App Store Google Play

Українська революція у Катеринославі. Вступ

16 Січня 12:00
Українська революція у Катеринославі. Вступ

Майдан та російська агресія 2014 року з її ідеями Новоросії, запереченням існування України та окремішності її південного сходу виявила, можливо, одну з ключових проблем українського суспільства – коротку історичну пам’ять. Громадяни нашої країни не пам’ятають своєї історії. Між іншим, на численних мітингах по усій країні 2014-го року, у публікаціях аналітичної преси та в окопах на Сході ми постійно звертаємося до подій 1917-21 років, коли молода українська держава, долаючи внутрішні чвари, несприятливу міжнародну ситуацію та агресію з боку Росії, чіплялася за можливість бути на політичній мапі світу. І ось через століття, новий, 2017-ий рік та сучасні події в Україні та навколо неї хочеш-не хочеш знову змушують нас згадувати ті часи.

Сьогодні “Дніпроград” починає серію публікацій “Українська революція у Катеринославі”. Як виявилося, не багато містян знають історію свого краю, яку за довгі роки викреслили більшовики. Однак, саме тут, у Катеринославі, теж тривала українська революція. Синьо-жовті прапори з’явилися відразу ж на першій загальноміській демонстрації 1 травня 1917 року, яка і стала першим соціально-політичним вибухом у місті. Тут на протязі 1917-1919 років існували дві українські республіки та монархічний Гетьманат Павла Скоропадського. Тут видавалася українська періодика – “просвітян”, республіканців-соціалістів та консерваторів-монархістів. Вулицями цього міста ходили робітники заводів, працівники магазинів, дрібні комерсанти - діячі українських політичних партій зі своїми партійними псевдонімами, за якими спостерігала царська “охранка”. Багато з них жили тут у підпіллі, вигаданим за легендою життям під вигаданими прізвищами.

Лише після 1917 року вони змогли представляти інтереси краю в Українській Центральній Раді і обиратися до Всеросійських Установчих Зборів, вони працювали чиновниками Української Держави Скоропадського або готували проти неї заколот. Вихідці з Катеринослава відали іноземними справами та займали посаду прем’єр-міністрів при Директорії. Вулицями цього міста ходили і майбутні вояки УНР, добровольці Дієвої Армії, наші земляки ставали майбутніми отаманами з тризубом на шевроні. І саме вони були для червоних та білих “мазепинцями”, “самостійнікамі” – своєрідними прототипами нинішніх “бандєравцев” та “нєзалєжнікав” для Москви.

Катеринослав був одним з локомотивів синьо-жовтої революції на південному-сході України. Як виявилося, саме українські сили чинили у місті найбільший опір більшовикам, що виливався у затяжні багатоденні міські бої. І це незважаючи на те, що в місті завжди вистачало симпатиків усіх відомих на розвалинах імперії суспільно-політичних рухів. Не дарма Катеринослав в ті роки переходив у різні руки за різними підрахунками 18 разів – більше ніж Харків, Київ та інші великі міста тодішньої України.

Багато катеринославців після поразки у Визвольних змаганнях співпрацювали з більшовиками або зазнали репресій та були страчені, багато з них активно розвивали українську політичну думку вже в еміграції. Сьогодні ви не знайдете пам'ятників чи бодай меморіальних дошок усім цим людям. Наша мета - нагадати дніпрянам про ці викреслені із масової свідомості події, про цих викреслених людей. Тим більше, що для цього не обов’язково відкривати якісь засекречені архіви. Достатньо просто підняти з бібліотек та фондів роботи наших же земляків – тодішніх емігрантів та уже сучасних місцевих краєзнавців.

Отже, до 100-річчя початку Визвольних змагань, ми розпочинаємо серію публікацій “Українська революція у Катеринославі”. Щотижня ми будемо знайомити вас із подіями, які відбувалися в українському Катеринославі у відповідні дні 1917,1918 та 1919 років.

На черзі – кривавий січень. Саме у січневі дні нового 1918 року під час першої українсько-радянської війни більшовики підняли повстання проти УНР. Саме у перші дні нового 1919 року уже друга українська республіка на чолі з Директорією вела бої за місто з тими ж більшовиками та вояками Махна.



Hoвини Join

Погода, Новости, загрузка...
Максим Мірошниченко

Зневага

Йшов додому пішки. Якийсь херовий та невдалий день видався. Потім вирішив поїхати у трамваї. Так і швидше і людей поруч буде мало. А в мене ж ще є привілей - УБД. Ця фігня робить мені розкішну насправ...
Водитель-наркоман на нелегальном маршруте. В 10:00 утра.Отвратительней всего в этой ситуации то, что этот маршрут работает уже полтора года. Получил от полиции десятки протоколов, несколько водителей...
Максим Мірошниченко

Нащадки слави Січових Стрільців

Дзвонить пан Юрій Фоменко, каже шо поки одні петлюрівці-дезертири сплять або чубляться в інтернеті, інші петлюрівці саджають на Соборній площі ялівець (можжевєльнік) біля пам'ятного хреста воякам...
Максим Мірошниченко

Моя країна

Взагалі знаєте, президент моєї країни - це президент закинутої на заднє подвір'я історії країни, яку хочуть розколоти та розвалити. Значній масі населення якої на це начхати. Суди якої виправдовують р...