App Store Google Play

Дивитись своїми очима

30.04.2014 10:08
Дивитись своїми очима

«Страх ранить глибше ніж меч» ©

 

Засоби масової інформації епохи постмодернізму дуже полюбляють негатив. «Украли, зарізали, теракт, діти на органи, корупція, судове свавілля, безвихідь», - погодьтеся, типовий набір новин з підсумкового випуску будь-якого українського телеканалу ще донедавна. Бо віднедавна там ще війна – реальна і уявна, диверсійна та провокаційна. Війна з людьми, які живуть тут і зараз, і знаходяться в цьому інформаційному просторі.

 

Наша свідомість заточена під негатив. Це сталося не сьогодні і не завдяки ЦІЙ війні, але її формували багато в чому ті, хто її розв’язав. У свідомості пересічного українця нічний дзвінок телефону, сирена десь у дворі чи то пак гудок на підприємстві, військова техніка на платформах нічого хорошого не віщують. Крім хіба одного покоління, яке знає лише, що «відкрийте, міліція!» - то завжди до неприємностей всі ми добре пам’ятаємо про «старшого брата», який все бачить. Який вихоплює людей з нічних ліжок. Людей, які потім зникають, і добре якщо просто з’являються десь в Манджурії. Брата, який полюбляє «підтримувати порядок і розвиток» власними штиками і танками і ніколи не рахується з людськими втратами.

 

Сьогодні наша свідомість вихоплює з величезного потоку інформації два, щодня повторюваних у різній формі меседжа: по-перше, в країні бардак, по-друге, страшна Росія зробить з нами що захоче, а ми не зможемо опиратись. Як на мене, обидва – продукти якраз тої інформаційної війни, яка проти нас розгорнута. І наша поразка в цій війні – піддатися тому впливу, який на нас спрямований, повірити у слабкість і безвихідь 45-мільйонної країни, яка без значного військового протистояння позбулася диктатора, показавши усьому світові приклад сили духу і єдності. Ми не маємо піддаватися страху, бо страх, як вчив досвідчений вчитель Сіліо Форель, ранить глибше меча. Страх – єдине, що може змусити сильного, а головне – правого – здатися перед слабким зухвалим злом.

 

Як боротися з цим внутрішнім страхом? Як казав той-таки вчитель – «дивитися власними очима».

 

Я не виключаю, що мій погляд комусь здасться «не своїм», адже мої очі знаходяться у відносно безпечному Дніпропетровську, де Ігор Коломойський і його команда з обласної адміністрації та Штабу національного захисту створили «надійних щит проти російської агресії». Зауважу, що ніхто не заважає створювати щось подібне в інших мстах і регіонах, дніпропетровська влада радо ділиться досвідом. До того ж, «надійний щит» - це не бронетанкові групи і сотні винищувачів. Це люди – ті самі, які і є найбільшим багатством України.

 

Але повернімось до Зла і його проникнення в наші не звиклі до напруження душі. Ми отримали незалежність внаслідок бажання Бориса Єльцина якомога скоріше утвердитися в якості правителя «одної шостої світу». Ми не проливали кров на фронтах і не вибороли кожен стовпчик нашого кордону. У нас ще півроку тому й кордону як такого не було. Принаймні там, де небезпека.

 

Зараз, для когось раптово, з’ясувалося, що люди, які так нав’язувалися нам у якості «братів», неодмінно намагаючись при цьому урвати побільше за розвіданий та добутий для них українцями природний газ, виявилися нахабними загарбниками, які хочуть розділити, а зрештою і просто знищити не лише нашу державу, а взагалі українців. Хоча б тому, що, за версією російської пропаганди нас просто немає.

Росія розв’язала війну. Війну загарбницьку, імперіалістичну і апріорі несправедливу. Як наслідок – вона опинилася в політичній ізоляції разом з купкою залежних від неї диктаторських та маріонеткових режимів. «Брататися» з росіянами більше не хочуть навіть вірні партнери по Митному союзу Казахстан і Білорусь, мабуть, добре пам’ятаючи дружні обійми СРСР в Чехословаччині, Угорщині, не кажучи вже про «миротворчу місію» в Афганістані. В разі продовження агресії та ескалації конфлікту Росія опиниться в ізоляції економічній. А це для «брата», який звик не рахувати грошей – вони ж із землі б’ють фонтаном – гірше за військову поразку.

 

Росія вже зараз зазнає  значних збитків: їх фондовий ринок обвалився до рекордних значень, корпорації втратили суму, співставну з бюджетом України. Заради чого? Заради півострова, який самі росіяни швиденько перетворили на острів Крим, який стане вічною соціальною ямою? Вже сьогодні рівень невдоволення режимом Путіна в самій Росії наростає. Що ж станеться тоді, коли пересічний «трудяга» з російської глибинки дізнається – не з телевізора, а з походу в гастроном – що став удвічі біднішим через «звільнення братів-кримчан»?

