App Store Google Play

«Завтра.UA» – щоб захистити «позавчорашніх»

23 Червня 18:00
«Завтра.UA» – щоб захистити «позавчорашніх»

Не зважаючи на те, що президентські і парламентські вибори далеко попереду, підготовча робота в цьому напрямку не зупиняється ніколи. Кланово-олігархічні структури, які, по суті, керують країною, під різним соусом підтримують «старих» і готують «нових», аби якомога довше впливати на політичні процеси, а отже, зберігати і примножувати свої капітали. Особливо цинічно тут поводяться ті, хто, власне, і створював цю систему. За багато років вони настільки витончили свою «майстерність», що розібратися в ситуації можуть далеко не всі. Про що мова?

Нещодавно у Києві відбувся захід, який був досить активно розрекламований і викликав неоднозначну реакцію. Фонд олігарха Віктора Пінчука провів 10-й Щорічний молодіжний форум, на якому стипендіати програми «Завтра.UA» розробили 24 соціальні проекти, спрямовані на вирішення проблем, що стоять перед мешканцями міст Донецької та Луганської областей. На відповідному сайті zavtra.in.ua йдеться про те, що форум стипендіальних програм «Завтра.UA» об’єднав близько 400 стипендіатів, серед них 9 отримувачів грантів програми «Всесвітні студії», які навчатимуться на магістрів у найкращих університетах світу, та 100 нових переможців стипендіальної програми «Завтра.UA».

Але це не все. Щоб додати солідності заходу, Фонд Віктора Пінчука вже за традицією намагається запросити людей, щодо яких в суспільстві склалася — більше чи менше — позитивна репутація (тут можна згадати щорічні — Ялтинський форум, український ланч на Давоському економічному форумі, а в цьому році був започаткований відповідний ланч і на Мюнхенській безпековій конференції). Отже, цього разу «у церемонії нагородження взяли участь: прем’єр-міністр України Володимир Гройсман, музикант та громадський лідер Святослав Вакарчук, головний редактор газети «Дзеркало тижня» Юлія Мостова, народний депутат, громадський діяч та засновник неурядової організації Global Office Мустафа Найєм, бізнесмен і філантроп Віктор Пінчук». 

Напевно, якби Пінчук дійсно був бізнесменом і філантропом, який з благими намірами для країни реалізовує всі свої проекти, то питань би не було. Навіть більше, в такому випадку його діяльність можна було тільки вітати. Однак, як показує практика, не все так просто. Чому?

Микола Томенко: "Кучма має таке ж відношення до демократичних норм конституції, як Янукович до безвізу" 

Буквально напередодні молодіжного форуму прем’єр-міністр Володимир Гройсман, який наступного дня став головним гостем заходу, раптом розсипався в компліментах на адресу Леоніда Кучми — тестя Віктора Пічнука. «Якщо бути абсолютно чесним, то необхідно сказати, що найбільше для розвитку місцевого самоврядування в нашій країні зробив другий президент України Леонід Данилович Кучма — це очевидний факт. При ньому була прийнята Конституція, при ньому був прийнятий закон про місцеве самоврядування, який вперше дав нам можливість підійти до питання місцевого самоврядування», — заявив він у Запоріжжі під час виступу на Міжрегіональній конференції з питань впровадження реформи децентралізації (ua.interfax.com.ua).

Подібна заява одразу отримала реакцію. «Біда, коли очільники держави не знають історії національного конституціоналізму, — написав у себе в «ФБ» народний депутат 4-8 скликань Микола Томенко. — Перша Конституція Незалежної України була ухвалена парламентом 28 червня 1996 року ВСУПЕРЕЧ позиції Леоніда Кучми. У версії проекту Конституції від 23 листопада 1995 року від Кучми — модель сильної президентської республіки з двопалатним парламентом і мінімальними повноваженнями місцевого самоврядування за калькою Російської конституції. Далі більше, цей проект авторитарної Конституції Кучма своїм указом виніс на референдум без згоди ВР. Натомість депутати ухвалили конституційною більшістю Основний Закон України, в якому президентсько-парламентська республіка без двопалатного парламенту! Таким чином конституційний референдум від Кучми, запланований на 25 вересня 1996 року, було скасовано. Отож Кучма має таке ж відношення до демократичних норм Конституції 1996 року, як Янукович до безвізу!».

