App Store Google Play

Більшовицькі теракти проти Української держави Павла Скоропадського

28 Червня 10:30
Більшовицькі теракти проти Української держави Павла Скоропадського

Нинішня терористична агресія Росії щодо України – далеко не новий хід російських спецслужб. 99 років тому Українська Держава Гетьмана Павла Скоропадського, що за допомогою австрійців та німців витіснила більшовиків за Білгород та Слов'янськ, зіткнулася з цілеспрямованою серією терактів, що організовував «гібридний» ворог.

Гетьманська реформа поліції та розвідки

Після розгону Центральної Ради та ліквідації Української Республіки у квітні 1918 року, Павло Скоропадський взяв курс на фактичну контрреволюцію, спираючись на австро-німецькі багнети, крупних капіталістів і землевласників та колишню царську адміністрацію. Поступово Гетьман почав створювати органи влади: запрацювали колишні, ще дореволюційні, міські Думи та призначалися губернські, повітові старости. Поступово йшов процес створення війська, який гальмувався німцями та австрійцями. Однак Україну гетьман поділив на дев'ять військових округів, що охоплювали дев'ять тогочасних губерній. У кожному з них створювався військовий корпус з піхотних, кінних, бронетанкових та авіаційних підрозділів.

Не менш важливою справою було створення і Державної Варти, на яку покладалися поліцейські та розвідувальні функції. І скоро Варті довелося вдаватися до вкрай непопулярних заходів – Україну струшувала тяжка кримінальна ситуація та тяжкі теракти, організовані червоними з Москви силами тутешніх анархістів та криміналітетом. Спочатку фінансувалася варта за рахунок місцевих Дум і лише через кілька місяців перейшла на фінансування за рахунок державної скарбниці. У департаменті Державної Варти при МВС служили до 60 тисяч чоловік, що охороняли залізниці, кордони держави, громадський правопорядок, вели розслідування кримінальних справ та слідкували за політично неблагодійними особами.

«Здається ми тут танцюємо на вулкані»

6 червня 1918 року Київ струсила пожежа на артилерійських складах на Звіринці (нині цей історичний район міста злився з Печерським районом). Пожежа була організована вміло, - вогонь швидко дістався боєприпасів і потім почалася справжня катастрофа. За даними Державної Варти, унаслідок вибухів загинули більше 200 чоловік, 1000 жителів були поранені, 900 дворів та домогосподарств були знищені, кілька тисяч чоловік лишилися без засобів для існування та без даху над головою.

Ось як згадував про вибух Михайло Булгаков: «коли громадяни рушили, як мурахи, по своїх справах, заспані прикажчики почали відкривати у крамницях штори, прокотився по місту страшний та зловіщий звук. Він був нечуваного тембру, - не гармата і не грім, - але настільки сильним що багато кватирок відчинялися самі по собі і все скоро задрижало. Потім звук знову повторився, пройшов по усьому Верхньому місту, скотився в Місто нижнє – Поділ...З Печерська побігли скривавлені люди з виттям та криками. А звук пройшов і утретє, і так що почало з гуркотом обвалюватися в печерських будинках скло і земля хиталася під ногами. Багато хто бачив тут жінок, що бігли в одних сорочках і кричали страшними голосами. П'ять днів жило після цього місто, з жахом очікуючи що по течуть з гори ядовиті гази» - пише російський письменник, що жив тоді в Києві.

Кілька днів тривав пошук тіл та похорони, люди, що лишилися без домівок та речей годувалися у відкритих по околицях спеціальних пунктах для харчування. Жахіття тривало кілька днів. Ось як згадував ті дні український діяч, що працював у гетьманській адміністрації Дмитро Донцов: «11 червня... О пів до четвертої бачив згори, з мого бюра, як попри нього Хрещатиком ішла процесія з жертвами вибуху на Звіринці кілька днів тому. Трумни, музика військова, наша міліція, німці. Грали похоронний марш, один з тих, які завше робили таке стрясаюче вражіння на мене. Здається, що всі ми тут у Києві танцюємо на вулькані», - пише Донцов.

Рука Кремля

Ледве місто почало оговтуватися від вибуху, як 8 червня більшовики та ліві есери збурило повстання у Таращанському повіті. 10 серпня повстанці зайняли весь повіт, у бої включитися німецькі війська і зайняли Таращу, однак бої по лісах тривали до липня. А у цей час, з 5-го по 12-те червня у Москві відбувався з'їзд українських більшовицьких втікачів з України. Колишні діячі Одеської, Таврійської та Донецько-Криворізької «республік» створили КП(б)У та проголосили за мету встановлення «влади рад» в Україні.

