App Store Google Play

Точка неповернення

05.09.2016 09:00
Точка неповернення

Багато хто побоюється, що нинішнє вікно можливостей для України закривається. Песимісти починають їхати, зменшуючи шанси решти на успіх. Тому зараз так важливо пройти точку неповернення. Де ж вона?

Історик Ярослав Грицак якось сказав, що модернізація займає 50 років - але не тому, що відбувається так повільно. Основні революційні зміни завжди стрімкі - рік-півтора максимум. Такий великий проміжок - ціле життя - зазвичай йде з іншої причини: вікна можливостей бувають приблизно раз на 10 років, використовувати їх не вдається, вони закриваються, і доводиться чекати наступних.

Українцям це правило добре знайоме. Помаранчева революція 2004 року дала надію, але не привела до трансформації суспільства і держави. Народ розійшовся по домівках, довіривши політикам провести обіцяні зміни. Захват змінився розчаруванням, революція плавно перейшла в контрреволюцію. Наступне вікно відкрилося через дев'ять років.

Багато хто побоюється, що наше нинішнє вікно теж закривається. Інші, навпаки, впевнені в тому, що на цей раз все інакше. Оптимісти кажуть про накопичення незворотних змін. Песимісти - про локальні зміни, що не зачіпають основ системи. Оптимісти вказують на те, що в багатьох місцях підірваний сам фундамент старого ладу. Песимісти вважають: зміни оборотні, достатньо кількох тижнів, щоб повернути назад всі досягнення двох з половиною років.

Зупинити потяг соціального прогресу неможливо, але можна пригальмувати його, зануривши країну на десятиліття лихоліття. При вдалому збігу обставин реально навіть проскочити повз наступного вікна без зупинки, як це зробила Росія на початку 2000-х.

Песимісти розмірковують свій вік через 10 років і розуміють, що задоволення пожити в нормальній країні, відкладене на такий термін, вже не буде настільки повним. Тому для повноти задоволення багато хто починає шукати нормальну країну в іншому місці, тим самим ще більше зменшуючи шанси для інших.

Ціна ураження виявляється досить високою. Країни, які не пройшли модернізацію, стоячи на її порозі, виявляються відкинутими на десятиліття назад.

Тому так важливо пройти точку неповернення. Де ж вона?

Точка неповернення - це оновлення суддівського корпусу. Пенсія або в'язниця для тих, хто багато років маніпулював законом, набиваючи банки (скляні). Прихід тисячі нових людей з адвокатською середовища.

Точка неповернення - це запуск прозорої податкової системи, де немає місця для думки інспектора, оскільки всі суми однозначні і незаперечні, а всі звіти здаються онлайн. Та й взагалі усі послуги держави, пов'язані з документами, відбуваються онлайн.

Точка неповернення - це новий виборчий закон, який прибере з політики довгі руки олігархів. Все, що потрібно, - ліквідувати мажоритарну систему, відкрити партійні списки, обмежити політичну рекламу, підняти вимоги до прозорості фінансів.

Точка неповернення - це велика приватизація, прозора, під контролем цивільних і міжнародних організацій. Прихід в країну великих інвесторів. Не переживайте, що війна. Їх лякає не війна, а відсутність правосуддя.

Точка неповернення - це ліквідація постколоніальної системи виконавчої влади, що дісталася нам у спадок від імперії, і створення компактного уряду, в якому, як каже відомий жарт, багато міністерств замінять комп'ютерними програмами.

Точка неповернення - це коли всі ключові діячі епохи Януковича, відомі російські агенти і сепаратисти будуть далеко сидіти. Я навіть згоден, щоб деякі з них сиділи в американських в'язницях. Головне, щоб надовго.

Точка неповернення - це державний бюджет в розмірі 35% ВВП. Бо не досягти швидкого економічного зростання, якщо більше. А економічне зростання - це точка неповернення в боротьбі з бідністю, безробіттям і відсутністю інтересу до нас у світі.

Точка неповернення - це завершення впровадження в армії натовських стандартів, і в першу чергу стандартів управління, комунікації і бойової підготовки. І тоді така армія здатна зупинити ворога не тільки за рахунок добровольців і волонтерів, не лише за рахунок особистого героїзму.

Точка неповернення - це суд над комунізмом. З докладним публічним дослідженням голодомору, колективізації, репресій і закидання тілами ворожих позицій у Другу світову. Такий суд, щоб світ жахнувся і сказав: "Ніколи більше". Як після Нюрнберга.

Оптимісти працюють для наближення точки неповернення.

 

Колонка опублікована в журналі "Новое Время" від 26 серпня 2016 року.



Hoвини Join

Погода, Новости, загрузка...
Юрій Фоменко

На узбіччі

Огріньський півострів. Шлях між мостами від Дніпра до Самари. Одні автівки цим шляхом летіли в місто, інші виривались з нього.  Повітряні вихори за ними підіймали опалий лист з землі назустріч па...
Наше суспільство ще не готове для дозволу на вільне володіння автомобілем.Між тим, на руках у людей накопичилася значна кількість автомобілів - як легальних, так і ні (у тому рахунку, завезених із зон...
Історія індустріальних парків в Європі налічує більше ста років. Їх початкова концепція - створення оптимальних умов для роботи промислових підприємств - актуальна до сих пір. В Європі індустріал...
Тимур Желдак

Про лемінгів

Вони живуть з нами в одному місті, їздять з нами в трамваї і - в більшості - живуть на наші податки.Щоранку вони вишиковуються в черги - символ щасливої радянської молодості - за краплиною ворожої про...