App Store Google Play

Передатування літочислення історії міста Дніпро в питаннях та відповідях

13.06.2017 18:00
Передатування літочислення історії міста Дніпро в питаннях та відповідях

Після того, як історики Дніпропетровщини звернулися до місцевої влади із пропозицією змінити літочислення обласного центру з 1776 р. на 1524 р., увагу до можливого позбавлення міста імперського міфу звернула не лише громада, але й бажаючі попіаритися на цій темі, зажадавши матеріальних аргументів її обґрунтованості.

Тож на найбільш поширенні питання відповідає один із ініціаторів звернення – директор Інституту історії Дніпра, доцент ДНУ Олег Репан.

 – Пане Олеже, отже однією з підстав до звернення науковців стала резолюція десятої обласной історико-краєзнавчої конференції «Історія Дніпровського Надпоріжжя», яку наприкінці квітня провів Дніпровський національний університет імені О. Гончара, участь в якій взяли науковці з різних міст і місцеві краєзнавці. То що вона із з себе представляє і чи маєте ви оригінал цієї резолюції з живими підписами учасників?

 – Звісно, це ніяка не профанація – у науковому світі такі речі неприпустимі. Резолюція конференції була прийнята на підсумковому засіданні 21 квітня 2017 року шляхом голосування. Ця резолюція з підписом головуючого, професора Світленка С. І., була спрямована до міськради. На цій же конференції було прийнято звернення до міського голови та міськради, відкрите для підписання науковцями. Наразі маємо понад 30 підписантів. Звичайно, це живі підписи учасників, що засвідчує фото документу. Оригінал теж можу продемонструвати громаді.

 – Ваші опоненти ставлять під сумнів, а чи насправді існують докази існування козацького чи ще якогось міста з 1524 р.?

 – Отже, саме питання формулюється некоректно. Йдеться не про місто, а про поселення, з якого виростає місто. Неспростовні докази існування такого торговельного поселення дають розкопки, які проводили археологи ДНУ (в тому числі один з опонентів-істориків п. В. Векленко) з початку 2000-х років. Перевіз, згідно знахідок золотоординських монет, функціонує тут з кінця XIV ст. Проте безперервний культурний шар з цього часу не фіксується, що не дозволяє науково коректно датувати виникнення постійного поселення з доби Золотої Орди. Водночас чітко простежується (монети 1509, 1547, 1580-90-і рр., товарні пломби 1524, 1525 рр., масово монети XVІІ ст.) існування поселення Самарь у XVІІ- XVІІІ ст. Чітким підтвердженням існування такого поселення є досліджений у 2012 р. фрагмент вулиці (3 будівлі, розкоп 8), життя на якому датується серединою XVІ-XVІІ ст., та дослідження 2017 р., які фіксують на іншій ділянці закриті комплекси, що функціонували у 1610-1630-х рр. До XVІІ ст. відноситься шинок біля перевозу, який припинив своє існування на 1688 рік.

 – Тобто підставою для передатування можна вважати знахідку однієї єдиної товарної пломби 1524 р. До речі, коли її було виявлено?

– Така пломба була виявлена у 2001 році під час планових розвідок співробітником НДЛ «Археології та історії Придніпров’я» ДНУ ім. О. Гончара Шалобудовим В.М. Якщо б така пломба була одиничною, це, справді, могло би бути поставлено під сумнів, як датуюча знахідка. Проте у 2009 році під час стаціонарних археологічних досліджень було знайдено пломбу ідентичного походження, тільки датовану роком пізніше – 1525 роком. Такими пломбами запечатували товари (наприклад, довгий сувій сукна), для гарантування їх якості. Наявність таких пломб на Старій Самарі підтверджує міжнародний характер торгівлі. Наведу цитату зі статті В.Векленка та М. Несправи «Археологічні пам’ятки як джерела локальної історії (на прикладі Богородицької фортеці)», 2009 р.,: «…торговельні пломби повідомляють про товарообіг у нижньому Присамар’ї у першій половині XVI ст.». В іншій статті (у співавторстві з І. Ковальовою та В. Шалобудовим), присвяченій археологічному вирішенню дискусії стосовно розташування містечка самарь та Богородицької фортеці, п. В. Векленко підтверджує важливість пломби 1524 р. для датування саме козацької Самарі. Зауважимо, що і надалі на території м. Самарь фіксуються товарні пломби – наприклад, з м. Гданська 1605 року, голландського м. Гельдерн тощо.

Задля того, щоб детальніше розібратися з матеріальними і методологічними аргументами, звідки починати відлік м. Дніпро, пропоную громаді ознайомитися із публікацією в «Українському тижні» №23 (499) від 8 червня 2017 р. – «Осідлати потоки: як виникло місто Дніпро» та сформувати власне ставлення до цього питання. Адже справжні історики-науковці лише надають ґрунтовні факти, але визначитися із віком міста мусить сама громада.

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Загрузка...


Hoвини ПАРТНЕРІВ

Вчора на собі відчув усіемоції які виникають у водія при заносі тролейбуса. Одразу зрозумів, чому на екзаменах і заліках буквально в кожному білеті є питання про дії при заносі. Одразу все згадав і ро...
Підбиваючи підсумки святкування Нового року постає питання, невже тисячі українців ще не знають, що йде війна? Чи вони вирішили, що вона вже закінчилася? Чи це просто недалекість і нерозуміння якої шк...
Ось надумав ділитися зі своїми френдами та читачами інформацією щодо деяких особливостей контактної мережі дніпровського електротранспорту. На перший погляд ця тема здається нудною та нецікавою. Але н...
Є такий розпрекрасний документ. Називається «Загальна декларація прав людини». Прийнятий цей документ Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року і з того часу не редагувався та не випра...