14 червня у Києві, що ще відходив від вибухів, які стерли з лиці землі цілий район, сталася інша велика пожежа. Цього разу на міських дров’яних складах, де міська адміністрація зберігалися заготовлені дрова на зиму. Наслідки підпалу були не такі страшні, про жертв особливо не повідомлялося, але Варта почала шукати сліди «роки Москви», з якою лише два дні тому підписали мир. Однак більшовики не хотіли чітко розмежовувати свої кордони з Україною, а компромісну 15-кілометрову нейтральну смугу від Чернігівщини до Білгорода та Слов'янська використовували як базу для формування двох повстанських дивізій, які періодично вступали у бої під Слов'янськом.

Замахи на Гетьмана та намагання розбудити лівих у Німеччині

Чи не відразу після гетьманського перевороту Партія лівих есерів, що тяжіла до більшовиків, почала готуватися до вбивства Павла Скоропадського та керівника німецьких військ в Україні генерал-фельдмаршала Генріха фон Ейхгорна. Інтернаціоналісти планували чинити терор проти німців задля зриву Брестського миру, повалення влади у Німеччині та подальшого розгортання європейської революції. Для цього з Москви прибула бойова група, що співпрацювала з українськими однопартійцями. Використовуючи мережу конспіративних квартир, вона кілька місяців вела роботу по встановленню графіку переміщень Ейхгорна та Скоропадського по Києву та розпорядок їх дня. Група стежила за своїми цілями кожного дня, бойовики аби не походити очі вартовим навіть спеціально гримувалися та переодягатися.

У результаті 30 липня один з бойовиків знайшов нагоду кинути під ноги вибухівку генералу та його помічнику. «Ми щойно закінчили снідати в саду», - пише Скоропадський, - «і я з генералом Раухом хотів пройтися садом, що прилягав до мого будинку. Не відійшли ми й кількох кроків, як пролунав сильний вибух неподалік будинку…Я і мій ад’ютант побігли туди. Ми побачили справді тяжку картину: фельдмаршала перев’язували і вкладали на ноші, поруч лежав на інших ношах його ад’ютант Дресслер з одірваними ногами, він, поза сумнівом, помирав. Я підійшов до фельдмаршала, він мене впізнав, я потиснув йому руку, мені було надзвичайно жаль цього поважного старого…Я відчував, що його смерть лише ускладнить обстановку в Україні».

Терористів вдалося затримати, лише частина бойової групи покинула Київ. Цим самим вдалося попередити й замах на життя гетьмана, який був запланований під час панахиди за Ейхгорном. Виконавця, Бориса Донського повісили, а Ірину Каховську через подальші революційні події стратити не встигли

Теракти поширюються на Одесу

Неспокійно було і в Одесі – іншому військовому та політичному центрі України, де перебувало австро-угорське командування, - місто кишіло підпільниками. 1 серпня у повітря злетів один зі складів зброї. Про жертв (у тому числі і серед цивільних) не повідомлялося, однак ситуація у місті загострилася. Австрійці підозрювали теракт, незважаючи на те, за два дні до цього стався вибух на складі військової амуніції. Як згадує Степан Шухевич (дядько Романа Шухевича), що керував польовою жандармерією у місті, 30 липня невеликий вибух призвів до тимчасових проблем з видачею воякам нової амуніції. Згодом з'ясувалося, що причиною вибуху стало необережне поводження з гранатою одного вояка-угорця.

Розгардіяш у війську шириться і руками білих агентів та перебіжчиків. Так, наприклад, командир Одеського авіадивізіону розпочинає підготовку для передачі на Білий Дон кількох літаків. Задум йому у повній мірі не вдасться, але врешті-решт восени 1918-го року він на одному з найкращих літаків дивізіону, використовуючи заздалегідь підготовлених пункт для дозаправки, особисто перелетить Чорне Море, де перейде на службу до Денікіна.

* головне фото - вибухи на Звіринці у червні 1918-го року

Офіцер Державної Варти
Погони Державної Варти
Пункт Харчування для постраждалих унаслідок вибуху на Звіринці

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Загрузка...


Hoвини ПАРТНЕРІВ

Селище офіціно перетворюється в мікрорайон міста Дніпро.Історія селища починаєя в часи Другої світової віни. Повітряні сили німецької армії будують тут летовише і інфраструктуру навколо нього - метале...
Дана новина попалася на очі випадково – через моніторинг новин по Дніпру. Від Дніпра тут якщо чесно лише аеропорт, але сама новина – просто пісня. В тому сенсі, що є наглядною ілюстрацією...
Ігор КУЛІКОВСЬКИЙ

В одній країні...

В одній країні керівник республіки пішов в замєс з міністром МВС. (опускаючи терміни "псевдо", "помилка", "404")Хтось казав про різність ідеологій і глобальні політичні мотиви. Хтось казав про "руку о...
Максим Мірошниченко

Не лише початок, але й поворот

21 листопада - це не тільки початок Революції Гідності. У цей день у 1920-му році уряд УНР перейшов польський кордон і назавжди втратив територію. 12-тисячне військо та урядовці вірили у те, що продов...