App Store Google Play

Борис Філатов: Виплати за затриманих найманців це був своєрідний тролінг

30.01.2015 17:36
Борис Філатов: Виплати за затриманих найманців це був своєрідний тролінг

Тиждень поспілкувався з колишнім заступником голо­­­­ви Дніпропетровської ОДА Борисом Філатовим про сепаратизм, теракти й дисципліну в парламенті. 

У. Т.: Депутатську групу «Укроп» деякі політологи вже охрестили «правою опозицією». Чи дотримуєтеся ви особисто правих поглядів? Чи не вносить деструктиву така опозиція в проєвропейські сили? 

– Дотримуємося правих поглядів і не бачимо нічого поганого в цьому. Права опозиція повинна бути, але ми від початку декларували себе як проукраїнську опозицію, яка є конструктивною, а не маргінальною. Багато хто в коаліції зацікавлений у тому, щоб перетворити нас на парламентських маргіналів, які голосують проти всього, постійно обурюються. Але з принципових питань, зокрема пов’язаних із європейським вибором, позиція в нас єдина і має конституційну більшість. Якщо ж ми говоримо про пакетні голосування, порушення регламенту, то, звичайно, будемо проти. Але завжди пояснюємо свою позицію. У нашій маленькій, але дуже ефективній групі можуть не збігатися думки, і це нормально.   

У. Т.: Тобто у вас немає партійної дисципліни, як у тому самому БПП?

– Мені завжди було дивно, коли 150 осіб піднімають руку одночасно. Коли ми говоримо про списочників – так. Люди зобов’я­залися дотримуватися дисципліни партії, коли йшли за її списками. Але якщо говоримо про мажоритарників, які або пізніше приєдналися до блоку, або йшли під парасолькою цієї політсили, то вони представляють виборця! Це ненормально, коли 150 депутатів мають однакову думку, тим більше із сумнівних питань. То реінкарнація чечетовщини в лайт-варіанті.

У. Т.: Новий парламент має ті самі проблеми, що й попередній: голосування чужими картками, пакетні голосування. Як перемогти ці недуги?

– По-перше, мені здається, що нинішній парламент поступово виліковується від цих недугів. Дедалі менше відбувається блокувань трибуни, порушень Рег­­ламенту. Я вважаю, що Володимир Борисович (Гройсман) порушував його не зі злої волі, а через незнання. Але він людина працьовита й талановита, виправляється. Починає відчувати зал, процес переходить у конструктивне русло.

По-друге, у гіперфракціях є здорове крило, яке розуміє, що порушувати Регламент неправильно. Вони консолідують свої зусилля з однодумцями. Нещодавно ми створили позафракційне об’єднання «За дотримання Регламенту». У нас підписалося 20 осіб, ми запропонували Юрію Левченкові його очолити, він погодився.
У. Т.: Як просувається питання відставки Яреми?

– Я знаю, що на сьогодні ініціативна група Комітету з питань боротьби з корупцією зібрала вже 130 підписів. Враховуючи депутатів, які готові підписатися, але відсутні в Києві, того самого Дмитра Яроша, вважаю, що ця група матиме мінімум 150. Але вони не зупиняться на цьому і збиратимуть до 226. Доки Ярема не зрозуміє серйозності ситуації. Я від самого початку підтримав цю ініціативу своїх колег Єгора Соболєва і Борислава Берези. Після того як вони почали збір підписів за відставку генпрокурора, той став крутитися як вуж на сковорідці, заарештовувати азарових, януковичів. Це було огидно. Останньою краплею для депутатів стала його поведінка. Ярему не раз запрошували на засідання Комітету з питань боротьби з корупцією, але він не з’являвся. Тоді його члени зібралися й вирішили, що такого генпрокурора потрібно знімати. Якби Ярема був розумніший, намагався б іти на діалог із парламентаріями, тоді ситуація розвивалася б інакше.

