App Store Google Play

Пам'ятаймо своє: Різдво часів УПА

6 Січня 18:00
Пам'ятаймо своє: Різдво часів УПА

Повстанці  – воїни, які захищали Українську Самостійну Соборну Державу, як і зараз це роблять бійці на війні з російською імперіалістичною напастю і їхніми сателітами недореспубліками-терористами. Протягом десятиліть безстрашні воїни несли за собою важкий хрест визвольної боротьби в нерівних баталіях з політичними інтригами, підступністю, брехливою пропагандою, і, у якійсь мірі, історичною несправедливістю. Вони йшли на смерть заради нашої свободи.

УПА вела боротьбу між двома імперіями – Німеччиною та СРСР. Після закінчення Другої Світової війни вони боролись з підступними радянськими каральними військами – НКВДистами та СМЕРШниками, які викошували цілі села невинних людей. На той час УПА була єдиною організованою силою, яка зі зброєю в руках обороняла право українців мати власну державу. Тож, ці воїни ціною свого життя відстоювали незалежність України від фашистських і комуністичних тюрем, вони зробили все, щоб сьогодні наша Україна була вільною.

Окрім того, що повстанці відстоювали цілісність Держави, вони також захищали та плекали автентичні українські звичаї, які в той час були радянською владою просто заборонені. Так, для вояків ОУН-УПА Різдво завжди асоціювалося з надією на національне відродження рідного краю, здобуття Україною своєї незалежності.

Різдво щороку приходить до всіх без винятку. Приходило воно і до повстанців у ліси України. У тодішні буремні роки воїни не зраджували народних традицій і завжди намагалися їх дотримуватися. Це свято для багатьох упівців було рідкісною нагодою бодай частково і ненадовго, але все ж повернутися у часи до війни і вхопити шматочок затишку. Попри практично постійні військові сутички у Карпатах, Провід ОУН прагнув, аби вояки УПА могли відчути радість релігійних свят.

Зазвичай повстанці святкували Різдво в селах – тих, де не було радянських гарнізонів. Зайшовши до населеного пункту напередодні свята, вони обирали кілька хат на околиці та домовлялися із ґаздами, щоб ті приготували кутю і прий­няли до себе на вечерю декількох вояків. Поки одні вечеряли, інші стояли в охороні навколо хат. Потім мінялися – так кожен мав змогу заколядувати.

Однією з найулюбленішою колядок повстанців вважається «Бог Предвічний народився…». Подейкують її співали від Буковини й Гуцульщини до Лемківщини. Зачинали також повстанці колядки, які нараховують стільки куплетів, що для заспіву їх усіх треба ціла ніч - од Святвечора й до ранку, коли наступає Різдво Христове. Повстанські колядки несли у собі потужний енергетичний заряд, прагнення не відступати у боротьбі за волю України та надію на Божу допомогу.

Провідники УПА в такі дні намагалося за можливості прилаштувати незначні подарунки для вояків. Це могли бути тютюн, сушені фрукти, сорочки, рукавиці, шкарпетки тощо. Іноді все це запаковували, а на пакунку писали, для якого повстанця призначений подарунок. 

Ті, хто лишався в криївці також не забували святкувати Різдво. Хоча замкнений простір і бойові умови не давав можливості дотриматись усіх народних традицій, які вони пам’ятали з дитинства. Проте хлопці намагалися приготувати кілька смачних страв до різдвяного столу, прикрашали ялинки, навіть робили дідуха. Під час святої вечері після загальної молитви кілька слів і побажань завжди говорив командир, потім усі сідали за святковий стіл. Протягом вечора упівці також співали колядки, розповідали веселі історії з життя, згадували рідних та мріяли про незалежну країну.

Але попри величність та духовність свята, нерідко Різдво супроводжувалося стріляниною та кров’ю. Сутички з радянською армією, бої, диверсії, засідки  - влада, для якої не було нічого святого окрім Леніна в мавзолеї, радо користувалась нагодою застати повстанців зненацтка. Тому бажання упівців зустріти Різдво в сімейному колі, так як навчила їх це робити українська мати, часто оберталося трагедію.

Одним з найцікавіших атрибутів повстанського Різдва, на який варто звернути увагу, є Різдвяна листівка. Вони відрізняються своєю оригінальністю та незвичністю, більшість листівок бійці створювали власноруч. 

На цих листівках, які вони навіть у тяжких умовах підпілля намагалися виготовляти, щоб вітати друзів та рідних з Доброю Новиною – не лише янголи. Тут люди зі зброєю у руках ідуть поклонитися до скромної карпатської оселі, де Діва у вишиванці поєднала у собі риси їхніх матерів, коханих та сестер. Над хатиною сяє зірка – не радянська п’ятикутна, а ота справжня, Віфлеємська.

В умовах визвольної боротьби, ці листівки були тим засобом, що у бойові будні повстанців вносили незбагненну Різдвяну містерію. Їх або малювали, або виготовляли за допомогою друкарських пристроїв, схованих зазвичай під землею, у криївках. Прикрашатися листівки могли нескладним візерунком з комбінації надрукованих літер, вітальними текстами. Поліграфічним способом, з кольоровими малюнками, різдвяні листівки друкувалися закордонними частинами ОУН.

Тож, повстанська коляда, пісня, листівка, святвечір були тоді й пізніше сильною духовною зброєю. Релігійні свята потужно підтримували дух вояків УПА у боротьбі з жорстоким ворогом та  зберігали віру народу в незалежну Україну протягом всього часу радянської окупації. І ми, нове українське покоління, знаючи героїчні і болючі сторінки трагедії нашого народу, маємо берегти і плекати тендітну ниточку цих спогадів та традицій. Давати пісням, колядкам та звичаям друге дихання, що примушує ритмічніше битися в грудях серце.

Теги: Різдво, УПА

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Загрузка...


Hoвини ПАРТНЕРІВ

Блог у депутата та лайки на проекти рішення – фантастика чи реальність? У містах Львів та Київ наприклад для міського депутата – це буденність, а для Кривого Рогу – фантастика. Які і...
7 грудня відбулася прем’єра фільму українського виробництва “Кіборги”. Допрем’єрний показ пройшов 28 листопада, на нього завітали військовослужбовці, реальні кіборги та їх сімї...
Вчора мій друг Андрій Денисенко ризикнув використати щодо наших політиків таке давно поховане у пісках забуття поняття, як моральність. Точніше: аморальність. Чим викликав у мене глибокий подив.У нашо...
Юрій Фоменко

Лютий 2015 року

Лютий 2015 року. Заграви і канонади на Дебальцевській стороні.З сторони Глодосово, степом на блокпост, вийшла літня жіночка з хлопчиком років чотирьох-п'яти. Ледь одягнені,тремтячи від холода, стояли...