App Store Google Play

Шість місяців мовних квот: чи зазвучала Україна по-новому

04.05.2017 11:00
Шість місяців мовних квот: чи зазвучала Україна по-новому

Із запровадженням квот для української музики в вітчизняних радіоефірах, як і у будь-яких питаннях, так чи інакше пов’язаних з мовою, не все було гладко. Спочатку обговорення декількох редакцій законопроекту №3822 про внесення змін до Закону України «Про телебачення і радіомовлення» (щодо частки пісень державною мовою в музичних радіопрограмах і радіопередачах) просто супроводжувалося бурхливими дискусіями у медійному середовищі. Потім взагалі вибухнув скандал – кілька десятків музикантів виступили проти квот, повіривши неправдивій інформації Незалежної асоціації радіомовників щодо відповідного законопроекту, який тільки мав бути розглянутий Верховною Радою. Але пізніше, визнавши, що були введені в оману, дехто з них відкликав свій підпис з-під відповідної заяви. Так вчинив, наприклад, лідер гурту «Бумбокс» Андрій Хливнюк.

Зрештою, до сесійної зали Верховної Ради було винесено компромісний законопроект, який народні депутати підтримали 16 червня минулого року. 6 липня документ підписав президент, а з 8 листопада– закон почав офіційно діяти.

Він передбачає поступове збільшення відсотка української музики в радіоефірах. Протягом першого року, з моменту набуття чинності документа, частка пісень державною мовою становитиме 25%, починаючи з другого – 30%, а із третього підвищиться до 35%. Також передбачається, що протягом першого року мінімальна частка ведення передач державноюмовою становить не менше 50%, протягом другого року – не менше 55%, а з третього року – не менше 60%.

На підтримку квот для української музики в соціальних мережах навіть відбувся флешмоб - користувачі розміщували на сторінках своїх профілів пісні улюблених українських виконавців, який підтримало чимало політиків і навіть перші особи держави, зокрема, президент України Петро Порошенко та прем’єр-міністр Володимир Гройсман. Але таку ейфорію підтримали далеко не усі. Так, наприклад, DJ Анастасія Топольська, у якої на радіо KISS FM було своє шоу, заявила, що розчарована квотами, оскільки тепер їй доведеться йди зі своєї програми. «Ось і закінчилася епоха якісної сучасної електронної музики для FM. Особливо для KISS FM і DJ FM», – написала тоді Топольська.

Втім, на даний момент, на сторінці Топольскої значиться, що вона і досі є DJ на KISS FM.

Чи можна обійти квоти?

Попри всілякі страшилки, протягом першого місяця дії квот Національна рада з питань телебачення та радіомовлення зафіксувала лише незначні порушення: у 9-ти ліцензіатів – щодо квоти обсягу пісень українською мовою,і у 3-х – щодо частки ведення передач українською мовою. Це враховуючи, що загалом в Україні діє понад 400 радіостанцій.

Згідно з найсвіжішою інформацією Нацради, яка є на сьогодні, у лютому поточного року за недотримання квот було оштрафовано 8 радіостанцій,  серед яких «Шансон», «Радио Вести», «Маяк»,«Kiss FM».Загальна сума штрафних санкцій становила понад 500 тисяч гривень.

Напередодні офіційного вступу закону про квоти в силу, найбільші українські радіо групи («ТАВР Медіа», УМХ, BusinessRadioGroup, ТРК «Люкс», об’єднання «Радіокомітет»)підписали Меморандум про застосування вимог законодавства щодо обсягу пісень державною мовою та обсягу ведення передач державною мовою. Попри те, що ідею меморандуму підтримали деякі члени Національної ради (наприклад, Сергій Костинський тоді заявив, що документ дозволить уникнути можливого різночитання норм закону), багато хто сприйняв такий документ вкрай негативно. Але маючи на те всі підстави.

Так, народний депутат Ганна Гопко навіть надіслала до Нацради депутатський запит, вимагаючи анулювати «незаконні положення так званого меморандуму медіахолдингів».«У законі чітко йдеться «частку пісень (словесно-музичних творів) державною мовою». Жодна буква закону не дає підстав вважати такими двомовні чи ще якісь «напівукраїнські» пісні», – наголосила вона, коментуючи один з пунктів меморандуму про те, що «пісні, які мають текст, як українською, так і іншою мовою, вважаються піснями державною мовою у разі, якщо кількість слів українською мовою перевищує 50% загальної кількості слів у пісні».

Певні громадські активісти також назвали документ «змовою, щоб не виконувати закон про квоти для української пісні».

