App Store Google Play

Трамвай Української революції у Катеринославі: 30 хвилин від вокзалу до Соборної площі і безкоштовний проїзд військовим

01.08.2017 18:00
Трамвай Української революції у Катеринославі: 30 хвилин від вокзалу до Соборної площі і безкоштовний проїзд військовим

Лінія N1 - найдавніша у місті

У цьому році Дніпровский електротранспорт святкує 120-річчя роботи. 26 червня 1897-го року Катеринослав став третім містом на території Російської імперії (раніше були Київ та Нижній Новгород), де з’явився цей найпрогресивніший у ті часи міський транспорт. Що цікаво, відкрили його бельгійські інвестори, - для будівництва та експлуатації трамваю створилося акціонерне товариство «Société Anonyme Tramways électriques d’Ekaterinoslaw» (Анонімне товариство «Електричні трамваї Катеринослава») і до 30-их років він увесь був вузькоколійним. Саме у цей день у місті відкрився рух по першій лінії, яка працює і по цей день, - 6 моторних вагони виробництва німецької фірми MAN почали бігати від залізничного вокзалу до площі Соборної (точно по нинішньому півколу, огинаючи площу з півночі) і далі до Табірного (згодом Нагірного) ринку до вулиці Табірної (проспект Гагаріна), назва яких пішла від військових казарм (нині казарми Академії МВС) та артилерійських складів. Сучасний транспорт обзавівся власним депо на Озерній площі (поряд з ринком, нині «Озерка»), де знаходиться і нині.

До революційних подій 1917-го року у місті була дуже розгалужена електротранспортна мережа. Зазначимо, що тоді працювали і розвивалися уже дві трамвайні установи. То й же самий «бельгійський» трамвай відкрив ще дві лінії. Одна йшла від вокзалу по проспекту до вулиці Йорданської (нині Коцюбинського), де вагони звертали у сторону нинішньої Набережної. В ті часи там на березі Дніпра знаходилися купальні, - традиційні місця хресних ходів та хрещення води. Неподалік був головний собор Катеринослава, - Успенський, де на служіння збиралося ледь не все місто. Третя лінія йшла від Пристаней (тодішній порт – згодом його перенесуть на нинішнє місце на пару кілометрів ближче до центру) до Озерного ринку, а далі по проспекту на вулиці Олександрійській (нині Січових Стрільців) підіймалася до Троїцького ринку, що працював і тоді.

Після 1905 року у Катеринославі з’являється і державний Міський трамвай з чотирьох ліній, що працював у другорядних районах міста. «Брянська лінія» збирала робітничий люд з Брянського заводу (нині завод Петровського), з Чечелівки та йшла по Пушкінському проспекту (нині проспект Пушкіна) і спускалася у район вокзалу. Казанська лінія підіймалася вгору від вокзалу до Пушкінського проспекту і прямувала до вулиці Казанської (нині Михайла Грушевського), де підіймалася аж до краю міста, де зараз знаходиться кільце 4-го трамваю. Третя лінія йшла від Брянського заводу по Пушкінському проспекту аж до Троїцького ринку, де, петляючи у кварталах, спускалася до Міської Управи (ця шикарна споруда і нині знаходиться на перехресті проспекту та Катерининського бульвару). І найкоротша, четверта муніципальна (та сьома загалом у місті) лінія підіймалася вгору від Міської Управи по нинішній Виконкомівській (тоді Управській) до вулиці Столипінської (нині Святослава Хороброго/Чернишевського), де повертала до Нагірного ринку та йшла по Табірній вулиці, - до солдатських казарм та складів, обривалася геть за містом у районі нинішнього спуску з проспекту Гагаріна до Південного вокзалу.

Робочі будні з запахом пороху та «націоналізація»

У бурхливому 1917-му році усі трамвайні лінії з невеликими збоями курсували у тих же напрямках. Вони не працювали лише у екстраординарних ситуаціях, - згодом для містян пусті рейки стануть вісником страйків, стрілянини та зміни влади у місті. Так перша згадка про зупинку бельгійського трамваю відноситься до періоду першої українсько-радянської війни у грудні 1917-го року. Червона Росія, що на словах визнавала УНР, інспірувала повстання у містах південного сходу України та відправляла їм на допомогу свої війська. На словах більшовики підтверджували невтручання у внутрішній конфлікт в Україні. У 20-их числах, отримавши зброю з Москви, більшовики підняли повстання у Катеринославі проти влади Української Народної Республіки. Уенерівські гайдамаки не контролювали робітничі райони міста, - Чечелівку та Брянський завод. Дізнавшись про те, що в місто зі сходу прямують підрозділи російських «іхтамнєтав», місцеві червоні вирішили вибити гайдамаків з усього міста. Вони зорганізувалися у Будинку Губернатора, а українські гайдамаки зайняли позиції напроти – у Головпоштамті.

