App Store Google Play

Як у Катеринославі гетьманська СБУ за «сєпарами» слідкувала

14 Липня 14:00
Як у Катеринославі гетьманська СБУ за «сєпарами» слідкувала

Приїзд «Батька» - агента Кремля

99 років тому в липні 1918-го року в гетьманському Катеринославі влада почала серйозно слідкувати за особами, які не підтримували державний устрій. По селах губернії ширилося невдоволення – гетьманська влада повертала майно та землю поміщикам після минулорічного «чорного переділу». Нерідко повертати майно доводилося силою – за допомогою гетьманської «Варти» та австрійських військ. Наприкінці місяця – 21 липня, в губернію у рідне Гуляйполе під виглядом молодого вчителя з підробленим паспортом з Москви повернеться анархіст Нестор Махно. Саме звідси і почнеться зірковий час «батька» Махна, який сколотить повстанський загін, а потім і могутній корпус та почне бити гетьманські війська, австрійців, білих та червоних. Однак поки що «молодий вчитель» за плечима мав досьє ще у спадок від царської «охранки», кілька кримінальних проваджень, суд, відсидку у Катеринославському острозі (зараз на цьому місці сквер Героїв, обласна рада та облдеражміністрація), у московській «Бутирці», роботу голови Гуляйпольської управи, співпрацю з більшовиками та участь у бойових діях.

У квітні під час боїв за Катеринослав між червоними та німецько-австрійськими та українськими частинами, що розгорталися у районі вокзалу, на Чечелівці у районі Амурського мосту та станції у Нижньодніпровську, Махно у складі невеликого загону стояв в Чаплях. 4 квітня анархіст відступив разом з червоними від околиць Катеринослава. 8 квітня, коли влада УНР встановилася у Новомосковську та Павлограді, червоні загони, серед яких перебував Махно відступали на південь. Там певний час Махно чинив опір австрійцям та Вільному козацтву УНР, але потім разом з «червоними» відступив до Таганрогу. Після того, як «червоні» втратили Україну та розпочали переговори про мир та демаркацію кордонів, Нестор Іванович подорожував більшовицьким Поволжжям, спостерігав як комуністи будують соціалістичну республіку та навіть зустрічався зі Свердловим та Леніним, які хотіли відправити хоч і анархіста, але «здібного» у Харків, де була велика більшовицька агентура. Однак сам Махно вирішив повертатися додому – у Гуляйполе.

У великих містах губернії та України загалом ситуація була стабільнішою. Створені гетьманом силові структури перебирали на себе повноваження, - йшло формування війська, а Державна Варта виконувала не лише поліцейські функції та й контррозвідні. Взагалі це був орган, що у своєму складі об’єднував кілька служб, - вони охороняли залізниці, державні установи та правопорядок, вели розслідування кримінальних справ, слідкували за внутрішньою безпекою в Українській Державі та у власній структурі зокрема. Загони Махна ще зустрінуться з цими підрозділами. Після невдалих соціалістичних експериментів Центральної Ради, яка не вбачала потреби у створенні армії, поліції та спецслужб, у Державну Варту прийшли досвідчені кадри ще царської Росії, перед якими стояло завдання боротися зі злочинністю, яка за роки розрухи Світової війни та революції досягла грандіозних масштабів, упорядковувати громадський порядок та слідкувати за небезпечними особами.

«Розробка» антидержавних елементів

У липні в Україні гетьманська влада розпочала кампанію по стеженню за різними елементами та особами, що у той чи інший спосіб могли би спричинити переворот. При цьому в Києві цю кампанію проводили силами своїх, а не місцевих співробітників. У тому ж липні місто відвідав співробітник департаменту Державної Варти при Міністерстві Внутрішніх Справ Бєлізцов. Його завданням було проаналізувати громадсько-політичну ситуацію у місті та губернії, виявити елементи, що не визнають чинну владу та встановити які з них готові до більш рішучих дій та чи не ведуть вони якусь організаційну роботу зі своїми однодумцями. Після багатоденної «плідної» за його ж власними словами роботи Бєлізцов відправляє у Київ донесення, де вказує імена та прізвища багатьох містян до того ж з різних соціальних статусів та положень, - туди потрапляли представники місцевих еліт, цивільні та військові особи, різнороби та робітники. «Агентурные сведения о лицах, не признающих существующего строя по г. Екатеринославу и Александровску (нині - Запоріжжя)» - стали унікальними свідченнями діяльності гетьманських спецслужб у нашому регіоні.