Генеральний директор телерадіокомпанії «Люкс» (яку противники меморандуму звинуватили у маніпуляціях, але яка за час дії закону ще жодного разу не порушила його норм) Роман Андрейко згадує, як відвідував засідання профільного парламентського комітету і відстоював цей документ. «Меморандум – це такий елемент саморегуляції ринку, який дозволяє врегулювати деякі моменти, які закон не може передбачати. Підписання меморандуму мало дуже позитивну роль, він не є підзаконним актом, але він добре доповнює закон виключно з технічних міркувань», – підкреслює він.

За словами учасників радіоринку, перевірки Національної ради відбуваються систематично і спонтанно. «Ми не можемо знати, коли нас моніторять. Можливо, останній раз це було сьогодні чи вчора», – розповідає генеральний директор ТРК «Люкс».

Тому, за його словами, радіостанції не мають можливостей обійти квоти, аби цього не помітила Нацрада. «Є декілька речей, щодо яких Нацрада ніколи не піде на компроміс: наприклад, якщо в ефір буде виходити відверта пропаганда тероризму або російських силових органів. І тепер додався ще один елемент, який жорстко контролюється нею без будь-яких компромісів – контроль за квотами», – каже Роман Андрейко.

Квот боятися – пісень не співати

Слід зазначити, що іще до запровадження квот, щодо цього питання частенько звучали певні перестороги. Так, дехто переконував, що українська в радіо ефірах призведе до відмови слухача від споживання такого контенту. Та нічого страшного не сталося.

За словами композитора та продюсера Вадима Лисиці, відразу після запровадження квот рейтинги радіостанцій значно знизилися. «Взагалі, змінився рівень слухання радіо. Народ спочатку трошки розлютився, на якийсь час перейшов, наприклад, в машинах, на МП3-плеєри…», – згадує він.

Таку першу реакцію Лисиця пояснює елементарним людським фактором – звикли до однієї музики, а тут, раптом, інша. Але на сьогодні композитор вже бачить реальні позитивні зрушення. «Зараз я чую гарні відгуки про плей-листи наших радіостанцій, в тому числі, і «Русскогорадио». Поступово ми привчаємо людей до української мови. Я вважаю, що, чим далі, тим рейтинг станцій буде повертатися», – зазначає він.

Лисиця переконаний: вже до кінця поточного року слід очікувати повернення колишніх – доквотних - показників.

У свою чергу, генеральний продюсер ТРК «Люкс» Роман Андрейко каже, що рейтинги і не падали.  «Перший час було трохи паніки, але все нормально. Ось ці апокаліптичні прогнози, що запровадження квот на українську мову вб’є ринок, слухач кудись втече і не буде слухати радіо, не справдилися», – додає він.

Ще декілька пересторог озвучив лідер гурту «Океан Ельзи» Святослав Вакарчук, який в одному із блогів написав, що квоти, введені без підготовки, матимуть два наслідки. По-перше, на радіостанціях буде з’являтися українська музика, якість якої буде поступатися західній, і це буде створювати комплекс меншовартості у слухачів. А, по-друге, ті, хто насправді не є великими прихильниками просування україномовного продукту, почнуть цинічно, а інколи навіть саркастично виконувати формальні вимоги, щоб перетворити квоти на абсурд.

Втім, сьогодні, більше, ніж за півроку від початку дії закону про квоти, українські музиканти та експерти переконані – попри всі побоювання, якісної української музики все ж стає більше. «Якісні українські пісні все більше заповнюють ефіри, з'являються на різного формату станціях. Я слухаю, наприклад, «Lounge FM», «Бізнес.ФМ» – досить вузькоспрямовані станції, там теж є україномовна музика, яка абсолютно точно потрапляє в настрій станцій. Це круто, потрібно продовжувати далі», – каже продюсер і композитор Вадим Лисиця.

Втім, згідно спостережень лідера гурту «Тінь Сонця»Сергія Василюка, на практиці дійсно не можна виключати можливості для кричущих випадків неякісної музики в ефірі. Особливо, якщо це буде частина політики окремих директорів, які хочуть дискредитувати український контент. З подібним музикант стикався задовго до запровадження квот, ще у 2008-2009 роках. «Наприклад, було так, що якесь попсове радіо, спочатку вмикає Пугачову, а відразу після неї – Поплавського. Вмикає Лєпса, а потім – пісню про сало. Тобто не співмірні пісні», – згадує Василюк. Тим не менш, попри можливі складнощі, на його думку, якісного музичного контенту в Україні наразі цілком достатньо.