 

Інформаційний потік у військовий час заповнений галасом і відвертими провокативними вкидами. Ми вихоплюємо з потоку новин лише негатив – втрачену десантниками військову техніку, закатованого депутата міськради, розстріляних офіцерів СБУ, замах на мера… Але в цей самий час ми не помічаємо, що на блок-пости на кордоні Дніпропетровської області привозять мало не щодня затриманих активістами диверсантів. Топаз сидить у Харківському СІЗО разом з 13-ма хуліганами, які напали на мітинг за єдність України. Знищені блок-пости навколо Слов’янська. Росіяни вже отримали такі бажані «грузи 200» і не можуть далі приховувати свою присутність в Донбасі.

 

Українці! Годі тиражувати істерію трьох «вісників апокаліпсису»: «видатного політичного гуру» Соскіна, «КДБшного зрадника» Іларіонова та «військового експерта» Арестовича! Аби ми жили так, як стверджують ці «експерти», Майдан був би розгромлений 17 разів, а війська РФ вже давно мили б чоботи десь у Ла-Манші. Україна позбулася диктатора і рухається до демократичних виборів, перших у новітній історії, на яких не буде офіційного «кандидата від влади». В Україні щодня проходять патріотичні мітинги й акції. Навіть те, що ми сприймаємо як негатив – відсутність міліції й органів влади в деяких областях – хіба це не чудово? Це ж нагода вичистити державу від гнилі, яка чомусь займає владні кабінети і ходить в погонах.

 

Шановні! Після усіх убивств, катувань, попри саботаж міліції й безпорадність виборної влади в Донбасі щодня проходять українські мітинги й акції! Ми чуємо, що побили 14 учасників мітингу за єдність України. То чого ж ми не звертаємо уваги на те, що 1000 людей вийшли на цей мітинг! У будній день, без партійних рознарядок і грошей за «потримати прапор». Та на весь Донецьк не набереться 1000 сепаратистів! Дивлячись на це своїми очима, зрозумійте: Донбас наш, український! Не треба від нього відмовлятися, не треба його нікому «віддавати».

Роззуйте очі й увімкніть мозок. Так, побили донецьких патріотів, так, катують полонених спецпризначенців. Але нам усім має бути зрозуміло: неможливо захопити третину країни силами 400 диверсантів і 5000 покидьків-ідіотів. Бо давно б захопили, а не намагалися б убити Кернеса, купити Ахметова і Коломойського, не ганяли б відбірні частини своїх військ вздовж кордону!

 

Реальність, хоча й не ідеальна, але проста: план Кремля вже зірваний, підняти народне повстання на Донбасі не вдалося. При тому, що головний наказ виконавцям АТО звучить «уникнути будь-яких жертв серед мирного населення», регулярно арештовуються координатори кремлівських мереж, будівлі худо-бідно переходять назад під наш контроль, в кількох містах війська й МВС успішно тримають оборону, а подекуди населення й ополченці, незважаючи на свою донецько-луганську прописку, розганяють диверсантів, аж гай шумить.

 

Коли стояв Майдан у Києві – без малого 100 днів, чулися такі самі гасла «доколє!» і «де рішучі дії!?». Скільки життів було врятовано? Скільки ворожих планів зірвано? Чи не стояння, гра в «кішки-мишки» зробили Януковича в очах всього світу жорстоким і безпринципним диктатором, не здатним до компромісу, втративши обличчя, викресленим з міжнародної політики.

 

Зараз все це повторюється у більшому масштабі. Це неприємно, але треба звикати - ще будуть і теракти, і провокації, і заручники. Ізраїль з цим живе не одне десятиліття, чим ми гірші? І якщо Росія не наважиться на крайні заходи, рано чи пізно ми виграємо цю неоголошену війну. Бо Путін її виграти не в змозі – ані технічно, ані економічно.

 

Для нас же усіх найголовніше - відкинути страхи і широко розкрити очі. І нічого не віддавати ворогу, бо він не такий страшний, як розписує його власна пропаганда.

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Загрузка...


Hoвини ПАРТНЕРІВ

Рік після призначення екс-очільника місцевого беркута керівником муніципальної поліції я не коментував ситуацію в Дніпрі.Старався бути об‘єктивним і виваженим, щоби не заважати міській владі про...
Чим більше наближаються вибори, тим більше маніпуляцій влади із суспільством можна побачити. Одна з таких маніпуляцій була здійснена під час нещодавнього форуму “Валити не можна залишитись&rdquo...
Ярема ГАЛАЙДА

Про козаків та блазнів

Блазенська вихватка Кармазіна наробила багато шороху. Новий Гетьман кількох з 700 козацьких «військ» України мало того, що пустишка так ще й грається з усілякими Всєвєлікімі.Можна було б п...
Гурток з попередньою робочою назвою "Юний Дніпровський каратель" після всіх бєзобразій першої половини травня нарешті проводить вихідні на свіжому повітрі.Як завжди - з багатокілометровим переходом, н...