App Store Google Play

Про статус космічної держави

02.09.2017 10:30
Про статус космічної держави

31 серпня — дата знаменна, хоча і «не кругла». Цього дня 1995 року на навколоземну орбіту було запущено перший український штучний супутник Землі «Січ»-1. Розроблений супутник був КБ «Південне» імені М. К. Янгеля, побудував його «Південмаш» (повна назва%— Державне підприємство «Виробниче об’єднання «Південний машинобудівний завод імені O. М. Макарова». Маса супутника становила близько двох тонн, а призначений він був для проведення спостереження поверхні Землі та дослідження магнітосфери й іоносфери. Пропрацював він на орбіті понад п’ять років, увійшовши, таким чином, у ХХІ століття. Після того на орбіту злітали й інші українські супутники, останній, якщо не помиляюсь, наприкінці 2013-го.

А згадалася ця подія ось чому.

У червні «Південмаш» повідомив про укладання контракту з компанією S7 Sea Launch Limited на виробництво і поставку 12 ракетоносіїв серії «Зеніт». Тих самих «Зенітів», які нещодавно знаний американський інженер та підприємець Ілон Маск в ефірі телеканала CNN назвав найкращими у світі — звісно, після ракет власної компанії SpaceX, яка цього року вийшла на перше місце у світі за числом удалих запусків, обійшовши росіян. Запуски проводитимуться з платформи «Одисей» у Тихому океані в межах проекту «Морський старт»; два ракетоносії уже на стадії виробництва. Востаннє перед цим двоступеневий «Зеніт»-3SL злетів у грудні 2015 року. З російського космодрому Байконур, територіально розташованого у Казахстані...

І ось тут починаються (власне, продовжуються і загострюються) проблеми, способів раціонального розв’язання яких поки що не видно.

Те, що супутник «Січ»-1 було запущено з російського космодрому «Плесецк», зрозуміло: Україна на той час могла самостійно конструювати і будувати супутники й ракетоносії і керувати виведеними на орбіту космічними апаратами. Своїх стартових майданчиків вона не мала. Тому того ж 1995 року Україна взяла участь у заснуванні проекту «Морський старт»; КБ «Південне» та «Південмаш» мали 15% акцій цього проекту. 28 березня 1999 року з платформи «Одисей» злетів перший штучний супутник, отож, оскільки українські структури були співвласниками цього комплексу, то Україна потрапила до десятки повноцінних космічних держав.

Сьогодні ж вона до цього «елітного клубу» не входить. У березні 2014 року «зелені чоловічки» захопили в Євпаторії (Крим) комплекс управління космічними об’єктами, який належав Україні. А за чотири роки перед цим, ледь ставши президентом України, Віктор Янукович віддав українську частку майнових прав «Морського старту» росіянам. Отож Україна залишилася в ролі постачальника ракетоносіїв для запусків чиїхось космічних об’єктів, а власні супутники вже кілька років не запускає (і навряд чи виробляє, хоча плани десятиліття тому були грандіозні), бо ж війна, і на це коштів немає.

Що ж, із Януковичем усе зрозуміло; згадаймо, що саме він запросив «зелених чоловічків» до Криму, тобто втрата Україною двох компонентів повноцінної космічної держави відбулася з його участю. Так само зрозуміло, що без виробництва та модернізації ракетоносіїв і запуску бодай поодиноких, раз на декілька років, супутників Україна втратить і те, що залишилося, ставши першою у світі державою, яка була космічною, проте перестала бути нею. Та от проблема: майже два роки після російського вторгнення у Крим, а потім у Донбас, українські ракетоносії продовжували стартувати з російського космодрому Байконур і пускової бази «Ясний». Тільки з 2016 року почалися запуски з космодрому Куру (Французька Гвіана, Південна Америка) європейської РН «Вега», двигуни для одного зі ступенів якої розробили в КБ «Південне» та побудували на «Південмаші». Три старти «Веги» — і поки що все... Звісно, за співпрацю з компанією S7 Sea Launch Limited вхопилися. Тільки ж це той самий «Морський старт», тільки переформатований — 95% акцій належить Energy Overseas Limited (EOL), що є дочірньою компанією російської корпорації «Енергія», а в майбутньому, очевидно, проект стане повністю російським, і ракетоносій з 2023 року використовуватиметься російський — «Союз»-5. Однак його ще потрібно сконструювати, побудувати й випробувати, тобто «Зеніти» ще багато років стартуватимуть з «Одисея», заробляючи «Південмашу» гроші, а Росії — статус великої космічної держави.

Ось така проблема. Після того як Росія анексувала Крим, захопивши там Центр управління космічними об’єктами, після того як російські війська й «добровольці» вдерлися на Донбас, Україна майже два роки продовжувала співпрацю з РФ у космічній галузі, а тепер фактично відновлює її. Так, до запусків РН «Зеніт» із платформи «Одисей» — ще півтора-два роки, проте чи стане Росія за цей час цивілізованою державою? Чи виведе війська з Донбасу та бодай на словах визнає, м’яко кажучи, незаконність анексії Криму? А якщо ні, то виходить, що в космічній галузі на повну силу діє сумнозвісна формула: «Вранці воюємо — ввечері торгуємо». Причому у сфері High Technology. І ще невідомо, до кого потраплять українські ракетні технології через посередництво «Морського старту»...

А з іншого боку, якщо КБ «Південне» та «Південмаш» не братимуть участі в розробці й виробництві космічної продукції, причому постійної участі, в кооперації з іншими країнами, то вони швидко «зійдуть з орбіти», а Україна втратить ті рештки, які у неї залишилися від статусу космічної держави. Тут не допоможуть військові замовлення на бойову ракетну техніку, бо тактичні та космічні ракети — це принципово різні речі. Тож маємо проблеми, які, мабуть, не легше розв’язати, ніж славнозвісну задачу щодо «квадратури круга»...

День

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Загрузка...


Hoвини ПАРТНЕРІВ

Суддю-сепаратиста з Криму на посаді не відновлено!Чергова судійська зрада не відбулася! Але, на жаль, це ще не перемога..Пам'ятаєте "вибухове" затримання відвертого сепаратиста, а за суміцниством судд...
Анастасія ГОРЯЧА

До Дня Збройних сил України

Сьогодні країна відзначає День Збройних сил України. На п’ятому році війни гостро відчувається необхідність віддати шану Героям, які врятували незалежність нашої країни у 2014 році і продовжують...
Про такі випадки складають легенди. Сам я подібного ніколи не бачив, але Древні з нашого депо розповідали, що трапляється це приблизно один раз на 30 років.Я їхав за маршрутом № 19, нічого не передвіщ...
На жаль, ми ще не здатні усвідомити усього масштабу агресивних дій Росії проти України. І навіть на Азовському та Чорному морі. Це через своє "сухопутне" мислення. Ось перед вами усі об'єкти, захоплен...