App Store Google Play

Як вирішуються проблеми переселенців на Дніпропетровщині та Львівщині?

14.07.2014 12:33
Як вирішуються проблеми переселенців на Дніпропетровщині та Львівщині?

Скільки переселенців зі сходу України та Криму на Дніпропетровщині і Львівщині? Хто і як їм допомагає? Як вирішуються проблеми переселенців в контексті законодавчих актів? Ці та інші питання обговорювали учасники чергового он-лайн Інтернет-відеомосту між Дніпропетровськом та Львовом, який відбувся 11 липня 2014 року у прес-клубі Дніпропетровської обласної організації НСЖУ.

 

Перша хвиля переселенців на Дніпропетровщину, за словами виконуючої обов’язки  директора департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської облдержадміністрації Вікторії Крупської,  була в березні цього року, під час подій у Криму. «Не чекаючи розпорядження Кабміну, за розпорядженням нашого губернатора ми створили координаційний центр допомоги переселенцям. До нього увійшли усі відповідні структури – департамент соціального захисту населення, охорони здоров’я, освіти, а також громадські організації. Після початку антитерористичної операції на Донбасі було прийнято друге розпорядження, затверджено ряд заходів з надання допомоги переселенцям зі сходу. Так, на сьогодні до Дніпропетровської області прибуло 3920 чоловік з зони проведення АТО, - розповіла Вікторія Володимирівна. – У створеному штабі, який працює цілодобово, вирішуються усі питання сімей, що переїхали до нашої області, - поселення, влаштування дітей до дитячих садочків, шкіл, призначення державних виплат, працевлаштування тощо. Там постійно чергують працівники Благодійного фонду «Допомога Дніпра», соціальних служб, центру зайнятості, працює психолог, є дитяча кімната, їдальня. Тобто, ми намагаємось в міру можливостей допомогти вирішити усі проблемні питання, які виникають».

 

Загальна кількість переселених зі сходу України та Криму на Львіщину, як повідомила під час відеомосту заступник директора департаменту соціального захисту населення Львівської облдержадміністрації Оксана Яковець, становить 3300 осіб. З них близько 1200 людей прибули зі східних областей. Дві третини – жінки, решта – чоловіки працездатного віку, тобто потенційно віськовозобов’язані особи. Щодня на Львівщину приїжджає 50-60 осіб.

 

За офіційними даними, які озвучила Вікторія Крупська, у Дніпропетровськ з Криму приїхало 647 осіб, 132 з них – чоловіки працездатного віку. Із зони проведення антитерористичної операції до Дніпропетровщини прибуло 453 чоловіки віком від 20 до 50 років.

Щодоби до координаційного центру «Допомога Дніпра» звертається від 130 до 150 переселенців з Донецької та Луганської областей. І за останні дні кількість людей, які залишають власні домівки у неблагополучних регіонах, збільшилась.

 

«Основне ідея нашого Центру – створити так зване «єдине вікно», - розповіла Ірина Булишева, старший координатор Благодійного фонду «Допомога Дніпра». – Ми ставили перед собою завдання зробити так, щоб у нашому Центрі переселенець міг отримати необхідну допомогу і відповіді на усі свої запитання. Вже зараз ми налагодили цей механізм – кожен, хто звертається до нас, отримує потрібну інформацію, підтримку. Оскільки людина не має правового статусу, ми розробили довідку, талони на поселення, на гуманітарну допомогу. Фахівці соціальних служб консультують з питань соціального забезпечення, пошуку роботи, медичної допомоги, влаштування дітей до дитсадків чи навчальних закладів тощо. У приміщенні, яке займає координаційний центр, ми облаштували їдальню, кухню, дитячі ігрові кімнати. Якщо люди приїхали вночі, вони мають можливість прийняти душ, випрати одяг, відпочити, переночувати. Коли людина приходить до нашого Центру, реєструється, вона отримує і продуктовий набір, і гігієнічний, тобто усе найнеобхідніше. Оскільки зараз ми координуємо ще й місця масового поселення переселенців, тобто якщо там проживає 5-6 сімей, стараємось забезпечити їх холодильниками, пральними машинками тощо».

