App Store Google Play

Передатування літочислення історії міста Дніпро в питаннях та відповідях

13.06.2017 18:00
Передатування літочислення історії міста Дніпро в питаннях та відповідях

Після того, як історики Дніпропетровщини звернулися до місцевої влади із пропозицією змінити літочислення обласного центру з 1776 р. на 1524 р., увагу до можливого позбавлення міста імперського міфу звернула не лише громада, але й бажаючі попіаритися на цій темі, зажадавши матеріальних аргументів її обґрунтованості.

Тож на найбільш поширенні питання відповідає один із ініціаторів звернення – директор Інституту історії Дніпра, доцент ДНУ Олег Репан.

 – Пане Олеже, отже однією з підстав до звернення науковців стала резолюція десятої обласной історико-краєзнавчої конференції «Історія Дніпровського Надпоріжжя», яку наприкінці квітня провів Дніпровський національний університет імені О. Гончара, участь в якій взяли науковці з різних міст і місцеві краєзнавці. То що вона із з себе представляє і чи маєте ви оригінал цієї резолюції з живими підписами учасників?

 – Звісно, це ніяка не профанація – у науковому світі такі речі неприпустимі. Резолюція конференції була прийнята на підсумковому засіданні 21 квітня 2017 року шляхом голосування. Ця резолюція з підписом головуючого, професора Світленка С. І., була спрямована до міськради. На цій же конференції було прийнято звернення до міського голови та міськради, відкрите для підписання науковцями. Наразі маємо понад 30 підписантів. Звичайно, це живі підписи учасників, що засвідчує фото документу. Оригінал теж можу продемонструвати громаді.

 – Ваші опоненти ставлять під сумнів, а чи насправді існують докази існування козацького чи ще якогось міста з 1524 р.?

 – Отже, саме питання формулюється некоректно. Йдеться не про місто, а про поселення, з якого виростає місто. Неспростовні докази існування такого торговельного поселення дають розкопки, які проводили археологи ДНУ (в тому числі один з опонентів-істориків п. В. Векленко) з початку 2000-х років. Перевіз, згідно знахідок золотоординських монет, функціонує тут з кінця XIV ст. Проте безперервний культурний шар з цього часу не фіксується, що не дозволяє науково коректно датувати виникнення постійного поселення з доби Золотої Орди. Водночас чітко простежується (монети 1509, 1547, 1580-90-і рр., товарні пломби 1524, 1525 рр., масово монети XVІІ ст.) існування поселення Самарь у XVІІ- XVІІІ ст. Чітким підтвердженням існування такого поселення є досліджений у 2012 р. фрагмент вулиці (3 будівлі, розкоп 8), життя на якому датується серединою XVІ-XVІІ ст., та дослідження 2017 р., які фіксують на іншій ділянці закриті комплекси, що функціонували у 1610-1630-х рр. До XVІІ ст. відноситься шинок біля перевозу, який припинив своє існування на 1688 рік.

 – Тобто підставою для передатування можна вважати знахідку однієї єдиної товарної пломби 1524 р. До речі, коли її було виявлено?

– Така пломба була виявлена у 2001 році під час планових розвідок співробітником НДЛ «Археології та історії Придніпров’я» ДНУ ім. О. Гончара Шалобудовим В.М. Якщо б така пломба була одиничною, це, справді, могло би бути поставлено під сумнів, як датуюча знахідка. Проте у 2009 році під час стаціонарних археологічних досліджень було знайдено пломбу ідентичного походження, тільки датовану роком пізніше – 1525 роком. Такими пломбами запечатували товари (наприклад, довгий сувій сукна), для гарантування їх якості. Наявність таких пломб на Старій Самарі підтверджує міжнародний характер торгівлі. Наведу цитату зі статті В.Векленка та М. Несправи «Археологічні пам’ятки як джерела локальної історії (на прикладі Богородицької фортеці)», 2009 р.,: «…торговельні пломби повідомляють про товарообіг у нижньому Присамар’ї у першій половині XVI ст.». В іншій статті (у співавторстві з І. Ковальовою та В. Шалобудовим), присвяченій археологічному вирішенню дискусії стосовно розташування містечка самарь та Богородицької фортеці, п. В. Векленко підтверджує важливість пломби 1524 р. для датування саме козацької Самарі. Зауважимо, що і надалі на території м. Самарь фіксуються товарні пломби – наприклад, з м. Гданська 1605 року, голландського м. Гельдерн тощо.

Задля того, щоб детальніше розібратися з матеріальними і методологічними аргументами, звідки починати відлік м. Дніпро, пропоную громаді ознайомитися із публікацією в «Українському тижні» №23 (499) від 8 червня 2017 р. – «Осідлати потоки: як виникло місто Дніпро» та сформувати власне ставлення до цього питання. Адже справжні історики-науковці лише надають ґрунтовні факти, але визначитися із віком міста мусить сама громада.

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Загрузка...


Hoвини ПАРТНЕРІВ

Багато чую останнім часом про геройство, мотивованість та крутість, як необхідні якості для солдата. Скажу чесно: фігня це все, як на мене.Герої затикають подвигами чужі або ж свої помилки.Найкраще пр...
Всі журналісти у Дніпрі знають, що я завжди відкритий для співпраці. Незважаючи у владі я, або ні. І жодного разу я не пошкодував про співпрацю. Бо завжди витримувались ази журналістської етики. Тобто...
Ярема ГАЛАЙДА

Про акції і провокації

Вчора не зміг прийти на мітинг «Свободу полоненим», бо приїхав до міста лише сьогодні рано вранці.Але, дякувати Кирилл Дороленко, сьогодні акція продовжилась біля «парку ракет»...
Антон МОРОЗ

Футбол поза спортом

Великий футбол, як і будь-який великий спорт, був, є і буде частиною політичних ігор. Варто лише зануритися у події минулого століття і побачити, що переважна частина масштабних змагань перетворювался...