App Store Google Play

Ювілей танців на граблях

31.05.2017 18:00
Ювілей танців на граблях

Сьогодні, 31 травня, минуло рівно 20 років із того моменту, коли Україна мала дурість підписати «Велику угоду» про дружбу, партнерство, співробітництво і все таке інше бла-бла-бла. Чому дурість? Відповідь, я вважаю, сьогодення нам вже дало.

Можне, звичайно зауважити: так це тільки зараз стало зрозуміло, що РФ такий гівняний партнер. А от тоді, в 1997-му, все було «мір-дружба-жвачка», тому альтернативи угоді ніби не існувало.

Очевидно, колишні секретарі партійних і комсомольських організацій, що перебували тоді в керівництві України, таки поганенько знали історію останньої – хоча б у загальних рисах.

Не будемо заглядати в часи царя Гороха, коли київські князі ганяли по болотах і лісах напівдиких мокшів, долучаючи їх, на лихо своїм нащадкам, до благ тодішньої цивілізації, а почнемо одразу із сакральної для кожного радянського школяра дати: 1654 року – Переяславської угоди між Богданом «п’яним» Хмельницьким і Алєксєєм «тішайшим» Міхаличєм.

Нагадати усім, скільки рівно діяла ця угода? Рівно до того часу, коли Московське царство не підписало віленське перемир’я з поляками та почали спільно з ними ж воювати проти тодішнього союзника Гетьманщини – Шведського королівства. Тобто «аж» два роки.

Всі наступні угоди між українськими гетьманами і московськими царями лише підтверджують дану тенденцію: угода з мокшами дійсно не варта навіть паперу, на якому вона написана. Іван Степанович Мазепа та Пьотр Алєксєєвіч Романов не дадуть збрехати. Як і Петро Калнишевський та Софія-Фредеріка-Августа «на перед слаба» Ангальт-Цербстська.

100 років тому українці відродили свою державність. І знову (окрім внутрішніх епічних срачів) вагомим фактором, що привів до її чергової втрати, стали ті ж самі мокші. Як червоної масті, так і білої (у сортах запорєбрікового лайна ми розбиратися не зобов’язані). У пісному залишку – знову поділ українських земель між сусідніми державами й Голодомор, «Розстріляне Відродження» та мільйони полеглих у чужих війнах в якості бонусу.

В новітні часи можна пригадати, насамперед, Будапештський (хо-хо!) меморандум, вкусну канхвету під назвою Тузлік та оцю саму «велику угоду», з якої, власне, ми й почали.

Дорогий мій народе (хе-хе!), як кажуть наші запоребрикові нєбратья: «Кто староє помьянєт – тому глаз вон. А кто староє забудєт – тому оба вон». Щоб не залишитися в результаті сліпими та глухими, наступна угода, яку Україна підпише з РФією, має буде лише угода про безумовну капітуляцію цієї самої РФії. Стіл можна буде замовити у Будапешті, а декорацією при підписанні непогато слугуватимуть руїни Кремля. Інакше гріш ціна отому майже 400-літньому історичному досвіду.

Зламаймо вже нафіг ті граблі, врешті решт!

Site.Ua

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Загрузка...


Hoвини ПАРТНЕРІВ

Суддю-сепаратиста з Криму на посаді не відновлено!Чергова судійська зрада не відбулася! Але, на жаль, це ще не перемога..Пам'ятаєте "вибухове" затримання відвертого сепаратиста, а за суміцниством судд...
Анастасія ГОРЯЧА

До Дня Збройних сил України

Сьогодні країна відзначає День Збройних сил України. На п’ятому році війни гостро відчувається необхідність віддати шану Героям, які врятували незалежність нашої країни у 2014 році і продовжують...
Про такі випадки складають легенди. Сам я подібного ніколи не бачив, але Древні з нашого депо розповідали, що трапляється це приблизно один раз на 30 років.Я їхав за маршрутом № 19, нічого не передвіщ...
На жаль, ми ще не здатні усвідомити усього масштабу агресивних дій Росії проти України. І навіть на Азовському та Чорному морі. Це через своє "сухопутне" мислення. Ось перед вами усі об'єкти, захоплен...