App Store Google Play

Я ніколи не був радикалом, - Ярош

07.11.2016 17:00
Я ніколи не був радикалом, - Ярош

Дмитро Ярош зійшов з політичного Олімпу ще рік тому, покинувши лідерство в партії з популярним брендом "Правий сектор". Проте цей бренд досі грає на користь його рейтингам. При цьому Ярош складає враження людини, яка не дуже любить публічності, хоча політичні амбіції її від нього вимагають. Про сьогоднішнє життя та плани на майбутнє Дмитро Ярош розповів у інтерв'ю для "Українська правда".

Аналізуючи його заяви, складається враження, що він не хоче займатися політикою, а виключно військовою справою. Але, при цьому, хоче з користю використати власну політичну популярність.

Після виходу з "ПС" через втрату впливу на внутрішні процеси і небажання бути "весільним генералом", Ярош створив організацію "Державницька ініціатива Яроша".

І хоча назвав її своїм іменем, реально цією організацією не займається. Ярош основний час посвячує війні на Донбасі. Реально керує рухом "ДІЯ" Андрій Шараскін під бойовим позивним "Богема" (до війни Андрій був театральним режисером).

Проте, все-таки, статус провідника тут залишається виключно за Ярошем.

Дмитро Ярош відвідав лише 5% з усіх пленарних засідань Верховної Ради. Нардеп зазначає, що не бачить необхідності там перебувати.

"Я не раз казав, що від окремого позафракційного депутата не залежить нічого. Ну, посиджу, послухаю, кнопку понатискаю. І що? Я цей час краще використаю якось корисніше. При цьому, я чесний перед своїми виборцями. Коли обирався, говорив, що протягом 80% часу буду віддавати перевагу військовим питанням. Бо головна вимога моїх виборців була не впустити війну на округ, який межує з Донецькою областю", - вважає Ярош.

Експерт також вважає, що Захід грає перед Україною спектакль.

"Україну не хочуть бачити як конкурента і потужного гравця. Ми це все спостерігаємо, зокрема, і на прикладі "Мінських угод", і на прикладі виборів на Донбасі тощо. Україну хочуть зруйнувати як унітарну потужну в майбутньому державу, тим більше з такою армією, яку ми зараз маємо. Ті ж самі електронні декларації. Відбулася така певна десакралізація влади як такої, прірва між народом і суспільством тільки виросла. І я думаю, що це теж штучно було зроблено для зниження впливу України як суб'єкта міжнародної політики. Україною прагнуть керувати в режимі ручного управління", - вважає він.

Ярош також розповів своє ставлення до накопичень чиновниками матеріальних цінностей, які були показані в е-деклараціях.

"Я не більшовик. Якщо воно законне й не крадене – то хай собі збирають. Але, зрозуміло, що у багатьох походження тих грошей сумнівне, м'яко кажучи. Але це не моя справа. Постворювали антикорупційних органів – хай вони й розбираються", - зазначив спікер.

Ярош зазначив, що мусив задекларувати бренд "Правий Сектор" бо був його власником. Але у вересні вже переписав право власності на хлопців з "Правого сектору, на їхнє товариство з обмеженою відповідальністю.

Він також розповів про новий бренд "ДІЯ", який поки не є таким популярним.

"У мене найбільше бажання – по максимуму завести реально хороших хлопців, які жертовно воювали, і щоб вони там діяли вже як фракція або депутатська група. Це було б супер. А я там би уже не сидів, а мав би повне моральне право піти і займатися іншими речами. Якби раптом сталося чудо і націоналісти з усіх партій об'єдналися, то можна було б розраховувати на дуже хороший результат, понад 20%. Це стало б орієнтиром для суспільства. Але всі й усе зроблять для того, щоб націоналісти не об'єдналися. Я це так само добре усвідомлюю", - вважає Ярош.

Ярош також розповів, звідки беруться фінансові ресурси за які діє організація.

"У нас є люди, які займаються задекларованим бізнесом. Такі витрати, як утримання офісу або кілька зарплат, їм під силу. З лютого я робив об'їзди по областях, об'їхав більше половини, і ще планую. Усюди, крім зустрічей з активом, зустрічався також з малим та середнім бізнесом. Крім того, ми створили такий майданчик "Комітет національної дії", щоб максимально розширити кадрову базу руху, який є у нас в умах, і який ми намагаємося формувати.

Туди входить середовище Тараса Стецьківа, в якому всі самодостатні люди, яких не треба утримувати. Є хлопці з руху "Вільні люди". Вони зараз займаються питаннями економічною деокупації, і в них теж є ресурс. Тобто ми намагаємося об'єднати людей, які вже приходять з чимось, а не просто голі й босі.

В "Комітет" постійно підтягуються різні середовища. Останнє – це Асоціація фермерів, куди входять п'ятдесят тисяч фермерських господарств. Ми їх теж розглядаємо як людей, які можуть самостійно забезпечувати свою діяльність в областях. Водночас, це реальний ресурс. При цьому, він не олігархічний, що дуже важливо", - поділився Ярош.

Дмитро Ярош зазначив, що пішов з "ПС" через ідеологічні розходження.

