App Store Google Play

Бердвотчинг на Дніпрових порогах

25.05.2017 10:00
Бердвотчинг на Дніпрових порогах

Останнім часом в Україні починає набирати оберти новий туристичний напрямок із загадковою назвою – бердвотчинг. Англійське слово «birdwatcher» не має усталеного аналога в українській мові. Найбільше йому відповідає — спостерігач за птахами. Хто знає, можливо, з часом термін цей увійде в наш лексикон, як увійшло слово «снайпер» — вправний стрілець (походить від англійського «snіpe» – баранець – птах із ряду куликів, кому вдається влучити в нього, то – високий клас). Бердвотчинг — спостереження за птахами у природі – визнане хобі світової спільноти: у США бердвотчерів понад 10 мільйонів, у більшості європейських країн за кількістю вони переважають мисливців і рибалок. Напевне, розвиток такого наповнення дозвілля українців можна вважати своєрідним маркером входження до спільноти європейських народів.

Спостерігати птахів найкраще за допомогою бінокля чи іншої потужної оптики. Мейнстрімом цього захоплення вже стало фотографування птахів у природних умовах. Також часто використовується метод визначення пернатих вокалістів за голосами, адже не завжди є можливість побачити птаха в лісових нетрях. Інколи цей вид туризму називають ще спортивною орнітологією, і не дарма – бердвотчинг потребує не аби якої фізичної підготовки, бо найчастіше це своєрідне «полювання» здійснюють під час тривалих піших прогулянок (або навіть подорожей) по балкам, переліскам, узбережжям водойм тощо.

На Дніпропетровщині бердвотчери представлені вже чималою кількістю зачарованих пташиним світом аматорів. Зразком для наслідування, безумовно, є Пол Бредбієр – корінний лондонець, з 1995 року він живе і працює в Дніпрі. Приїхав сюди як волонтер освітньої програми Джорджа Сороса і залишився надовго. Сьогодні він викладає розмовну англійську мову в декількох вишах міста, дає приватні уроки. На січеславській землі у нього склалося особисте життя – дружина, українка Марина, теж викладач англійської. Донька Марійка-Адель Бредбієр — вже школярка. У своєму захопленні Пол справжній професіонал. Його досвід, зорова пам’ять та орнітологічна інтуїція дозволяють безпомилково визначати навіть «проблемних» птахів, яких важко ідентифікувати в польових умовах — очеретянок, куликів, вівчариків. Похибок він практично не припускається!

«Світ українських птахів достатньо багатий, щоб захопити будь-якого бердвотчера із Західної Європи, так, як захопив він мене», – обґрунтовано вважає Пол Бредбієр.

З одним із послідовників англійця фотографом-орнітологом Юрієм Мухіним (у житті поза природою вчителем СЗШ №35 обласного центру) пощастило поспілкуватися під час одноденної експедиції по теренах майбутнього регіонального ландшафтного парку «Дніпрові пороги».

«Як хобі фотобердвотчингом займаюсь вже понад п’ять років, і не уявляю вже без цього свого життя. Заняття це не для кожного. Погодьтесь, що носіння в наплічнику за спиною кількох кілограмів апаратури на великі відстані, бродіння лісовими хащами, болотами, степами під палючим сонцем, або сидіння в маскувальному костюмі у засідці, годинами без руху – сумнівне задоволення (сміється Юрій). Але природа винагороджує за терпіння. Якщо ти їй не заважатимеш, вона відкриє тобі свої таємниці. А вони того варті.

Основна заповідь фотографа дикої природи – не зашкодь. Ці, можливо, тривіальні слова приховують в собі великий зміст, адже об’єкт моєї пристрасті – жива істота, яка звикла до певних умов існування, і мені як «гостю» в цих умовах треба бути якомога непомітнішим, залишати за собою все так, як і було до мене. Сьогодні я потурбую птаха біля гнізда, а завтра його знищить хижак, і «плакали» тоді мої гарні знімки. З таким підходом до справи я з часом і сам став у певному розумінні природоохоронцем, небайдужим до навколишньої природи, почав за неї вболівати. Намагаюсь відстоювати її інтереси на доступному мені рівні. Саме тому я знайшов спільну мову зі справжніми патріотами нашої природи – ініціаторами створення регіонального ландшафтного парку «Дніпрові пороги». Такий проект, звичайно, потребує детального вивчення як флори, так і фауни.

Територія майбутнього парку доволі приваблива своїм пташиним різноманіттям, адже поєднує в собі обширні водні простори, байрачні праліси, фрагменти скельних скупчень, степові ділянки по схилах балок. В різні пори року тут можна спостерігати понад 100 видів птахів. Кожен з цих біотопів є по своєму цікавим і приховує в собі неповторний шарм. Акваторія і береги Дніпра радують багатим різноманіттям водоплавних птахів, особливо під час міграцій. Тут сьогодні вдалося спостерігати оригінальні шлюбні «танці» пірникози та полювання смарагдової рибалочки. Однією з цікавих орнітологічних родзинок майбутнього парку є острів Кизлев з колонією великих бакланів і жовтоногих мартинів.

Схили балок з ковиловими хвилями та заростями чагарнику слугують прихистком для фазанів, куріпок, деркачів та перепілок, а згори лунає соло визнаного співця степу жайворонка.

Байраки (а їх тут аж 40) зеленим килимом укривають балки і виярки. Це справжні біблійні човни природи. У травні вони наповнені пташиним співом. Багатоголосся лісового хору чарує. Тут і вівчарик-ковалик, і соловей, і зяблик, і дрізд, і вивільга. В одному з байраків, на високому осокорі збудувала гніздо пара рідкісних хижих птахів – орланів-білохвостів.

Враховуючи тенденції щодо динамічного розвитку зеленого туризму, зокрема і бердвотчингу, гадаю, що ці території мають великий потенціал, який варто вміло використовувати в природно-освітніх цілях. А майбутній парк цілком може стати справжньою туристичною Меккою нашого краю, чого я особисто щиро бажаю», - розповів Юрій.

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Загрузка...


Hoвини ПАРТНЕРІВ

Максим Мірошниченко

Празька весна і сучасний момент

Завтра будуть згадувати придушення "Празької весни". В принципі та подія демонструє логіку подальших україно-російських відносин. Поки Україна буде "не своєю" для них, вона буде "терористичною", "фаши...
От не хотів про це писати, так ото з друзяками посміявся у приваті з Чорноволихи і думав, що тема не варта великої уваги аби про неї публічно висловлюватись. Аж, як заліз у стрічку новин... мамо, не г...
Ви колись намагалися знайти українців в Інстаграмі? Ну хоча б для того, аби влаштувати опитування їх думки про Укрзалізницю і її "сервіс". Я тут нещодавно спробувала. І виявилося, що це не так вже й п...
Якась нездорова знову пішла хвиля від керівництва ЗСУ. То якийсь пулковник, маріупольський сиділець, добровольців не зміг за рік розгледіти, хоча вони у нього під носом були і сам Марік визволяли, і в...