Там було донесення на певного М.Є. Малтапара – колишнього члена міської управи (нинішнього аналогу міськвиконкому), члена партії соціалістів-революціонерів (опозиційна до гетьмана партія), який вів словесну пропаганду проти гетьманської влади. У поле зору співробітника Варти потрапив і Василь Олексійович Біднов, викладач місцевої Духовної семінарії, - один з найбільших спеціалістів з історії церкви на теренах колишньої імперії, один з найкращих знавців історії українського козацтва. Василь Олексійович, як і багать хто з українських діячів міста, очевидно, не сильно підтримував гетьманський режим. Однак це не завадило йому працювати далі у структурі Міністерства науки та освіти Української Держави. Незважаючи на певні агентурні донесення на нього, вченого скоро запросять працювати в Державному Університеті у Камянці-Подільському, де Біднов отримає власну кафедру.

Згадує у своїх донесеннях Бєлізцов робітника Брянського (нині ім. Петровського) заводу Фірсова та чоботаря Юхименка. Агент Варти також мав доступ до анархістських кіл, де виокремив деякого Фролова, - «анархист без занятий, агитирует против государственного порядка и власти гетьмана на Украине, готовый к активному выступлению», Д.Д Оргусар – бухгалтер артилерійського складу, за свідченнями Бєлізцова, «не признает Украины как самостоятельной державы и за деньги готов служить кому угодно». Про той період згадує і наш земляк, історик та письменник Панас Феденко. За його словами у різних частинах міста можна було почути пісні та частівки політичного характеру. Він навіть приводить деякі з них: «Украина хлеборобная немцу хлеб отдала, а сама голодная». Не менш дотепні та їдкі були частівки й українською мовою: «Від Києва до Берліна - самостійна Україна».

Чутки про «царя-визволителя»

Що цікаво, агентурна робота велася у багатьох регіонах України і навіть у глибинці. Там за свідченнями агентів Державної Варти настрої серед населення були геть дрімучі та подекуди мало не шизофренічні. Ось що пише у своїй доповіді за 20 липня 1918 року співробітник Варти, що працював у сусідній, Херсонській губернії. «Деревенский люд глубоко убежден, что в России существует царь, но правительство (Української Держави - Авт) и немцы это скрывают. Второй слух, что во главе с великим князем Николаем Николаевичем (двоюрідний брат Миколи II), а другие говорят с Михаилом Александровичем (молодший брат Миколи II), уже бьют австро-немецкие войска, идут на помощь украинскому народу, ожидая с их стороны свержения австро-германцев». Звісно, ні селяни ні сам агент, що писав доповідь не знали, що станом на 20 липня Миколу Миколаєвича евакуювали союзники по Антанті, а Михайло Олександрович уже тиждень як був розстріляний червоними у Пермі, Микола II разом з усією своєю сім’єю був розстріляний тими ж більшовиками три дні тому у Єкатеринбурзі. Однак Микола II офіційно відмовився від трону ще півтори роки тому і ні він, ні жоден представник родини Романових не претендували ні на трон, ні взагалі на якусь помітну роль у політиці, перебуваючи у засланні.

Тим не менше, ці чутки були дуже поширеними, - це треба розуміти, адже саме на цій хвилі, 2-3 зрозумілі масам лозунги («Грабуй награбоване», «Земля – селянам», «Фабрики – робітникам») більшовики розкладали дисципліну на фронті, вчинили з другої спроби переворот. Саме такі чутки за допомогою офіцерства розкладали Українську Армію, багато вояків з якої перейде на сторону білого руху, що буде боротися за ці степи з Махном та червоними аж до осені.

Ігор Кістяковський - голова МВС Української Держави у липні-жовтні 1918 року
Нестор Махно у еміграції
Катеринослав часів Гетьманату Скоропадського


Hoвини Join

Погода, Новости, загрузка...
Максим Мірошниченко

Моя країна

Взагалі знаєте, президент моєї країни - це президент закинутої на заднє подвір'я історії країни, яку хочуть розколоти та розвалити. Значній масі населення якої на це начхати. Суди якої виправдовують р...
Анастасія ГОРЯЧА

До людей, як до худоби

Якось Яніка Мерило стрімила з СВ потяга, здається, Київ-Львів... Вона казала про реформи, які таки відбуваються в нашій країні, демонструючи новеньку плазму у люксовому вагоні. Довелось якось і мені п...
Юрій Фоменко

Земля країни Герр

1970 рік. Наше місто розросталось на лівому березі. Вже вийшло за межі Мануйлівки і розбудовувалось у плавнях і на пісках.  З появою нових будівель виникало питання закладки зелених зон. А для зе...
Год назад прошёл тендер на создание концепции развития транспортной сети Днепра и всё мои прогнозы по этому документу сбылись:1) Вероятней всего расчитана она будет на 4-5 лет(как раз под сроки реализ...