"Я врешті ніколи не був радикалом. Революціонером – так, є, був і буду. Але радикалом – ні. Для мене "Правий сектор", в першу чергу, це хлопці, які на той час і зараз перебувають на фронті. 95% лишилися зі мною. Це 5-й і 8-й бойові батальйони, медична служба "Госпітальєри", управління розвідки, польова жандармерія. В "ПС" залишилися чудові хлопці, вони молоді, гарячі, мають своє бачення. Я просто не хочу заважати якимсь процесам. Бо ті хлопці ще можуть сказати своє позитивне слово. Хлопці хочуть займатися революцією і політикою, хай займаються – а ми займаємося більше війною. Це наразі найголовніше наше завдання", - розповів експерт.

Нардеп також вважає, що "Мінські переговори" не несуть за собою ніякої користи та не мають жодної юридичної сили.

"Ми маємо розраховувати на сили українського народу, а вони достатні для того, щоб світовій спільноті нав'язати наші правила гри. Ми, врешті, на Майдані це показали: коли нам нав'язували угоду з Януковичем, народ виступив проти такої пропозиції. У світі поважають сильного, і ми зараз стали сильними по рівню боєздатності, по рівню озброєння. Тепер треба змінювати якісь правила гри. Я розумію, що люди при владі залежні від кредитів МВФ, від світової економічної кон'юнктури. Вони свої інтереси прив'язують до тих "Мінських угод". Я не раз говорив про необхідність зміни формату, розглянути альтернативний "будапештський" формат. Нам в рамках Будапештського меморандуму гарантії безпеки давали конкретні країни Великобританія і США, у яких дуже послідовна антиросійська, антиімперська політика", - вважає Ярош.

Сьогодні Дмитро Ярош є радником начальника Генштабу ЗСУ. Тож, за словами фахівця, щодо роботи, він має  дуже конкретні функціональні обов'язки.

"Я займаюся координацією Генштабу з добробатами. Я не раз наголошував, що всі наші підрозділи підпорядковані командуванню АТО і жодного неконтрольованого руху немає. Я хоч і частково займаюся політикою, але, в першу чергу, я солдат і знаю, що треба виконувати наказ. На війні отаманщини чи анархії допускати не можна", - вважає Ярош.

Дмитро Ярош розповів, що офіцери, рядові, сержанти з ЗСУ приходять до них у лави.

"Тобто хлопці, які відвоювали, яким важко соціалізуватися в тилу, хочуть воювати далі, і йдуть до нас в добровольчу армію. А йти в ЗСУ  у них великого бажання немає, бо там достатньо проблем. В усякому випадку, їх більше, ніж у нас, хоча ми теж далеко не святі. Найбільша проблема Збройних сил, що вони досі залишаються такими ж радянськими за суттю, за мисленням, за плануванням. Зміни, звичайно, є, але ще не ті", - зазначив він.

Ярош також певен, що зараз дуже важливо залишити нашу систему ієрархії. Адже система логістики, система виконання бойових завдань, планування операцій у нас набагато ефективніша, ніж у ЗСУ.

"НАТОвські зразки ми у себе запровадили ще на початку війни. Наприклад, ті ж брифінги при підготовці операцій. У нас – одні з найбільш боєздатних підрозділів, які важливо не загубити і не розчинити в ЗСУ. Бо це така позитивна альтернатива, коли до нас звертаються командири різних рівнів з проханням виконати те чи інше бойове завдання. Це приклад того, що такі підрозділи мають зберігатися. При цьому, вони повністю підпорядковані командуванню. Тому ніяких конфліктних ситуацій немає. Також ми зберігаємо наші добровольчі підрозділи з метою, щоб просунути законопроект про добровольчу українську армію за аналогію, наприклад, з територіальною обороною Польщі. Їхні бригади розвертають територіальну оборону в своїх прикордонних з Україною, Білорусією воєводствах.

Бо ідея добровольчої армії, в першу чергу, навіть не у фронтових підрозділах. Там три функціональні завдання. Це добровільна територіальна оборона, це партизанський рух і це військово-патріотичне виховання. Для нас дуже важливо, щоб самодостатні, вільні, озброєні люди забезпечували безпеку своїх територій. В цьому відмінність з концепцією, яка є в Генеральному штабі та Міністерстві оборони", - розповів політик.

 

 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Загрузка...


Hoвини ПАРТНЕРІВ

Ольга АНДРОСОВА

Завжди кажи «ні»

Я особистість, яка виграла в лотерею під назвою «Життя» у категорії «відрізок існування». Так, я народилася занадто пізно щоб вивчати землю та зарано, щоб борознити простори да...
Юрій Фоменко

Ера милосердя

Наступає якась ера милосердя. Усі ті, хто в 2014 році активно гукав російські війська, обіцяв страшну кару проукраїнським громадянам, проклинав Київський Патріархат і НАТО, хаяв Європу, або ж просто с...
Продовжуючи тему освіти, яка у Дніпрі набула шалених корупційних розмахів, хочу розповісти про дуже цікавий її сектор, який передбачає набір під «своє» крило потрібних співробітників. А са...
"Замиловує, дратує, бісить ця загальна розслабленість і умиротвореність суспільства. Більшість людей свято переконані, що війна, стихійні лиха, революції, заколоти, повстання та геноцидсаме їх об...