського народу і програм за типом "нафту в обмін на продовольство", тоді війна точно знадобиться, і Україна – очевидна ціль.

Російсько-українська війна закінчиться тільки тоді, коли Україна поверне всі свої території. При цьому Україна має військові і невійськові ресурси, щоб повернути окуповані райони Донбасу, і Росія навіть сама готова віддати їх. Однак Україна не має ресурсів повернути Крим.

З власної волі Росія не віддасть півострів ніколи. Тому важливо готуватися до існування в умовах тліючої війни або замороженого конфлікту, підігрівати який постійно – в інтересах Росії. Важливо й інше:  не звикнути до війни як нормі повсякденному житті.

Якщо війна йде більше двох місяців, її складно зупинити одномоментно. Я бачив початок декількох воєн і дуже радий, що грузинську війну зупинили за п'ять днів. Тоді в Грузії не встигли сформуватися кровні стосунки ворожнечі, не встигла спалахнути ненависть. Україні так не пощастило, а тому важливо розуміти, що змінилися не тільки українські солдати, що воюють на передовій, а й саме суспільство, і воно продовжує змінюватися.

Ненависть – чудове пальне для агресії і насильства незалежно від того, справедлива війна чи ні. Я десь прочитав, що війна, як і публічна страта, знімає заборони, і навіть тут, в тилу, війна буде відчуватися більшою жорсткістю відносин між людьми і підвищеною частотою злочинів.

У Росії війна стала нормою за 14 років правління путінського режиму. Тепер нікому в голову не прийде протестувати проти загибелі своїх синів в Україні. Перша і Друга чеченські війни, загибель підводного човна Курськ ще на початку 2000-х викликали найжорстокіші антивоєнні і антиурядові настрої.

За чотири місяці до того, як затонув атомний підводний човен Курськ, в Чечні загинула 6-а рота. Мій загін тоді стояв під Шато, за 14 км по прямій, і ми чули цей бій. У ньому загинули 92 особи. Це був шок для країни. Комітет солдатських матерів приїжджав до Чечні, був масовий антивоєнний рух. Обіцянки Володимира Путіна припинити війну подарували йому президентство. Але проходить 14 років, і все змінюється.

Загибла в Чечні 6-а рота – це Псковська дивізія. Рівно та ж Псковська дивізія в 2014 році входить в Україну. Матері і дружини відмовляються від своїх чоловіків і дітей за 5 млн руб. та іпотеку. Ті ж самі псковські десантники б'ють російського правозахисника Льва Шлосберга за те, що він пише про це. Вони ж ховають своїх товаришів під собачими номерками, без імен і прізвищ і б'ють журналістів, які приїжджають документально зафіксувати ці похорони.

Як сталася така трансформація? Я тільки здогадуюся. Для психіатрії та антропології майбутнього путінська Росія стане цікавим об'єктом дослідження. Точно так само ми сьогодні вивчаємо, чому гітлерівська Німеччина дійшла до ідеї спалювати людей у печах і вважати це нормальним.

Росія як імперія обов'язково закінчиться, але станеться це швидше з природних причин. Процес розпаду вже почався в 1917 році, продовжився в 1991-му і, можливо, закінчиться через кілька десятків років. Поки нафта ще важлива і коштує $50 за барель, Росія може існувати, хай і не так комфортно.

Щеплення від вигаданої величі не існує, але ця хвороба все ж лікується. Від величі лікували всіх – Німеччину, Японію, навіть Китай. І Росію вилікують, хоча чим далі, тим більше очевидно, що лікування буде болючим.

Про людей, які повернулися з фронту, є дві теорії: що вони формують нову еліту країни і що вони стають неспокійними маргіналами. Я прихильник другої, тому що саме в неї і потрапив. Загострене почуття справедливості – одна з ознак посттравматичного стресового розладу. Я, наприклад, органічно не можу робити речей, які роблять 95% людей. Посміхнутися людині, яка тобі неприємна, прогнутися там, де це не принципово. Ти бачиш, що людина тобі неприємна, і відразу говориш їй: та пішов ти! Але це не найстрашніший симптом.

Найстрашніший симптом людини, що воювала – це розчарування в звичному житті. Люди приходять з війни і не розуміють, що робити далі. Заробляти гроші вже нецікаво. Робити кар'єру – нецікаво. На війні людина проживає ситуації, коли протягом одного дня по кілька разів здобуває собі життя. Після цього повсякденна мирна рутина здається прісною. Тому так багато з тих, хто воював йде в бандити, формує рейдерські загони.

Новое Время



Hoвини Join

Погода, Новости, загрузка...
Наше суспільство ще не готове для дозволу на вільне володіння автомобілем.Між тим, на руках у людей накопичилася значна кількість автомобілів - як легальних, так і ні (у тому рахунку, завезених із зон...
Історія індустріальних парків в Європі налічує більше ста років. Їх початкова концепція - створення оптимальних умов для роботи промислових підприємств - актуальна до сих пір. В Європі індустріал...
Тимур Желдак

Про лемінгів

Вони живуть з нами в одному місті, їздять з нами в трамваї і - в більшості - живуть на наші податки.Щоранку вони вишиковуються в черги - символ щасливої радянської молодості - за краплиною ворожої про...
Кривий Ріг найбільше з міст України, котре не є обласним центром. Населення міста - 637 550 мешканців, а бюджет понад 5 мільярдів гривень. Однак у виконавчому комітеті Кривого Рогу немає жодного...