У. Т.: У парламенті поки що не створено жодної тимчасової слідчої комісії. Чи не плануєте ви ініціювати створення ТСК найближчим часом?

– Зараз розглядається ідея створення тимчасової комісії щодо діяльності начальника Ген­штабу Муженка. Хтось має відповісти за Іловайськ та Іл-76. Мені телефонують люди з передової і кажуть, що голову Генштабу потрібно міняти. І Порошенкові говорять про це багато. Реакція така сама, як із Гелетеєм. Поки в суспільстві градус невдоволення не сягне критичного рівня, Муженко лишатиметься на посаді. Повертаючись до Яреми, до генпрокурора багато претензій, можна про нього багато говорити, але головна проблема в тому, що він так і не дав суспільству відчуття справедливості. А помилки Гелетея і Муженка – це людські життя і скалічені долі. Зрозуміло, йде війна, і на війні люди гинуть. Але є серйозні питання.

У. Т.: Ви вірите в мирне врегулювання ситуації на Донбасі?

– Кожна війна закінчується миром. Я можу багато критикувати Порошенка, але в одному з ним згоден: якщо росіяни заберуться з Донбасу разом із військ­торгами, добровольцями і регулярними частинами, війна закінчиться протягом двох тижнів. А от коли вони заберуться, невідомо. Тому що ніхто не знає, що в голові у шизофреніка, який очолює сусідню країну. Можливо, він сам цього не знає. Хотілося б вірити в мирне вирішення конфлікту.

У. Т.: Нещодавно у сусідніх із Дніпропетровською областях сталася серія терактів. Як Дніпропетровську вдалося уникнути такого розвитку подій?

– Хочу постукати по дереву. Тут є цілий комплекс передумов. Ми вибудовували на рівні області систему безпеки, фактично з нуля. Коли країна хиталася, я викликав багатьох товаришів, які мали інші політичні погляди, часто проросійські. Ми їм сказали: спробуєте захопити адмінбудівлі – стрілятимемо без попередження, нам усе одно, є дозвіл чи ні. Роздали зброю людям, які не були у складі правоохоронних органів. Бо якщо ти маєш політичну волю і рішучість, це дає результат. Ми задавили в області сепаратизм. Багато хто виїхав, тепер переказує привіти з луганських лісів. Крім того, налагодили взаємодію правоохоронців із цивільною владою. Працюємо щодня на запобігання терористичній загрозі в координації з міліцією, СБУ. Це щоденна кропітка робота. Чому є проблеми в Запоріжжі? Варто в Петра Олексійовича запитати, чому в цій області досі немає голови ОДА. Як таке може бути?

У. Т.: «Дніпро-1» не раз називали ледь не особистою армією Коломойського. Наскільки близько ви контактуєте з бійцями цього підрозділу? Як він фінансується?

– Це дурниці. Полк «Дніпро-1» підпорядковується МВС і є його структурним підрозділом, командує ним Аваков. Зараз полк у Пісках і героїчно їх захищає. Ситуацію з добровольчими батальйонами потрібно розглядати в динаміці. Ми придумали батальйон в одному вигляді й із певною метою, потім він розвивався, удосконалювався. Тепер рухається в самостійному напрямку і, наскільки я чув, не фінансується з ОДА. Якщо говорити про командирів, у мене прекрасні стосунки з усіма ними. Так, вони прекрасні люди, але в найстрашніші хвилини цієї війни ми були разом.

У. Т.: Одна з вимог Майдану – прибрати олігархів із влади. Але вони залишилися при владі.