 

Дуже активно до вирішення проблем людей, які переїхали із Криму та Донбасу долучаються мешканці Дніпропетровська – вони надають роботу переселенцям, додаткове житло для тимчасового розселення сімей-біженців, супроводжують людей містом. «Гуманітарна допомога, яку ми можемо дати переселенцям, - це лише завдяки місцевим жителям: приносять абсолютно усе – посуд, одяг, засоби гігієни, постільну білизну, памперси, дитячі речі, візочки, ліжечка... Дуже важливо, щоб люди, які через небезпеку були змушені залишити власне житло, відчували підтримку, впевненість, що тут вони не будуть чужими», - додала Олена Лучко, старший координатор Благодійного фонду «Допомога Дніпра».

Як повідомила начальник відділу науки та вищої освіти департаменту освіти і науки Дніпропетровської облдержадміністрації Ірина Шумік, станом на 11 липня 2014 року до департаменту освіти та науки звернулось 165 сімей, в яких виховується 232 дитини, з них 145 дітей дошкільного віку і 87 – школярів. До навчальних закладів, чи то садочків, чи то шкіл, вже влаштовано 107 дітей та учнів, які прибули безпосередньо із зони проведення АТО. «Головна проблема, з якою ми стикаємось, – не у всіх при собі є належні документи. Втім, питання вирішуються - документи намагаємося діставати, відновлювати, або ж їх передають, - зазначила працівник департаменту освіти і науки. - Серйозна робота була проведена щодо забезпечення абітурієнтів, які приїхали до Дніпропетровської області з Луганської та Донецької областей для здачі додаткової сесії ЗНО. Всього у гуртожитках вищих навчальних закладів було підготовлено понад 3000 вільних місць для поселення і станом на 7 липня було поселено 564 дітей та 318 батьків».

 

У Львові також переселенцям тимчасово надають місця на базах навчальних закладів – у гуртожитках. Представник департаменту соцзахисту населення Львівської ОДА Оксана Яковець додала, що зараз переселенцям пропонують житло лише в сільській місцевості Львівщини. Зазвичай це будинки, які власники не використовують. Втім, якщо ще кілька місяців тому львів’яни пропонували житло для переселенців зі сходу України та Криму, то тепер таких пропозицій немає.

 

До того ж у серпні-вересні Львів очікує на нову хвилю переселенців з Криму. Як повідомила голова громадського руху «Кримська хвиля», представник «КримSOS» Оксана Новікова, переважно це будуть викладачі вишів і ті люди, які втратили бізнес. Попередні запити отримано від 30 осіб-викладачів і 90 людей-підприємців, уточнила громадський активіст. За її словами, на 80-100% на півострові будуть звільнені викладачі кримсько-татарської національності, а також ті, хто не отримав російський паспорт. З Криму у Львів, за інформацією активістки, приїдуть також особи, які мають дітей-абітурієнтів та дітей призовного віку, які не хочуть служити в російській армії.

 

Одна з основних проблем переселенців, на думку учасників відеомосту, полягає саме у неврегулюванні на державному рівні питання щодо встановлення правового статусу таким людям. Проект закону №4998 про визначення статусу містить формулювання «вимушений мігрант». Як зауважила Вікторія Крупська, міжнародні організації, які могли б надати реальну допомогу переселенцям, такий термін не визнають. У всьому світі міжнародними фінансовими організаціями приймається і визнається саме формулювання «внутрішнє переміщення особи». Тому на сьогодні триває обговорення проекту закону, який визначатиме статус осіб, які мігрують, процедуру їх реєстрації, обліку, призначення допомоги тощо.



Hoвини Join

Погода, Новости, загрузка...
Максим Мірошниченко

Нащадки слави Січових Стрільців

Дзвонить пан Юрій Фоменко, каже шо поки одні петлюрівці-дезертири сплять або чубляться в інтернеті, інші петлюрівці саджають на Соборній площі ялівець (можжевєльнік) біля пам'ятного хреста воякам...
Максим Мірошниченко

Моя країна

Взагалі знаєте, президент моєї країни - це президент закинутої на заднє подвір'я історії країни, яку хочуть розколоти та розвалити. Значній масі населення якої на це начхати. Суди якої виправдовують р...
Анастасія ГОРЯЧА

До людей, як до худоби

Якось Яніка Мерило стрімила з СВ потяга, здається, Київ-Львів... Вона казала про реформи, які таки відбуваються в нашій країні, демонструючи новеньку плазму у люксовому вагоні. Довелось якось і мені п...
Юрій Фоменко

Земля країни Герр

1970 рік. Наше місто розросталось на лівому березі. Вже вийшло за межі Мануйлівки і розбудовувалось у плавнях і на пісках.  З появою нових будівель виникало питання закладки зелених зон. А для зе...