App Store Google Play

Україна залишилася без драйверів економічного зростання

15.06.2015 12:57
Україна залишилася без драйверів економічного зростання

Головними драйверами зростання й розвитку економіки є експорт, інвестиційна привабливість і споживчий попит.

Немає бізнесу, немає робочих місць, немає доходів, немає податків - потрібно знову вмикати друкарський верстат.

Експорт уже не в поміч

Згідно з даними, опублікованими київським Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій, які у свою чергу ґрунтуються на дослідженнях німецької консультативної групи, експорт товарів і послуг з України упав торік на 13 млрд дол. США, або на 16,6%. У товарному розрізі падіння становило 9,4 млрд дол., або 14,8%, по послугах - 3,6 млрд дол., або 24%.

Особливо помітно постраждав експорт важкої промисловості: машини (30,6%), хімічна продукція (28,8%), метали (13%). Експорт транспортних послуг обвалився на 27,6%.

Майже не змінився експорт продовольства - символічне падіння становило 2,1%. Половина зниження ВВП торік пояснюється саме слабким експортом. У 2014-му реальний ВВП знизився на 6,8% порівняно з
2013 р.; половина, тобто 3,4%, падіння - "на совісті" експорту.

При цьому експорт товарів і послуг до країн Митного союзу (МС) зменшився на 8,7 млрд дол., що відповідає 67% від загального (13 млрд дол.) падіння експорту.

Продажі до країн ЄС, усупереч поширеній думці про зростання, також знизилися, хоч і неістотно - на 0,2 млрд дол. (0,8%). Причина - скорочення експорту послуг. Одночасно товарний сегмент показав приріст на 1,5%.

Падіння продажів у країни Митного союзу не є хорошою новиною, однак має і позитивний аспект - зниження залежності України від російських ринків. У структурі експорту відбувся зсув від товарів важкої промисловості до продовольчої групи. Це означає, що подальший розвиток сільського господарства і харчової промисловості є ключовим фактором для економіки країни. Втім, ця тенденція не знімає з порядку денного вирішення проблем важкої промисловості.

Серед позитивних факторів, що впливають на експорт, - девальвація гривні і, відповідно, більш висока міжнародна конкурентоспроможність, безмитний доступ на ринок ЄС завдяки преференціям. Серед негативних факторів, що душать експорт, - недостатнє відшкодування ПДВ експортерам, слабкість економіки, протекціонізм з боку інших країн.

Давно назріло питання про створення системи стимулювання експорту. Однак одномоментного вирішення цієї проблеми не існує. Тому, швидше за все, експорт як фактор економічного зростання матиме лише обмежений вплив на поновлення позитивних макроекономічних процесів у перспективі.

Інвестиційна привабливість: вже не "Судан", але ще не Польща

Інвестиційна привабливість України 2015 року поліпшилася: згідно з рейтингом BDO International Business Compass наша країна за рік перемістилася зі 109-ї на 89-ту позицію, опинившись між Філіппінами і Мальдівами. Серед країн-сусідів України місця в рейтингу розподілилися таким чином: Польща - 34-те, Угорщина - 39-те, Словаччина - 40-ве, Румунія - 47-ме, Білорусь - 86-те, Молдова - 87-ме і Росія - 100-те.

Останні місця в рейтингу інвестпривабливості посідають Північна Корея і Судан.

2015 року Україна посіла 60-те, передостаннє, місце в рейтингу конкурентоспроможності країн, складеному швейцарським Інститутом менеджменту та розвитку (IMD), і опустилася на 11 позицій порівняно з минулим роком.

У рейтингу Doing Business кожній країні присвоюється відповідна позиція в рейтингу сприятливості умов ведення бізнесу. Що вища позиція країни в цьому рейтингу, то сприятливіше підприємницьке середовище для відкриття й функціонування підприємства.

У новому міжнародному рейтингу Doing Business-2015 ("Ведення бізнесу 2015: більше, ніж ефективність"), який щорічно складає Світовий банк (СБ), Україна посідає непочесне 96-те місце зі 189 країн. Попереду, крім інших, - Руанда, Туніс, Гана, Марокко, Монголія, Гватемала, Ботсвана, Тобаго, Фіджі, Домініканська Республіка, Антигуа, Намібія, Сан-Марино, де, на думку експертів, вести бізнес сприятливіше, ніж у нашій країні.

Сходинка в цьому рейтингу вважається одним з основних індикаторів успішності реформ, що проводяться у країні.

За даними Держстату, обсяг прямих іноземних інвестицій (ПІІ) в Україні у вигляді акціонерного капіталу на кінець 2014 р. становив 45920 млн дол., що на 11140 млн, або 19,5% менше, ніж на початок року.

Держстат зазначає, що нерезиденти торік вклали 2,45 млрд дол. і водночас вилучили 1,17 млрд. Статистичне відомство уточнює, що обсяг внесених в Україну ПІІ на початок п.р. становив 1,07 тис. дол. у розрахунку на одного жителя країни порівняно з 1,28 тис. на початок минулого року. 2013 року іноземні інвестиції в Україну збільшилися на 2,86 млрд дол., ще роком раніше - на 4,13 млрд. Іноземні інвестори 2013 року вклали в українську економіку 5,677 млрд дол. (роком раніше - 6,013 млрд), але водночас вилучили 2,845 млрд дол. (і 1,256 млрд - роком раніше).