26-го грудня 1917 року співробітники бельгійського та міського трамваю розмірковували чи варто їм виїжджати з депо чи ні, - у місті запахло смаженим. О 12:00 по Брянському заводу почала гатити українська артилерія, там запрацював гудок, що, як виявилось, був сигналом до червоного повстання. До заводу стягувалися робітники, а в центрі міста між Головпоштамтом та Будинком Губернатора стрілянина велася з гвинтівок, на дахах працювали кулемети, через проспект літали гранати, що розривали лінії проводів та крони дерев. У цих умовах транспортники не могли вийти на лінію. Бої тривали три дні, - гайдамаки, втративши можливість захопити Брянський завод, сконцентрувалися на охороні вокзалу та атаках на червоних, що закрилися у Будинку Губернатора. Червоні тримали відчайдушну оборону, міські гласні (депутати) намагалися виступити посередниками та організовували переговори, які нерідко проводилися у обложеному Будинку Губернатора прямо під столами під свистом та дзижчанням куль.

Доля протистояння вирішилася на лівому березі Дніпра, - на Ігрені та в Нижньодніпровську (тоді були окремими населеними пунктами), де гайдамаки не змогли втримати Самарський, а потім і Амурський мости. В результаті чого потягом на вокзал увірвалися кілька сотень «неіснуючих» по версії більшовицького міністра закордонних справ, бійців російської червоної гвардії. 29 грудня вони розпочали зачистку міста та обложили Головпоштамт. Деяким українським офіцерам вдалося вирватися з міста, інших розстріляли, коли гайдамаки склали зброю.

Після цього Катеринослав на три місяці став червоним. У місті розгорнувся «червоний терор», у селі противилося вилучення зерна, фабрики та заводи, у тому числі і трамвай, «націоналізували». Як саме проходила «націоналізація» Катеринославського трамваю встановити важко, однак, можливо, вона мало чим відрізнялася від «націоналізації» підприємств. Устаткування з них вивозилося в Росію, - на фабрики Москви, Петрограду та Твєрі – основних міст комуністів, де панували розруха та голод. Трамваї міста не працювали і до початку квітня 1918-го року, коли Катеринослав звільнили загони Вільного козацтва УНР та союзні їй війська, - німці та австро-угорці.

Гетьманські часи: відновлення руху, безкоштовний проїзд військовим та нові бої

Місяць влади УНР у місті не йшов на користь міському трамваю – він знаходився на утриманні УНР, яка, як і більшовики не визнавала приватної власності. Фактично електротранспорт стояв, як і усіляке виробництво та господарство УНР. Австро-німці, бачили анархію та безлад і почали задумуватися аби змінити режим у країні. Австрійці намагалися проголосити Українське королівство на чолі з Вільгельмом Габсбургом. Член імператорської родини давно любив Україну, вивчив мову, писав вірші українською, а з початком Першої Світової керував підрозділом Українських Січових Стрільців та саме зараз, навесні 1918-го року, перебував у Олександрівську (Запоріжжя). На Хортиці він проводив вишколи УСС перед відправленням під Слов’янськ для боротьби з більшовиками. Однак спритнішими виявилися німці, на яких вийшов колишній царський офіцер, особистий охоронець Миколи II та нащадок давнього козацько-старшинського роду гетьмана Івана Скоропадського, Павло Скоропадський. 29 квітня він при невтручанні німців проводить державний переворот та проголошує себе гетьманом Української Держави.

Скоропадський згортає усі соціалістичні «експерименти», відновлює дореволюційні порядки та відновлює приватну власність. У Катеринослав стали повертатися хазяї заводів та фабрик, - американські, британські, німецькі та бельгійські капіталісти. Місто виросло у населені за рахунок російських мігрантів, що тікали з більшовицької Росії, відкриваються банки, перший в місті и університет, створюються силові органи України, - Державна Варта, що поєднувала у собі функції поліції, жандармерії та внутрішніх військ, на ротацію приїжджають численні австрійські війська, відтак у губернському центрі знову починає бігати трамвай, який працює, як і в передреволюційні часи, до 21:00. Після адміністративної реформи, у Сьомому районі міста робота трамваю продовжується аж до півночі, а передні майданчики, де немає сидячих місць, відводяться для безкоштовного проїзду австрійським та німецьким військовим та чинам Державної Варти. Що цікаво, тоді трамвай з вокзалу до Соборної площі доїжджав за 30 хвилин, що цілком можна порівнювати зі швидкістю нинішньої лінії N1. Однак, заради справедливості зазначимо, що навряд чи тодішні трамваї могли мати меншу кількість зупинок і зрозуміло, що на шляху їм не потрапляли світлофори та рух автомобілів та пішоходів мільйонного міста.

