App Store Google Play

Політичний «дзвінок» пролунав

05.05.2017 18:00
Політичний «дзвінок» пролунав

Для багато кого результати виборів в об’єднаних територіальних громадах (ОТГ), які відбулися 30 квітня, стали чимось несподіваним. А насправді вони тільки підтвердили реальність існуючих останнім часом тенденцій – не можна сказати, що позитивних, а почасти відверто політично небезпечних.

Нагадаю, що ці вибори у новостворених ОТГ відбулись у дев’ятьох громадах шести областей; загалом за партійними списками на них обиралося 242 депутати. За даними Комітету виборців України, лідером на цих виборах стала партія «Наш край»: 42 представники партії стали депутатами (17,4% від загальної кількості). На другому місці – «Опозиційний блок» (37 депутатів, 15,3%), третє-четверте поділили Блок Петра Порошенка «Солідарність» та «Відродження» (в обох відповідно 25, 10,3%), на п’ятому – Радикальна партія (23, 9,5%). Далі йдуть ВО «Черкащани» (21, 8,7%), ВО «Батьківщина» (19, 7,9%), «Єдиний центр» (14, 5,8%), УКРОП (11, 4,6%), «Самопоміч» і «Стабільність» (по 5 депутатів та 2% у кожної партії), «Воля народу» (4, 1,7%), Аграрна партія, «Справедливість» і «Єдність» (по 3 депутати, 1,2%), нарешті, «Сила людей» (2 мандати, 0,8%).

І що ж тут неочікуваного та дивного? Успіх «Нашого краю»? Так на місцевих виборах 2015 року ця партія була серед лідерів за кількістю обраних депутатів, а у грудні 2016 року на виборах у новостворених ОТГ «Наш край» узяв понад 20% мандатів за партійними списками; цю партією недаремно називають «партією мерів», такий вплив вона має на місцевому рівні у багатьох регіонах. Друге місце «Опозиційного блоку»? Теж нічого дивного: головною причиною цього є численні провали в діяльності центральної влади, зажерливість багатьох її представників, відсутність реальних успіхів у боротьбі з корупцією тощо; на такому тлі саме слово «опозиційний» додає кілька відсотків голосів. Фактичний провал «партії влади», себто БПП? Теж не дивно, і справа тут не тільки у щойно названих причинах успіху «Опоблоку», а в невмінні (чи небажанні?) БПП працювати з виборцями – вся ця праця підмінюється солодкими словами керівників уряду про те, що, мовляв, «жити стало краще, жити стало веселіше», - а люди бачать інше. Чи, може, неабиякі показники тільки де-юре всеукраїнських, а де-факто суто регіональних партій? Теж нічого дивного: такі партії існують у багатьох цивілізованих державах, вони і не рвуться на загальнонаціональну арену, а в Україні їх підсилює традиційно не надто висока здатність центральної влади розуміти регіональні проблеми та розв’язувати їх. Чи, може, когось дивують надто мізерні результати «Самопомочі»? Знов-таки, це закономірні висліди, бо ледь не з дня у день центральні мас-медіа настирно повідомляють про нездатність мера Львова й лідера «Самопомочі» Садового розв’язати – як на мене, значною мірою штучно створену ззовні, – «сміттєву проблему»…

Але те, що результати виборів в ОТГ виявилися загалом закономірними й очікуваними, не означає, що ці результати не повинні викликати тривогу.

По-перше, занадто багато місць узяли ті політичні партії, які зазвичай звуться «уламками Партії регіонів» - майже половину всіх мандатів за партійними списками. Ба більше – програмні настанови цих партій дуже схожі на ті, які «регіонали» висували на початку своєї діяльності. Мовляв, у Києві сидять балакуни, а ми об’єднали тих, хто займається практичними справами на місцях. Чи не найбільш відвертий у цьому співголова «Нашого краю», народний депутат Олександр Фельдман: «Нашу країну може врятувати здоровий егоїзм кожного регіону». І це сказано тоді, коли країна потребує загальнонаціональної мобілізації для відсічі російській агресії… До речі, всі п’ятеро співголів «Нашого краю» – колишні члени Партії регіонів. Ну, а про «Опоблок» як прямого спадкоємця ідей і кадрів «регіоналів» взагалі не варто говорити – це самоочевидний «троянський кінь» Путіна в нашій політиці.

Цікаво, що у Верховній Раді «уламки Партії регіонів» нерідко «дружать» (що засвідчують результати голосувань) з «партією влади». Можна припустити, що і на місцях вони не надто конфліктують. Пригадується, як у 2005 році деякі ідеологи «Нашої України» аргументували поворот Ющенка до співпраці з Януковичем тим, що, мовляв, «регіонали» у новій парламентській конфігурації будуть справними «молодшими партнерами». Невже ж декого недавня драматична і трагічна історія не здатна нічому навчити?

По-друге, вибори в ОТГ (як грудневі, так й інші) засвідчують, що «уламки Партії регіонів» (чи, може, краще сказати «середовище Партії регіонів»?), тобто підібрана й виплекана за часів Кучми та Януковича пострадянська номенклатура реально контролює значну частину України. Не відбувається (чи майже не відбувається) ніякої ротації еліт на місцевому рівні, а без такої ротації, без вчасної заміни малоефективних управлінців, демократія як така неможлива, й ефективна економіка – теж. Я розумію, що нова номенклатура навчилася непогано маніпулювати значною частиною виборців на місцевому рівні, по мінімуму задовольняючи їхні потреби та граючи на побоюваннях, як би не стало ще гірше, але ж чи спроможна ця номенклатура європеїзувати Україну, чи вона націлена на мавпування російських і радянських реалій?

По-третє, ці вибори, як на мене, є сигналом, що ситуація в Україні може почати розвиватися за тим сценарієм, який нещодавно втілився у Молдові. Навряд чи комусь удасться закинути на Банкову проросійського президента, проте президент-капітулянт там з’явитися може. Ба більше: чимало західних політиків у разі його появи полегшено зітхнуть. І це теж не слід забувати.

Утім, вибори депутатів ОТГ – це не остаточний присуд, це лише дзвінок. І не лише центральна влада, а й громадянське суспільство мають його почути.

ДЕНЬ

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Загрузка...


Hoвини ПАРТНЕРІВ

12 вересня Тимура Тумгоєва відправили до Росії. Генеральна прокуратура блискавично зреагувала на запит агресора, навіть незважаючи на рішення Комітету ООН з прав людини про призупинення екстрадиції Ту...
Пару слів про багатостраждалий Дніпровський аеропорт, про скоре мурування-будування якого неодноразово повідомляли по всіх фейсбуках Філатов із Корбаном.Як народний депутат, який просуває питання приє...
Анастасія ГОРЯЧА

Хто такий журналіст?

Із розвитком технологій у сучасному світі стає все важче визначити термін "журналіст". Звичка ділитися у соцмережах своїми спостереженнями стала нормою у побуті багатьох родин. У більш завзятих є наві...
Вчера шестилетний мальчик выпал из окна третьего этажа 147 школы, и лишь спустя сутки эта информация стала публичной.Администрация учебного заведения не сочла нужным заявить в полицию, ограничившись в...