Позики міжнародних фінансових організацій, на які так сподівається наша влада, є сумнівним досягненням, оскільки вони не можуть замінити десятки мільярдів доларів щорічних інвестицій в економіку країни. Інвестиції безпосередньо надходять у реальний сектор економіки і забезпечують мультиплікаційний ефект - створюють нові робочі місця, відповідно виплачуються зарплати, стягуються податки. Потік іноземних інвестицій можна різко збільшити не тільки за рахунок сумнівного "розпродажу" знецінених у результаті кризи українських підприємств, а й насамперед вирішенням проблем з корупцією, ліквідацією адміністративних бар'єрів, скороченням числа регуляторних функцій, покладених на держвідомства. Одночасно це призведе до скорочення кількості державних органів і, відповідно, держслужбовців, оскільки витрати на них "добивають" бюджет до стану, який стає вже загрозою для нацбезпеки країни.

Останній вітамін зростання - споживчий попит

Отже, до початку 2015 р. єдиним вітаміном зростання для економіки країни залишався споживчий попит. Знецінювався він не по днях, а по годинах. Гривню населення охоче витрачало, в т.ч. і на т.зв. товари тривалого користування - дорогу побутову техніку, автомобілі. З "коліс" купувались і квартири на первинному ринку у великих містах країни. Споживчі гроші, які буквально хлинули на "первинку", не тільки підбадьорили будівельну галузь, а й підтягли трохи вгору галузі виробництва вітчизняних будматеріалів і меблів. Адже новопридбане житло потрібно не тільки ремонтувати, а й "начиняти" предметами домашнього вжитку.

І хоча 2014-го оборот роздрібної торгівлі в Україні порівняно з 2013-м знизився на 8,6%, повномасштабного обвалу торік не сталося.

Проте тривожні симптоми 2014-го не розвіялися самі собою. І вже 2015-го країна втратила останній драйвер зростання для депресуючої економіки - споживчого попиту. Обвалилось усе: торгівля, будівництво, виробництво будматеріалів і впевненість споживачів у завтрашньому дні. Основних причин кілька.

На початку 2014 р. замість заборони на дострокове розірвання депозитних договорів було запроваджено явно помилковий комплекс заходів, спрямованих на обмеження доступу громадян до власних гривневих і валютних депозитів, причому навіть у відносно здорових банках. Результатом стало не тільки знищення значної частини банківської системи країни (кількість банків, що "луснули", почала обчислюватися десятками), а й відволікання вільних ресурсів держави на відшкодування коштів з ФГВ вкладникам збанкрутілих фінансових структур.

Ці фантастичні за своїми розмірами кошти якраз і могли піти на соціалку, мінімальні інфляційні компенсатори, підтримання на допустимому рівні затухаючого споживчого попиту.

Зовсім нещодавно підписано-таки Закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов повернення строкових депозитів". І тепер достроково депозитів не повертатимуть.

Корисний, загалом, закон співзвучний з аналогічними у країнах ЄС. Та тільки зміни на фінансовому ринку запроваджено із запізненням рівно на рік. Якби не таке зволікання, банківські засіки не були б спустошені, відповідно вдалося б уникнути т.зв. монетизації боргу, яку в народі називають "друкарським верстатом", очевидно, що і курс гривні був би не таким захмарним.

Добив оптимізм споживачів "день торгівлі", коли за лічені дні прилавки торгових точок країни було спустошено у стилі "а-ля 90-ті". Слідом за цим відбувся масштабний стрибок цін на все без винятку і не менш масштабний весняний наступ по всіх "комунальних фронтах". Такого різкого підвищення комуналки країна не знала десятки років.

Торгівля - хліб без масла

Результат перерахованих вище подій добре відомий.

Оборот роздрібної торгівлі (за даними Держстату) в січні-квітні 2015 р. знизився на 25,3% порівняно з аналогічним періодом 2014-го - до 300,5 млрд грн.

Роздрібний товарообіг у Києві за звітний період зменшився на 19% - до 45,1 млрд грн.

"Надзвичайно поганий сигнал. Споживання стрімко падає, ринок іде на базар, готівка не повертається в банківську систему. Із цим треба терміново щось робити, інакше надходження до бюджету різко впадуть, і все закінчиться емісійним верстатом і черговим витком девальвації гривні", - так коментують експерти новини про крах торгівлі у країні.

На вулицях великих міст цей крах дуже помітний.

Поява банерів з написом "оренда", "продаж", "терміново" навіть на вигідних центральних торгових вулицях мегаполісів безпрецедентна за останнє десятиліття.

Обвалюється орендна плата за комерційну нерухомість, але це не вирішує проблеми масового закриття магазинів та бутиків і небаченого застою на ринку офісних приміщень. Немає сенсу торгувати, немає сенсу вкладати гроші в те, що приносить лише негативні результати. Виживають, та й то лише за рахунок "жирових" запасів, переважно "мережевики" й торгові точки, які реалізують продукти і товари повсякденного попиту. Адже їсти й пити все-таки щось треба. Заміною магазинам з якісним одягом і взуттям стали ринки і секонд-хенди, а альтернативою гідному рівню заробітних плат і доходів - ломбарди й скупки.

