App Store Google Play

1 травня в революційному Катеринославі

01.05.2017 10:00
1 травня в революційному Катеринославі

У цей день 99 років тому у Катеринославі святкували українське республіканське 1 травня, проводили тодішнє АТО на Сході та хотіли бачити сильну армію, провести люстрацію, жити «як у Європі» та дізнавалися про гетьманський переворот у Києві.

1 травня 1918 року у Катеринославі відбувалася святкова демонстрація. Це було друге святкування 1 травня у місті. Минулого року містяни святкували День Солідарності трудящих як жителі Російської республіки. Тоді українські соціалістичні рухи вперше з’явилися у місті з синьо-жовтими прапорами. А зараз, у травні 1918 року містяни уже святкували це свято як жителі Української народної республіки, де це свято відзначалося на державному рівні. У місті була політична криза – українські партії після проголошення Незалежності УНР не змогли розраховувати на підтримку російських та єврейських соціалістичних рухів і українська адміністрація просто не могла створити ефективний адміністративний апарат. Як писав голова міського осередку УСДРП та голова Української губерніальноі ради Ісаак Мазепа, було тяжко знайти людей, які могли би професійно займатися керуванням усіма вісьмома повітами у губернії. Що вже казати про палкі побажання створити незалежну республіку ще у 1917 році.

Тим не менше, політичне життя йшло далі - українські соціалістичні рухи сподівалися на перемогу ідеалів революції та готувалися до виборів у Всеукраїнські Установчі Збори – парламент УНР, який і мав би вирішити усі ключові проблеми республіки – національне, аграрне питання та безліч інших інституційних ініціатив. На фоні цього тліла війна на Сході з напівпартизанськми загонами, яких фінансувала Москва. Справа полягала у тому, що більшовики визнали Україну, але коли на кордоні встановилася 20-кілометрова нейтральна смуга, вони використали її як базу, де сформували дві дивізії повстанців, які мали підняти чергове повстання в Україні. По губернії збиралися війська союзників УНР німців та австрійців для прикриття східних кордонів, Донбасу та Харкова. У Москві швидко збагнули, що лише ті дві дивізії не вирішать питання без регулярних військ, тому перейшли до більш довгих дій – у Москві створилася Комуністична партія України, в містах республіки створювалася потужна агентурні сітка, центром якої був Харків. Саме у Харків більшовики планували перекинути Нестора Махна. Анархіст та революціонер з непростим життєвим досвідом саме їздив територією Росії (Ростов, Царицин, як тоді називався Волгоград, Москва) та вів зустрічі з Леніним та Свєрдловим.

Поряд з Катеринославом, у Запоріжжі 1 травня розпочав роботу повітовий осередок Селянської спілки, - селянська організація мала величезних вплив на українському селі та тісно співпрацювала з українськими соціалістичними рухами. Селяни зібралися на з’їзд аби скласти програмні документи та визначити партійну лінію та виразити власні побажання для майбутніх депутатів українського парламенту. Протокол з’їзду свідчив про те, що селяни дуже скаржилися на німців та австрійців, військова адміністрація яких вилучала у селян збіжжя та хліб, адже республіканська влада так і не змогла виробити механізми вилучення (і далеко не безкоштовного) хліба на користь союзників – Німеччини та Австро-Угорщини і врешті-решт імперські війська, що несли тягар війни на Західному фронті проти Антанти вдавалися до прямих і насильницьких дій. «Голова читає заяву, яка поступила від артілі Залив’янської волості, селяни скаржаться на те, що з боку заможних людей чиняться насильства на бідніших при допомозі німця. Заслухавши доклади з місць, Олександрівський повітовий з’їзд Селянської спілки, визнаючи, що втручання в наші внутрішні справи союзницького німецького війська, котре веде до самої страшної анархії, не можливе і рішуче протестує проти таких втручань. Аби й на дальше запобігати такого безвладдя, постановляєм:

  1. Негайно організувати по всіх волостях повіту вільне козацтво, котре буде організоване волосними і селянськими громадами, куди не пройшли б люди з Червоної армії, бувших поліцейських, жандармів і других прибічників царського уряду. Зауважуємо повітовому комісару і повітовому коменданту, аби вони звернулись до німецької власті з протестом проти цих втручань. Крім того, аби вони послали українське військо на села і слідчу комісію для опитування населення, і заарештувати винуватих як провокатора і чорносотенця
  2. Аби повітовий комісар звернувся до усіх волосних управ і земельних комітетів, що всі повинні підлягати тільки призначеним особам українським правительством, а не самочинним комендантам.
  3. З’їзд домагається щоб повітовий комісар заарештував поміщиків і власників, котрі явно і скрито під видом українських військ нападають збройно на мирних людей, грабують і убивають населення і не дають працювати земельним комітетам.

