App Store Google Play

"Як тільки хтось зазіхає на наше, то тут мирний дух українця спалахує"

26.06.2015 14:57
"Як тільки хтось зазіхає на наше, то тут мирний дух українця спалахує"
З Юрієм Фоменком - воїном і агрономом - ми познайомились в березні цього року в Інтернеті. Його розповіді і фото з передової чіпляли. Зрештою знайомство вилилось в розлогий оприлюднений матеріал про війну, про село, про людей. Говорили начебто про війну, а насправді шукали себе через неї. Впритул вдивлялись у свої біди і вади, силу і слабкість, таланти і ницість. І все це з гумором та узагальненнями, пірнаючи в історію і правду сьогодення. Пан Юрій якось потрапив до кадру під час огляду озимої пшениці. Автомат, небезпека, війна і пшеничка в руках агронома. Архетип українця - нашого Антея.

24 червня, перебуваючи у відпустці, пан Юрій завітав до редакції газети «День». Головний редактор «Дня» Лариса Івшина подарувала нашому герою-степовику книги з бібліотеки редакції, що ще до війни віщували, натякали та попереджували. «До нинішньої війни тривала інша війна, - говорить Лариса Івшина в бесіді, - війна, в якій ми були на самоті». Дійсно, коріння біди на Донбасі сягає глибини і шукати причини її на поверхні уривчастих фактів з телеекранів не варто. До трагедії ми ішли ще з часів Леоніда Кучми, коли розпочалось вимивання національного кістяка, коли кланово-олігархічні групи та політики стали на бік небезпечної гри з власним народом розриваючи його на «своїх» і «чужих». Нажаль країна ішла шляхом інерції, а не реформування.

Юрій Фоменко із Дніпропетровська. Згадав він і про роль в боротьбі з ворогом Ігоря Коломойського, який дав можливість військовим відчути, що за ними реальна сила. Сила, яка чітко по-господарські визначила свої пріоритети.

«Що таке національна ідея? - говорить пан Юрій, - це усвідомлення власної самодостатності. Мій хутір, моя хата, мій бізнес, моя територія. І як тільки хтось зазіхає на наше, то тут мирний дух українця спалахує». Справді, не всі були впевнені в тому, що українці в тому страшному випробуванні, яке випало на нашу долю, проявлять себе так войовничо, завзято і жертовно. «Раніше треба було об'їхати всю Україну, що дати клич до бою, а тепер ми маємо новітні технології, які рознесли луну тривоги, - говорить Лариса Івшина, - Українці стали на захист своїх».

Розповів Юрій Фоменко про рік своєї служби на передовій, про солдат і роботу з місцевим населенням. Про книжки на фронті, психологію степовика і гени рідної землі, що кличуть її захищати любою ціною.

День 



Hoвини Join

Погода, Новости, загрузка...
Юрій Фоменко

На узбіччі

Огріньський півострів. Шлях між мостами від Дніпра до Самари. Одні автівки цим шляхом летіли в місто, інші виривались з нього.  Повітряні вихори за ними підіймали опалий лист з землі назустріч па...
Наше суспільство ще не готове для дозволу на вільне володіння автомобілем.Між тим, на руках у людей накопичилася значна кількість автомобілів - як легальних, так і ні (у тому рахунку, завезених із зон...
Історія індустріальних парків в Європі налічує більше ста років. Їх початкова концепція - створення оптимальних умов для роботи промислових підприємств - актуальна до сих пір. В Європі індустріал...
Тимур Желдак

Про лемінгів

Вони живуть з нами в одному місті, їздять з нами в трамваї і - в більшості - живуть на наші податки.Щоранку вони вишиковуються в черги - символ щасливої радянської молодості - за краплиною ворожої про...