Як бачимо, українські політики, не дивлячись на численні факти і трагічні наслідки для країни, продовжують хвалити другого президента Леоніда Кучму. «Ми маємо режим панування олігархічних монополій, батьком яких став Кучма, — коментує «Дню» народний депутат Сергій Висоцький. — Саме він був арбітром перерозподілу пострадянського спадку на території України. Цей режим передбачає спадковість зміни політичних поколінь в парадигмі збереження олігархічного впливу. Тобто змінюються партії, політичні обличчя, але за їх спинами залишаються гравці великого монопольного бізнесу. Так ведуть себе всі олігархи. Окремі з них з часом втрачають вплив, інші навпаки зберігають і примножують його, але принципи, за якими існує олігархічний режим, залишаються незмінними. І всі олігархи є сполученими посудинами».

Сергій Щербина: "Пінчук дуже тонко працює з так званими лідерами громадянського суспілсьтва" 

Здається в суспільстві вже трохи підзабули, але варто нагадати і про «болісні компроміси» Віктора Пінчука, які він оприлюднив в грудні 2016-го в американському виданні Wall Street Journal. Тоді олігарх фактично вивів формулу компромісу заради досягнення «миру» в Україні, умовно визнаючи українські території за Україною, але де-факто він пропонував відмовитись від них на користь окупанта до кращих часів. Півроку тому стаття Пінчука викликала хвилю обурення серед громадськості, частина політиків і громадських активістів навіть бойкотувала український сніданок в Давосі. Але, як бачимо, через певний час обурення вивітрилося і вчорашні критики знову в гостях у Пінчука. «Він дуже тонко працює із суспільною думкою і так званими лідерами громадянського суспільства, — коментує «Дню» журналіст Сергій Щербина. — Наголошую — так званими, тому що часто ці люди вважають, що мають благу ціль і для цього не гребують допомагати тому ж Пінчуку, Григоришину чи Льовочкіну. Це маніпулятивна політика».

Співак Святослав Вакарчук не вперше вже виступав перед публікою, скажімо так, не на музичні теми. Приклад. «Сьогодні зі мною трапилася цікава історія, — пише 14 червня у «ФБ» Олексій Давиденко. — Я вперше в житті живцем почув виступ Святослава Вакарчука. Ні. Не спів Вакарчука перед багатотисячною аудиторією фанів, як ви могли подумати. А довгий виступ Вакарчука гарною англійською мовою як одного з головних спікерів панельної дискусії, організованої Київською школою економіки, про майбутнє української економіки. Аудиторія зібралася дуже солідна. У залі були іноземні експерти і видатні дипломати, топи найбільших українських і міжнародних корпорацій, міністри і провідні прозахідні політики, депутати-оптимісти-активісти-журналісти... Вакарчук дуже хоче стати Президентом України! І якщо хтось сприймає це як жарт, то сам він про це думає цілком серйозно і вже почав активні кроки в цьому напрямку. У цей вечір він брав слово часто, говорив довго і багато... Після побаченого, для мене вже не виглядає таким дивним поява Вакарчука в президентських соціологічних опитуваннях. Запишіть. Вакарчук хоче!».

«Наскільки мені відомо, Вакарчук дійсно планує бути кандидатом на наступних президентських виборах, — каже Сергій Щербина. — Скоріше всього під кінець цього року почнеться активна рекламна кампанія. Безумовно, в цьому починанні його підтримує Віктор Пінчук. Останній відомий тим, що вміє виявити і знайти відповідний підхід до перспективних кандидатур. Але, на мою думку, Вакарчук у списку Пінчука не перший і не останній. Але варто пам’ятати, що Пінчук є частиною нинішньої влади, як і був частиною попередньої влади. Тобто він зберігає свій вплив за будь-яких часів. Він впливає на прийняття багатьох рішень через свої людей в політиці. Тому важко назвати Пінчука опозиційним олігархом. Взагалі фраза «позиційний олігарх» є нонсенсом».