Страйки, знеструмлення та бойові дії у місті

Однак такий порядок проіснував не довго. Гетьманська влада потруху танула на очах, - у країні зростав опозиційних рух, по селам здіймалися численні повстання, а міста охоплювали страйки. Державна Варта ледь справлялася з виступами, діяльністю українського лівого прореспубліканського підпілля, більшовицькими терактами та зростанням криміногенної ситуації. У листопаді 1918 року Німеччина та Австро-Угорщина, виснажені війною з Антантою, уклали перемир’я та почали відводити війська зі Східної Європи. Втративши підтримку німецьких штиків, Скоропадський повністю сконцентрував владу на місцях у руках військових. У Катеринославі почалися страйки, виступи, вуличні пограбування та напади на житло містян. Єврейська громада, аби попередити погроми, організовувала самооборону. Генеральний хорунжий Васильченко, аби стабілізувати ситуацію у місті, заборонив продаж алкогольних виробів, що спричинило невдоволення. Однак, коли закрили робітничу газету «Дєло», в Катеринославі вибухнув дводенний загальний страйк усього робітництва. 11 листопада місто було знеструмлене і вперше за часів Української Держави електротранспорт у місті не діяв. 12 листопада адміністрація міста видала постанову, згідно з якою заборонялися страйки працівникам водогону, електростанції та залізничникам. О 22:00 у місті з’явився струм і у нічний рейс відправилися транспортники лінії Вокзал-Соборна площа.

14 листопада Україну охоплює антигетьманське повстання, у Катеринославі Чечелівку та околиці Брянського заводу контролюють червоні, на вокзалі останні залишки Державної Варти роззброїли українські республіканці, що зайняли штаб у готелі «Асторія», далі до вулиці Семінарської (Моссаковського/Цеткін) знаходяться шматками австро-угорських військ, що саме у ці дні дізнаються про розпад їх держави, Нагірну частину міста контролюють колишні гетьманські війська, що оголосили себе денікінцями.

Жодна з цих влад не визнає одна одну, у місті курсують імперські рублі, гетьманська гривня, австрійські та німецькі марки. Міська Управа не знає чию владу вона визнаватиме сьогодні зранку, а чию увечері, не кажучи уже про завтра, вночі містом ходять чи то грабіжники, що обдирають крамниці та будинки чи то квартальна самооборона, яка захищає ті ж самі крамниці та будинки від тих же самих грабіжників. У газетах немає нічого, окрім пропаганди та чуток, що на місто наступають чи то війська якогось страшного горлоріза Махно, чи то французький десант з Одеси.

Якимось дивом ще місяць це місто живе звичайним життям, а трамвайний маршрут Вокзал-Соборна площа - це ледь не єдине, що поєднує червону, синьо-жовту, австрійську та біло-синьо-червону частини міста. У перших числах грудня, звичайним морозним ранком містяни помітили, що трамвай знову не виїхав на маршрут. Недобрі передчуття відразу підтвердилися, коли з Нагірної частини міста почали лунати постріли. Це колишні гетьманці розмістили артилерійський розрахунок прямо на Нагірному ринку, зайняли позиції у навколишніх будинках та почали відбивати наступ петлюрівців, що йшли знизу – по нинішнім вулицям Шевченка у напрямку Гірничої академії та по Святослава Хороброго прямо на ворожу артилерію.

Врешті-решт, петлюрівцям вдалося витиснути з міста білих, потім айстро-угорців і взятися за червоних. Бої у місті йшли увесь грудень, наприкінці якого червоні, уклавши союз з Махно, вигнали українських республіканців. Однак через кілька днів, 1 січня 1919-го року війська отамана Самокиша відновили в Катеринославі владу УНР. Місто готувалося до перейменування у Січеслав та святкування акту проголошення Злуки УНР та ЗУНР. 25 січня червоні війська вибили третю і останню українську владу у місті. протягом 1919-го року за місто будуть вести бої Махно, отаман Григор’єв та білі. У місто будуть вдиратися з півдня, півночі та заходу. Незважаючи на це, трамвай буде працювати до жовтня 1919 року. Потім зруйнуються колії на лінії до купалень по вулиці Йорданській. У 1920-му році, коли за місто уже будуть боротися білі та червоні, електротранспорт працював лише два місяці. І лише у 1921-му році колишній «бельгійський» та «міський» трамваї націоналізують більшовики та відновлять постійний рух.

Маршрути трамваю у Катеринославі у 1913 році
Вагони фірми MAN, що курсували у Києві та Катеринославі
Трамвай на Проспекті
Трамвай на вулиці Йорданській (нині Коцюбинського)
Трамвай у центрі міста

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Загрузка...


Hoвини ПАРТНЕРІВ

Юрій Фоменко

Ера милосердя

Наступає якась ера милосердя. Усі ті, хто в 2014 році активно гукав російські війська, обіцяв страшну кару проукраїнським громадянам, проклинав Київський Патріархат і НАТО, хаяв Європу, або ж просто с...
Продовжуючи тему освіти, яка у Дніпрі набула шалених корупційних розмахів, хочу розповісти про дуже цікавий її сектор, який передбачає набір під «своє» крило потрібних співробітників. А са...
"Замиловує, дратує, бісить ця загальна розслабленість і умиротвореність суспільства. Більшість людей свято переконані, що війна, стихійні лиха, революції, заколоти, повстання та геноцидсаме їх об...
12 вересня Тимура Тумгоєва відправили до Росії. Генеральна прокуратура блискавично зреагувала на запит агресора, навіть незважаючи на рішення Комітету ООН з прав людини про призупинення екстрадиції Ту...