App Store Google Play

Мапа області

14 Серпня 18:00
Мапа області

Я вам не скажу за всю Дніпропетровщину. Очевидно, що в різних містах, районах і селах мовна ситуація може різнитися. Навіть у Павлограді, Новомосковську та Підгородньому щоденні практики української різні.

Навряд чи можна говорити про тенденцію або науково обґрунтовану гіпотезу, але, судячи з мовної ситуації в цих трьох містах, виходить: що ближче до Дніпра й що менша кількість населення, то більше української. 

Наприклад, Підгороднє містом у традиційному розумінні назвати важко: менше ніж 20 тис. населення й Google показує, що 14 км до Дніпра. Насправді це фактично передмістя обласного центру, яке майже зрослося з ним. Більшість підгородян працюють у Дніпрі або займаються своїми земельними ділянками, часто поєднуючи одне з іншим.

Розмовляють тут переважно суржиком. Чиста російська звучатиме однозначно неприродно, але й літературна українська також. Усі ці «пожалуста-базарь-вокзаль-вилка-кресло-крОвать-одіяло» та «ходе-броде-носе-спе» звичні місцевому вуху. Якщо в побуті використовуватимете такі слова, як «склянка», «виделка», «ковдра», «місто», можливо, згодом обережно спитають, чи ви раптом не вчитель(-ка) української мови. «Горнятко» чи якісь слова, характерніші для західного регіону, не варто й думати вживати. Тут є свої степи, своя гора з місцевими легендами та свої чи то діалектизми, чи то суржикізми.

Новомосковськ порівняно невеликий (близько 70 тис. мешканців), у якому теж дехто їздить працювати до Дніпра (лише 25 км). Часто місцеві кажуть, що це місто підприємців. З огляду на те що практично через центр проходить траса М 18 (Харків—Сімферополь—Ялта), то новомосковці чудово володіють російською в дусі клієнтоорієнтованого підходу. Хоча суржик усе одно головна міська практика. Водночас молодь уже нормально розмовляє українською, а люди за 40 кажуть, що хотіли б говорити українською грамотніше. Так, їм частково був притаманний (і добре, що зараз уже усвідомлений) комплекс, нібито українське сільське й меншовартісне, а російське «городське» й наче інтелігентніше, освіченіше.

До того ж у Новомосковську є надзвичайний місцевий фольклор, який сповна вказує, що українська тут дуже жива. «Слабкий, як марлеві труси» — так кажуть про людину, яка не є суб’єктом ухвалення рішень, «на сухому — грязь», коли людина говорить або робить щось не варте уваги, «це дим заводу Петровського», коли хочуть указати на щось дошкульне, але малозначуще, «сто років мак не родив — і голоду не було», коли хочуть підбадьорити й висловити впевненість, що важкі часи минуть. А їх із 2014-го місто відчуло вдосталь. Поряд дві великі військові частини — у Гвардійському та Черкаському. В останньому ще й військовий шпиталь. Тому волонтерили в Новіку (як його називають і самі мешканці, і в Дніпрі) усі, крім руїн колишньої Партії регіонів. Хтось самостійно встановлював чергування на блокпостах, хтось ремонтував машини військовим, бабусі в’язали шкарпетки, випікали пиріжки та возили консервацію в частини й шпиталь. На центральній площі дошка пошани із загиблими мешканцями. І всі сподіваються, що нові фото не з’являться.

Від Павлограда до Дніпра понад 80 км, і там трохи інша історія. Хоча місто й не дуже велике (110 тис. мешканців), але радше російськомовне та суржикомовне. Павлоград — це Західний Донбас і «ДТЕК Павлоградвугілля», до якого входять ще шахти Тернівки та Першотравенська. Є ще режимний ПХЗ (Павлоградський хімзавод), відомий тим, що тут виготовляють вибухівку й утилізують ракетне паливо. У Павлограді в минулому був традиційно високий відсоток голосів за Партію регіонів. Мовна картина проста: щільніша багатоквартирна забудова — більше російської, глибше в приватний сектор — більше суржику. Історики кажуть, що колись тут було розгалужене оунівське підпілля, але зараз, думаю, українська оживає не на ґрунті історичної пам’яті. 

Схоже, маркетинг і загальний контекст роблять свою справу. Павлоградський «Ангажемент на вівторок» називає себе фолк-рок-гуртом, співає українською та досить успішний у Дніпрі й на фестивалях. Однією з розваг місцевих мешканців є участь у всіляких конкурсах, зокрема онлайн. А бренди пропонують, наприклад, розмістити світлину й написати, який смачний чай чи яким шовковистим стає волосся після їхнього шампуню. І це, звісно, українською. Або конкурс фото у вишиванках. І так у регіоні, де російська — маркер освіченості та нормальності, міцні господарники — найкращі політики, чітка вертикальна підпорядкованість — норма життя, з’являється українська. Поки що як маркер ледве не дисидентства, хоч уже трохи й сучасності, горизонтальних зв’язків, свободи та включеності до загальноукраїнського контексту.

У маленьких містах, селищах міського типу й селах Дніпропетровщини на зразок Синельникового, Покровського, Петропавлівки, Петриківки та Гаврилівки ситуація така сама, як і в Підгородньому. Переважає українська або українодомінантний суржик. Терміна такого немає, але значення зрозуміле. До того ж Дніпропетровщина — одна з найурбанізованіших областей, і саме мешканці міст визначатимуть зміну мовної картини. 

Тиждень.ua



Hoвини Join

Погода, Новости, загрузка...
Максим Мірошниченко

Моя країна

Взагалі знаєте, президент моєї країни - це президент закинутої на заднє подвір'я історії країни, яку хочуть розколоти та розвалити. Значній масі населення якої на це начхати. Суди якої виправдовують р...
Анастасія ГОРЯЧА

До людей, як до худоби

Якось Яніка Мерило стрімила з СВ потяга, здається, Київ-Львів... Вона казала про реформи, які таки відбуваються в нашій країні, демонструючи новеньку плазму у люксовому вагоні. Довелось якось і мені п...
Юрій Фоменко

Земля країни Герр

1970 рік. Наше місто розросталось на лівому березі. Вже вийшло за межі Мануйлівки і розбудовувалось у плавнях і на пісках.  З появою нових будівель виникало питання закладки зелених зон. А для зе...
Год назад прошёл тендер на создание концепции развития транспортной сети Днепра и всё мои прогнозы по этому документу сбылись:1) Вероятней всего расчитана она будет на 4-5 лет(как раз под сроки реализ...