App Store Google Play

Про повість без назви, портрет Фрейда та лотерейний білет

11 Серпня 19:00
Про повість без назви, портрет Фрейда та лотерейний білет

Про цю загадкову особистість довгий час нічого не знали – таємниця розкрилася на початку 90-х минулого століття. Тоді із забуття повернулося ім’я прозаїка, перекладача й філософа Валер’яна Підмогильного, якого дала світові Дніпропетровщина. Про генія «Розстріляного відродження» та «нерозстріляну пам’ять» – у рубриці ДніпроОДА "Наші люди всюди", інформує Дніпроград.

Місце молодості Валер’яна Підмогильного – село Чаплі. Із невеличкого хутору він першим у Європі зробив крок у «філософію буття». У своїх творах прозаїк розглядав людину як унікальну духовну істоту, яка здатна свідомо обирати власну долю. А надихав його портрет психоаналітика Зигмунда Фрейда, переконані дослідники. 

За перо Підмогильний взявся ще в учнівські роки, а перші свої оповідання друкував у шкільному часописі. Справжній літературний дебют – у 18-ть. Тоді вийшли його оповідання «Гайдамака» і «Ваня». Однак повноцінне визнання прийшло до автора через три роки. Тоді окремі прозові твори були надруковані в Лейпцигу, Празі та Берліні.

Життя українського митця вирувало, що й голови було ніколи підняти: він вчителював, працював редактором, вів літературну організацію і навіть встигав зустрічатися з однодумцями за кордоном. 

А потім сталася зустріч зі Сталіним – не віч-на-віч, а у складі письменницької делегації. «Вождь всіх народів» намагався дізнатися національні погляди української інтелігенції – та їх не приховувала. Усіх «національно агресивних» запам’ятали та «взяли на олівець». 

Почалася низка арештів – друзі закликали бути обережним і Підмогильного. Але він все одно зважився на чергову сміливу новелу – «З життя будинку», – у якій відверто йшлося про масовий голод 30-х років і неприпустимість класового поділу. 

З того часу письменник жив у передчутті лихого. Та це не завадило йому розпочати роботу над черговим великим твором. Щоправда, назви дати йому не встиг: в рукописі так і позначив – «Повість без назви». Незавершена філософська драма стала останнім творінням автора.

Писати й перекладати Валер’ян Підмогильний продовжував і в умовах табору спецпризначення на Соловках, куди його відправили у 1934-му «за участь у роботі терористичної організації». Менш ніж за три роки за незгоду з тоталітарним режимом письменника стратили. 

Творчий шлях Підмогильного тривав лише 15 років, потім – півстолітнє забуття. Проте літературні здобутки «чаплінського генія» нетлінні в європейському культурницькому контексті. 

Сам митець інтелектуальної прози споглядав на життя через призму філософії. А його втеча в абстрактний світ ідей була чи не єдиним способом відверто казати правду. 

«Життя – це широкомовна, галаслива лотерея з барвистими афішами, запаморочливими плакатами й досконалою рекламою, що провіщає надзвичайні виграші, делікатно замовчуючи, що на один щасливий білет припадають тисячі порожніх тонісіньких квитків і брати участь у тиражі можна тільки раз», – вважав Валер’ян Підмогильний. 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Загрузка...


Hoвини ПАРТНЕРІВ

Блог у депутата та лайки на проекти рішення – фантастика чи реальність? У містах Львів та Київ наприклад для міського депутата – це буденність, а для Кривого Рогу – фантастика. Які і...
7 грудня відбулася прем’єра фільму українського виробництва “Кіборги”. Допрем’єрний показ пройшов 28 листопада, на нього завітали військовослужбовці, реальні кіборги та їх сімї...
Вчора мій друг Андрій Денисенко ризикнув використати щодо наших політиків таке давно поховане у пісках забуття поняття, як моральність. Точніше: аморальність. Чим викликав у мене глибокий подив.У нашо...
Юрій Фоменко

Лютий 2015 року

Лютий 2015 року. Заграви і канонади на Дебальцевській стороні.З сторони Глодосово, степом на блокпост, вийшла літня жіночка з хлопчиком років чотирьох-п'яти. Ледь одягнені,тремтячи від холода, стояли...