– Давайте згадаємо, у минулому в Ахметова була своя провладна гіперфракція. Віктор Пінчук узагалі був олігархом чистої води, у нього тесть був президентом. У Коломойського є кілька симпатиків у парламенті, які з ним різним чином пов’язані. Але в нього немає ні фракції, ні партії. Тим більше провладної. І хай там що казали б із приводу того, як я став керівником спецкомісії з питань приватизації, відповім: це відбулося без будь-якого втручання. Коломойський про те дізнався згодом. Він був дуже здивований результатом голосування. Але прихильники конспірологічних теорій і змов усе одно впевнені, що це результат політичних розмінів. Водночас я пам’ятаю ситуацію, коли Рада тільки-но зібралася, кулуарно прийняли рішення, що Вілкул буде віце-спікером. Це дуже обурило більшість депутатів із різних фракцій, і вони не дали того зробити. Згодом Опозиційний блок не отримав жодного комітету, потім відсунули від управління комітетами товаришів, які голосували за закони 16 січня. Так само і з олігархами. Потрібно дивитися на ситуацію в динаміці.

У. Т.: Ви спілкуєтеся з екс-регіоналами? З тим самим Вілкулом, наприклад.

– З Вілкулом не спілкуюся, він мені псує настрій. Остання бесіда в нас була перед парламентськими виборами. Він говорив три години – і все марно. Він як телевізор або гучномовець. У його розмовах немає смислової спрямованості. З деякими іншими регіоналами трохи спілкуюся. Є в моєму комітеті депутат Дмитро Шпенов, який у січні минулого року заявив, що я хотів вчинити державний заколот. Зрозуміло, що зробив це на прохання однопартійців, а не тому що так думав. Ну й у своєму Криворізькому районі на виборах переміг чесно. Люди до нього прислухаються, він справді займався округом. Так що зайві образи й амбіції потрібно прибрати. Парламент різний, є різні люди, доводиться спілкуватися з тим самим Вадимом Новинським, я знаю його вже 10 років.

У. Т.: Дніпропетровська ОДА справді виплачувала гроші за сепаратистів і за здану зброю?

– Знов усе перекрутили. Ми виплачували кошти за здану зброю і за російських найманців. Наші співгромадяни, які мали сепаратистські погляди і стали бойовиками, повинні відповідати за скоєні злочини за законами України. Вони громадяни України. Інше ставлення до іноземців, які приїхали до нас зі зброєю. Справді були виплати, але не так багато. На блокпости привозили й здавали зброю. Але потім її стало так багато на руках, що не було сенсу платити. На цьому почали робити бізнес. І якщо ми давали $3 тис. за автомат, а на чорному ринку він коштував $300, можна було збирати їх, привозити нам й отримувати непоганий прибуток. Але ми не шкодуємо про те, що викуповували. Це був своєрідний тролінг. Як віртуальний референдум про приєднання до Дніпропетровської області тощо.

У. Т.: Скільки грошей загалом було виплачено?

– Звичайно ж, я особисто не приймав зброї. Цим займалися спецслужби. А вони ніяких цифр не відкриють. Зброю, яку здавали, вивозили для утилізації на металургійний завод, там її скидали в домну і вона згорала. Але багато хто тоді думав: «От приїдемо під ОДА, здамо мішок зброї і росіян, а вони нам у підвалі за них відрахують гроші».

Тиждень 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Загрузка...


Hoвини ПАРТНЕРІВ

Максим Мірошниченко

Як нам оздоровити суспільство

Лише активне долучення громадських кіл до життя міста чи держави несе у собі якісь перспективи. Інакше ми приречені на культики капищних жерців, дворових месій чи міських господарників. Бо їх піар-ход...
Останнім часом все більше знецінюється результат вищої освіти в Україні. Після школи абітурієнти складають ЗНО і вступають до вишів, не тому, що бачать себе в тій чи іншій професії, а тому що “т...
Антон МОРОЗ

Fiat justitia et pereat mundus

Ніщо так не загартовує людину, як українські суди. Ви бували колись в українському суді? Чи відчували ви праведні страждання від очікування чергового засідання? Якщо ні, то ви - щаслива людина. Або ж...
Чому ми програємо інформаційну війну країні-агресора? Тому що професійно працюють одиниці, а до рівня пропаганди Росії нам як до Сонця на гвинтокрилі…Без лірикиМене вивів із душевної та професі...