Найгостріша фінансово-економічна криза - це ще й стрес, від нього українці намагаються лікуватися шопінгом в аптеках, які нині явно процвітають: часом на маленькому торговому п'ятачку сусідять до півдесятка "продавців ліків".

Бідності населення не витримав навіть долар

Немає бізнесу, немає робочих місць, немає доходів, немає податків - потрібно знову вмикати друкарський верстат.

За межею бідності, яку згідно зі стандартами ООН встановлено на рівні 5 дол./день, живе тепер більшість населення України. Мінімальна заробітна плата з 1 січня 2015 р. -
1218 грн, а з 1 грудня - 1378 грн на місяць. Це відповідає 7,29 грн і 8,25 грн/год відповідно (див. Закон "Про державний бюджет України на 2015 рік").

Довідка DT.UA

Українська мінімальна зарплата в сім разів нижча, ніж в Естонії, Словаччині, Угорщині, Чеській Республіці; у 15-40 разів менша, ніж в Австрії, Люксембурзі, Німеччині, Франції. І втричі нижча від визначеного ООН рівня бідності в 5 дол. на день.

"Рівень бідності в Україні зріс на 30%, а реальні доходи громадян скоротилися на 10%, що загрожує ефективному реформуванню економіки", - визнають уже й вищі державні посадовці.

Бідності населення не витримала не тільки торгівля, а й долар. У лютому п.р., як відомо, гривня пережила обвальне падіння. Офіційний курс долара в Україні опускався тоді до 30 грн/дол., на чорному ринку курс доходив до 40-45 грн/дол. Після цього пішов відкіт. Зараз офіційний курс і ринкові значення коливаються в діапазоні 20-22 грн/дол. Причиною такого різкого відкоту стало не нове економічне диво і не навала іноземних інвесторів, а саме тотальна відсутність грошей у населення і бізнесу. Скорочення інвестицій та споживчого попиту стануть основними чинниками зниження ВВП цього року.

Місія МВФ уже переглянула прогноз зростання по Україні на п.р. у бік зниження до 9% і очікує інфляцію 46%. Іншими словами, попередні прогнози скориговано в гірший бік практично вдвічі. Хоча досить важко зрозуміти, що саме подорожчає у країні на 46%, якщо ціни на багато товарів уже зараз зросли щонайменше вдвічі.

Правда, останнім часом, знову-таки через практично тотальну бідність населення, ціни на низку товарів першої необхідності трохи відкотилися, наприклад, подешевшали олія, крупи і цукор.

Простих рецептів виходу з найжорстокішої фінансово-економічної кризи, порівняно з якою кінець 2008-го - початок 2009-го здаються казкою, тепер уже немає.

Очевидно, що заморожування доходів населення було не вельми слушною ідеєю, так само як і незрозумілим рішенням було обмежувати доступ населення й бізнесу до власних коштів у фінустановах. Очевидно й те, що тільки своєрідний НЕП - нова економічна політика щодо бізнесу, насамперед малого і середнього, дасть змогу пожвавити активність людей, зацікавити їх у результатах своєї праці, а відтак стимулюватиме самозайнятість і залишить багато десятків тисяч чиновників без роботи, а держбюджет - без витрат на їх утримання. Коли бізнесу стане легше дихати, з'являться нові робочі місця і побільшає вітчизняних товарів - Україна перетвориться на одну з економічно сильних країн Європи.

Доходи середнього класу країни (який сьогодні повільно, але неухильно зникає) мають стати головним інвестиційним ресурсом, головним драйвером майбутнього зростання економіки. І тільки ці збільшені доходи можуть відновити споживчий і діловий оптимізм, забезпечити своєчасність оплати комуналки, оживити медицину, освіту, сферу відпочинку й туризму, підняти напівмертвий ринок квартир, комерційної нерухомості й оренди.

 ДТ


Hoвини Join

Погода, Новости, загрузка...
Історія індустріальних парків в Європі налічує більше ста років. Їх початкова концепція - створення оптимальних умов для роботи промислових підприємств - актуальна до сих пір. В Європі індустріал...
Тимур Желдак

Про лемінгів

Вони живуть з нами в одному місті, їздять з нами в трамваї і - в більшості - живуть на наші податки.Щоранку вони вишиковуються в черги - символ щасливої радянської молодості - за краплиною ворожої про...
Кривий Ріг найбільше з міст України, котре не є обласним центром. Населення міста - 637 550 мешканців, а бюджет понад 5 мільярдів гривень. Однак у виконавчому комітеті Кривого Рогу немає жодного...
Ігор КУЛІКОВСЬКИЙ

Мир дому твоему

Вчора відкрився 91-й сезон "Дніпропетровського Академічного Театру драми і комедії".Традиційно - "Мир дому твоему".І від тих бійців (та бійчинь)) АТО, добровольців та польових медиків, їх супутників,...