Дорогу - молодим

Одразу після запровадження квот для української музики було також чимало розмов про відкриті можливості для молодих гуртів, які співають українською мовою, і які, мовляв, зможуть легше знаходити собі радіо майданчики. Втім, за словами Романа Андрейко, не має підстав говорити, що молодим українським талантам тепер стало простіше здобувати популярність. Адже, підкреслює він, головний пріоритет музичних редакторів (був і залишається) –якісна пісня. Тому, аби здобути популярність, молодим талантам не достатньо лише співати українською – треба це зробити якісно. «Молодий виконавець спочатку має створити хіт. Їм треба вчитися, шукати хороших продюсерів, композиторів. У супер класного продюсера пісню можна написати за 1000 доларів, повірте, для людини, яка хоче зайти в шоу-бізнес – це не «космос»», – підкреслює Андрейко.

Для окремих виконавців (Сергій Бабкін, Дмитро Шуров), та навіть цілих радіостанцій, українські квоти стали мотивацією для зміни амплуа і переходу на україномовне музичне виконання. Всеукраїнська радіомережа «Радіо ЄС» змінила назву на «Країна ФМ» і переформувалася на радіомережу виключно україномовних пісень і програм. 

Втім, якщо хтось використав квоти як можливість професійного зросту, то для когось вони стали черговою можливістю заробити. І це, до речі, не сприймається схвально. Лідер гурту «Тінь сонця» Сергій Василюк переконаний: співати українською тільки заради квот – не щиро і не правильно. «Розповім вам історію. Одного разу до Юрія Шевчука, лідера ДДТ, підійшов хлопець і запитав, якою мовою краще співати, російською чи англійською? Шевчук відповів: «Вам – ніякою». Коли я, як колись російськомовний киянин, перейшов на українську, це був поклик душі, я зробив це для себе. Тому я взагалі не люблю, коли байдужа до національно-культурних питань людина співає тільки заради вигоди. На щастя, серед моїх знайомихнемає таких людей», – підкреслює співак.

У цілому, Василюк зауважує про позитивні зрушення в плані збільшення частки української музики на радіостанціях. Але говорить, що на ротацію їхнього гурту на радіо квоти суттєво не вплинули. За його словами, справа у тому, що для більшості загальноукраїнських радіостанцій творчість «Тінь Сонця» продовжує бути «неформатною»: пісні не беруть і, на жаль, дуже часто навіть не пояснюють причини. «Нас, переважно, беруть в ротацію регіональні радіостанції. Є цікавий парадокс із «Радіо. Клас», яке працює на Донеччині і Харківщині. Мені розповідали, що це таке собі «блатнякове», «попсове» радіо, тобто ми для них - повний не формат. Однак вони все одно запрошують мене на ефіри, ставлять наші пісні», – розповідає Василюк.

«Квоти діють. Однозначно стало більше українського контенту в ефірах радіостанцій. Моїх пісень теж стало більше в ефірах. Хоча наскільки - сказати важко», - говорить і фронтмен гурту «Мандри» Сергій Фоменко.

Схвально до квот ставиться також соліст гурту «ДахаБраха» Марко Галаневич: «Підтримка у вигляді квот для української мови дуже необхідна і бажана».

***

Засилля російської попси, практично повна відсутність підтримки української пісні на комерційних радіостанціях – такими ще не так давно були реалії українських ефірів на радіо. Сьогодні пісні державною мовою отримали квотуі, в цілому, не даремно. Однозначно – це перемога.

УНІАН

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Загрузка...


Hoвини ПАРТНЕРІВ

Максим Мірошниченко

Шпіль Солсберійського собору

Приходить до нас, у Mediaprostir поважного віку чоловік. Каже, що хоче провести захід на багато людей на два дні. Показуємо йому приміщення, чекаємо від нього більш детальної інформації. Під...
Анастасія ГОРЯЧА

Про Укрзалізницю хороше?

Сумнозвісне ПАТ Укрзалізниця не завжди надає погані послуги. Потяг непопулярного напрямку Київ – Маріуполь оснащений такими бажаними функціями, яких українці чекають вже багато років і на відсут...
Люди вже давно на межі. Колись давно це вже було. І сталася революція. Кривава.Але зараз люди змінилися. Вони чекають щось нового. Того, що стане силою, яка втілить їхні мрії про сильну і успішну Укра...
Анастасія ГОРЯЧА

З Днем народження, Дніпро!

А в Дніпрі нічого не змінюється.  Попри обіцянки міської влади почистити і привести до ладу ливневі колектори, після першого ж дощу цієї осені місто знову по коліна у болоті. І стосується не тіль...