Мирослава Гонгадзе: «На болоті фундмаент не збудуєш»

Виступ Юлії Мостової взагалі викликав багато схвальних відгуків. Хтось розшифрував її виступ і виклав у ЗМІ, хтось ділився своїми коментарями і враженнями в соцмережах. Дійсно, було сказано багато правильних слів. Власне, як і Вакарчуком. Але і тут є своя підноготна. «Юля, справді цікаво, натхненно і інноваційно, але на форумі з Пінчуком? Розумію, що це, як виглядає, головна платформа, але на болоті фундамент не збудуєш, як не старатись, перше треба болото висушити», — написала у себе на «ФБ» журналістка Мирослава Гонгадзе.

Стосовно Мустафи Найєма, то на заходах родини Кучми-Пінчука він далеко не вперше. Можна навіть сказати — постійний гість. Починаючи ще з часів роботи в «Українській правді», коли Найєм за рахунок Фонду Пінчука їздив на заходи олігарха і висвітлював їх, і закінчуючи діяльністю в якості народного депутата, який якось визнав, що не знав, що отримував гроші, про які він прозвітував в декларації, від Фонду Пінчука. Показово і те, що працюючи в «УП», яку заснував вбитий Георгій Гонгадзе, Найєм, як і його колега Сергій Лещенко, писали про резонансну «справу Гонгадзе — Подольського», але згодом перестали це робити. Навіть більше, ставши народними депутатами — жодного виступу з вимогою розслідувати цю справу. Це про стандарти в журналістиці, та і в парламенті також.     

Потерпілий у «справі Гонгадзе — Подольського» Олексій Подольський, коментуючи фото, на якому Віктор Пінчук позує із стипендіатами програми «Завтра.UA», взагалі заявив, що «це старт Віктора Пінчука в Президенти України». «А те, що він залучає і просуває різних громадських діячів, співаків, депутатів, — це все для того, щоб міцніше «обставити», щоб правильно поводився, нинішнього президента Петра Порошенка, як це колись вони зробили з Януковичем. Це запасні закладні на різні випадки життя», — додає Подольський. 

Який вихід? «Вийти з олігархічної системи ми зможемо лише тоді, коли чергова влада зрозуміє, що режим функціонування олігархічних монополій сприяє краху держави і її економіки, — відповідає Сергій Висоцький. — Тобто режим, при якому олігархічні клани сидять на потоках, які пов’язані з державою, та використовують стосунки із державою, щоб направляти ці потоки, рано чи пізно призведе до занепаду країни. Необхідно зруйнувати монополії, які були сформовані в Україні. Нам необхідна приватизація державної власності, потрібні прозорі процедури утворення тарифів, коли це питання буде виведено за дужки впливу олігархічних груп. Поки точка опору не зміститься з олігархів на середній клас, будуть створюватись і відповідні політичні проекти, які будуть обслуговувати інтереси не стільки суспільства, скільки конкретних монополістів як в бізнесі, так і у владі. Останні будуть залишатись закулісними гравцями в політиці».

«Завтра» — щоб захистити тих, хто «позавчора», — написала у себе у «ФБ» головний редактор «Дня» Лариса Івшина. А ще вона наголошує, що «люди, які відвідують подібні заходи, не бояться втратити репутацію, тому що у нас досі немає інституту репутації»

ДЕНЬ



Hoвини Join

Погода, Новости, загрузка...
Вчера товарищ с гордостью показывал мне подготовленный к покраске кузов его будущей новой игрушки – мерседеса 70-х годов. Главным предметом его гордости было то, что кузов в семидесятых на завод...
Максим Мірошниченко

Зневага

Йшов додому пішки. Якийсь херовий та невдалий день видався. Потім вирішив поїхати у трамваї. Так і швидше і людей поруч буде мало. А в мене ж ще є привілей - УБД. Ця фігня робить мені розкішну насправ...
Водитель-наркоман на нелегальном маршруте. В 10:00 утра.Отвратительней всего в этой ситуации то, что этот маршрут работает уже полтора года. Получил от полиции десятки протоколов, несколько водителей...
Максим Мірошниченко

Нащадки слави Січових Стрільців

Дзвонить пан Юрій Фоменко, каже шо поки одні петлюрівці-дезертири сплять або чубляться в інтернеті, інші петлюрівці саджають на Соборній площі ялівець (можжевєльнік) біля пам'ятного хреста воякам...