Далі селяни вітали українську самостійність (влада УНР у Запоріжжі та Катеринославі проголосила ся лише місяць тому – 4 квітня) республіки та вимагали тогочасної люстрації. Ось що ми можемо прочитати у протоколі з’їзду: «Особи, які за часи останніх подій активно виступали в боротьбі проти Української Республіки, були обов’язково предані суду і на державні посади не приймались. Осіб, які за часи останніх подій активно приймали участь в боротьбі за самостійність і добробут України, приймати на відповідні державні місця в першу чергу». Наостанок з'їзд звернувся до майбутнього парламенту із закликом стояти далі на самостійницьким позиціях «Українська Держава повинна бути Самостійною Демократичною Республікою, не від кого не залежною, суверенною і з одною палатою без президента». Провінційні соціалісти також зійшлися у то у, що приватна власність на землю має бути скасована. Міста республіки майоріли червоними та подекуди синьо-жовтими стягами, незважаючи на те, що червоні прапори привласнювали собі більшовики, а українські вояки, воюючи проти більшовиків, не розуміли як їх політичні ватажки замість синьо-жовтих подекуди надають перевагу саме червоним прапорам.

Між іншим, уже після травневого свята, декларацій та промов, українських соціалістів чекав шок. Лише зараз почали доносилися відомості про те, що ніякої УНР уже немає. В ніч з 29 на 30 квітня у Києві один з найбільших землевласників в Україні, відомий офіцер Імператорської армії та військ УНР Павло Скоропадський, прямий нащадок гетьмана Івана Скоропадського здійснив державний переворот. Україна отримала формально реставрацію Гетьманату, прихід до влади консервативних сил. Армія і чиновництво поповнилися імперськими функціонерами та офіцерами, які часто зовсім неоднозначно сприймали українство, мріючи про відродження єдиної Росії. Однак Скоропадський спромігся налагодити відносно функціональний держапарат та стабілізувати економічне положення у містах. На селі ж проти гетьмана та німецько-австрійських військ розгорталася справжня партизанщина.

Ось як про гетьманський режим уже згодом писав Ісаак Мазепа: «Новий режим…мав на собі усі ознаки кволості тодішнього українства. Влада фактично опинилася у російських реакційних кіл. Українські буржуазні угруповуваня не виявили належних сил для того, щоб поставити під своє керування політику гетьманської влади. Не дивно що ця влада стала знаряддям російських реставраційних кіл, які весь час намагалися використати «гетьманську Україну» для відбудови єдиної монархічної Росії. Нова влада рішила що настав час ліквідувати усе те, що принесла революція. Все, що зроблено революцією, названо «большевизмом». Вже на початку травня була розв'язана (розпущена – Авт) демократична міська Дума в Катеринославі й на її місце покликана до життя дореволюційна Дума, де не було ані жодного українця. Одночасно з цим новопризначений губерніальний старості російський генерал Черніков розіслав до повітових старост таємного обіжника, в якому пропонував провадити з ним урядове листування «на русском языке». Словом, відновлювалися старі, дореволюційні порядки» - згадував майбутній прем'єр УНР.

І в ті ж самі дні по губернії в потягах із Запоріжжя їхав Вільгельм Габсбурґ – командир легіону Українських Січових стрільців. Цей підрозділ направлявся під Слов'янськ, для прикриття кордонів від червоних вояків. Як буде видно, тут, під Слов'янськом (тоді це була Харківська губернія), розгорнеться штаб боротьби проти червоних загонів, що атакували Харківську губернію з півночі. Тут розгорнеться справжні позиційні бої з втратами, однак східні та північні рубежі червоні атакують регулярними силами вже після падіння режиму Скоропадського. Дуже ймовірно що в ці дні Вільгельм Габсбурґ приміряв я з тим, що взагалі-то він міг бути королем України, а не Скоропадський. Напередодні перевороту австрійська дипломатія та військові купували фігуру саме члена своєї імператорської династії. Справа у тому що архікнязь Вільгельм дуже любив Україну, він приїздив на Галичину інкогніто та жив серед гуцулів, почав говорити та писати вірші українською, носив вишиванку та став називатися Василем Вишиваним. І з початку Першої Світової війни вирвався керувати підрозділом Легіону УСС. Зі зростанням антиреволюційних настроїв в Україні він паралельно зі Скоропадським взявся до організаційної роботи по перевороту. Відомо, що одеські члени УПСР ще у квітні відкрито проголосили бажання коронували Василя Вишиваного у Одесі. Однак через те, що позиції німців в Україні виявляться сильнішими, переможе саме Скоропадський.

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Загрузка...


Hoвини ПАРТНЕРІВ

Продовжуючи тему освіти, яка у Дніпрі набула шалених корупційних розмахів, хочу розповісти про дуже цікавий її сектор, який передбачає набір під «своє» крило потрібних співробітників. А са...
"Замиловує, дратує, бісить ця загальна розслабленість і умиротвореність суспільства. Більшість людей свято переконані, що війна, стихійні лиха, революції, заколоти, повстання та геноцидсаме їх об...
12 вересня Тимура Тумгоєва відправили до Росії. Генеральна прокуратура блискавично зреагувала на запит агресора, навіть незважаючи на рішення Комітету ООН з прав людини про призупинення екстрадиції Ту...
Пару слів про багатостраждалий Дніпровський аеропорт, про скоре мурування-будування якого неодноразово повідомляли по всіх фейсбуках Філатов із Корбаном.Як народний депутат, який просуває питання приє...